≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од

2. Ќа¤вн≥сть ус≥х прав юридичноњ особи: орган≥зац≥йна Їдн≥сть, участь у господарських в≥дносинах, самост≥йна в≥дпов≥дальн≥сть, а також обов'¤зкове зазначенн¤ в статут≥ банку, що банк Ї юридич≠ною особою.

3.  омерц≥йн≥ банки зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ прибутку: пропонують на догов≥рних умовах кре≠дитно-розрахункове, касове та ≥нше банк≥вське обслуговуванн¤ п≥д≠приЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н шл¤хом виконанн¤ бан≠к≥вських операц≥й ≥ наданн¤ р≥зних банк≥вських послуг. «а наданн¤ послуг кл≥Їнти сплачують винагороду, за рахунок ¤коњ утворюЇтьс¤ прибуток банку.

 омерц≥йн≥ банки виступають суб'Їктами ринковоњ економ≥ки, вони д≥ють одночасно на механ≥змах саморегул¤ц≥њ ≥ самоуправл≥н≠н¤, працюють в умовах ризику. як важливий сектор економ≥ки ко≠мерц≥йн≥ банки постачають у народне господарство додатков≥ гро≠шов≥ ресурси. ƒ≥¤льн≥сть банк≥в не обмежуЇтьс¤ акумул¤ц≥Їю ≥ розм≥щенн¤м кошт≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ населенн¤.

¬они спри¤ють нагромадженню кап≥талу, не лише активно втру≠чаючись в ус≥ сфери господарського житт¤, але й безпосередньо бе≠руть участь у функц≥онуванн≥ кап≥талу або зд≥йснюючи контроль над ним. «авд¤ки банкам д≥Ї механ≥зм розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ка≠п≥талу за сферами й галуз¤ми виробництва, ¤кий значною м≥рою за≠безпечуЇ розвиток народного господарства залежно в≥д об'Їктивних потреб виробництва. ‘≥нансуючи додатков≥ потреби п≥дприЇмств промисловост≥, транспорту, с≥льського господарства, банки умож≠ливлюють утворенн¤ прогресивноњ в≥дтвореноњ структури народного господарства.

 омерц≥йним банкам заборон¤Їтьс¤ д≥¤льн≥сть у сфер≥ матер≥≠ального виробництва, торг≥вл≥, страхуванн¤. «аконодавством обме≠жена можлив≥сть комерц≥йного банку мати у власност≥ нерухом≥сть.

¬ин¤ткове значенн¤ маЇ закр≥пленн¤ на законодавчому р≥вн≥ розмежуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ держави та комерц≥йних банк≥в. Ѕанки не в≥дпов≥дають по зобов'¤занн¤х держави, а держава не в≥дпов≥даЇ по зобов'¤занн¤х банк≥в, кр≥м випадк≥в, коли сторони беруть на себе таку в≥дпов≥дальн≥сть (ст. 5 «акону ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї).

«акон передбачаЇ також можлив≥сть створенн¤ комерц≥йними банками сп≥лок, асоц≥ац≥й та ≥нших об'Їднань дл¤ координац≥њ своЇњ д≥¤льност≥ ≥ захисту своњх ≥нтерес≥в.

 омерц≥йн≥ банки, будучи юридичними особами ≥ зд≥йснюючи господарську д≥¤льн≥сть, ¤к правило, не повинн≥ виконувати адм≥≠н≥стративн≥ повноваженн¤. ќднак, зг≥дно з правилами ЌЅ”, на ко≠мерц≥йн≥ банки покладаЇтьс¤ обов'¤зок перев≥р¤ти додержанн¤ п≥д≠приЇмствами, орган≥зац≥¤ми пор¤дку веденн¤ касових операц≥й, а також контроль за валютними операц≥¤ми резидент≥в ≥ нерезидент≥в, зд≥йснюваних через уповноважен≥ банки. –оль комерц≥йних банк≥в зумовлена виконуваними основними функц≥¤ми:

1. ћоб≥л≥зац≥¤ тимчасово в≥льних кошт≥в ≥ перетворенн¤ њх у кап≥тал.

2.  редитуванн¤ п≥дприЇмств, держави ≥ населенн¤.

3. «д≥йсненн¤ розрахунк≥в ≥ платеж≥в у господарств≥.

4. ¬ипуск кредитних грошей.

5. ≈м≥с≥йно-засновницька д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом випуску ≥ розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в.

6.  онсультуванн¤, наданн¤ економ≥чноњ та ф≥нансовоњ ≥нфор≠мац≥њ.

ќстанн≥м часом у сфер≥ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в спостер≥≠гаютьс¤ тенденц≥њ розширенн¤ њх функц≥й з метою ун≥версал≥зац≥њ роботи, п≥двищенн¤ ефективност≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ та одер≠жанн¤ прибутк≥в.

 омерц≥йн≥ банки можна класиф≥кувати за р≥зними критер≥¤ми, основними з ¤ких Ї функц≥ональна ≥ кл≥Їнтськ≥ ознаки.

«а функц≥ональною спец≥ал≥зац≥Їю розр≥зн¤ють банки реконст≠рукц≥њ та розвитку, ≥нвестиц≥йн≥, ощадн≥, ≥потечн≥, трастов≥, ем≥с≥йн≥, зовн≥шньоторгов≥. «а формою власност≥ Ч державн≥, кооперативн≥, приватн≥, зм≥шан≥. «а приналежн≥стю статутного фонду й способу його формуванн¤ Ч пайов≥ та акц≥онерн≥ банки. ѕайов≥ банки утво≠рюютьс¤ за рахунок пайових внеск≥в засновник≥в (пайовик≥в) у фор≠м≥ товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. јкц≥онерн≥ банки в ”крањн≥ створюютьс¤ закритого або в≥дкритого типу.

јкц≥онерний банк Ч це такий вид комерц≥йного банку, що створюЇтьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства. ѕор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ акц≥онерних банк≥в визначаЇтьс¤ «аконами ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї, Ђѕро господарськ≥ товаристваї, Ђѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуї та ≥н. јкц≥онерний банк Ч це кредитна установа, що ¤вл¤Ї собою об'Їднанн¤ на п≥дстав≥ угоди кошт≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б (у тому числ≥ ≥ноземних) з метою сп≥льноњ господарськоњ д≥¤льност≥ та одержанн¤ прибутку. —татутний кап≥тал акц≥онерного банку формуЇтьс¤ лише за рахунок влас≠них кошт≥в акц≥онер≥в. „астка кожного акц≥онера не повинна пере≠вищувати 35 в≥дсотк≥в статутного фонду банку.

ќсновний кап≥тал акц≥онерного банку формуЇтьс¤ шл¤хом ем≥с≥њ та продажу акц≥й ф≥зичним та юридичним особам, а пот≥м зб≥льшу≠Їтьс¤ за рахунок кап≥тал≥зац≥њ прибутку й випуску нових акц≥й. —та≠тутний фонд акц≥онерного банку утворюЇтьс¤ з основним кап≥талом, под≥леним на визначену к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ ном≥нальноњ вартост≥. –озм≥р статутного фонду визначаЇтьс¤ акц≥онерами банку, але не може бути меншим за розм≥р, встановлений ЌЅ”. јкц≥онерний банк реЇструЇтьс¤ ЌЅ” у м≥с¤чний терм≥н з дн¤ подач≥ передбачених за≠конодавством документ≥в.

јкц≥онерний банк д≥Ї на п≥дстав≥ установчого договору та ста≠туту. ¬ статут≥ ф≥ксуютьс¤ ц≥л≥ д≥¤льност≥ акц≥онерного банку, роз≠м≥р та пор¤док утворенн¤ фонд≥в, склад ≥ компетенц≥¤ орган≥в та обов'¤зково так≥ в≥домост≥: види акц≥й, що випускаютьс¤, ном≥наль≠на варт≥сть акц≥њ, сп≥вв≥дношенн¤ акц≥й р≥зних вид≥в, к≥льк≥сть акц≥й, що купуютьс¤ засновниками, насл≥дки невиконанн¤ зобов'¤зань по викупу акц≥й.

јкц≥онерний банк Ї юридичною особою, виступаЇ власником свого майна, маЇ повну господарську самост≥йн≥сть у питанн¤х ви≠бору форм управл≥нн¤, використанн¤ прибутку, несе в≥дпов≥даль≠н≥сть за зобов'¤занн¤ми т≥льки своњм майном, а акц≥онери в≥дпов≥≠дають за зобов'¤занн¤ банку лише в межах належних њм акц≥й. јкц≥онерний банк може мати ф≥л≥њ ≥ представництва на територ≥њ ”крањни та за кордоном, але за письмовою згодою ЌЅ”.

«а територ≥альною ознакою розр≥зн¤ють банки: м≥жнародн≥, за≠гальнонац≥ональн≥, рег≥ональн≥ та м≥жрег≥ональн≥, що обслуговують дек≥лька рег≥он≥в крањни. «а видами зд≥йснюваних операц≥й комер≠ц≥йн≥ банки бувають ун≥версальн≥ та спец≥ал≥зован≥.

”н≥версальн≥ банки зд≥йснюють широке коло банк≥вських опе≠рац≥й ≥ надають р≥зноман≥тн≥ послуги, перел≥к ¤ких намагаютьс¤ розшир¤ти. —учасн≥ комерц≥йн≥ банки здатн≥ виконувати понад 200 р≥зних вид≥в банк≥вських операц≥й ≥ послуг.

—пец≥ал≥зован≥ банки зд≥йснюють де¤к≥ банк≥вськ≥ операц≥њ, ¤к≥ т≥сно пов'¤зан≥ з особливост¤ми господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дпри≠Їмств, специф≥кою виробництва ≥ збуту продукц≥њ тощо (промислов≥, с≥льськогосподарськ≥, буд≥вельн≥, торгов≥, б≥ржов≥, ощадн≥ та ≥н.) .

«а масштабом д≥¤льност≥ розр≥зн¤ють крупн≥, середн≥ та др≥бн≥ банки. ќднак д≥юче законодавство не м≥стить конкретних критер≥њв щодо в≥днесенн¤ банк≥в до т≥Їњ чи ≥ншоњ групи.

¬≥дпов≥дно до «акон≥в ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤ль≠н≥стьї, Ђѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њї на територ≥њ ”крањни можуть д≥¤≠ти банки, статутний фонд ¤кий сформований за рахунок украњнсь≠ких юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б; банки за участю ≥ноземного кап≥талу (сп≥льн≥ банки); ≥ноземн≥ банки, статутний фонд ¤ких фо≠рмуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в нерезидент≥в Ч ≥ноземних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.

ќтже, дл¤ ефективного функц≥онуванн¤ ≥ розвитку банк≥вськоњ системи необх≥дна подальша структуризац≥¤ ≥ спец≥ал≥зац≥¤ комер≠ц≥йних банк≥в, розвиток р≥зних вид≥в банк≥вських установ, що спри≠¤тиме розширенню д≥апазону банк≥вських операц≥й ≥ ф≥нансових по≠слуг ≥ забезпечить вдосконаленн¤ кредитно-ф≥нансового механ≥зму в крањн≥.

  2.3 ѕор¤док створенн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.

ѕор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в регламен≠туЇтьс¤ «аконами ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть",  "ѕро господарч≥ товариства",  "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондов≥ б≥рж≥",  "ѕро п≥дприЇмництво",  "ѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ" та ≥нш≥,  а також “имчасове положенн¤ про пор¤док створенн¤,  реЇс≠трац≥ю комерц≥йних банк≥в та зд≥йсненн¤ нагл¤ду за њх д≥¤льн≥стю,  затвердженим ѕравл≥нн¤м ЌЅ” 17 липн¤ 1992 року,  з значними зм≥нами ≥ доповненн¤ми у нього на прот¤з≥ останн≥х рок≥в.

 омерц≥йн≥ банки не мають права зд≥йснювати операц≥њ на некомерц≥йних засадах. Ќе повинн≥ використовуватис¤ кошти п≥д≠приЇмств, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ на рахунках у банку, на безв≥дплатн≥й основ≥. ѕ≥дприЇмствам мають сплачуватис¤ в≥дсотки за так≥ кошти.  омерц≥йна банк≥вська д≥¤льн≥сть несум≥сна з безоплатним ви≠конанн¤м кредитними установами багатьох банк≥вських операц≥й. «а вс≥ операц≥њ (веденн¤ рахунк≥в кл≥Їнт≥в, зд≥йсненн¤ розрахункових операц≥й за њхн≥м дорученн¤м, ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень, касове виконанн¤ державного бюджету, наданн¤ консультац≥йних послуг з в≥дкритт¤ рахунк≥в, застосуванн¤ правил кредитуванн¤, ка≠сове обслуговуванн¤ п≥дприЇмств ≥ установ тощо) банк маЇ отриму≠вати в≥дпов≥дну плату.

¬ умовах комерц≥ал≥зац≥њ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ кредитн≥ ресур≠си мають розм≥щуватис¤ з найб≥льшою вигодою дл¤ банку ≥ позико-одержувач≥в при дотриманн≥ загальнодержавних ≥нтерес≥в.  ошти, що акумулюютьс¤ банками, повинн≥ спр¤мовуватис¤ у першу чергу на зд≥йсненн¤ ефективних проект≥в, ¤к≥ забезпечують розвиток пр≥о≠ритетних галузей ≥ сфер економ≥ки, прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу, нарощуванн¤ виробництва товар≥в народного споживанн¤ ≥ послуг, вир≥шенн¤ ≥нших соц≥альне важливих завдань.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ѕромислов≥сть ”крањни в пореформений пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (3132 прочитано)