≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од

ѕокращилас¤ техн≥чна оснащен≥сть украњнських рудник≥в. «б≥льшилас¤ к≥льк≥сть парових машин, зросла њхн¤ загальна потужн≥сть. «ал≥зорудна промислов≥сть перетворювалас¤ на самост≥йну галузь великого ≥ндустр≥ального виробництва. «б≥льшилась к≥льк≥сть великих рудник≥в, устаткованих паровими машинами.-Ќаприк≥нц≥ XIX ст. велике машинне виробництво в украњнськ≥й зал≥зорудн≥й промисловост≥ давало понад 75 % загального обс¤гу продукц≥њ. “ут було зайн¤то понад 62 % роб≥тник≥в. «ал≥зорудна промислов≥сть ”крањни, ¤к ≥ металург≥йна, розвивалас¤ швидше, н≥ж в ≥нших промислових районах –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. „астка ”крањни в загально≥мперському видобутку зал≥зноњ руди зросла з 4,4 % в 1880 p. до 52,9 % у 1899 p.

—формувалос¤ велике кам'¤новуг≥льне виробництво в ƒонбас≥. „астка ƒонбасу в загально≥мперському видобутку вуг≥лл¤ (без  орол≥вства ѕольського) зросла в 1890 p. до 84,6 % ≥ в 1898 p. - до 92 %. ¬идобуток вуг≥лл¤ зб≥льшивс¤ з 927 млн пуд≥в у 1909 p. до 1543,8 у 1913 p. (або на 66,5 %). Ќа цей час у вуг≥льн≥й промисловост≥ ”крањни д≥¤ло 1200 шахт, на ¤ких працювало 1684 тис. чол.

ѕор≥вн¤но з металург≥Їю, вуг≥льною та зал≥зорудною промислов≥стю машинобудуванн¤ в ”крањн≥, за вин¤тком с≥льськогосподарського, розвивалос¤ пов≥льно. ѕрот¤гом 80-х рок≥в сформувалис¤ два райони украњнського машинобудуванн¤ загально≥мперського значенн¤: ’ерсонсько- атеринославський (8,5 % загальнорос≥йського виробництва) ≥  иЇво-’арк≥вський (6,5 %). Ќаприк≥нц≥ XIX ст. в  атеринославськ≥й губерн≥њ 33 п≥дприЇмства виробл¤ли с≥льськогосподарськ≥ машини ≥ знар¤дд¤, в “авр≥йськ≥й губерн≥њ Ч 19, в ’ерсонськ≥й Ч 16.

¬ ”крањн≥ виробл¤лось б≥льше половини вс≥х с≥льськогосподарських машин, що виготовл¤лис¤ на територ≥њ ™вропейськоњ –ос≥њ. ¬еликим п≥дприЇмством, котре випускало с≥льськогосподарськ≥ машини, був завод √р≥Ївза в Ѕерд¤нську. «аводи ќдеси, ’аркова, ™лизаветграда, Ѕ≥лоњ ÷еркви,  иЇва в≥д≥гравали важливу роль у виробництв≥ с≥льськогосподарських машин, а також апарат≥в, насос≥в дл¤ цукровоњ, винокурноњ, л≥сопильноњ та ≥нших галузей промисловост≥. ” 1876Ч1890 pp. варт≥сть машин, випущених на п≥дприЇмствах чотирьох п≥вденних губерн≥й –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ (ƒонськоњ,  атеринославськоњ, ’ерсонськоњ, “авр≥йськоњ), зросла б≥льше н≥ж у 8 раз≥в, а за наступн≥ чотири роки Ч ще у 2,5 раза. ÷е були найвищ≥ темпи розвитку машинобудуванн¤ в ус≥й монарх≥њ –оманових. ќднак машини, виготовлен≥ украњнськими п≥дприЇмствами, за своЇю варт≥стю ≥ ¤к≥стю поступалис¤ ≥ноземним. ћало виробл¤лос¤ машин дл¤ самоњ промисловост≥, в тому числ≥ дл¤ машинобудуванн¤.

” 1895 p. розпочалось буд≥вництво ’арк≥вського паровозобуд≥вного, а в 1896 p. Ч Ћуганського машинобуд≥вного завод≥в. ”же в 1900 p. ц≥ п≥дприЇмства випустили 233 паровози, що становило 23,3 % загально≥мперського виробництва. ”  атеринославськ≥й губерн≥њ пор¤д з заводами с≥льськогосподарського машинобудуванн¤ було побудовано вагонобуд≥вний завод у Ќижньодн≥провську. ¬еликим центром машинобудуванн¤ став ’арк≥в. ѕершими машинобуд≥вними заводами, що випускали спец≥альн≥ машини дл¤ г≥рничозаводськоњ промисловост≥, були  раматорський, √орл≥вський ≥  атеринославський.

ѕро розвиток украњнського суднобудуванн¤ досить ¤скраво св≥дчить д≥¤льн≥сть ћиколањвського заводу "Ќаваль". «аснований у 1895 p. Ѕельг≥йським анон≥мним акц≥онерним товариством (з перв≥сним кап≥талом близько 5 млн крб., ¤кий через 2 роки зб≥льшивс¤ вдвоЇ), завод "Ќаваль" до 1900 p. мав 2250 роб≥тник≥в. «агальний випуск продукц≥њ дос¤г 4200 тис. крб. ѕроте при повн≥й завантаженост≥ п≥дприЇмства його р≥чна продуктивн≥сть могла становити понад 8 млн крб. за умови, що тут було зайн¤то 5 тис. роб≥тник≥в.

”сього в ”крањн≥ в 1913 p. нал≥чувалос¤ 450 машинобуд≥вних ≥ металообробних п≥дприЇмств, на ¤ких працювало 57 тис. роб≥тник≥в. ¬ипуск валовоњ продукц≥њ машинобудуванн¤ становив 20,2 % вс≥Їњ продукц≥њ машинобудуванн¤ та металообробноњ промисловост≥ –ос≥њ. ѕроте украњнське машинобудуванн¤ не задовольн¤ло зростаючих потреб ≥ндустр≥ального розвитку крањни. ¬елику к≥льк≥сть машин та верстат≥в, ¤к ≥ ран≥ше, ввозили з-за кордону, зокрема майже половину складних с≥льськогосподарських машин.

Ўвидкими темпами розвивалис¤ в ”крањн≥ харчова, л≥сопильна, швейна та ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥.

ѕ≥дприЇмства харчовоњ промисловост≥ ѕравобережж¤ ≥ частково Ћ≥вобережж¤ наприк≥нц≥ XIX ст. виробл¤ли 72 % украњнського цукру. Ќа початку 90-х рок≥в на ѕравобережж≥ та ’арк≥вщин≥ д≥¤ло понад 150 цукрових завод≥в, ¤к≥ виробл¤ли близько 21 млн пуд≥в цукру (85 % загально≥мперського виробництва).

÷ентром борошномельноњ промисловост≥ був п≥вдень ”крањни. Ќа ѕравобережж≥ та Ћ≥вобережж≥ п≥дприЇмства ц≥Їњ галуз≥ працювали у  иЇв≥,  ременчуку, ’арков≥. ÷укрове, борошномельне, спиртогор≥лчане виробництво стали галуз¤ми великоњ промисловост≥ всерос≥йського значенн¤. « галузей, що переробл¤ли тваринницьку продукц≥ю, усп≥шно розвивалас¤ шк≥р¤на.

¬ажливе м≥сце в економ≥ц≥ ”крањни займала винокурна промислов≥сть, ¤ка з кожним роком зб≥льшувала випуск своЇњ продукц≥њ.

” тютюнов≥й промисловост≥ ”крањни пор¤д з невеликими тютюновими п≥дприЇмствами, ¤к≥ к≥льк≥сно переважали, д≥¤ло чимало великих фабрик. Ќа де¤ких з них працювало к≥лька сотень роб≥тник≥в.

ѕромислов≥сть ’’ ст.

¬ажливим фактором ≥ндустр≥ал≥зац≥њ ”крањни на початку XX ст. був найрозвинен≥ший на той час зал≥зничний транспорт. ” 1881-1890 pp. в ”крањн≥ було введено в д≥ю 1093км зал≥зниць, а у 1890-1895 pp. Ч ще 1141 km. „астину зал≥зниць було збудовано за рахунок державноњ скарбниц≥, решту Ч великими акц≥онерними товариствами за п≥дтримкою державного кредиту. Ќа початку 90-х рок≥в в ”крањн≥ д≥¤ло 9 зал≥зничних (державних ≥ приватних) маг≥стралей. «агальна прот¤жн≥сть њх становила 7,6 тис. верст, або 1/5 вс≥Їњ зал≥зничноњ мереж≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ” першому дес¤тир≥чч≥ XX ст. темпи буд≥вництва зал≥зниць пор≥вн¤но з 90-ми роками минулого стол≥тт¤ знизилис¤ майже вдвоЇ ≥ п≥двищилис¤ лише напередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни у зв'¤зку з промисловим п≥днесенн¤м. ” ц≥лому по –ос≥њ прот¤жн≥сть зал≥зниць зб≥льшилась у 1913 p. до 70 200, у тому числ≥ в ”крањн≥ Ч до 10 900 km.

«ал≥зниц≥ створили необх≥дн≥ умови дл¤ швидкого зростанн¤ металург≥њ на п≥вдн≥ ”крањни, забезпечили широкий збут вуг≥лл¤ ƒонбасу. ” 1870-1874 pp. зал≥зниц≥ ”крањни щороку перевозили близько 121 млн пуд≥в вантаж≥в, а в 1895-1899 pp. Ч понад 1414.

” 1901-1911 pp. вантажооб≥г на зал≥зниц¤х ”крањни зр≥с на 81,6 %, причому темпи зростанн¤ зернових (103,6 %) ≥ вуг≥льних (96 %) перевезень були випереджаючими. Ќа зерно ≥ вуг≥лл¤ припадала майже половина вантажодобороту, що в≥дбивало характер розвитку економ≥ки ”крањни в загально≥мперському масштаб≥. ” 1913 p. украњнськ≥ зал≥зниц≥ перевезли 104 млн т вантаж≥в ≥ 49 млн пасажир≥в.

ѕевний вплив на розвиток промисловост≥ й транспорту в ”крањн≥ мав ≥ноземний кап≥тал, приплив ¤кого зб≥льшивс¤ з 80-х рок≥в XIX ст. ќсобливо великий пот≥к бельг≥йських, французьких, англ≥йських ≥ американських кап≥тал≥в ринув у г≥рничу промислов≥сть. « 1888 по 1894 p. тут було створено 22 ≥ноземн≥ компан≥њ.

ћонопол≥стичн≥ об'Їднанн¤ в ”крањн≥, особливо велик≥, були т≥сно пов'¤зан≥ з ≥ноземним кап≥талом. ѕонад 25 % ус≥х ≥ноземних кап≥тал≥в, вкладених у промислов≥сть –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ на початку XX ст., припадало на ”крањну. “ак, у вуг≥льн≥й промисловост≥ ≥ноземц¤м належало 63 % основного кап≥талу, в металург≥њ Ч 90 %. ≤ноземний кап≥тал приваблювали в ”крањну висок≥ прибутки, ¤к≥ майже повн≥стю йшли за кордон.

¬еличезна роль у розвитку украњнськоњ промисловост≥ належала акц≥онуванню. ѕерш≥ акц≥онерн≥ компан≥њ в ”крањн≥ виникли в 70-х роках. ÷ей процес набув широкого розмаху в 90-х роках, п≥д час кризи 1900-1903 pp., ¤ку зм≥нило промислове п≥днесенн¤ 1910-1913 pp. ¬оно було зумовлене врожайними роками, посиленн¤м у зв'¤зку з проведенн¤м столип≥нськоњ реформи кап≥тал≥зац≥њ села, зростаючим попитом на с≥льськогосподарську техн≥ку. ѕриплив в≥льних кап≥тал≥в у промислов≥сть спри¤в зб≥льшенню основних кап≥тал≥в приватних акц≥онерних комерц≥йних банк≥в ≥ торгово-промислових п≥дприЇмств, зростанню акц≥онерних товариств. Ќа масштаби промислового п≥днесенн¤ чималий вплив мало значне зб≥льшенн¤ замовлень державноњ скарбниц≥, пов'¤заних з п≥дготовкою царизму до першоњ св≥товоњ в≥йни.

” 70-80-х роках виникли перш≥ акц≥онерн≥ компан≥њ. „имало њх було створено в 90-х роках. —еред них √олуб≥вське Ѕерестово-Ѕогодух≥вське г≥рничопромислове товариство (1890), –ос≥йське-ƒонецьке товариство кам'¤новуг≥льноњ та заводськоњ промисловост≥ (1895), акц≥онерне товариство Ѕр¤нських кам'¤новуг≥льних копалень та рудник≥в (1896),  атерин≥вське г≥рничопромислове товариство (1896), “аганрозьке металург≥йне товариство (1896). ” 1896 p. утворюЇтьс¤ також ƒонецько-ѕетровеньк≥вське г≥рничозаводське товариство дл¤ розробки кам'¤новуг≥льних та ≥нших поклад≥в в  атеринославськ≥й губерн≥њ. ” 1898-1899 pp. виникли ѕ≥вденне ≥ ¬оскресенське г≥рничопромислов≥ товариства,  римське-ƒонецьке товариство кам'¤новуг≥льноњ та г≥рничоњ промисловост≥, акц≥онерне товариство  атеринославського трубо≥ зал≥зопрокатного заводу. ѕ≥вденнорос≥йське металург≥йне товариство. “овариство  ерченських металург≥йних завод≥в ≥ рудник≥в,  раматорське металург≥йне товариство.

јкц≥онерн≥ компан≥њ з'¤вл¤лис¤ також в ≥нших галуз¤х промисловост≥ п≥вдн¤ ”крањни: “овариство рудник≥в ƒубовоњ Ѕалки в  ривому –оз≥ з видобутку зал≥зноњ руди (1892), –ос≥йське паровозобуд≥вне ≥ механ≥чне товариство (1895), –ос≥йське товариство машинобуд≥вних завод≥в √артмана (1896), “овариство ѕ≥вденно-рос≥йського машинобуд≥вного заводу (1896) тощо. ¬ руках найб≥льших акц≥онерних товариств зосереджувалас¤ б≥льша частина кап≥тал≥в.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3132 прочитано)