≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤

¬ крањн≥ посилилась масова м≥грац≥¤ населенн¤ ≥з села в м≥сто. якщо в 1959 роц≥ населенн¤ м≥ст становило 47,9%, то в 1981 роц≥ Ч вже 63,4%. ѕерем≥щенн¤ с≥льськоњ молод≥ у ве≠лик≥ м≥ста, на гранд≥озн≥ "будови стол≥тт¤" посилило форму≠ванн¤ великого прошарку людей з марг≥нальною субкультурою "гуртожитку". ƒл¤ цих нових м≥ських жител≥в не ство≠рювалась нормальна соц≥альна ≥нфраструктура, що породжува≠ло у них почутт¤ обд≥леност≥, неповноц≥нност≥ ≥ призводило до р≥зноман≥тних антисусп≥льних вчинк≥в. ћолодь дуже часто потрапл¤ла в жорсток≥ умови нап≥вкр≥посноњ залежност≥ в≥д начальства через прописку, черги на житло ≥ т.д., погоджува≠лась на неквал≥ф≥ковану працю в шк≥дливих умовах. јле дл¤ кер≥вництва п≥дприЇмств це було дешевше, н≥ж впроваджува≠ти у виробництво нову техн≥ку. ¬ даному випадку бюрократ≥¤ в≥д ≥мен≥ держави виступала в рол≥ монопольного роботодавц¤, тому що в њњ руках були зосереджен≥ вс≥ соц≥альн≥ блага.

ќдн≥Їю з форм кризи в економ≥ц≥, що насувалась, була прак≠тика ман≥пулюванн¤ ≥нформац≥Їю, п≥дтасовуванн¤ розрахунк≥в у проектах, зв≥тах. ≤ хоча дес¤та п'¤тир≥чка (1976-1980) була проголошена "п'¤тир≥чкою ефективност≥ ≥ ¤кост≥", насл≥дки роботи ви¤вились дуже скромними. —труктура економ≥ки за≠лишалась такою ж, ¤кою вона була в 1930-1950-т≥ роки, тобто дом≥нувала важка, фондом≥стка промислов≥сть.

Ќа початку 1970-х рок≥в в результат≥ сировинноњ ≥ енерге≠тичноњ кризи ц≥ни на енергонос≥њ на зах≥дних ринках р≥зко зросли. “ому було прийн¤то р≥шенн¤ форсувати продаж на≠фти ≥ газу на «ах≥д. «а пер≥од з 1960 по 1985 роки частка палива ≥ сировини в рад¤нському експорт≥ п≥дн¤лась з 16,2 до 54,4%. ѕрибутки в≥д реал≥зац≥њ нафти ≥ нафтопродукт≥в скла≠дали 176 млрд. ≥нвалютних карбованц≥в. ќднак сл≥д сказати, що ц≥ величезн≥ кошти не впливали суттЇво на розвиток еко≠ном≥ки. «атратний механ≥зм перемелював ц≥ грош≥, ¤к≥ вкла≠дались в зд≥йсненн¤ дорогих, безперспективних ≥ еколог≥чно шк≥дливих проект≥в.

“акож багато кошт≥в витрачалось на утриманн¤ бюрокра≠тичного апарату, що швидко зростав. ¬ 1985 роц≥ в крањн≥ на≠раховувалось б≥л¤ 18 млн. управл≥нських прац≥вник≥в ≥ чиновник≥в р≥зного р≥вн¤, або шоста частина вс≥х зайн¤тих. ¬елика частина нафтодолар≥в просто "проњдалась", йшла на закупку за кордоном продукт≥в харчуванн¤, в основному зер≠на, товар≥в народного вжитку (взутт¤, од¤г). ¬еличезн≥ кошти вид≥л¤лись на п≥дтримку комун≥стичних парт≥й ≥ прорад¤нських режим≥в у р≥зних крањнах св≥ту, на пропаганду так званих переваг соц≥ал≥зму ≥ т.д.

ќднак на середину 1980-х рок≥в надходженн¤ в≥д експлуа≠тац≥њ нафтових родовищ стали скорочуватись, оск≥льки багато промислове розвинутих крањн зум≥ли перевести свою економ≥≠ку на енергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ, в результат≥ чого попит на нафту зменшивс¤, ц≥ни на св≥товому ринку почали падати, що негативно в≥дбилось на розвитку рад¤нськоњ економ≥ки.

¬ 1979 роц≥ була зд≥йсненна ще одна спроба ур¤ду ќ.ћ.  осиг≥на реформувати економ≥ку, пок≥нчити з валови≠ми показниками. « ц≥Їю метою було встановлено показник нормативне чистоњ продукц≥њ, за ¤ким п≥дприЇмствам по≠винн≥ були зараховувати т≥льки новостворену варт≥сть, не враховуючи витрат на сировину, матер≥али ≥ т. ≥н. ѕередба≠чалось, що це нововведенн¤ буде стимулювати впроваджен≠н¤ новоњ техн≥ки, п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, змусить в≥дмо≠витись в≥д под≥лу продукц≥њ на виг≥дну ≥ невиг≥дну. јле це не передбачало радикального реформуванн¤ командно-адм≥≠н≥стративноњ системи, а було спр¤мовано всього лише на њњ чергову модерн≥зац≥ю. —проби одночасного посиленн¤ гос≠прозрахунку ≥ адресного директивного плануванн¤, актив≥≠зац≥¤ економ≥чних стимул≥в при одночасному обмеженн≥ прав п≥дприЇмств не могли забезпечити економ≥ц≥ серйозних по≠зитивних результат≥в.

ѕоступово наростала ц≥ла система блокуванн¤ економ≥чних важел≥в регулюванн¤ народногосподарських пропорц≥й, в резуль≠тат≥ чого сформувавс¤ механ≥зм соц≥ально-економ≥чного галь≠муванн¤. —ередньор≥чний обс¤г виготовленоњ продукц≥њ в крањн≥ (в натуральному вираз≥) за 1979 - 1982 роки ви¤вивс¤ на 40% меншим у пор≥вн¤н≥ з 1978 роком. ƒодатков≥ надходженн¤ енер≠гонос≥њв ≥ сировини на експорт не дозволили подолати загальне розбалансуванн¤ в господарств≥ крањни. √острий деф≥цит, немож≠лив≥сть задовольнити потреби населенн¤ в найб≥льш необх≥д≠них товарах, в≥дсутн≥сть стимул≥в прац≥ - все це приводило до соц≥альноњ ≥ ф≥зичноњ деградац≥њ сусп≥льства.

¬ листопад≥ 1982 року п≥сл¤ смерт≥ Ћ.≤. ЅрежнЇва гене≠ральним секретарем ÷   ѕ–— став ё.¬. јндропов, чи¤ д≥¤льн≥сть була спр¤мована на масову зам≥ну м≥н≥стр≥в, секре≠тар≥в обком≥в ≥ ÷  союзних республ≥к ≥ всеб≥чного посиленн¤ дисципл≥ни. «давалось, що, зм≥нюючи одних бюрократ≥в на ≥нших, можна буде встановити пор¤док. ƒо порушник≥в трудо≠воњ дисципл≥ни застосовувались р≥зноман≥тн≥ форми покаран≠н¤: зменшенн¤ зароб≥тноњ плати, позбавленн¤ прем≥й, зн¤тт¤ з черги при розпод≥л≥ житла.

«аходи, спр¤мован≥ на наведенн¤ пор¤дку ≥ дисципл≥ни, дали де¤кий економ≥чний ефект. «г≥дно до оф≥ц≥йних даних, темпи росту економ≥ки в 1983 роц≥ складали 4,2% (проти 3,1% в 1992 роц≥), нац≥ональний прибуток зб≥льшивс¤ на 3,1%, про≠мислове виробництво на 4%, виробництво с≥льськогосподарсь≠коњ продукц≥њ на 6%.  омандн≥ методи кер≥вництва економ≥≠кою допомогли дос¤гти лише тимчасового усп≥ху, але не спри≠¤ли ст≥йкому розвитку економ≥ки.

¬ економ≥ц≥ продовжували наростати негативн≥ процеси. ѕромислов≥ п≥дприЇмства працювали в умовах пост≥йноњ неритм≥чност≥ поставок сировини ≥ матер≥ал≥в. ќсобливо велика неритм≥чн≥сть прот¤гом року в≥дчувалась в буд≥вництв≥. Ћи≠хоманило зал≥зничний транспорт, пот¤ги ходили з великим зап≥зненн¤м.

як уже в≥дзначалось, аграрний сектор –ад¤нського —оюзу традиц≥йно забезпечував кошти дл¤ б≥льш-менш стаб≥льного функц≥онуванн¤ ≥нших галузей директивноњ економ≥ки. јле в 1970-х роках це джерело вичерпалось, оск≥льки становище в с≥льському господарств≥ було складним. Ќе допомагали ≥ ве≠лик≥ асигнуванн¤ в с≥льське господарство, значна частина ¤ких, до реч≥, за рахунок штучно завищених ц≥н на с≥льськогоспо≠дарську техн≥ку ≥ на буд≥вництво виробничих об'Їкт≥в на сел≥, тут же поверталась в казну. ≤нша частина асигнувань ≥шла в буквальному смисл≥ в п≥сок: в буд≥вництво гранд≥озних ≥ ма≠лоефективних тваринницьких комплекс≥в, в непродуману ме≠л≥орац≥ю ≥ х≥м≥зац≥ю грунт≥в.

як ≥ ран≥ше, велику роль в забезпеченн≥ населенн¤ про≠дуктами харчуванн¤ в≥д≥гравали п≥дсобн≥ господарства, ¤к≥ займали 1% оброблюваних земель. «а оф≥ц≥йними даними, в 1978 роц≥ в п≥дсобних господарствах було вирощено 61% картопл≥, 29% овоч≥в, 29% м'¤са ≥ молока, 34% ¤Їць.

¬ 1982 роц≥ за ≥н≥ц≥ативою секретар¤ ÷   ѕ–— по с≥льсько≠му господарству ћ.—. √орбачова була прийн¤та чергова амб≥≠ц≥йна ≥ нереальна "ѕродовольча програма", виконанн¤ ¤коњ про≠голошувалось всенародною справою.

 рањна, маючи найб≥льш≥ в св≥т≥ чорноземи, перетворилась у великого св≥тового ≥мпортера зерна. «ерно купувалось в —Ўј,  анад≥, јвстрал≥њ, јргентин≥ та ≥нших крањнах. ƒивовижний факт: тонна зерна, закуплена в —Ўј, була в два рази дешев≠шою, н≥ж вироблена в –ад¤нському —оюз≥.

Ќездатн≥сть с≥льського господарства прогодувати населен≠н¤ своЇњ крањни вказувала не т≥льки на внутр≥шн≥ недол≥ки рад¤нськоњ системи, але й на загальну соц≥ально-економ≥чну в≥дстал≥сть. “ак, в 1920-≥ роки в с≥льському господарств≥ —Ўј було зайн¤то 2,5-3% працездатного населенн¤, а в —–—– Ч 25%. ¬ 1970 роц≥ один прац≥вник рад¤нського с≥льського господар≠ства виробл¤в 4,5 т зерна, 320 кг м'¤са й 2,8 т молока на р≥к, в той час ¤к один американський роб≥тник виробл¤в 54,7 т зер≠на, 457 кг м'¤са, 11,8 т молока за р≥к.

 .”.„ерненко, обраний генеральним секретарем ÷   ѕ–— в лютому 1984 р., розпочав свою д≥¤льн≥сть також ≥з спроб розв'¤≠зати с≥льськогосподарськ≥ проблеми. ¬ жовтн≥ 1984 року була запропонована гранд≥озна програма мел≥орац≥њ: зрошенн¤ ≥ осу≠шенн¤ м≥льйон≥в гектар≥в земл≥, буд≥вництво канал≥в, перенесен≠н¤ частини витоку п≥вн≥чних ≥ сиб≥рських р≥чок, а також р≥чки ƒунай на зрошенн¤ земель в центральних ≥ п≥вденних районах крањни. ѕри цьому не враховувались не т≥льки величезн≥ мате≠р≥альн≥ затрати дл¤ реал≥зац≥њ цих проект≥в, а й еколог≥чн≥ на≠сл≥дки, перш за все зменшенн¤ к≥лькост≥ води, що впадала в Ћьодовитий океан, ≥ в≥дпов≥дно насл≥дки, ¤к≥ зв≥дси випливали.

Ќа початок 1980-х рок≥в стан економ≥ки —–—– продовжу≠вав пог≥ршуватись. “ак, щор≥чний прир≥ст нац≥онального про≠дукту крањни зменшивс¤ з 9% в 1965 роц≥ до 2,6% в 1982 роц≥, а промислове виробництво - з 7,3 до 2,8%. ѕродуктивн≥сть прац≥ на середину 1970-х рок≥в в рад¤нськ≥й економ≥ц≥ була вдв≥ч≥ меншою, н≥ж в —Ўј. ≈коном≥ка —–—–, в ц≥лому в 1979 роц≥, випускала не б≥льше 60% продукц≥њ —Ўј.

–ад¤нська економ≥ка була побудована таким чином, що п≥дприЇмствам п≥двищувати продуктивн≥сть прац≥ було про≠сто невиг≥дно, оск≥льки зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ т¤г≠ло за собою п≥двищенн¤ планових завдань ≥ зменшенн¤ фон≠ду зароб≥тноњ плати. ¬ результат≥ цього на б≥льшост≥ п≥дприЇмств машинобуд≥вноњ промисловост≥ чисельн≥сть ро≠б≥тник≥в була в 1,3-1,4 рази вищою, н≥ж на под≥бних п≥дпри≠Їмствах «аходу. ’оча точне сп≥вв≥дношенн¤ зароб≥тноњ плати в —–—– ≥ зах≥дних крањнах визначити важко, попередн≥ розра≠хунки св≥дчать про те, що середн¤ зароб≥тна плата в —–—– в 1973 роц≥ складала 168,14 дол. за м≥с¤ць, в той час ¤к у ‘ранц≥њ Ч 361,64 дол., а в —Ўј Ч 606,51 дол.

—л≥д п≥дкреслити, що наприк≥нц≥ 1960-х Ч на початку 1970-х рок≥в в≥дбулось де¤ке п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ труд¤щих, в тому числ≥ ≥ на сел≥, де колгоспники почали отримувати зароб≥т≠ну плату. ѕоступово середн¤ зароб≥тна плата с≥льських прац≥в≠ник≥в наблизилась до середньоњ по крањн≥ ≥ складала 90% в≥д цього р≥вн¤.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4731 прочитано)