≤стор≥¤ ”крањни > –озвиток м≥ст ≥ ремесла  ињвськоњ –ус≥

Ћише за 1943 p. американц≥ збудували флот, р≥внозначний ус≥й англ≥йськ≥й флотил≥њ 1939 р. Ќ≥де в св≥т≥ в≥йськова промислов≥сть не розвивалас¤ такими швидкими темпами, ¤к у —Ўј. ” 1939Ч1945 pp. було виготовлено 296,1 тис. л≥так≥в, 86,5 тис. танк≥в, 233 тис. гармат, 14 263 тис. кулемет≥в, автомат≥в, гвинт≥вок, ≥нших вид≥в зброњ. ¬проваджен≥ нов≥ п≥дприЇмства та найнов≥ше устаткуванн¤ на суму 25 млрд дол. ¬ ус≥х галуз¤х застосовувалис¤ нов≥тн≥ дос¤гненн¤ науково-техн≥чного прогресу, механ≥зац≥¤, автоматизац≥¤, стандартизац≥¤, спец≥ал≥зац≥¤.

” воЇнн≥й промисловост≥ продуктивн≥сть прац≥ зросла на 35 %. ” 1943 р. обс¤г промислового виробництва подвоњвс¤ пор≥вн¤но з 1937 р. —Ўј Ч Їдина крањна, ¤ка в роки в≥йни, випускаючи воЇнне спор¤дженн¤, не припин¤ла виробництво товар≥в мирного призначенн¤. –≥зко зб≥льшилис¤ державн≥ кап≥таловкладенн¤ в економ≥ку. « 76 млрд дол., ≥нвестованих в ус≥ галуз≥ господарства —Ўј, державн≥ ≥нвестиц≥њ становили 33 млрд дол., або близько 44%. «а державний кошт було збудовано 150 сталеплавильних завод≥в. ”р¤д —Ўј надав корпорац≥¤м 175 млрд дол. на виробництво промисловоњ продукц≥њ, зокрема таким г≥гантам, ¤к "ƒженерал ћоторе", "ƒженерал ≈лектрик", "‘ундатор". «а допомогою держави побудовано або модерн≥зовано понад 2500 завод≥в на суму 25 млрд дол.

” воЇнн≥ роки тривав процес концентрац≥њ виробництва, зокрема в х≥м≥чн≥й, металург≥йн≥й, газонафтов≥й, машинобуд≥вн≥й галуз¤х. ” 1940 р. було створено Ќац≥ональний ком≥тет оборони. …ого в≥дд≥ли очолили висококвал≥ф≥кован≥ спец≥ал≥сти. ” роки в≥йни Ќац≥ональний ком≥тет оборони значно розширивс¤ Ч з'¤вилис¤ нов≥ п≥дрозд≥ли, зокрема в≥дд≥л економ≥чноњ в≥йни, ленд-л≥зу тощо.

Ќезважаючи на незначне розширенн¤ пос≥вних площ (менше н≥ж на 5 %), обс¤г с≥льськогосподарського виробництва у —Ўј в 1944 р. зр≥с пор≥вн¤но з 1939 р. на 36%.  он'юнктура спри¤ла п≥двищенню ц≥н на с≥льськогосподарську продукц≥ю. ÷е дало можлив≥сть фермерам оновити ≥ розширити матер≥ально-техн≥чну базу своњх господарств. ‘ермерство —Ўј справедливо почали вважати найрозвинен≥шим щодо механ≥зац≥њ польових роб≥т, електриф≥кац≥њ, застосуванн¤ прогресивних технолог≥й.

“ехн≥чний прогрес стимулював п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥. ” 1940 p. один фермер —Ўј забезпечував продуктами харчуванн¤ 11 % жител≥в крањни, в 1950 p. Ч вже 15,5. ƒиференц≥ац≥¤ ферм призвела до того, що з 1940 по 1945 p. зникло 281 тис. неконкурентоспроможних господарств ≥ з'¤вилос¤ 44 тис. нових великих ферм. ‘ермери не т≥льки повн≥стю забезпечували продовольством своЇ населенн¤, а й експортували с≥льськогосподарську продукц≥ю в дес¤тки крањн св≥ту.

¬ив≥з американського кап≥талу зб≥льшивс¤ з 14 % у 1937 p. до 33% у 1947 p. —Ўј захопили головн≥ позиц≥њ в економ≥ц≥ б≥льшост≥ крањн.

Ћюдськ≥ втрати ¬еликобритан≥њ в роки другоњ св≥товоњ в≥йни пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами невелик≥ Ч 245 тис. чол. вбитих, 278 тис. чол. Ч покал≥чених. ƒуже постраждала њњ економ≥ка. ƒержавний борг зб≥льшивс¤ з 7247,3 млн ф. ст. у 1939 p. до 23 741,9 млн. ф. ст. у 1945 p., зменшилис¤ золот≥ та валютн≥ запаси. «агальн≥ втрати ¬еликобритан≥њ оц≥нюютьс¤ в 7300 млн ф. ст., або близько 1/4 нац≥онального багатства крањни. ≤ндекс промисловоњ продукц≥њ ¬еликобритан≥њ, ¤кий у 1939 p. становив 123 (за 100 вз¤то 1929 p.), знизивс¤ у 1946 p. до 112. ≈кспорт з 471 в 1938 p. скоротивс¤ до 266 млн ф. ст. у 1944 p.

ўе напередодн≥ в≥йни прем'Їр-м≥н≥стр ¬еликобритан≥њ ”. „ерч≥ль виробив надзвичайн≥ заходи щодо переведенн¤ мирноњ економ≥ки на воЇнний лад. ” 1939Ч1945 pp., напружуючи вс≥ людськ≥ й матер≥альн≥ ресурси, промислов≥сть ¬еликобритан≥њ налагодила масове виробництво л≥так≥в, танк≥в, гармат, ≥нших вид≥в зброњ та боЇприпас≥в. ≤мпорт сировини, ≥нших стратег≥чних матер≥ал≥в надходив до Ѕританських остров≥в з перебо¤ми. Ќ≥мецьк≥ п≥дводн≥ човни знищили 1/3 торгового флоту ¬еликобритан≥њ. ¬ 1944 p. видобуток кам'¤ного вуг≥лл¤ пор≥вн¤но з 1938 p. знизивс¤ б≥льше н≥ж у 4 рази, зал≥зноњ руди Ч у 12,4 раза. ¬иробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ скоротилос¤ наполовину. „ерез нестачу трудових ресурс≥в припинивс¤ оброб≥ток земл≥ на 1,5 млн га.

Ќаприк≥нц≥ в≥йни Ѕританська ≥мпер≥¤ формально не припинила свого ≥снуванн¤. ¬ јфриц≥ вона нав≥ть "заокруглила" власн≥ колон≥альн≥ волод≥нн¤ за рахунок Ћ≥в≥њ та —омал≥. ѕроте в ≥нших районах св≥ту, де њњ вплив до в≥йни був особливо сильним (Ѕлизький —х≥д, ≤нд≥¤, ѕ≥вденно—х≥дна јз≥¤), вже господарювали —Ўј, вит≥снивши союзник≥в Ч ¬еликобритан≥ю та ‘ранц≥ю. ¬еликобритан≥¤, хоч ≥ перемогла у друг≥й св≥тов≥й в≥йн≥ фашистську Ќ≥меччину, зберегти могутню ≥мпер≥ю вже не мала сил, розвалилас¤, що було природно, законом≥рно. «агальн≥ витрати ¬еликобритан≥¤ на в≥йну дор≥внювали 25 млрд ф. ст.

‘ранц≥¤ до 1939 p. була одн≥Їю з найрозвинен≥ших держав св≥ту. —пираючись на високий промисловий потенц≥ал, с≥льське господарство, ф≥нанси, ур¤д м≥г захистити крањну в≥д н≥мецько-фашистських загарбник≥в. ќднак того не сталос¤. «ам≥сть моб≥л≥зац≥њ ус≥х людських ≥ ф≥нансово-матер≥альних ресурс≥в на захист крањни в≥н самовпевнено над≥¤вс¤ на оборонну л≥н≥ю ћажино. Ќе було налагоджено масового випуску бойових л≥так≥в, танк≥в, гармат, ≥нших вид≥в озброЇнн¤. Ќ≥ президент, н≥ ур¤д, н≥ генеральний штаб французькоњ арм≥њ не виробили стратег≥чного плану веденн¤ в≥йни.

” результат≥ цього в червн≥ 1940 p. ‘ранц≥ю окупувала г≥тлер≥вська Ќ≥меччина. ѕонад 4 роки французькою економ≥кою повн≥стю розпор¤джалис¤ н≥мецьк≥ загарбники. ” роки другоњ св≥товоњ в≥йни ‘ранц≥¤ втратила вбитими 1100 тис. чол., було знищено 2100 тис. будинк≥в, пошкоджено 253 тис. ферм, 195,5 тис. промислових п≥дприЇмств. –≥вень промисловост≥ в 1944 p. пор≥вн¤но з довоЇнним становив 38%. ¬иробництво продукц≥њ с≥льського господарства зменшилос¤ в 2 рази. 600 тис. француз≥в фашисти вивезли на каторжн≥ роботи до Ќ≥меччини. Ѕ≥льш≥сть шахт, електростанц≥й, суднобуд≥вних завод≥в було зруйновано. ‘ранц≥¤ втратила весь торговий ≥ в≥йськовий морський флот. –озпадалас¤ французька колон≥альна система. Ќац≥ональна валюта (франк) девальвувалас¤.  ап≥таловкладенн¤ за кордоном зменшилис¤ в 10 раз≥в. ¬≥йна завдала ‘ранц≥њ великих збитк≥в, що оц≥нювалис¤ у 1440 млрд довоЇнних франк≥в.

‘ашистська Ќ≥меччина, головний винуватець другоњ св≥товоњ в≥йни, зазнала б≥льших втрат, н≥ж —Ўј та вс≥ зах≥дноЇвропейськ≥ крањни разом уз¤т≥. ўе з середини 30-х рок≥в г≥тлер≥вська адм≥н≥страц≥¤ вела в≥дкриту тотальну п≥дготовку до в≥йни. Ќагромаджувалис¤ запаси продовольства, стратег≥чних матер≥ал≥в. Ѕуло запроваджено карткову систему на харчов≥ продукти ≥ промислов≥ товари широкого вжитку. ¬осени 1939 p. запаси зерна становили 6,5 млн т, жир≥в Ч 500Ч600 тис. т, цукру Ч 1600 тис. т. ƒержавний борг дор≥внював 60 млрд марок.

Ќаск≥льки серйозно Ќ≥меччина готувалас¤ до в≥йни, св≥дчать дан≥ 00Ќ за 1937 p. „астки окремих крањн у св≥товому промисловому розвитку становили, %: —Ўј Ч 41,4, ¬еликобритан≥¤ Ч 12,5, Ќ≥меччина Ч 12, ‘ранц≥¤ Ч 6, япон≥¤ Ч 4,8. ” 1939 p. Ќ≥меччина виробл¤ла в 2 рази б≥льше стратег≥чних матер≥ал≥в, н≥ж ¬еликобритан≥¤ ≥ ‘ранц≥¤ разом уз¤т≥. ” виплавц≥ алюм≥н≥ю (194 тис. т) вона об≥йшла —Ўј ≥  анаду, зайн¤вши перше м≥сце у св≥т≥. « 1933 по 1939 p. л≥такобудуванн¤ зросло у 23 рази. Ќа 1 липн¤ 1939 p. машинний парк крањни складавс¤ з 2 млн автомоб≥л≥в.

Ќапередодн≥ другоњ св≥товоњ в≥йни (1939 p.) Ќ≥меччина у використанн≥ природних ресурс≥в випередила ¬еликобритан≥ю ≥ ‘ранц≥ю, що видно з таблиц≥, наведеноњ на с. 213.

Ќа окупованих територ≥¤х Ївропейських крањн н≥мецьк≥ фашисти запровадили "новий пор¤док". ƒо л≥та 1941 p. з цих крањн було вивезено майна всього на суму 9 млрд ф. ст. 92 див≥з≥њ вермахту (н≥мецька арм≥¤) були оснащен≥ французькими автомоб≥л¤ми. √≥тлер≥вц≥ знищили майже 40 % нац≥онального багатства ѕольщ≥. «агинуло 6 млн мирних жител≥в. Ќа њњ територ≥њ було збудовано дес¤тки табор≥в смерт≥, у ¤ких замордовано 12 млн чол. з ус≥Їњ ™вропи. –азом ≥з завойованими державами Ќ≥меччина в 1941 p. видобула 403 млн т кам'¤ного вуг≥лл¤, 7,5 млн т нафти, виплавила 31,8 млн т стал≥. ¬≥д експлуатац≥њ господарств ‘ранц≥њ, Ѕельг≥њ, √олланд≥њ, ”горщини, –умун≥њ, Ѕолгар≥њ, —ловаччини н≥мц≥ отримали 120 млрд марок. « цих крањн на заводи Ќ≥меччини надходили н≥кель, м≥дь, нафта, ≥нш≥ стратег≥чн≥ ресурси.

—пад у воЇнн≥й фашистськ≥й промисловост≥ настав уже в 1942 p. ƒержави антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ набагато випередили супротивника у виробництв≥ р≥зних вид≥в озброЇнн¤. якщо Ќ≥меччина в 1942 p. випустила 14,7 тис. л≥так≥в, 9,3 тис. танк≥в, 12 тис. гармат, то лише в тод≥шньому —–—– було виготовлено 25,4 тис. л≥так≥в, 24,7 тис. танк≥в, 34 тис. гармат.

” 1944 p. випуск продукц≥њ в ус≥х галуз¤х промислового комплексу скоротивс¤ на 10Ч65%. Ќе допомогли 7,5 млн ≥ноземних роб≥тник≥в, насильно вивезених з Ївропейських крањн. ѕоразки на фронтах, оголошенн¤ “уреччиною в≥йни Ќ≥меччин≥, ≥зол¤ц≥¤ ≤спан≥њ призвели до остаточного краху економ≥ки фашистського рейху. ” липн≥ 1944 p. видобуток кам'¤ного вуг≥лл¤ ще становив 26,3 млн т, а в с≥чн≥ 1945 p. Ч лише 11,8, у лютому Ч 7 млн т. ” березн≥ настала енергетична криза. ѕрипинилис¤ видобуток кам'¤ного вуг≥лл¤, подаванн¤ на заводи електроенерг≥њ, виробництво ав≥ац≥йного бензину. «апаси енергоресурс≥в вичерпалис¤. ”с≥ галуз≥ господарства крањни були парал≥зован≥. 8 травн¤ 1945 p. Ќ≥меччина кап≥тулювала.

7 грудн¤ 1941 p. япон≥¤ без оголошенн¤ в≥йни напала на американську воЇнно-морську базу ѕ≥рл-’арбор на √авайських островах. –озпочалас¤ чотирир≥чна американо-¤понська в≥йна. япон≥¤ нарощувала воЇнний потенц≥ал. —тратег≥чна сировина надходила на воЇнн≥ заводи з  орењ, завойованих пров≥нц≥й  итаю, крањн ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ. ” 1941Ч 1942 pp. япон≥¤, маючи значн≥ запаси продовольства, паливно-енергетичних ресурс≥в, р≥дк≥сних метал≥в, усп≥шно вела в≥йну з —Ўј. японськ≥ в≥йська захопили ≤ндонез≥ю, Ќову √в≥нею, Ѕ≥рму, “ањланд, ≥нш≥ територ≥њ в басейн≥ “ихого океану. «а роки в≥йни япон≥¤ перетворилас¤ на сильну ≥ндустр≥ально-аграрну державу. ¬≥ддавши повну перевагу воЇнним галуз¤м, ур¤д занедбав легку промислов≥сть. “ак, виробництво тканин у 1941Ч1945 pp. скоротилос¤ у 25 раз≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: –озвиток м≥ст ≥ ремесла  ињвськоњ –ус≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (3683 прочитано)