≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од

ѕоказовими Ї дан≥ про частку великих компан≥й в акц≥онерному кап≥тал≥ найважлив≥ших галузей промисловост≥. ” 1870-1890 pp. к≥льк≥сть найб≥льших товариств, основний кап≥тал ¤ких становив в≥д 1 млн крб. ≥ б≥льше, зросла в 11 раз≥в, а њхн≥й кап≥тал Ч у 8 раз≥в. ѕри цьому загальний основний кап≥тал товариств з кап≥талом менше н≥ж 1 млн крб. зб≥льшивс¤ т≥льки у 6 раз≥в пор≥вн¤но з њхньою к≥льк≥стю. ƒо того частка акц≥онерних товариств з кап≥талом менше н≥ж 1 млн крб. зменшилас¤ в 1,6, а з основного кап≥талу Ч в 1,33 раза.

ѕравом вир≥шального голосу в акц≥онерних товариствах користувалис¤ т≥льки велик≥ та найб≥льш≥ п≥дприЇмц≥. ¬ статутах цих товариств зазначалос¤, що кожен акц≥онер маЇ право бути присутн≥м на загальних зборах ≥ брати участь в обговоренн≥ питань, але право вир≥шального голосу надавалось акц≥онеру, ¤кий мав не менше н≥ж 12 акц≥й. ¬ласник 24 акц≥й мав два голоси, 48 Ч три.

јкц≥онерна промислов≥сть ”крањни, ¤к ≥ монарх≥њ –оманових в ц≥лому, характеризувалас¤ великою прибутков≥стю. ” друг≥й половин≥ 90-х рок≥в норма прибутку в н≥й коливалас¤ м≥ж 11,5 ≥ 15,6 % на кап≥тал, що становило в середньому 13 %, майже вдвоЇ перевищуючи прибутков≥сть зах≥дноЇвропейських п≥дприЇмств. √≥рничопромислов≥ п≥вденноукрањнськ≥ ф≥рми, використовуючи систему державних замовлень ≥ забороненого митного протекц≥он≥зму, дос¤гали небачених надприбутк≥в. ÷е, зокрема, стосувалос¤ металург≥йних завод≥в, прибуток ¤ких у 1897 p. дос¤гав в середньому 50 % на кап≥тал, а ёз≥вського заводу Ч 100 %. ƒив≥денди ѕ≥вденно-–ос≥йського ƒн≥провського металург≥йного товариства ≥ “овариства Ѕр¤нського рейкопрокатного зал≥зоробного ≥ рейкового виробництва становили 30-40 % на кап≥тал. ” 1897-1898 операц≥йному роц≥ товариство ƒн≥провського заводу отримало близько 4 млн крб., тобто 80 % чистого прибутку на кап≥тал, видавши з ц≥Їњ суми 2 млн крб., або 40 % див≥денд≥в.

ѕо¤ва значноњ к≥лькост≥ акц≥онерних товариств у найважлив≥ших галуз¤х промисловост≥ ”крањни св≥дчила про те, що розпочавс¤ новий етап становленн¤ великоњ ≥ндустр≥њ. Ќагромадженн¤ кап≥талу невеликою к≥льк≥стю акц≥онерних компан≥й у пров≥дних галуз¤х украњнськоњ промисловост≥ стало важливою умовою дл¤ створенн¤ тут монопол≥й.

ѕереломним моментом процесу зростаючоњ концентрац≥њ виробництва була економ≥чна криза 1900-1903 pp. ¬она безпосередньо призвела до краху сотень невеликих ≥ слабких п≥дприЇмств та створенн¤ р¤ду великих монопол≥стичних об'Їднань.

«а концентрац≥Їю виробництва в основних галуз¤х промисловост≥ ”крањна займала перше м≥сце в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ. “ак, у 1901 p. на 12 великих металург≥йних заводах (з 16 д≥ючих) було зосереджено 96 % ус≥х роб≥тник≥в металург≥њ ѕ≥вдн¤ ”крањни. Ќа кожному з них працювало понад 1 тис. роб≥тник≥в, ¤к≥ виплавл¤ли 87 % чавуну в цьому рег≥он≥.

¬исокий р≥вень концентрац≥њ був характерний також дл¤ вуг≥льноњ промисловост≥ ƒонбасу. “ут частка 25 акц≥онерних товариств (з 26 д≥ючих у ц≥й галуз≥) у 1912 p. становила 95,4 % видобутку вс≥х акц≥онерних товариств ≥ понад 70 % видобутку вуг≥лл¤ в ƒонбас≥.

¬ажливим фактором у монопол≥зац≥њ промисловост≥ ”крањни в ц≥лому ≥ вуг≥льноњ зокрема була орган≥зац≥¤ в 1904 p. синдикату "ѕродвуг≥лл¤", ¤кий об'Їднав майже весь видобуток ≥ продаж кам'¤ного вуг≥лл¤ в ƒонбас≥. ÷е був один з найб≥льших синдикат≥в –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ƒо нього входило 18 великих акц≥онерних вуг≥льних товариств, п≥дприЇмства ¤ких зосереджували майже 75 % усього видобутку вуг≥лл¤ в ƒонбас≥. ” 1902 p. в ”крањн≥ засновано найб≥льший у металург≥њ синдикат "ѕродамет". …ого мета Ч торг≥вл¤ виробами завод≥в цього об'Їднанн¤. ” синдикат входило 12 п≥дприЇмств (товариств), серед ¤ких були ѕ≥вденно-рос≥йське ƒн≥провське металург≥йне товариство "ѕров≥дане" та ≥н. Ќа початок 1908р. "ѕродамет" зосередив у своњх руках дв≥ третини всього виробництва зал≥за ≥ стал≥ ѕ≥вденноњ ”крањни. —ин дикат продавав зал≥зо р≥зного гатунку, балки, рейки, бандаж≥, ос≥ в ≥мпер≥њ –оманових.

” харчов≥й промисловост≥ найб≥льшим був синдикат цукрозаводчик≥в, заснований у 1887 p., бюро ¤кого знаходилос¤ в  иЇв≥. Ќайвпливов≥ша роль у ньому належала цукровим магнатам Ѕобринським, Ѕраницьким, Ѕереденкам, ’р¤ковим. —початку синдикат об'Їднував 78 %, а в 1892-1893 pp. Ч 91 % ус≥х цукрових завод≥в ”крањни. ќсновним його завданн¤м було регулюванн¤ ц≥н на цукор ≥ забезпеченн¤ п≥дприЇмц¤м високого монопольного прибутку на внутр≥шньому ринку. ¬сього в середин≥ 90-х рок≥в в ”крањн≥ д≥¤ло 153 цукрових заводи, ¤к≥ виробл¤ли 23,9 млн пуд≥в цукру. як ≥ в перш≥ роки ≥снуванн¤ цукрового синдикату, п≥дприЇмц≥ скорочували продаж цукру на внутр≥шньому ринку ≥ зб≥льшували його експорт. ¬ивоз¤чи частину цукру за кордон, вони штучно п≥дтримували висок≥ ц≥ни на нього в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ.

ћонопол≥њ охопили своЇю д≥¤льн≥стю й ≥нш≥ галуз≥ народного господарства. Ќапередодн≥ першоњ св≥товоњ в≥йни в ”крањн≥ вже не було жодноњ важливоњ галуз≥ промисловост≥, в ¤к≥й т≥Їю чи ≥ншою м≥рою виробництво не було б монопол≥зовано. якщо в 1901 p. працювало лише 17 п≥дприЇмств, на кожному з ¤ких було зайн¤то понад 1 тис. роб≥тник≥в, то в 1913 p. њх нал≥чувалос¤ вже 42. ” 1900 p. 5 великих металург≥йних завод≥в виплавл¤ли 49 % усього чавуну в ”крањн≥, забезпечивши понад 25 % його загально≥мперського виробництва. ¬ 1913 p. на ц≥ сам≥ п≥дприЇмства припадало вже 55 % виплавленого чавуну ѕ≥вдн¤ ”крањни ≥ 37 % виробництва його у –ос≥њ в ц≥лому. ”с≥ монопол≥стичн≥ об'Їднанн¤, що д≥¤ли в ”крањн≥, з самого початку мали не рег≥ональне, а загально≥мперське значенн¤.

¬ умовах економ≥чного прогресу на меж≥ XIX-XX ст. швидко зростали м≥ста, створювалис¤ нов≥ промислов≥ центри.Ўвидкий промисловий розвиток викликав значний приплив населенн¤ з центральноњ –ос≥њ, насамперед у ƒонецько- ривор≥зький рег≥он. «а рахунок прибулих роб≥тник≥в бурхливо зростала к≥льк≥сть мешканц≥в таких м≥ст, ¤к  атеринослав, ћиколањв, ќдеса, ’арк≥в,  ињв. ¬насл≥док цього в де¤ких м≥стах  атеринославськоњ, ’ерсонськоњ,  ињвськоњ губерн≥й пом≥тно переважало рос≥йське населенн¤.¬ ц≥лому наприк≥нц≥ XIX ст. частка рос≥¤н серед населенн¤ ”крањни становила 12 %. ÷е були переважно роб≥тники-г≥рники, металурги та адм≥н≥стративн≥ службовц≥.

Ќаприк≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. ”крањна п≥дн¤лас¤ на вищий щабель економ≥чного прогресу. ¬она зайн¤ла в монарх≥њ –оманових одне з перших м≥сць щодо ≥ндустр≥ального розвитку, випереджала ≥нш≥ рег≥они ≥мпер≥њ за видобутком вуг≥лл¤, виплавленн¤м чавуну, виробництвом цукру. ¬ ус≥х пров≥дних галуз¤х украњнськоњ промисловост≥, у транспорт≥ в≥дбувалис¤ значн≥ техн≥чн≥ та соц≥альн≥ перетворенн¤.

 2.ЅјЌ ≤¬—№ ј —»—“≈ћј ” –јѓЌ≤ ¬ –»Ќ ќ¬≤… ≈ ќЌќћ≤÷≤.

 2.1 —труктура ≥ функц≥њ банк≥вськоњ системи в економ≥ц≥ ринкового типу.ЌЅ”.

 –озгл¤немо структуру та функц≥њ банк≥вськоњ системи в еко≠ном≥ц≥ ринкового типу. ¬ так≥й економ≥ц≥ кредитно-банк≥вська система представлена великим набором банк≥в та пов'¤заних з ни≠ми р≥зноман≥тних кредитно-ф≥нансових установ. ¬ орган≥зац≥йному аспект≥ банк≥вська система Ї сукупн≥стю взаЇмопов'¤заних та взаЇмод≥ючих банк≥в, кожний з ¤ких виконуЇ функц≥њ,¤к≥ випливають з його призначенн¤. –озр≥зн¤ють ем≥с≥йн≥,  комерц≥йн≥,  ≥нвестиц≥йн≥,  ≥потечн≥,  ощадн≥ банки,  р≥зн≥ ф≥нансов≥ компан≥њ (пенс≥йн≥, соц≥альн≥,  ≥нновац≥йн≥). ¬ сукупност≥ вс≥ ц≥ ф≥нансо≠во-кредитн≥ установи утворюють банк≥вську кредитну систему.

Ѕанк≥вська система в ”крањн≥ маЇ двор≥вневу побудову: на першому р≥вн≥ Ч Ќац≥ональний банк ”крањни, на другому Ч ко≠мерц≥йн≥ банки.

ѕров≥дне м≥сце в банк≥вськ≥й систем≥ належить Ќац≥ональному банку ”крањни (ЌЅ”). ¬≥н покликаний провадити Їдину пол≥тику в сфер≥ грошового об≥гу, зм≥цненн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ Ч гривн≥.

Ќац≥ональному банку ”крањни надано монопольне право на ви≠пуск грошей (ем≥с≥ю). ¬≥н виконуЇ роль ем≥с≥йного центру. Ѕанк збе≠р≥гаЇ резервн≥ фонди грошових знак≥в, дорогоц≥нн≥ метали, у тому числ≥ золото, валютн≥ запаси.

Ќац≥ональний банк ”крањни обслуговуЇ державний борг крањни, даЇ дозв≥л на створенн¤ (реЇстрац≥ю) комерц≥йних банк≥в.

«м≥ст д≥¤льност≥ Ќац≥онального банку ”крањни про¤вл¤Їтьс¤ в його функц≥¤х, основних напр¤мах функц≥онуванн¤. ƒл¤ виконанн¤ завдань, покладених на цей орган державного управл≥нн¤ спец≥аль≠ноњ компетенц≥њ, —татутом передбачен≥ так≥ функц≥њ:

а) брати участь у розробц≥ основних напр¤м≥в ≥ тенденц≥й еко≠ном≥чного й соц≥ального розвитку народного господарства ”крањни, державного бюджету ”крањни, прогнозу грошових доход≥в ≥ витрат населенн¤;

б) розробл¤ти основн≥ напр¤ми Їдиноњ грошово-кредитноњ пол≥≠тики, в≥дпов≥дно до ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ регулюванн¤ грошового об≥≠гу в ”крањн≥;

в) концентрувати кредитн≥ ресурси, створен≥ за рахунок кошт≥в статутного та ≥нших фонд≥в, залишк≥в кошт≥в державного бюджету, кошт≥в на депозитних рахунках, кошт≥в в об≥гу та в м≥жбанк≥вських розрахунках, а також переданих за плату ќщадним банком кошт≥в, ¤к≥ формуютьс¤ за рахунок вклад≥в населенн¤;

г) продавати й купувати на догов≥рних засадах кредитн≥ ресурси;

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3132 прочитано)