≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од

д) утворювати фонд регулюванн¤ кредитних ресурс≥в банк≥всь≠коњ системи держави за рахунок частини залучених банками ресур≠с≥в ≥ депозит≥в, визначати розм≥ри формуванн¤ цього фонду;

е) орган≥зовувати ≥ проводити ≥нкасац≥ю, перевезенн¤ грошових знак≥в та ≥нших ц≥нностей;

ж) проводити Їдину кредитну пол≥тику в держав≥, встановлюва≠ти правила розрахунк≥в ≥ веденн¤ касових операц≥й, пор¤док веденн¤ обл≥ку й зв≥тност≥ у банках, визначати розм≥р плати за залучен≥ з ≥н≠ших банк≥в ресурси, виход¤чи ≥з загальноњ процентноњ пол≥тики;

з) зд≥йснювати регулюванн¤ р≥вн¤ банк≥вських процентних ставок;

й) орган≥зовувати касове виконанн¤ державного бюджету;

к) зосереджувати на рахунках у своњх установах валютн≥ кошти валютного фонду  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, брати участь у роз≠робц≥ зведеного валютного плану, забезпечувати проведенн¤ Їдиноњ валютноњ пол≥тики в держав≥;

л) зд≥йснювати обслуговуванн¤ державного боргу, виконувати операц≥њ, пов'¤зан≥ з розм≥щенн¤м державних позик, њх погашенн¤м ≥ виплатою процент≥в по них;

м) давати дозв≥л на утворенн¤ комерц≥йних банк≥в за участю ≥но≠земних юридичних ос≥б та ≥ноземних громад¤н, реЇструвати комер≠ц≥йн≥ банки ≥ встановлювати дл¤ них економ≥чн≥ нормативи тощо.

–азом ≥з тим Ќац≥ональному банку надаютьс¤ так≥ права, що зу≠мовлен≥ його специф≥кою: встановлювати дл¤ комерц≥йних банк≥в та њх ф≥л≥й обс¤г ≥ форми зв≥тност≥ ≥нформац≥йних матер≥ал≥в, необ≠х≥дних дл¤ прогнозуванн¤ ≥ плануванн¤ з метою зд≥йсненн¤ ™диноњ державноњ пол≥тики в област≥ грошового об≥гу, кредитуванн¤, роз≠рахунк≥в, ц≥нних папер≥в ≥ валютних операц≥й; встановлювати за узгодженн¤м з комерц≥йними банками, ¤к≥ зд≥йснюють касове обс≠луговуванн¤ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, л≥м≥т залишку грошей в опе≠рац≥йн≥й кас≥, визначати вид нац≥ональних грошових знак≥в, њх но≠м≥нал, встановлювати визначальн≥ ознаки ≥ пор¤док плат≥жност≥, систему захисту; одержувати в ≥ноземних ≥ м≥жнародних банках та в ≥нших ф≥нансово-кредитних орган≥зац≥¤х кредити, розм≥щувати по≠зики, зд≥йснювати операц≥њ в ≥ноземн≥й валют≥; давати дозв≥л орган≥≠зац≥¤м ”крањни залучати кредити з-за кордону в межах загального л≥м≥ту зовн≥шньоњ заборгованост≥ держави, ¤кий встановлюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни; визначати ц≥ни й тарифи на надан≥ Ќа≠ц≥ональним банком ≥ його установами послуги, ¤кщо вони не вста≠новлен≥ законодавством ”крањни; утворювати у своЇму п≥дпор¤дку≠ванн≥ п≥дприЇмства ≥ бути пайовиком або акц≥онером п≥дприЇмств, необх≥дних дл¤ виконанн¤ завдань Ќац≥онального банку, в тому чис≠л≥ щодо виготовленн¤ паперових грошей, виробництва необх≥дного дл¤ ц≥Їњ мети паперу, виготовленн¤ монет та ≥нш≥ права.

ѕравове становище Ќац≥онального банку ”крањни, його особ≠ливе правове регулюванн¤ зумовлюЇ виконанн¤ специф≥чних дл¤ нього банк≥вських операц≥й. ¬≥дпов≥дно до ст. 8 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї Ќац≥ональний банк виконуЇ та≠к≥ операц≥њ:

- видаЇ комерц≥йним банкам кредити на строк за домовлен≥стю з позичальниками;

- провадить рахунки банк≥в-кореспондент≥в ≥ зд≥йснюЇ розра≠хункове касове обслуговуванн¤ комерц≥йних банк≥в та ≥нших кре≠дитних установ;

- купуЇ та продаЇ ц≥нн≥ папери, що випускаютьс¤ державою;

- видаЇ кредити банкам п≥д заставу вексел≥в ≥ ц≥нних папер≥в;

- зд≥йснюЇ ем≥с≥ю приватизац≥йних папер≥в;

- виступаЇ гарантом кредит≥в, що надаютьс¤ суб'Їктам зовн≥ш≠ньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ноземними банками, ф≥нансовими та ≥н≠шими м≥жнародними орган≥зац≥¤ми п≥д заставу ƒержавного валют≠ного та ≥ншого державного майна ”крањни;

- купуЇ ≥ продаЇ ≥ноземну валюту ≥ плат≥жн≥ документи в ≥но≠земн≥й валют≥;

- проводить операц≥њ з резервними фондами грошових знак≥в;

- зд≥йснюЇ ≥нш≥ операц≥њ в≥дпов≥дно до своњх функц≥й, передба≠чених законодавством.

 ≈м≥с≥йний банк (центральний банк) Ц маЇ монопольне право виписку б≥лет≥в (грошових знак≥в,  банкнот). ќсновним його зав≠данн¤м Ї проведенн¤ державноњ пол≥тики в сфер≥ грошового об≥гу,  кредиту,  регулюванн¤ д≥¤льност≥ вс≥Їњ банк≥вськоњ системи. ÷ей банк завжди нац≥онал≥зований ≥ його д≥¤льн≥сть знаходитьс¤ п≥д контролем держави. “ому його називають державним або цен≠тральним банком.

 ≤нвестиц≥йн≥ банки Ц спец≥ал≥зуютьс¤ на ф≥нансуванн≥ та довгостроковому кредитуванн≥ р≥зних п≥дприЇмств ≥ ц≥лих галузей. –озр≥зн¤ють ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ,  зд≥йснюван≥ шл¤хом куп≥вл≥ банком ц≥нних папер≥в,  а також реальн≥ ≥нвестиц≥њ,  що зд≥йснюютьс¤ шл¤хом вкладанн¤ кап≥талу в промислов≥сть,  буд≥вництво та ≥нш≥.

  ≤потечн≥ банки Ц спец≥ал≥зуютьс¤ по наданню довгостроко≠вих позик п≥д заставу нерухомост≥.

 ≤нновац≥йн≥ банки (або фонди) Ц зд≥йснюють кредитуванн¤ (в основному пов'¤зан≥ з де¤ким ризиком) на вс≥х етапах ≥нновац≥йного процесу створенн¤ ≥ впровадженн¤ р≥зних наукових роз≠робок.

 ќщадбанки Ц Ї простими ф≥нансово-кредитними установами дл¤ заохоченн¤ в≥льних грошових кошт≥в населенн¤,  включаючи операц≥њ з ц≥нними паперами.

  омерц≥йн≥ банки Ц найб≥льш ун≥версальний тип банк≥в,  що займаютьс¤ широким колом операц≥й,  в тому числ≥ наданн¤ кре≠дит≥в промисловим,  торговим та ≥ншим п≥дприЇмствам переважно за рахунок грошових кошт≥в у вигл¤д≥ депозитних вклад≥в. “ак≥ бан≠ки зд≥йснюють також р≥зноман≥тн≥ комерц≥йн≥  послуги та операц≥њ. «вичайно,  вони не Ї державними.

   2.2  омерц≥йн≥ банки.

 омерц≥йн≥ банки Ц основна ланка кредитноњ системи крањни,  ¤ка включаЇ в себе кредитн≥ установи,  ¤к≥ зд≥йснюють р≥зн≥ банк≥вськ≥ операц≥њ дл¤ своњх кл≥Їнт≥в на баз≥ комерц≥йного розрахунку. ƒл¤ цього вони використовують не т≥льки св≥й власний кап≥тал,  але й залучений ф≥нансовий кап≥тал  у   вигл¤д≥ вкла≠день,  депозит≥в м≥жбанк≥вських кредит≥в та ≥нших джерел. ѕри цьому залучен≥ кошти,  ¤к правило,  значно перевищують обс¤ги власного кап≥талу комерц≥йних банк≥в.

Ќа початку своЇњ д≥¤льност≥ комерц≥йн≥ банки створювалис¤ переважно ¤к галузев≥. “ак,  в ”крањн≥ були створен≥ ”крлегбанк,  ”крбудбанк,  ”крмонтажспецбанк,  ”крм≥жвузбанк,  ≈нергобанк,  ѕоштбанк та ≥нш≥. ÷≥ банки повинн≥ були спри¤ти вир≥шенню перш за все проблем всередин≥ галуз≥,  прискоренню темп≥в Ќ“ѕ  на п≥дприЇмствах галуз≥,  зб≥льшенню об'Їкт≥в виробництва та п≥дви≠щенню ¤кост≥ випущеноњ продукц≥њ. √алузев≥ м≥н≥стерства та п≥дпор¤дкован≥ њм п≥дприЇмства створенн¤м своњх банк≥в намагали≠с¤ моб≥л≥зувати ¤к найб≥льше грошових кошт≥в на розвиток галуз≥ та стати незалежними в≥д кредитноњ та ф≥нансовоњ пол≥тики,  ¤ка провадилась державою через так зван≥ спец≥ал≥зован≥ банки Ц ѕромбудбанк,  јгропромбанк,  ∆итлсоцбанк.

ѕоступово статус комерц≥йних отримали державн≥ спец≥ал≥зо≠ван≥ банки. “ак,  на баз≥ республ≥канського ∆итлсоцбанку був ор≠ган≥зований ”крсоцбанк,  јгропромбанку Ц јѕЅ "”крањна" ј“,  ѕромбудбанку Ц ѕ≤Ѕ. “аке роздержавленн¤ вказаних банк≥в привело до створенн¤ в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни нер≥вних умов дл¤ д≥¤льност≥ банк≥в,  зробивши важким становище новостворених. јдже колишн≥ державн≥ спец≥ал≥зован≥ банки були забезпечен≥ прим≥щенн¤ми,  оф≥сною техн≥кою,  транспортними засобами,  кадрами,  мали велику ≥ сол≥дну кл≥Їнтуру. ѓм ≥ тепер надаЇтьс¤ значна допомога з боку держави ≥ ЌЅ”. Ќовостворен≥ комерц≥йн≥ банки такоњ бази не мали.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3132 прочитано)