≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤

√осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤

ќсновн≥ особливост≥ та законом≥рност≥ господарського розвитку крањн св≥ту в п≥сл¤воЇнний пер≥од. –еформа 1965 року: сутн≥сть ≥ на≠сл≥дки. Ќаростанн¤ кризових ¤вищ в ра≠д¤нськ≥й економ≥ц≥. "ѕеребудова" ≥ њњ насл≥дки

ќсновн≥ особливост≥ та законом≥рност≥ господарського розвитку крањн св≥ту в п≥сл¤воЇнний пер≥од

ќдн≥Їю з характерних особливостей ≥ндустр≥аль≠них сусп≥льств Ї р≥зноман≥тн≥сть њх економ≥чного й пол≥тичного розвитку. якщо в перш≥ повоЇнн≥ роки роль безперечного л≥дера серед ≥ндустр≥альних крањн св≥ту в≥д≥гравали —Ўј, то на даний час склались три центри економ≥чного суперництва: —Ўј, «ах≥≠дна ™вропа, япон≥¤. ћ≥ж ними посилюЇтьс¤ конку≠рентна боротьба за ринки збуту, сфери вкладанн¤ кап≥талу, джерела сировини, за пр≥оритет у вир≥шаль≠них галуз¤х науково-техн≥чного прогресу.

ѕослабленн¤ позиц≥й —Ўј ≥ по¤ва на авансцен≥ економ≥чного протисто¤нн¤ «ах≥дноњ ™вропи, япон≥њ, зм≥ни у сп≥вв≥дношенн≥ конкурентних сил пов'¤зан≥ перш за все з особливост¤ми њх економ≥чного роз≠витку. як в≥домо, в роки другоњ св≥товоњ в≥йни еко≠ном≥ка —Ўј не т≥льки не постраждала, а й зробила великий крок уперед. √осподарство ж крањн «ах≥д≠ноњ ™вропи та япон≥њ було зруйноване. ƒо 1950 р. обс¤г промислового виробництва —Ўј перевищував в≥дпов≥дний показник крањн «ах≥дноњ ™вропи приблизно в 1,5 рази, япон≥њ - б≥льше н≥ж у «ќ раз≥в. ќднак прискоренн¤ темп≥в економ≥чного розвитку крањн «ах≥дноњ ™вро≠пи та япон≥њ прот¤гом 50-х рок≥в суттЇво зм≥нило сп≥вв≥дно≠шенн¤ сил на початку 60-х рок≥в.

” 60-70-≥ роки темпи економ≥чного розвитку —Ўј ≥ «ах≥д≠ноњ ™вропи зр≥вн¤лись. ¬ажливу роль тут в≥д≥гравала пол≥ти≠ка високих процентних ставок, застосована американською адм≥н≥страц≥Їю, що спричинило в≥дт≥к кап≥талу ≥з «ах≥дноњ ™вро≠пи до —Ўј. јле б≥льш ≥стотним Ї те, що скоротилась в≥дстань м≥ж —Ўј ≥ япон≥Їю в обс¤гах промислового виробництва. япон≥¤ стала другою економ≥чно розвинутою крањною св≥ту.

Ќер≥вном≥рн≥сть економ≥чного розвитку окремих крањн при≠вела до нев≥люванн¤ њх р≥вн≥в. ≤нтернац≥онал≥зац≥¤ господарсь≠кого житт¤ п≥дштовхнула крањни до ор≥Їнтац≥њ на певний тех≠н≥чний р≥вень, оск≥льки в ≥ншому раз≥ њхн¤ продукц≥¤ була неконкурентноспроможною на св≥товому ринку. ≤стотно збли≠зилас¤ загальна галузева структура господарства, структура зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в.

ѕроте це н≥¤к не зменшувало гостроти боротьби м≥ж ≥нду≠стр≥альними державами. –азом з тим н≥велюванн¤ стало важ≠ливим чинником новоњ розстановки сил. —пираючись на зро≠стаючий техн≥чний р≥вень, концентруючи зусилл¤ на перспек≠тивних галуз¤х науково-техн≥чного прогресу, зах≥дноЇвро≠пейськ≥ та ¤понськ≥ монопол≥њ дос¤гли усп≥х≥в у конкурентн≥й боротьб≥ на св≥тових ринках, що послабило позиц≥њ —Ўј, „ас≠тка —Ўј у св≥товому експорт≥ зменшуЇтьс¤ ≥з 13,5% у 1975 р. до 11,6% у 1987 р., а крањн «ах≥дноњ ™вропи та япон≥њ п≥дви≠щуЇтьс¤ в≥дпов≥дно з 46,2 до 50,9% ≥ з 7,0 до 10,7%.

—получен≥ Ўтати в≥дставали в≥д «ах≥дноњ ™вропи та япон≥њ насамперед за темпами зростанн¤ продуктивност≥ прац≥. якщо в 1955 роц≥ цей показник у ‘–Ќ становив 38%, у ‘ранц≥њ -42% , а в япон≥њ лише 15% в≥д р≥вн¤ —Ўј, то на початку 80-х рок≥в Ч у ‘–Ќ зр≥вн¤вс¤ ≥з —Ўј, у ‘ранц≥њ зр≥с до 98% ≥ в япон≥њ до 66% в≥д р≥вн¤ —Ўј. « 1974 р. по 1987 р. серед≠ньор≥чн≥ темпи зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ в япон≥њ вже становили 3,1%, а у —Ўј - всього 0,9% .

японськ≥, а також зах≥дноЇвропейськ≥ компан≥њ випереджа≠ли —Ўј за к≥льк≥стю продукц≥њ, њњ науково-техн≥чним р≥внем, особливо в де¤ких нових галуз¤х. япон≥¤ також усп≥шно кон≠курувала ≥ з ≥ншими крањнами на ринках ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ й «ах≥дноњ ™вропи. Ќамагаючись розширити сферу свого впли≠ву, вона виступила з ≥н≥ц≥ативою створенн¤ тихоокеанського сп≥втовариства, в ¤ке пор¤д з розвинутими крањнами тихооке≠анського рег≥ону (—Ўј,  анада, јвстрал≥¤, Ќова «еланд≥¤) ув≥й≠шли б крањни ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, що розвивалис¤.

 рањни «ах≥дноњ ™вропи також скористалис¤ з пог≥ршенн¤ конкурентоспроможност≥ американських товар≥в. ” пор≥вн¤нн≥ з першими п≥сл¤воЇнними роками значно зр≥с експорт ‘–Ќ, ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, р¤ду ≥нших зах≥дноЇвропейських крањн. ‘ак≠тично, «ах≥дна ™вропа стала головним центром м≥жнародноњ торг≥вл≥, њњ експорт б≥льш н≥ж учетверо перевищував експорт —Ўј.  рањни «ах≥дноњ ™вропи, ≥ перш за все члени ™—, намага≠лис¤ прив'¤зати до себе крањни —ередземномор'¤, а також р¤д крањн јфрики, що розвиваютьс¤, басейн≥в  арибського мор¤ ≥ “ихого океану. ¬се це призвело до гострих суперечностей м≥ж ≥ндустр≥альними державами, зокрема в торгових в≥дносинах —Ўј з япон≥Їю ≥ крањнами «ах≥дноњ ™вропи.

” середин≥ 70-х рок≥в зах≥дн≥ крањни зазнали серйозних труднощ≥в, початок ¤ким поклала енергетична криза. ƒо того часу енергетичноњ проблеми, по сут≥, не ≥снувало. ÷≥ни на на≠фту, ¤ку постачали на св≥товий ринок нафтодобувн≥ крањни Ѕлизького —ходу, јфрики, Ћатинськоњ јмерики, були дуже низькими. ” 1970 р. барель нафти (159 л) коштував усього 1,8 дол. ” 1973 р. нафтодобувн≥ держави р≥зко п≥двищили ц≥ни на нафту: впродовж 70-х рок≥в вони зросли у 10-20 раз≥в.

≈нергетична криза наблизила загальну економ≥чну кризу, ¤ка охопила розвинут≥ крањни св≥ту в 1974-1975 рр. ¬она була значно глибшою, н≥ж цикл≥чн≥ спади попередн≥х дес¤тил≥ть. “епер промислове виробництво знизилос¤ в середньому на 12%. ” ход≥ кризи набуло масового характеру безроб≥тт¤, ¤ке в ≥нду≠стр≥альне розвинутих крањнах дос¤гло 15 млн. (пор≥вн¤но з 7-8 млн. на початку 70-х рок≥в).

«азначимо, що економ≥ка цих крањн гнучко й оперативно в≥дреагувала на труднощ≥, швидко пристосувалас¤ до нових умов. Ќасамперед, св≥тове кап≥тал≥стичне господарство зум≥ло без звол≥канн¤ подолати загрозливу енергетичну кризу. ¬и≠сок≥ ц≥ни на нафту дали поштовх розвитку енергозбер≥гаючих технолог≥й. ≤нтенсивно проводилис¤ пошуки нових родовищ природних копалин. ¬насл≥док цього гострота енергетичноњ кризи спала, а разом з тим знизились ц≥ни на нафту.

¬одночас у друг≥й половин≥ 70-х рок≥в ≥нтенсивно розвиваЇть≠с¤ й електронно-≥нформац≥йна техн≥ка. ƒос¤гли великих усп≥х≥в б≥отехнолог≥¤ та генна ≥нженер≥¤. «астосуванн¤ нових техн≥ч≠них ≥ наукових дос¤гнень привело до структурноњ перебудови промисловост≥ та м≥жгалузевих зв'¤зк≥в. –озвиток засоб≥в авто≠матизац≥њ та ≥нформац≥њ дав змогу впроваджувати працезбер≥гаюч≥ та частозбер≥гаюч≥ засоби в управл≥нських, наукових, бан≠к≥вських й ≥нших установах. ѕредметом масового вжитку став персональний комп'ютер. ”се це означало, що розпочавс¤ дру≠гий етап науково-техн≥чноњ революц≥њ, ¤кий часто називають ≥нформац≥йною революц≥Їю.

≤нформац≥йна революц≥¤ п≥днесла на новий щабель в≥льну ринкову економ≥ку, не позбавивши њњ, однак, цикл≥чного ха≠рактеру розвитку, пов'¤заного з≥ стр≥мкими п≥днесенн¤ми й спадами. ѕ≥сл¤ певного п≥днесенн¤ 1976-1979 рр., у наступ≠ний пер≥од кап≥тал≥стичн≥ крањни знову зазнали серйозного спаду. ѕад≥нн¤ промислового виробництва становило понад 8%. « 1983 р. в≥дбуваЇтьс¤ чергове п≥днесенн¤, ¤ке незаба≠ром набуваЇ характеру справжнього буму, що тривав аж до 1990 р. ≤нтенсивно перебудовувалась структура господарства. ќновлювавс¤ виробничий апарат. ѕоширювалис¤ науком≥стк≥ ресурсозбер≥гаюч≥ технолог≥њ.

” 70-80-х роках розгортаЇтьс¤ ≥нтенсивний процес пере≠розпод≥лу власност≥ в економ≥ц≥ кап≥тал≥стичних держав. …ого визначальними рисами Ї, по-перше, тенденц≥¤ до приватизац≥њ державних п≥дприЇмств, по-друге, зм≥на структури корпоратив≠ноњ власност≥ шл¤хом злитт¤ п≥дприЇмств ≥ поглинанн¤ слаб≠ких сильн≥шими. Ќебувалими темпами в≥дбуваЇтьс¤ концент≠рац≥¤ виробництва ≥ кап≥талу на нац≥ональному ≥ м≥ждержав≠ному р≥вн¤х. «ростають ≥ стають одн≥Їю з основ господарськоњ д≥¤льност≥ транснац≥ональн≥ корпорац≥њ (“Ќ ).

’арактерною рисою сучасного зах≥дного сусп≥льства Ї ак≠тивна участь широких верств населенн¤ у в≥дносинах влас≠ност≥. ” —Ўј, наприклад, 11 тис. корпорац≥й передали части≠ну акц≥онерного кап≥талу працюючим. —хож≥ процеси в≥дбува≠ютьс¤ ≥ в ≥нших розвинутих крањнах.

” 70-90-х роках на вищий щабель п≥дн¤лись ≥нтеграц≥йн≥ економ≥чн≥ процеси, передус≥м у «ах≥дн≥й ™вроп≥. «б≥льшилась к≥льк≥сть член≥в "—п≥льного ринку". ƒо початковоњ "ш≥стки" приЇдналис¤ ¬еликобритан≥¤, ƒан≥¤, ≤рланд≥¤ (1973), √рец≥¤ (1981), ≤спан≥¤ ≥ ѕортугал≥¤ (1986), јвстр≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, Ўвец≥¤ (1995). Ќин≥ ™вропейський союз (так тепер називають "—п≥льний ринок") складаЇтьс¤ з 15 крањн з населенн¤м понад 370 млн. чолов≥к.

–азом з розбудовою ™вропейського союзу в≥дбуваЇтьс¤ про≠цес переходу економ≥чноњ могутност≥ в≥д —Ўј до япон≥њ.

«а п≥драхунками економ≥ст≥в, валовий внутр≥шн≥й продукт обох крањн до 2000 року зр≥вн¤Їтьс¤. “им часом зростають нов≥ ≥ндустр≥альн≥ крањни, њх ¤дро Ч ш≥сть держав ≥ територ≥й: Ѕра≠зил≥¤, ћекс≥ка, ѕ≥вденна  оре¤, √онконг, “айвань, —≥нгапур.

ѕ≥д впливом науково-техн≥чноњ революц≥њ в ≥ндустр≥альних крањнах сформувалас¤ ч≥тка соц≥альна структура, суттЇво в≥дм≥нна в≥д доби "класичного" кап≥тал≥зму. ѕор¤д з власниками кап≥та≠лу, п≥дприЇмц¤ми, з одного боку, ≥ роб≥тниками - з ≥ншого, значно зр≥с середн≥й клас: менеджери, науковц≥, ≥нженерно-техн≥чн≥ кад≠ри, висококвал≥ф≥кован≥ роб≥тники, прац≥вники сфери послуг, знач≠на частина фермер≥в. ” б≥льшост≥ розвинутих крањн середн≥й клас став переважаючою частиною економ≥чно активного населенн¤. “ричленна соц≥альна структура, що склалас¤ на «аход≥, суттЇво зм≥нила характер сусп≥льного розвитку. ¬≥н уже не визначаЇтьс¤ ≥нтересами одного класу - буржуаз≥њ, ¤к це було в минулому, а Ї результатом компром≥су м≥ж ус≥ма сусп≥льними верствами.

—уттЇв≥ зм≥ни в≥дбулис¤ впродовж останн≥х дес¤тил≥ть у структур≥ й стан≥ найманоњ робочоњ сили. “емпи зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в у галуз¤х нематер≥ального виробництва значно переважили темпи розширенн¤ зайн¤тост≥ у промисловост≥ й буд≥вництв≥. ” —Ўј в сфер≥ послуг зосеред≠жено понад 60% ус≥х зайн¤тих. «≥ зростанн¤м матер≥ального р≥вн¤ працюючих пекучою проблемою стало безроб≥тт¤, ¤ке набуло хрон≥чного характеру. ќсновн≥ причини високого р≥вн¤ безроб≥тт¤ (8,3% економ≥чно активного населенн¤) - це рац≥о≠нал≥зац≥¤ виробництва, запровадженн¤ робототехн≥ки й авто≠матизац≥њ у промисловост≥, поширенн¤ м≥кропроцесорноњ тех≠н≥ки на контори й банки.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4731 прочитано)