≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤

јле поступово, до початку 1980-х рок≥в, цей процес почав гальмуватись. —коротились обс¤ги житлового буд≥вництва. ¬итрати на охорону здоров'¤ складали 4% в≥д нац≥онального прибутку (в розвинутих крањнах - 10-12%). «а р≥внем спожи≠ванн¤ на душу населенн¤ –ад¤нський —оюз займав 77-е м≥сце в св≥т≥.

¬≥йськовий бюджет –ад¤нського —оюзу в пер≥од з 1965 по 1977 рр. зростав щор≥чно не менше н≥ж на 4,5% ≥ складав при≠близно 11-13% валового нац≥онального продукту. ¬ 1967 р. у –ад¤нського —оюзу було 570 м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет, а у —Ўј - Ч 1054. ¬ 1979 р. —Ўј зберегли цю к≥льк≥сть ракет незм≥нною, а –ад¤нський —оюз зб≥льшив њх до 1409. „и≠сельн≥сть арм≥њ —Ўј за цей пер≥од скоротилась з 3,5 млн. до 2,06 млн. ос≥б, а чисельн≥сть –ад¤нськоњ јрм≥њ зросла з 3,68 млн. до 4,19 млн. ос≥б.

« метою п≥дтримки пост≥йного моб≥л≥зац≥йного характеру рад¤нськоњ економ≥ки практично щор≥чно встановлювались чергов≥ юв≥лейн≥ дати, ¤к≥ необх≥дно було зустр≥чати високими трудовими дос¤гненн¤ми, брати на себе п≥двищен≥ зобов'¤зан≠н¤, про виконанн¤ ¤ких оголошувалось на св¤ткових зборах, м≥тингах.

ƒуже пом≥тним фактом стала публ≥кац≥¤ в травн≥ 1982 року газетою "ѕравда" статт≥ академ≥ка ¬. “рапезн≥кова, в ¤к≥й автор в≥дкидав стереотипн≥ погл¤ди щодо пог≥ршенн¤ еконо≠м≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥ Ч неспри¤тлив≥ кл≥матичн≥ умови, об≠межен≥сть де¤ких джерел сировини, труднощ≥ в освоЇнн≥ но≠вих територ≥й ≥ т.п. ¬ статт≥ вперше визначено ≥нш≥ причини: низька ефективн≥сть жорсткого централ≥зованого плануванн¤, в≥дсутн≥сть матер≥альних стимул≥в управл≥нн¤ ≥ т. п. јле н≥ ё.¬. јндропов, н≥  .„. „ерненко не спромоглис¤ зд≥йснити радикальне реформуванн¤ економ≥ки, бо вважали, що це може привести до л≥кв≥дац≥њ комун≥стичноњ системи. “ому вони про≠довжували триматись попереднього курсу.

ѕеребудова та њњ п≥дсумки

¬ березн≥ 1985 року, п≥сл¤ смерт≥  .”.„ерненка, генераль≠ним секретарем ÷   ѕ–— було обрано ћ.—. √орбачова, а √оло≠вою –ади ћ≥н≥стр≥в став ћ.≤. –ижков. –озпочавс¤ новий ≥ ос≠танн≥й етап в ≥стор≥њ —–—–, ¤кий отримав назву "перебудова".

Ќове кер≥вництво стало перед необх≥дн≥стю зупинити роз≠пад системи "державного соц≥ал≥зму" ≥ захистити ≥нтереси прав≠л¤чоњ номенклатури. « ц≥Їю метою почали проводити обережн≥ реформи вс≥х громад¤нських структур, в тому числ≥ ≥ економ≥≠ки, оск≥льки глибока криза уже встигла охопити основн≥ еле≠менти системи.

ƒо середини 1980-х рок≥в валовий випуск продукц≥њ в роз≠рахунку на душу населенн¤ складав близько 37% р≥вн¤ —Ўј. ѕрир≥ст продуктивност≥ прац≥ впритул наблизивс¤ до нульо≠воњ позначки. Ќа одиницю нац≥онального прибутку в рад¤нськ≥й економ≥ц≥ витрачалось в 1,5-2 рази б≥льше електроенерг≥њ, па≠лива, металу ≥ ≥нших ресурс≥в, н≥ж у промисловост≥ розвинутих крањн. ѕо сут≥, т≥льки у в≥йськово-стратег≥чн≥й сфер≥ великими зусилл¤ми п≥дтримувавс¤ паритет ≥з —Ўј.

—л≥д нагадати, що на перших етапах "перебудови" в крањн≥ була поширена ≥люз≥¤ в≥дносно можливого удосконаленн¤ со≠ц≥ал≥стичноњ системи. ѕерш за все, у б≥льшост≥ пол≥тик≥в пере≠важала ст≥йка думка про ≥снуванн¤ соц≥ально-економ≥чних пе≠реваг соц≥ал≥зму над ≥ншими формами орган≥зац≥њ сусп≥льного житт¤. ¬важалось, що в рад¤нськ≥й систем≥ немаЇ ≥ не може бути антагон≥стичних суперечностей, кр≥м "пережитк≥в кон≠сервативного мисленн¤". ќтримала поширенн¤ також ≥люз≥¤ про те, що майбутн≥ реформи можна провести швидко ≥ без особливих труднощ≥в.  ласичним прикладом реал≥зац≥њ та≠ких ≥люз≥й стала антиалкогольна кампан≥¤, ¤ка проходила в дус≥ в≥домоњ "червоногвард≥йськоњ атаки на кап≥тал".

ќдним ≥з перших крок≥в по виходу ≥з кризового стану став курс на "прискоренн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни". ÷ей курс був спр¤мований на дос¤гненн¤ щор≥чного приросту нац≥онального прибутку не менше н≥ж на 4%. ƒл¤ дос¤гненн¤ такого зростанн¤ нац≥онального прибутку необх≥дно було за п'¤≠тир≥чку зб≥льшити видобуток палива ≥ сировини на 15%, зб≥льшити ≥нвестиц≥њ на 30-40%, додатково залучити у виробництво до двох м≥льйон≥в ос≥б. јле оск≥льки в крањн≥ таких ресурс≥в не було, то дос¤гти мети можна було за рахунок зб≥льшенн¤ темп≥в розвит≠ку машинобудуванн¤ в 1,5-2 рази.

¬ той же час прозвучав заклик "актив≥зувати людський фактор" ¤к важливу умову прискоренн¤. “аким чином, √орба-чов ≥ його соратники знову використовували суб'Їктивний чин≠ник, намагаючись не зач≥пати фундаментальн≥ основи системи, збер≥гаючи прихильн≥сть "соц≥ал≥стичному вибору".

« метою п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ була створена ще одна контролююча ≥нстанц≥¤ Ч ƒержприйманн¤, ¤ка мала пра≠во не приймати не¤к≥сну продукц≥ю, карати матер≥ально тих, хто н≥с в≥дпов≥дальн≥сть за брак.

Ќа перших порах "перебудова" пов'¤зувалась з концепц≥Їю "вдосконаленн¤ господарського механ≥зму", тобто з наданн¤м п≥дприЇмствам б≥льшоњ самост≥йност≥ в розвитку виробницт≠ва, оновленн≥ продукц≥њ, матер≥альному стимулюванню прац≥в≠ник≥в в залежност≥ в≥д ф≥нансових результат≥в роботи п≥дприЇ≠мства, тобто з фактичним поверненн¤м до реформи 1965 року. јле при цьому обов'¤зковою залишалась одна умова: непо≠рушн≥сть соц≥ал≥стичноњ (державноњ) власност≥.

¬ласне кажучи, економ≥чна "перебудова" розпочалась з чер≠вн¤ 1987 року, коли було прийн¤то "«акон про державне п≥дприЇмство", за ¤ким кер≥вникам ≥ колективам державних п≥дприЇмств були надан≥ виключно широк≥ повноваженн¤, зок≠рема, право самост≥йного виходу на зовн≥шн≥й ринок, зд≥йснен≠н¤ сп≥льноњ д≥¤льност≥ з ≥ноземними партнерами ≥ ≥н. Ќа прак≠тиц≥ цей закон надавав п≥дприЇмствам б≥льшу свободу при використанн≥ прибутку: вони могли самост≥йно вир≥шувати - направл¤ти його на розвиток виробництва чи на п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вникам. Ѕагато п≥дприЇмств ≥шли по другому шл¤ху, що в к≥нцевому п≥дсумку мало негативн≥ ре≠зультати, оск≥льки в перспектив≥ не забезпечувало зростанн¤ науково-техн≥чного потенц≥алу. ƒо того ж, закон не передба≠чив, що свобода повинна бути пов'¤зана з ринковою в≥дпов≥≠дальн≥стю: збитков≥ п≥дприЇмства сл≥д закривати, а випуск про≠дукц≥њ, ¤ка не користуЇтьс¤ попитом, припин¤ти.

Ѕуло обрано "м'¤кий" характер бюджетноњ пол≥тики, коли п≥дприЇмство в будь-¤кому випадку отримувало державн≥ кош≠ти на покритт¤ збитк≥в ≥ при цьому не прикладало зусиль дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва з урахуванн¤м ринко≠вого попиту. ¬ результат≥ такоњ пол≥тики середн≥й р≥вень заро≠б≥тноњ плати зростав швидше, н≥ж ц≥ни. «а 1985-1991 роки реальна зароб≥тна плата виросла на 51%, але купити на ц≥ грош≥ було н≥чого, оск≥льки чим б≥льшою була зарплата, тим гос≠тр≥ше в≥дчувавс¤ товарний деф≥цит.

¬ середин≥ 1988 року було прийн¤то закони, за ¤кими доз≠вол¤лось в≥дкривати приватн≥ п≥дприЇмства б≥льше н≥ж за 30-ма видами виробничоњ д≥¤льност≥. ” в≥дпов≥дност≥ з цими за≠конами фактично був легал≥зований великий сектор "т≥ньовоњ економ≥ки".

Ќа загальн≥й хвил≥ в≥дродженн¤ демократичних ≥дей по вс≥й крањн≥ стало поширюватись роб≥тниче самовр¤дуванн¤, але наприк≥нц≥ 1980-х рок≥в воно п≥шло на спад, а влада знову перейшла в руки директор≥в, ¤к≥ п≥зн≥ше, в 1990-х роках, стали великою економ≥чною ≥ пол≥тичною силою в крањн≥.

’арактерним ¤вищем п≥зньорад¤нського пер≥оду був роз≠виток орендних в≥дносин, на ¤к≥ парт≥йн≥ ≥ державн≥ кер≥вни≠ки покладали велик≥ над≥њ в розрахунку на п≥двищенн¤ зац≥≠кавленост≥ прац≥вник≥в в результатах прац≥. ” в≥дпов≥дност≥ з «аконом про оренду (кв≥тень 1989 р.) трудовий колектив м≥г вз¤ти в оренду у держави п≥дприЇмство, щоб в подальшому приватизувати його шл¤хом викупу за досить символ≥чну ц≥ну.

¬ 1989-1991 роках загального поширенн¤ набули нов≥ фор≠ми виробничих об'Їднань Ч концерни, корпорац≥њ, ¤к≥ створю≠вались таким чином: група державних п≥дприЇмств ≥ п≥д≠розд≥л≥в галузевих м≥н≥стерств утворювали певну асоц≥ац≥ю. “ут поЇднувались ≥нтереси галузевих, союзних ≥ республ≥кансь≠ких заклад≥в та ≥нтереси директор≥в п≥дприЇмств. ƒержавн≥ заклади намагались утримати в своњх руках питанн¤ ф≥нансу≠ванн¤ ≥ постачанн¤, а директори Ч виг≥дно приватизувати п≥дприЇмства через так звану номенклатурну приватизац≥ю.

¬ червн≥ 1990 року була прийн¤та постанова ¬ерховноњ –ади —–—– "ѕро концепц≥ю переходу до регульованоњ ринковоњ еко≠ном≥ки" ≥ р¤д ≥нших документ≥в, за ¤кими передбачалась по≠ступова демонопол≥зац≥¤, децентрал≥зац≥¤ ≥ роздержавленн¤ власност≥, створенн¤ акц≥онерних товариств, реформуванн¤ кредитноњ ≥ ц≥новоњ пол≥тики та системи роздр≥бноњ торг≥вл≥ обладнанн¤м ≥ сировиною, електроенерг≥Їю, розвиток приват≠ного п≥дприЇмництва ≥ т.д. ѕравда, реал≥зац≥¤ цих законодав≠чих акт≥в в≥дкладалась на р≥к, оск≥льки ур¤д побоювавс¤ њх впливу на пог≥ршенн¤ ситуац≥њ в крањн≥.

¬ 1988 роц≥ стало зрозум≥лим, що справи в економ≥ц≥ не покращуютьс¤, пом≥тно зростаЇ ц≥на реформ. ќдним ≥з важ≠ливих чинник≥в, ¤кий впливав на пог≥ршенн¤ економ≥чноњ си≠туац≥њ, були надм≥рн≥ в≥йськов≥ витрати —–—–. ќф≥ц≥йна стати≠стика вперто пов≥домл¤ла, що на пр¤м≥ в≥йськов≥ витрати в —–—– ≥де не б≥льше 7% державного бюджету, хоча вс≥м було зрозум≥ло, що разом з непр¤мими витратами вони складають до 50% (дл¤ пор≥вн¤нн¤: 52% держбюджету —–—– витрачав на в≥йськов≥ потреби в 1943 роц≥, в розпал ¬еликоњ ¬≥тчизн¤≠ноњ в≥йни). ¬с≥ ц≥ небачене велик≥ в≥йськов≥ витрати суттЇво п≥дривали економ≥чний потенц≥ал крањни.

¬иход¤чи ≥з "нового пол≥тичного мисленн¤" ≥ зм≥н, ¤к≥ в≥дбу≠лись на м≥жнародн≥й арен≥, рад¤нське кер≥вництво зд≥йснило р¤д д≥й, спр¤мованих на зм≥ну зовн≥шньоњ пол≥тики. Ѕуло пок≥нчено з багатор≥чним под≥лом св≥ту на дв≥ протилежн≥ систе≠ми. ѕоступово, починаючи з 1987 року, стали укладатись дого≠вори з —Ўј про знищенн¤ стратег≥чних озброЇнь. ” 1989 р. завершивс¤ вив≥д рад¤нських в≥йськ ≥з јфган≥стану. –ад¤нське кер≥вництво в≥дкрито визнало безглуздою ≥ шк≥дливою допомо≠гу р≥зним од≥озним диктаторським режимам в крањнах "тре≠тього св≥ту", ¤к≥ виступали п≥д соц≥ал≥стичними гаслами.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4731 прочитано)