≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤

 рах —–—– та ≥нших комун≥стичних режим≥в був под≥Їю всесв≥тньо-≥сторичного значенн¤, поворотним пунктом у св≥то≠вому розвитку. Ќасл≥дком цього стала докор≥нна зм≥на у роз≠становц≥ сил на м≥жнародн≥й арен≥.  онфронтац≥йн≥ в≥дноси≠ни м≥ж колишн≥ми блоками поступаютьс¤ м≥сцем взаЇмн≥й дов≥р≥, м≥жнародному сп≥вроб≥тництву.

¬одночас економ≥чний поступ ≥ндустр≥ально-розвинутих крањн упродовж останн≥х рок≥в наштовхнувс¤ на серйозн≥ труд≠нощ≥. Ќа зм≥ну тривалому господарському п≥днесенню 80-х рок≥в у 1990 р. прийшов черговий цикл≥чний спад. ¬≥н, однак, ви¤вивс¤ менш глибоким, н≥ж два попередн≥ Ч 1974-1975 ≥ 1980-1982 рр. јбсолютне пад≥нн¤ промислового виробництва стано≠вило лише к≥лька в≥дсотк≥в. —ьогодн≥ б≥льш≥сть розвинутих крањн уже вийшла ≥з стану депрес≥њ.

ѕонад п'¤тдес¤т рок≥в, що минули п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни, становили переломну епоху в ≥сторичному розвитку людства. ƒруга половина нин≥шнього стол≥тт¤ характеризуЇтьс¤ прискореним розвитком продуктивних сил, ¤кий уможливи≠ла науково-техн≥чна революц≥¤. ѕередов≥ крањни св≥ту дос¤гли стад≥њ пост≥ндустр≥ального сусп≥льства. ѕор¤д з цим на пе≠редн≥й план висуваютьс¤ питанн¤ перенаселеност≥ земноњ кул≥, захисту навколишнього середовища тощо. ќднак не викликаЇ сумн≥ву те, що дальший прогрес людства дасть змогу поступово розв'¤зати ц≥ надзвичайно складн≥ завданн¤.

–еформа 1965 року: сутн≥сть ≥ насл≥дки

ѕроект ƒиректив по восьмому п'¤тир≥чному плану розвит≠ку народного господарства —–—– (1966-1970) розробл¤вс¤ з ве≠ликими труднощами. ”же в самому розпал≥ роботи (1963-1964) стало зрозум≥лим, що завданн¤, закладен≥ в ѕрограм≥ парт≥њ, в тому числ≥ ≥ на 1970 р≥к, виконати неможливо. ¬ зв'¤зку з цим виникаЇ ≥де¤ розробити ще один семир≥чний план на 1966-1972 роки. ÷е було зроблено дл¤ того, щоб замаскувати неможлив≥сть виконанн¤ завдань, визначених XXII з'њздом парт≥њ. јле на≠прик≥нц≥ 1963 року вир≥шили в≥дмовитись в≥д ц≥Їњ ≥дењ ≥ знову повернулись до необх≥дност≥ розробки плану восьмоњ п'¤тир≥ч≠ки. «окрема планувалось зб≥льшити продуктивн≥сть прац≥ в промисловост≥ на 33-35%, прибуток - б≥льше н≥ж в два рази. 80% приросту продукц≥њ планувалось забезпечити за рахунок зростанн¤ продуктивност≥ прац≥ (проти 62% в сьом≥й ≥ 72% в шост≥й п'¤тир≥чках). ѕередбачалось прид≥лити першочергову увагу розвитку с≥льського господарства, виробництву товар≥в споживанн¤, росту реальних прибутк≥в населенн¤.

ќднак зд≥йснити заплановане було неможливо без карди≠нальних зм≥н в економ≥ц≥. ¬ зв'¤зку з цим гостро постала проблема њњ реформуванн¤. ” вересн≥ 1965 року на ѕленум≥ ÷  було прийн¤то постанову "ѕро покращанн¤ управл≥нн¤ промислов≥стю, вдосконаленн¤ плануванн¤ ≥ посиленн¤ еко≠ном≥чного стимулюванн¤ промислового виробництва", у в≥дпо≠в≥дност≥ з ¤ким розпочалась нова економ≥чна реформа. Ѕуло вир≥шено л≥кв≥дувати раднаргоспи ≥ повернутись до галузево≠го принципу управл≥нн¤. «аново були створен≥ союзно-рес≠публ≥канськ≥ ≥ загальносоюзн≥ м≥н≥стерства у в≥дпов≥дност≥ з галузевим принципом.

Ќаступним важливим напр¤мком даноњ реформи стала зм≥на вс≥Їњ системи плануванн¤ ≥ економ≥чного стимулюван≠н¤. Ѕуло визнано доц≥льним л≥кв≥дувати надто жорстку рег≠ламентац≥ю господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. « ц≥Їю ме≠тою зменшили к≥льк≥сть планових показник≥в, ¤к≥ визнача≠лись центром. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередньоњ системи, ¤ка була зор≥Їнтована на валов≥ показники, тепер основним показни≠ком стало зб≥льшенн¤ об'Їм≥в реал≥зованоњ продукц≥њ п≥дприЇмств. ѕередбачалось, що критер≥Їм оц≥нки господарсь≠коњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства буде отриманий прибуток (рента≠бельн≥сть виробництва) ≥ виконанн¤ завдань з поставок най≠важлив≥ших вид≥в продукц≥њ.

—еред обов'¤зкових показник≥в визначались ≥ще ≥ так≥: ос≠новна номенклатура продукц≥њ, фонд зароб≥тноњ плати, платеж≥ в бюджет ≥ асигнуванн¤ ≥з бюджету, показники по об'Їму цен≠трал≥зованих кап≥таловкладень ≥ введенн¤ в д≥ю виробничих потужностей ≥ основних фонд≥в, завданн¤ по впровадженню но≠воњ техн≥ки ≥ матер≥ально-техн≥чного постачанн¤. ¬с≥ ≥нш≥ по≠казники господарськоњ д≥¤льност≥ передбачалось встановлю≠вати без затвердженн¤ в м≥н≥стерствах ≥ в≥домствах.

” в≥дпов≥дност≥ з постановою було вир≥шено розширити економ≥чн≥ права п≥дприЇмств, розвивати пр¤м≥ зв'¤зки м≥ж виробниками ≥ споживачами на принципах взаЇмноњ матер≥≠альноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ зац≥кавленост≥. ѕередбачалось за≠провадити в практику в≥дносини, ¤к≥ базувались би на госпо≠дарських договорах м≥ж п≥дприЇмствами.

« метою п≥двищенн¤ рол≥ економ≥чного стимулюванн¤ була зд≥йснена спроба вдосконаленн¤ системи ц≥ноутворенн¤ на ко≠ристь низькорентабельних виробництв. —права в тому, що в ра≠д¤нськ≥й економ≥ц≥ пор¤д з високорентабельними заводами ≥ фабриками завжди ≥снувала велика к≥льк≥сть збиткових п≥дприЇмств (наприклад, вс¤ вуг≥льна промислов≥сть). ƒуже час≠то на де¤ких високоприбуткових п≥дприЇмствах були д≥льниц≥, що випускали необх≥дну дл¤ населенн¤, але збиткову продукц≥ю. “ому п≥дприЇмства не бажали випускати дану продукц≥ю. ¬ зв'¤з≠ку з цим посилилось значенн¤ таких важел≥в, ¤к ц≥на, прибуток, прем≥¤, кредит, ¤ким поверталось њх початкове значенн¤.

ѕередбачалось покращити систему оплати прац≥, пов'¤зати њњ не т≥льки з централ≥зованим п≥двищенн¤м тарифних ста≠вок, але й ≥з матер≥альним стимулюванн¤м прац≥вник≥в за ра≠хунок використанн¤ частини прибутк≥в п≥дприЇмств, визнача≠ти зароб≥тну плату за к≥нцевим результатом роботи.

Ќа п≥дприЇмствах за рахунок прибутку дозвол¤лось ство≠рювати (за певними нормативами) фонди економ≥чного стиму≠люванн¤: матер≥ального заохоченн¤, соц≥ально-культурних за≠ход≥в, житлового буд≥вництва ≥ фонду розвитку виробництва. «а рахунок цих фонд≥в можна було прем≥ювати роб≥тник≥в у в≥дпов≥дност≥ з трудовими показниками, будувати житло ≥ за≠клади культурно-побутового призначенн¤, розширювати вироб≠ництво. ¬се це отримало назву господарського розрахунку. ѕо сут≥, п≥дприЇмствам надавалась оперативно-господарська са≠мост≥йн≥сть (в установлених межах). ¬они працювали на прин≠ципах самоокупност≥, рентабельност≥, матер≥альноњ зац≥кавле≠ност≥ ≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за дос¤гнут≥ результати. ѕри цьому збер≥гавс¤ контроль з боку держави за використан≠н¤м матер≥альних, ф≥нансових ≥ трудових ресурс≥в.

¬важалось, що нов≥ принципи плануванн¤ ≥ економ≥чного стимулюванн¤ повинн≥ створити у колективах п≥дприЇмств за≠ц≥кавлен≥сть в прийн¤тт≥ б≥льш високих планових завдань, б≥льш повного використанн¤ чинник≥в виробництва, дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу, п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ.

√осподарська реформа розпочалась дуже активно. ”же в с≥чн≥ 1966 року на нов≥ умови роботи було переведено перш≥ 43 п≥дприЇмства в 17 галуз¤х промисловост≥. ¬ жовтн≥ 1965 року було затверджено ѕоложенн¤ про соц≥ал≥стичне держав≠не п≥дприЇмство, в ¤кому закр≥плювались його права в сфер≥ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥, буд≥вництва ≥ кап≥тально≠го ремонту, в галуз≥ матер≥ально-техн≥чного постачанн¤, ф≥нанс≥в, прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати, а також коло обов'¤зк≥в ≥ м≥ра в≥дпо≠в≥дальност≥ за њх порушенн¤.

ѕом≥тно зм≥нились в≥дносини м≥ж п≥дприЇмством ≥ держа≠вою. Ѕула введена плата за виробнич≥ фонди, за земельн≥ ≥ водн≥ ресурси. Ќадлишок обладнанн¤ дозвол¤лось реал≥зовувати ≥ншим п≥дприЇмствам. ¬становлювалась залежн≥сть м≥ж ве≠личиною виробничих фонд≥в п≥дприЇмства ≥ його внеском в державний бюджет, що повинно було зац≥кавити п≥дприЇмства в кращому використанн≥ цих фонд≥в.

¬≥дбулись пом≥тн≥ зм≥ни ≥ в систем≥ ц≥ноутворенн¤: оптов≥ ц≥ни стали б≥льш об'Їктивно в≥дображати реальн≥ виробнич≥ витрати ≥ п≥дприЇмства уже могли отримувати прибуток в≥д реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ. ≤з цього прибутку п≥дприЇмства повинн≥ були вносити до бюджету плату за виробнич≥ фонди, ф≥ксован≥ (рентн≥) платеж≥, а також могли утворювати своњ фонди заохоченн¤.

ƒл¤ п≥дприЇмств, що були переведен≥ на нову систему гос≠подарюванн¤, було встановлено державний «нак ¤кост≥. ÷ей «нак п≥дтверджував стаб≥льн≥сть ¤кост≥ даного виробу, високу культуру виробництва ≥ ≥н.

¬ 1967 роц≥ на нов≥ господарськ≥ умови стали переводити ц≥л≥ галуз≥ промисловост≥, ≥ до к≥нц¤ року по-новому працюва≠ло 15% п≥дприЇмств, на долю ¤ких припадало 37% промисло≠воњ продукц≥њ. Ќезабаром на новий пор¤док плануванн¤ ≥ еко≠ном≥чного стимулюванн¤ стали переходити п≥дприЇмства бу≠д≥вництва ≥ торг≥вл≥.

√осподарська реформа зачепила ≥ с≥льське господарство. ¬ 1965 роц≥ на ѕленум≥ ÷   ѕ–— було поставлено завданн¤ л≥кв≥дувати негативн≥ насл≥дки хрущовських "експеримент≥в" на сел≥. ¬≥дм≥н¤лись обов'¤зков≥ дл¤ вс≥х господарств пос≥ви кукурудзи, в≥дновлювались присадибн≥ д≥л¤нки ≥ т. ≥н.

«м≥нювалась система закупок с≥льськогосподарськоњ про≠дукц≥њ, вводились тверд≥ (незм≥нн≥) ≥ в≥дносно низьк≥ плани за≠гот≥вл≥ на дек≥лька рок≥в наперед, до 1970 року включно. Ѕули п≥двищен≥ закуп≥вельн≥ ц≥ни на пшеницю, жито ≥ ≥нш≥ культу≠ри, передбачалась диференц≥ац≥¤ ц≥н у р≥зних природно-кл≥матичних зонах ≥ районах крањни. ѕри надплановому продажу зерна держава встановлювала 50% добавки до основноњ заку≠п≥вельноњ ц≥ни. ѕриймались заходи, спр¤мован≥ на поширенн¤ господарського розрахунку с≥льськогосподарських п≥дприЇмств.

–≥зко зб≥льшилось ф≥нансуванн¤ аграрного сектора. ¬ 1966-1980 роках, за оф≥ц≥йними даними, туди було направлено 383 млрд. крб., що складало 75% вс≥х кап≥таловкладень в с≥льське господарство за роки –ад¤нськоњ влади. «а рахунок цих кошт≥в намагались зд≥йснити гранд≥озн≥ програми по комплексн≥й механ≥зац≥њ, електриф≥кац≥њ с≥льського господарства, мел≥орац≥њ ≥ х≥м≥зац≥њ грунт≥в.

” 1966-1970 роках були виконан≥ завданн¤ по випуску про≠мисловоњ продукц≥њ, нарощувались виробнич≥ потужност≥, п≥дви≠щувалась продуктивн≥сть прац≥. ¬ажливою особлив≥стю цього пер≥оду стало зростанн¤ в ”крањн≥ темп≥в виробництва пред≠мет≥в споживанн¤. ѕрот¤гом 1966-1970 рр. зростали потуж≠ност≥ електростанц≥й та виробництво електроенерг≥њ. ƒо дер≠жавних енергосистем були п≥дключен≥ вс≥ колгоспи, радгоспи й населенн≥ пункти, розташован≥ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство св≥ту ≥ ”крањни в друг≥й половин≥ 60-х Ч на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4731 прочитано)