≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
Ѕ≥льш правильним за колишн≥ми державними банками було б залишити статус державних спец≥ал≥зованих банк≥в, через ¤к≥ направл¤лась би державна кредитна ≥ ф≥нансова (пол≥тика) п≥дтримка пр≥оритетним напр¤мкам розвитку економ≥ки. “ак в б≥льшост≥ крањн така п≥дтримка надаЇтьс¤ розвитков≥ с≥льського господарства, науки, державним п≥дприЇмствам, житловому буд≥вництву та ≥ншим. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки суттЇв≥ зм≥ни пройшли в банк≥вському контрол≥. якщо ран≥ше банки в≥д≥гравали роль держав≠них контролер≥в за д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в господарюванн¤, то в наш час цей контроль зд≥йснюЇтьс¤ на партнерських в≥дносинах м≥ж банками та њх кл≥Їнтами. ѕравда, в окремих випадках держа≠ва накладаЇ на банки контроль за окремими господарськими опе≠рац≥¤ми њх кл≥Їнт≥в. Ќаприклад, за повнотою здач≥ в банк вируч≠ки гот≥вковими грошима та виконанн¤м касовоњ дисципл≥ни. омерц≥йн≥ банки класиф≥куютьс¤ за р¤дом ознак. ¬ залеж≠ност≥ в≥д форми власност≥ вони п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на приватн≥ ≥ державн≥. «араз в ”крањн≥ державними комерц≥йними банками Ї ли≠ше ≈кс≥мбанк (експортно-≥мпортний банк) та ќщадбанк. ѕо форм≥ орган≥зац≥њ серед приватних банк≥в переважають ак≠ц≥онерн≥ у вигл¤д≥ товариств в≥дкритого або закритого типу. ¬ерховна –ада ”крањни останн≥ми зм≥нами ≥ доповненн¤ми в «а≠кон "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть" заборонила комерц≥йним банкам виступати у форм≥ ј“ закритого типу ≥ вс≥м ≥снуючим ос≠танн≥м треба перереЇструватись в ј“ в≥дкритого типу. омерц≥йн≥ банки в залежност≥ виконуваних операц≥й 6увають ун≥версальними ≥ спец≥ал≥зованими. «араз на ”крањн≥ вс≥ комерц≥йн≥ банки прагнуть бути ун≥версальними, хоча далеко не вс≥ вони виконують весь спектр банк≥вських операц≥й. —пец≥ал≥зованих банк≥в поки що немаЇ. ѕравда, окрем≥ банки по≠чали створювати спец≥ал≥зован≥ ф≥л≥али (≥нвестиц≥йн≥, депозитн≥ та ≥нш≥). ¬ залежност≥ в≥д територ≥њ д≥¤льност≥ комерц≥йн≥ банки под≥л¤ютьс¤ на м≥жнародн≥, республ≥канськ≥ та рег≥ональн≥. ћ≥жнародн≥ банки утворюютьс¤ за участю ≥ноземного кап≥талу ≥ можуть мати в≥дд≥ленн¤ (ф≥л≥али) в ≥нших крањнах. Ќа ”крањн≥ вони т≥льки починають зароджуватис¤. ѕерший Ц ”крањнський ћ≥жнародний банк та ≥нш≥. ѓх створенн¤ не п≥дтримуЇтьс¤ ЌЅ” через завалюванн¤ ключових порц≥й, до ¤ких в≥дноситьс¤ банк≥вська справа, що ¤вл¤Ї собою велику небезпеку дл¤ нашоњ економ≥ки, що перебуваЇ в стан≥ глибокоњ економ≥чноњ кризи, що супроводжуЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥Їю. ¬ подальшому, коли економ≥чна ситуац≥¤ в крањн≥ нормал≥зуЇтьс¤, не буде перешкод в створенн≥ м≥жнародних банк≥в, а також у в≥дкритт≥ в≥дд≥лень, ф≥л≥ал≥в та представництв ≥ноземних комерц≥йних банк≥в. јдже ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в економ≥ку ”крањни швидше будуть зд≥йснюватись че≠рез банки, з ¤кими ≥ноземн≥ ≥нвестори звикли працювати ≥ ¤ким вони дов≥р¤ють. ƒо республ≥канських комерц≥йних банк≥в в≥дноситьс¤ ѕром≥нвестбанк ”крањни, ”крсоцбанк, ≈кс≥мбанк ”крањни та ќщадбанк ”крањни, ¤к≥ мають розгалужену мережу в≥дд≥лень та ф≥л≥ал≥в по вс≥й територ≥њ ”крањни. ¬они т≥сно пов'¤зан≥ з ус≥ма органами державноњ влади та ѕравл≥нн¤ми банк≥в. ƒо статусу республ≥канських наближаютьс¤ ≥ де¤к≥ нов≥ комерц≥йн≥ банки (√радобанк, ѕриватбанк, јѕѕЅ "јваль", "”кр≥нбанк"), ¤к≥ виникли разом з початком розвитку ринковоњ економ≥ки в крањн≥. —воњ ф≥л≥али починають в≥дкривати також ба≠гато ≥нших банк≥в. «вичайно, це буде спри¤ти росту конку≠ренц≥њ в банк≥вськ≥й сфер≥, але в результат≥ цього покращитьс¤ ¤к≥сть та зб≥льшитьс¤ к≥льк≥сть банк≥вських послуг, тощо. омерц≥йн≥ банки Ч це автономн≥, незалежн≥ комерц≥йн≥ п≥д≠приЇмства. « одного боку, вони утворюютьс¤ дл¤ задоволенн¤ ≥нте≠рес≥в власник≥в банку (акц≥онер≥в або ≥ндив≥дуальних) ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в кл≥Їнтури Ч юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, що обслугову≠ютьс¤ банком. ј з ≥ншого боку, комерц≥йн≥ бланки Ч це п≥дприЇмс≠тва особливого типу, ¤к≥ орган≥зують та зд≥йснюють рух позичково≠го кап≥талу дл¤ забезпеченн¤ отриманн¤ прибутку власниками банку. Ѕудучи важливою ланкою банк≥вськоњ системи держави, ко≠мерц≥йн≥ банки концентрують основну частину кредитних ресурс≥в ≥ зд≥йснюють широкий д≥апазон банк≥вських операц≥й та ф≥нансових послуг дл¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. омерц≥йн≥ банки Ї юридич≠ними особами. ¬они економ≥чно самост≥йн≥ ≥ повн≥стю незалежн≥ в≥д виконавчих та розпор¤дчих орган≥в державноњ влади в р≥шенн¤х, пов'¤заних з њх оперативною д≥¤льн≥стю, а також щодо вимог ≥ вка≠з≥вок, що не в≥дпов≥дають чинному законодавству. як будь-¤ка юридична особа,банки мають своњ ознаки. 1. ¬олод≥нн¤ майном на правах власност≥ або на правах повно≠го господарського в≥данн¤, на¤вн≥сть статутного фонду, ¤кий в≥≠дображуЇтьс¤ на самост≥йному баланс≥ банку. —татутний фонд комерц≥йного банку формуЇтьс¤ за рахунок власних кошт≥в акц≥о≠нер≥в або пайових внеск≥в засновник≥в банку у грошов≥й форм≥. «аборон¤Їтьс¤ використовувати дл¤ формуванн¤ статутного фонду бюджетн≥ кошти, кошти, одержан≥ в кредит ≥ п≥д заставу, а також зб≥льшувати статутний фонд дл¤ покритт¤ збитк≥в. –озм≥р статут≠ного фонду банку визначаЇтьс¤ засновниками, але не може бути меншим за розм≥р, встановлений ЌЅ”. «аконодавством визначено м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду банку в сум≥, екв≥валентн≥й 1 млн ≈ ё.
Ќазва: ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3132 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
