≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > «амахи на житт¤ јдольфа √≥тлера
ƒва сценар≥њ райсауський гурток складавс¤ переважно з молодих людей; у берл≥нському гуртку переважали Устар≥Ф Ц не т≥льки в досл≥вному сенс≥. ћ≥ж панами з гуртка •ерделера, ¤ких ћольтке ≥рон≥чно називав Уњх ¤сновельможност¤миФ, ≥ групою райсау ≥снували значн≥ розб≥жност≥. ажучи схематично, берл≥нський гурток був консервативним ≥ нац≥онал≥стичним, крайсауський Ц л≥беральним, почасти соц≥ал-демократичним ≥ прозах≥дним. •ерделер не був приб≥чником демократ≥њ Ц у кожному раз≥, у т≥й њњ форм≥, ¤ка в наш≥ дн≥ одержала назву масового сусп≥льства. ¬аймарська республ≥ка, перша н≥мецька демократична держава, не користувалас¤ його симпат≥Їю. Ќ≥меччин≥, що скинула нацизм, варто було, на його думку, повернутис¤ до традиц≥й ≥мпер≥њ Ѕ≥смарка. ѓњ кордони повинн≥ були в≥дпов≥дати кордонам напередодн≥ ѕершоњ —в≥товоњ в≥йни, територ≥альн≥ втрати, завдан≥ ¬ерсальським договором, Ц тут плани њх ¤сновельможности сп≥впадали з точкою зору √≥тлера Ц належало компенсувати. ≤ншими словами, майбутн¤ Ќ≥меччина повинна була включати ≈льзас ≥ Ћотарині≥ю, Упольський коридорФ, ¤кий в≥докремив —х≥дну ѕрусс≥ю в≥д основноњ територ≥њ райху, повинен був зникнути з пол≥тичноњ карти. јнексована у 1938 р. јвстр≥¤ ≥ населений н≥мц¤ми ≤тал≥йський “≥роль теж повинн≥ були належати УнамФ. ƒл¤ н≥мецьких Їврењв Ц ц≥кава деталь Ц був запропонований с≥он≥стський рецепт: Усво¤ державаФ. («лочини проти Їврењв значною м≥рою визначили опозиц≥йн≥сть •ерделера Ц так само ¤к ћольтке, …орка фон ¬артенбуріа, адм≥рала анар≥са та багатьох ≥нших вони спонукали зробити виб≥р м≥ж конформ≥змом ≥ опором.) “аким чином, змовники в≥дводили Ќ≥меччин≥ п≥сл¤ в≥йни роль найб≥льшоњ та наймогутн≥шоњ держави «ах≥дноњ ≈вропи. ” с≥чн≥ 1943 р. був укладений список член≥в майбутнього ур¤ду; Ѕек повинен був стати главою держави, •ерделер Ц головою ради м≥н≥стр≥в. •ерделер написав чорновий проект конституц≥њ п≥сл¤воЇнноњ Ќ≥меччини, за ¤ким виконавч≥й влад≥ Ц канцлеров≥ та рад≥ м≥н≥стр≥в Ц надавалис¤ значн≥ переваги перед райхстаіом (парламентом). ≤снуванн¤ пол≥тичних парт≥й не передбачалос¤. ”т≥м, ≥ в гуртку ћольтке були люди, ¤ких при всьому њхньому поклон≥нн≥ перед британською демократ≥Їю не т≥шила багатопарт≥йна система; зам≥сть парт≥й пропонувалос¤ виборне представництво громад. ќднак, загалом, у¤вленн¤ член≥в райсауського гуртка про майбутню в≥льну ≥ децентрал≥зовану Ќ≥меччину, р≥вноправного учасника европейського союзу нац≥й, можливо нав≥ть з Їдиною дл¤ вс≥Їњ ≈вропи (але без –ос≥њ й јнгл≥њ) валютою ≥ сп≥льними збройними силами, були, звичайно, набагато ближч≥ до сучасного образу та пол≥тичного курсу ‘едеративноњ –еспубл≥ки, ан≥ж ≥мперсько-нац≥онал≥стичний проект •ерделера, Ѕека й ≥нших. «ате одним ≥з сп≥льних пункт≥в був Уордо-л≥берал≥змФ, ¤кий вони розум≥ли ¤к приватнокап≥тал≥стичну економ≥ку п≥д контролем держави з метою обмеженн¤ хижацького ≥ непогамованого п≥дприЇмництва. ѕ≥сл¤ в≥йни де¤к≥ ≥дењ Уордо-л≥берал≥змуФ вт≥лилис¤ в реформ≥ ≈ргардта, з ¤коњ почалос¤ економ≥чне диво. 1942 р≥к √рупа У÷ентрФ отримала свою назву 1 кв≥тн¤ 1941 р., коли њй було визначене завданн¤ уз¤ти вл≥тку ћоскву; командував арм≥йською групою генерал-фельдмаршал “еодор фон Ѕок, першим оф≥цером (I-а) генштабу був родич Ѕока, 40-л≥тн≥й п≥дполковник •енн≥ні фон “реско. ѕрусський двор¤нин “реско був вих≥дцем з в≥йськовоњ родини ≥ одруживс¤ на дочц≥ в≥йськового м≥н≥стра. ” юност≥ в≥н, ¤к ≥ багато ≥нших, сп≥вчував нац≥онал-соц≥ал≥змов≥, у Удень ѕотсдамуФ 21 березн¤ 1933 р., день символ≥чноњ зустр≥ч≥ √≥тлера з •≥нденбуріом, крокував на чол≥ свого батальйону повз нацистського вожд¤ ≥ старого фельдмаршала, останнього президента загиблоњ республ≥ки. Ќезабаром ентуз≥азм зм≥нивс¤ глибокою в≥дразою до режиму убивць, а з початком в≥йни сюди додалос¤ виразне усв≥домленн¤ того, чого не могли не бачити вищ≥ оф≥цери вермахту: на чол≥ збройних сил стоњть дилетант; Унайб≥льший стратег ус≥х час≥в ≥ народ≥вФ Ц усього лиш колишн≥й унтер. ѕравда, на —х≥дному фронт≥ йому протисто¤в ≥нший дилетант, ¤кий н≥коли не воював, ≥, под≥бно до √≥тлера, не мав в≥йськових знань ≥ був позбавлений будь-¤ких сл≥д≥в таланту полководц¤. ¬≥йна п≥дсилила в≥дчутт¤ роздвоЇности. « одного боку, “реско брав участь у розробц≥ воЇнних д≥й, захоплювавс¤ тактичним ген≥Їм ћанштайна, творц¤ Усерпопод≥бноњ операц≥њФ, ¤ка вир≥шила долю ‘ранц≥њ; сам швидко просунувс¤, мав репутац≥ю зд≥бного оф≥цера. « ≥ншого боку, кожна нова перемога була перемогою √≥тлера. ¬≥д групенфюрера —— јртура Ќебе, ¤кий був давн≥м недоброзичливцем вожд¤, “реско дов≥давс¤ правду про концентрац≥йн≥ табори. ” Ѕорисов≥, неподал≥к в≥д головноњ квартири в≥йська, латиський п≥дрозд≥л —— учинив криваву розправу над Ївре¤ми, ≥ це не було жодна свавол¤. ƒо початку зими сорок першого року “реско вдалос¤ згуртувати у штаб≥ групу противник≥в режиму; адТютант ≥ над≥йний друг ‘аб≥ан фон Ўлабрендорф був в≥др¤джений з таЇмною м≥с≥Їю до Ѕерл≥на Ц д≥знатис¤ про ≥нш≥ групи в зап≥лл≥. “ак виникли звТ¤зки з гуртком •ерделера, де в≥д проект≥в майбутнього устрою перейшли до план≥в державного перевороту. ѕолеглих у бою воњн≥в несуть на крилатих кон¤х у ¬аліаллу д≥ви-вальк≥р≥њ. ѕлан У¬альк≥р≥¤Ф розробив генерал в≥д ≥нфантер≥њ ‘р≥др≥х ќльбр≥хт. √оловними осередками повстанн¤ повинн≥ були стати ьольн, ћюнхен, ¬≥день ≥, звичайно, Ѕерл≥н. ¬≥йська, розквартирован≥ у ‘ранкфурт≥-на-ќдер≥, займуть сх≥дну половину столиц≥, див≥з≥¤ УЅранденбуріФ ≥золюЇ ставку фюрера у —х≥дн≥й ѕрусс≥њ. ”л≥тку наступного, 1942 р. “реско доручив своЇму п≥длеглому, штабному оф≥церов≥ I-с –удольфов≥ р≥стофу барону фон •ерсдорфов≥ зайн¤тис¤ не зовс≥м звичайною справою Ц виготовленн¤м вибух≥вки. •ерсдорф здогадавс¤, з ¤кою метою; оф≥ц≥йно вважалос¤ Ц дл¤ боротьби з партизанами. «нову пощастило ¬ останн≥й день с≥чн¤ ≥ на початку березн¤ 1943 року кап≥тулювали п≥вденна ≥ п≥вн≥чна групи оточених п≥д —тал≥нградом ≥ в самому м≥ст≥ в≥йськ; у полон потрапили двадц¤ть одна н≥мецька ≥ дв≥ румунськ≥ див≥з≥њ. 150 тис¤ч н≥мецьких солдат≥в були убит≥, 91 тис¤ча на чол≥ з командувачем Ўостою арм≥Їю ‘р≥др≥хом ѕаулюсом, ¤кий за день до кап≥тул¤ц≥њ отримав званн¤ генерал-фельдмаршала, здалас¤ в полон (з них повернулис¤ додому п≥сл¤ в≥йни лише б≥л¤ шести тис¤ч). √≥тлер оголосив державну жалобу. •ер≥ні, патолог≥чно гладкий, широкозадий ≥ вир¤джений, ¤к павич, патетично пор≥внював —тал≥нград з “ермоп≥лами. ƒоктор •еббельс проголосив тотальну в≥йну. Ќ≥меччина усе ще контролювала величезну територ≥ю в≥д грецького арх≥пелагу до Ќорвеі≥њ ≥ в≥д ѕ≥ренењв до ѕрибалтики; у зап≥лл≥ воюючоњ арм≥њ знаходилис¤ зах≥дн≥ та п≥вденн≥ област≥ европейськоњ –ос≥њ, ”крањна, рим, ѕ≥вн≥чний авказ, на ≈льбрус≥ майор≥в прапор з≥ свастикою. јле в≥ра в перемогу, в≥ра переважноњ б≥льшости н≥мецьких громад¤н, була п≥дточена. ” лютому ≥ березн≥ √≥тлер проводив ≥нспекц≥йну поњздку ближн≥м зап≥лл¤м, побував у «апорожж≥ та ¬≥нниц≥. •енн≥ніов≥ фон “реско вдалос¤ домогтис¤, щоб фюрер додатково в≥дв≥дав штаб групи У÷ентрФ п≥д —моленськом. Ќа аеродром≥ √≥тлера з≥ свитою, лейб-л≥карем ≥ кухарем зустр≥ли •юнтер фон луге, наступник Ѕока на посад≥ командувача, ≥ перший оф≥цер штабу, тепер уже полковник “реско. ѕ≥сл¤ наради з арм≥йськими командувачами ≥ штабними чинами в≥дбувс¤ об≥д в оф≥церському казино. “реско мав нам≥р застрелити √≥тлера. ÷е ви¤вилос¤ неможливим. ѕеред поверненн¤м на аеродром “реско попросив начальника супров≥дноњ команди вз¤ти ≥з собою в л≥так пакет ≥з двома пл¤шками конь¤ку в подарунок одному оф≥церу в ставц≥ верховного головнокомандувача. ƒо л≥така фюрера п≥дТњхав Ўлабрендорф ≥з пакетом: у пл¤шках, спор¤джених англ≥йським детонац≥йним пристроЇм, знаходилас¤ сум≥ш тетрилу ≥ трин≥тротолуолу. оротке прощанн¤, Уфокке-вульфФ У ондорФ з √≥тлером на борту ≥ другий л≥так з почтом зникли в хмарах. Ўлабрендорф (¤кому пощастило дожити до к≥нц¤ в≥йни) описав подробиц≥ ц≥Їњ ≥стор≥њ. ¬ибух повинен був статис¤ у пов≥тр≥ через п≥вгодини п≥сл¤ старту. „ерез дв≥ години над≥йшло пов≥домленн¤ про те, що фюрер благополучно приземливс¤ в ставц≥. ќф≥цер, дл¤ ¤кого н≥бито призначавс¤ конь¤к, не був посв¤чений у змову. ѕолковнику “реско вдалос¤ додзвонитис¤ до начальника супров≥дноњ команди: трапилас¤, сказав в≥н, помилка, ≥ пакет не треба передавати за адресою. Ўлабрендорф терм≥ново вињхав у ставку в —х≥дну ѕрусс≥ю, передав справжн≥й конь¤к, отримав назад нерозкритий пакет з пекельною сум≥шшю ≥ переконавс¤, що детонатор не спрацював. Ќов≥ спроби ” ƒень памТ¤т≥ героњв фюрер побажав огл¤нути виставку захоплених на рос≥йському фронт≥ трофењв. ÷е було через в≥с≥м дн≥в п≥сл¤ невдач≥ в л≥таку, 21 березн¤ 1943 р. ¬иставка в берл≥нському ÷айхгауз≥ була улаштована командуванн¤м усе т≥Їњ ж арм≥йськоњ групи У÷ентрФ. ѕровадити почесних гостей ≥ давати по¤сненн¤ повинен був в≥др¤джений ≥з фронту вищезгаданий барон •ерсдорф. “епер в≥н був уже посв¤чений у плани змовник≥в ≥ нав≥ть висловив готовн≥сть п≥ти на ризик загинути самому. ” л≥в≥й внутр≥шн≥й кишен≥ в •ерсдорфа м≥стивс¤ м≥н≥атюрний вибуховий пристр≥й з кислотним детонатором, розрахованим на короткий час Ц дес¤ть хвилин; терорист хот≥в, обравши зручний момент, розчавити в кишен≥ ампулу з кислотою, п≥дкласти бомбу ближче до своЇњ жертви, а можливо й вибухнути разом з вождем. ” цей час у штаб≥ п≥д —моленськом “реско з годинник у руках слухав по рад≥о репортаж про св¤ткуванн¤ в Ѕерл≥н≥ ƒн¤ памТ¤т≥ героњв. ≤ знову н≥чого не вийшло. √≥тлер посп≥шав ≥, похапцем огл¤нувши виставку, вислизнув з ÷айхгаузу. •ерсдорф, ¤кий уже включив був детонатор, встиг у вбиральн≥ знешкодити бомбу. ћожна коротко згадати про ≥нш≥ спроби. 24-р≥чний, обв≥шаний бойовими нагородами кап≥тан јксель фон дем Ѕусше-Ўтрайтгорст запропонував п≥д≥рвати себе ≥ √≥тлера п≥д час демонстрац≥њ нових моделей одностроњв дл¤ арм≥њ. «мовники чекали ц≥Їњ хвилини, щоб за короткий час опанувати Ѕерл≥н. јле за день до замаху вагон з експонатами був розбитий при пов≥тр¤ному нальот≥. Ѕусше приготувавс¤ до нового замаху Ц вождь зненацька в≥дбув на дачу Ц фортецю Ѕерігоф у Ѕаварських јльпах. Ќевдовз≥ Ѕусше був важко поранений на фронт≥, утратив ногу; зам≥нити його повинен був ≈вальд √енр≥х фон л¤йст, нащадок роду, з ¤кого вийшов великий поет ≥ драматург √енр≥х фон л¤йст. √≥тлера планували застрелити п≥д час наради в Ѕергтесіаден≥. « ¤коњсь причини в останн≥й момент охорона не впустила л¤йста на дачу.
Ќазва: «амахи на житт¤ јдольфа √≥тлера
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2498 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
