≤стор≥¤ ”крањни > ѕлеменн≥ обТЇднанн¤ на ”крањн≥

¬ажливим дос¤гненн¤м тих час≥в було зро≠станн¤ продуктивност≥ прац≥, виникненн¤ пере≠думов дл¤ регул¤рного обм≥ну й по¤ви майно≠вого розшаруванн¤ сусп≥льства, тобто початку розкладу перв≥снообщинного ладу. “од≥ ж нам≥≠чаЇтьс¤ перех≥д в≥д мотичного до ранн≥х форм орного землеробства. «≥ зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ тварин у стад≥ кон¤ пристосовують дл¤ верховоњ њзди. ј зм≥ни у виробнич≥й д≥¤льност≥ й розвиток ≥деолог≥чних у¤влень зумовили зм≥ни й у комп≠лекс≥ в≥рувань. ÷е знайшло в≥дображенн¤ в мо≠нументальн≥й скульптур≥, в орнамент≥ та похо≠вальному обр¤д≥.

Ќайб≥льш ранн≥ми сусп≥льними утворенн¤ми на територ≥њ ”крањни, що вступили в нову епоху, були землеробсько-скотарськ≥ племена “рип≥ль≠ськоњ культури та культури √умельниц¤. ќбидв≥ вони сформувалис¤ на основ≥ культури Ѕо¤н ≥, можливо, ≥нших неол≥тичних культур Ѕалкано-Ќижньодунайського рег≥ону. ѕ≥зн≥ше з'¤вл¤Їтьс¤ ще р¤д культур землеробсько-скотарського напр¤му, пам'¤тки ¤ких в≥дом≥ також ≥ на зах≥д в≥д сучасних кордон≥в ”крањни (кул¤стих амфор, воронковидних посудин тощо).

јле все ж таки най¤скрав≥шою серед них бу≠ла “рип≥льська (за назвою поселенн¤ поблизу с.“рип≥лл¤ на  ињвщин≥, досл≥дженого ¬.’вой-кою). ѕоширена на територ≥њ в≥д п≥вденно-сх≥дно≠го ѕрикарпатт¤ до ƒн≥пра, ц¤ культура розвива≠лас¤ прот¤гом ≤”-≤≤≤ тис. до Ќ.’. ¬она Ї одн≥Їю з основних давньоземлеробських культур м≥дного в≥ку. “рип≥льська культура була складовою час≠тиною великоњ трип≥льсько-кукутенськоњ сп≥льно≠ти, що пос≥дала переважно територ≥ю л≥состепо≠воњ смуги ѕравобережноњ ”крањни, ћолдови та –умуни.

ќсобливост≥ “рип≥льськоњ культури та њњ м≥сце в Ївропейському енеол≥т≥ визначаютьс¤, на дум≠ку ≤.„ерн≥кова, по-перше, величезною тери≠тор≥Їю поширенн¤ (близько 190 тис. кмг). ¬ража≠ють швидк≥ темпи освоЇнн¤ трип≥льськими пле≠менами нових територ≥й Ч на ранньому етап≥ освоЇна площа становила близько 50 тис. км2, на середньому Ч150 тис. км2. ∆одна з Ївропей≠ських розвинених землеробських енеол≥тичних культур не могла зр≥вн¤тис¤ з нею н≥ за площею, н≥ за темпами поширенн¤.

ѕо-друге, трип≥льськ≥ племена характеризу≠ютьс¤ довготривалим пер≥одом поступового роз≠витку Ч прот¤гом 1500-2000 рок≥в Ч без знач≠них зм≥н в основних рисах культури.

ѕо-третЇ, за своњм походженн¤м “рип≥льська культура хоч ≥ була пов'¤зана з Ѕалкано-Ќижньодунайським рег≥оном, але в процес≥ поши≠ренн¤ на нов≥ сх≥дн≥ територ≥њ включала в себе на р≥зних етапах елементи м≥сцевих неол≥тичних та енеол≥тичних культур. ѕри цьому вплив п≥в≠денно-зах≥дного населенн¤ був неодноразовий, а розвиток б≥льш-менш в≥докремлених общин приводив до вид≥ленн¤ своЇр≥дних локальних груп, що мали р≥зну долю.

ѕо-четверте, “рип≥льська культура в≥дзнача≠Їтьс¤ розташуванн¤м поселень певними концен≠трованими групами з пром≥жними менш заселе≠ними територ≥¤ми. Ќавр¤д чи можна назвати “рип≥лл¤ Ђкультурою кочуючих землероб≥вї, та де¤кою м≥рою до нењ п≥дходить пон¤тт¤ Ђкульту≠ра пересувних землероб≥вї. ÷им племенам до≠водилос¤ в умовах украњнського Ћ≥состепу кожн≥ 30-50 чи 60-80 рок≥в залишати заснован≥ посе≠ленн¤ через виснаженн¤ грунту внасл≥док екс≠тенсивного веденн¤ господарства й пересел¤ти≠с¤ та освоювати нов≥ земл≥. ÷им, зокрема, мож≠на по¤снити й утворенн¤ найб≥льших у ™вроп≥ за доби енеол≥ту поселень-г≥гант≥в на ”манщин≥ (до 450 га), в ¤ких було сконцентровано по к≥лька великих общин землероб≥в.

ѕо-п'¤те, ц¤ культура була крайньою п≥в≠н≥чно-сх≥дною ланкою землеробських культур Ѕалкано-«ах≥дноукрањнського рег≥ону Ївропейсь≠кого енеол≥ту, що безпосередньо межувала та п≥дтримувала зв'¤зки з найб≥льшим у стародав≠ньому св≥т≥ ареалом скотарських культур Ївра≠з≥йських степ≥в та неол≥тичних культур л≥состепо≠воњ й пол≥ськоњ зон —х≥дноњ ™вропи.

ќдн≥Їю з причин зникненн¤ багатьох культур, зокрема й “рип≥льськоњ, стала навала скотарсь≠ких племен ≥з ѕ≥вн≥чного ѕричорномор'¤. Ќос≥њв курганних культур украњнських степ≥в, котр≥ зруй≠нували багато осередк≥в ос≥лого населенн¤, ≥нод≥ нав≥ть називають в≥к≥нгами ≤”-≤≤≤ тис. до Ќ.’. ј руйнац≥¤ цих культур пов'¤зуЇтьс¤ з Ђкурган≥зац≥Їюї ™вропи та ћалоњ јз≥њ, що позначаЇтьс¤ терм≥ном Ђ≥ндоЇвропењзац≥¤ї, або Ђрозселенн¤ ≥ндоЇвропейц≥в з прабатьк≥вщиниї.

як уже зазначалось, основою життЇд≥¤ль≠ност≥ трип≥льських племен було землеробство, а також скотарство. Ќадзвичайно високий р≥вень мали домашн≥ виробництва й общинн≥ ремесла, особливо гончарство (розписний посуд) та ме≠талообробка. “рип≥льський осередок належав до найдавн≥шоњ в ™вроп≥, а також найрозви≠нут≥шоњ в енеол≥тичну добу Ѕалкано- арпатськоњ металург≥йноњ пров≥нц≥њ. „ерез ц≥ земл≥ проходив шл¤х, на ¤кому торгували металом. ѕро вза≠Їмозв'¤зки трип≥льц≥в з ≥ншими групами старо≠давнього населенн¤ св≥дчать ≥ р≥зн≥ антропо≠лог≥чн≥ типи, заф≥ксован≥ серед нос≥њв ц≥Їњ куль≠тури. ќтже, “рип≥лл¤ було сполучною ланкою м≥ж «аходом ≥ —ходом.

ќсновним економ≥чним осередком тогочас≠ного сусп≥льства була велика с≥м'¤, котра скла≠далась ≥з к≥лькох парних с≥мей. ћ≥сц¤ми про≠живанн¤ великос≥мейноњ общини були велик≥ буд≥вл≥, розд≥лен≥ перегородками на окрем≥ в≥дс≥ки, к≥льк≥сть ¤ких дор≥внювала к≥лькост≥ пар≠них с≥мей (мала с≥м'¤ могла проживати ≥ в окре≠м≥й буд≥вл≥).

Ѕагату ≥нформац≥ю про духовний св≥т три≠п≥льц≥в м≥стить орнамент глин¤них вироб≥в. “ак, тричленна побудова орнаментальних композиц≥й на ст≥нках багатьох горщик≥в, можливо, Ї в≥добра≠женн¤м три¤русноњ картини св≥ту. ” верхн≥й час≠тин≥ горщика горизонтальною хвил¤стою л≥н≥Їю зображували воду, посередин≥ Ч сонце, м≥с¤ць, крапл≥ дощу, а в нижн≥й частин≥ Ч дерева, людей, тварин. ™ припущенн¤, що ц≥ три горизонтальн≥ ¤руси розпису на керам≥чних виробах в≥дображу≠ють под≥л св≥ту на верхнЇ небо ≥з запасами води, звичайне небо (середн≥й ¤рус), по ¤кому завер≠шуЇ св≥й б≥г ¤сне сонце й через ¤ке на землю (трет≥й-¤рус) падаЇ дощ, окроплюючи рослини. Ч культов≥ обр¤ди та церемон≥њ провадились ¤к у звичайних житлах, так ≥ в спец≥альних св¤тили≠щах. ќдна з таких споруд на поселенн≥ —абатин≥вка (басейн ѕ≥вденного Ѕугу) становила буди≠нок ≥з коридором. ” в≥ддален≥й од входу частин≥ прим≥щенн¤ сто¤ла п≥ч, б≥л¤ ¤коњ були розставлен≥ зернотерки, глин¤н≥ ж≥ноч≥ статуетки й посуд (в одному з горщик≥в ви¤влено к≥стки бика).

¬здовж ст≥ни був зведений глин¤ний в≥втар, а пор¤д з ним, у кутку, Ч масивне глин¤не кр≥с≠ло, спинка ¤кого зак≥нчувалас¤ двома рого≠под≥бними виступами, Ч так званим Ђрогатим трономї. Ќа в≥втар≥ ви¤влено 16 глин¤них сид¤≠чих ж≥ночих ф≥гурок та м≥н≥атюрн≥ модел≥ кр≥слець ≥з Ђрогамиї на к≥нц¤х спинок, пофарбова≠ними в червоний чи б≥лий кольори. ѕор¤д сто¤в великий горщик ≥з рельЇфним зображенн¤м чотирьох ж≥ночих грудей, котрий, в≥рог≥дно, при≠значавс¤ дл¤ води. ћабуть, це св¤тилище було своЇр≥дним ж≥ночим будинком, в ¤кому вип≥кали ритуальний хл≥б.

—при¤тлив≥ природн≥ умови й розвиток р≥зних галузей натурального господарства зумовлю≠вали значне зб≥льшенн¤ населенн¤. якщо напри≠к≥нц≥ першого етапу ≥снуванн¤ “рип≥льськоњ куль≠тури населенн¤ становило близько «ќ тис. чоло≠в≥к, то наприк≥нц≥ середнього воно с¤гало вже 410 тис. ƒал≥ спостер≥гаЇтьс¤ певний спад: 330 тис. чолов≥к у середин≥ й близько 100-120 тис. наприк≥нц≥ п≥знього етапу. ѕоселенн¤ були р≥зних розм≥р≥в, а найб≥льш≥ з них зосереджува≠лись у межир≥чч≥ ѕ≥вденного Ѕугу та ƒн≥пра.

Ќайголовн≥шим елементом у плануванн≥ та≠ких Ђпротом≥стї було створенн¤ к≥лькох овал≥в забудови, д≥аметр ¤ких с¤гав 1-3,5 км, з двопо≠верховими чи одноповерховими спорудами. ¬о≠ни утворювали вулиц≥ та квартали в центральн≥й частин≥ поселенн¤. Ќа найб≥льших ≥з них (ћайданецьке, “аль¤нки та ≥н.) нал≥чувалос¤ в≥д 1600 до 2700 буд≥вель р≥зних тип≥в.  р≥м житлових, досл≥джен≥ також споруди, що могли використо≠вуватис¤ дл¤ громадських потреб.

–озвиток в≥дтворюючих форм господарюван≠н¤ викликав кор≥нн≥ зм≥ни й у мисленн≥ людини, ставленн≥ њњ до природи. ѕоступово давн≥ символи та обр¤ди значно зм≥нилис¤, трансформувалис¤ в нов≥, передус≥м у символи добробуту. «окрема, з культом родючост≥ пов'¤зано багато ж≥ночих ста≠туеток, в ¤ких насамперед п≥дкреслюютьс¤ озна≠ки ж≥ночоњ стат≥. ѕ≥зн≥ше њх зм≥нюють зображенн¤ молодих д≥вчат ≥з плавними л≥н≥¤ми т≥ла. “ак≥ ста≠туетки передають образ ж≥ночого божества, ши≠роко в≥домого в ус≥х ранньоземлеробських пле≠мен ≥ т≥сно пов'¤заного з у¤вленн¤ми про велику богиню-мат≥р, про мат≥р-землю, в≥д ¤коњ й зале≠жить родюч≥сть. « цим культом пов'¤зан≥ також скульптурн≥ зображенн¤ домашн≥х тварин Ч бика, корови, барана, козла, свин≥, собаки. Ћ≥пн≥ голови њх нер≥дко прикрашають глин¤н≥ горщики, що використовувалис¤ дл¤ збер≥ганн¤ њж≥.

јле у вс¤коњ культури Ї початок ≥ к≥нець. Ѕули вони ≥ в “рип≥льськоњ. « приводу њњ поступового зникненн¤ висловлюЇтьс¤ к≥лька г≥потез: це ≥ по≠рушенн¤ еколог≥чного балансу, що було пов'¤за≠но з екстенсивним веденн¤м господарства; ≥ пев≠не похолоданн¤ кл≥мату; ≥ спроба перебудувати землеробську основу е≥<8ном≥ки на скотарську; ≥ внутр≥шн≥ суперечност≥ та протисто¤нн¤ трип≥ль≠ських общин зах≥дного й сх≥дного ареал≥в; ≥ експанс≥¤ степовик≥в (нос≥њв ¤мноњ культури) на п≥вн≥чний зах≥д та племен культури кул¤стих ам≠фор ≥з заходу на сх≥д (тобто на зайн¤т≥ трип≥ль≠ц¤ми територ≥њ). ¬≥рог≥дно, що була не одна, а к≥лька причин занепаду “рип≥льськоњ культури.

–озвиток населенн¤ “рип≥льськоњ культури в≥дбувавс¤ своњм, суто Ївропейським, неурбан≥стичним шл¤хом. “рип≥льц≥ досить близько п≥д≥≠йшли до р≥вн¤ перших св≥тових цив≥л≥зац≥й ћалоњ јз≥њ та ™гипту, але не змогли зр≥вн¤тис¤ з ними внасл≥док згаданих причин. ‘еномен “рип≥льсь≠коњ культури пол¤гаЇ в тому, що вона своЇр≥дно поЇднала господарськ≥, ф≥зико-б≥олог≥чн≥, антро≠полог≥чн≥, етнокультурн≥ та сусп≥льно-≥деолог≥чн≥ системи найстародавн≥ших представник≥в люд≠ських сусп≥льств п≥вдн¤, центру, сходу та ѕол≥сс¤ ™вропи, що належали до к≥лькох антрополог≥ч≠них ≥ мовних груп, перебували на р≥зних р≥вн¤х розвитку. ƒовготривале проживанн¤ населенн¤ “рип≥льськоњ культури на значн≥й територ≥њ —х≥дноњ та ѕ≥вденно-—х≥дноњ ™вропи привело на заключному етап≥ до њњ сегментац≥њ, а згодом ≥ до розчиненн¤ в складному конгломерат≥ культур, ¤к≥ засвоњли њњ основн≥ дос¤гненн¤ в господарств≥, культур≥, ≥деолог≥њ. ÷≥ надбанн¤ збереглись у м≥фолог≥њ та культах протослов'¤н, а також ≥нших ≥ндоЇвропейських народ≥в.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ѕлеменн≥ обТЇднанн¤ на ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (4897 прочитано)