≤стор≥¤ ”крањни > –озвиток м≥ст ≥ ремесла ињвськоњ –ус≥
≈тапом ≥нтенсивного ≥ндустр≥ального п≥днесенн¤ економ≥чно розвинених крањн св≥ту стали 50Ч60-т≥ роки. ѕрискорилис¤ пор≥вн¤на з м≥жвоЇнним пер≥одом темпи економ≥чного зростанн¤. ѕромислов≥сть була пров≥дною галуззю господарства. ѕри вс≥й р≥зноман≥тност≥ њњ розвитку в р≥зних крањнах структурн≥ зм≥ни в≥дбувалис¤ переважно в одному напр¤м≥. ¬ичерпуванн¤ нац≥ональних родовищ руд ≥ вуг≥лл¤, конкуренц≥¤ ≥мпортноњ нафти, п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ палива зумовили пов≥льн≥ темпи розвитку, скороченн¤ у ¬¬ѕ частки добувних галузей. ¬ипереджаючими темпами розвивалос¤ виробництво електроенерг≥њ та газопостачанн¤. «наченн¤ обробноњ промисловост≥ зростало. «меншилас¤ частка "старих" традиц≥йних галузей Ч текстильноњ, харчовоњ, взуттЇвоњ. —ередньор≥чн≥ темпи приросту њхньоњ продукц≥њ становили в≥дпов≥дно 2,9%; 2,6%; 3,5%. Ўвидко розвивалис¤ галуз≥, що визначали техн≥чний прогрес, насамперед х≥м≥чна промислов≥сть, њњ виробництво в 1970 p. пор≥вн¤но з 1948 p. зросло майже в 9 раз≥в. –озпочавс¤ перех≥д на нафтогазову сировинну базу. ÷е зумовило розвиток нафтох≥м≥чноњ промисловост≥. ƒруге м≥сце за темпами розвитку займала електротехн≥чна галузь. ѕров≥дна роль, ¤к ≥ ран≥ше, належала машинобудуванню, однак його традиц≥йн≥ галуз≥ перебудовувалис¤. «ростало виробництво продукц≥њ верстатобудуванн¤, технолог≥чного ≥ транспортного обладнанн¤. ¬иникли нов≥ галуз≥: аерокосм≥чна, рад≥оелектронна (виробництво ≈ќћ, систем автоматизац≥њ). якщо в 1938 p. металообробн≥ галуз≥ давали 1/5 всього виробництва обробноњ промисловост≥, то на початку 70-х рок≥в Ч 2/5. ≤стотн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ у сп≥вв≥дношенн≥ продукц≥њ легкоњ та важкоњ промисловост≥. якщо на початку XX ст. у загальн≥й вартост≥ продукц≥њ обробних галузей переважали товари легкоњ промисловост≥, в 30-х роках м≥ж продукц≥Їю цих галузей встановилас¤ р≥вновага, то з середини 50-х рок≥в важка ≥ндустр≥¤ почала л≥дирувати. ” 1953Ч1968 pp. обс¤г виробництва важкоњ промисловост≥ зр≥с у 2,4, легкоњ Ч в 1,9 раза. њхнЇ сп≥вв≥дношенн¤ в загальному обс¤з≥ виробництва обробноњ промисловост≥ в середин≥ 60-х рок≥в становило, %: в середньому в економ≥чно розвинених крањнах Ч 65,6 ≥ 34,5; в «ах≥дн≥й ™вроп≥ Ч 63 ≥ 37; у —Ўј Ч 67 ≥ 33. япон≥¤ дос¤гла середнього р≥вн¤ зах≥дноЇвропейських крањн у середин≥ 70-х рок≥в. ќтже, прот¤гом 50Ч60-х рок≥в в≥дбувавс¤ процес вир≥внюванн¤ ≥ндустр≥ального розвитку крањн. ѕеребудова господарських структур в≥дбилась у зм≥н≥ структури населенн¤. «росла частка найманих роб≥тник≥в у загальн≥й чисельност≥ промислових прац≥вник≥в, %: 
≤нтенсивн≥сть динам≥ки та структурних зрушень нац≥онального господарства економ≥чно розвинених держав визначалас¤ дос¤гненн¤ми науково-техн≥чного прогресу, ¤кий актив≥зувавс¤ в середин≥ 50-х рок≥в. Ќаука перетворилас¤ на безпосередню продуктивну силу. ¬≥дбулис¤ ≥стотн≥ зм≥ни у техн≥ц≥, ¤ка охопила так≥ види трудовоњ д≥¤льност≥ людини: технолог≥чну, транспортну, енергетичну, контрольноуправл≥нську. ѕочали широко застосовуватись автоматичн≥ системи машин. «'¤вилис¤ нов≥ матер≥али, натуральна сировина зам≥нювалас¤ штучною. Ќа грунт≥ фундаментальних в≥дкритт≥в виникли нов≥ технолог≥њ Ч лазерна, плазмова тощо. «ароджувалась ≥нформац≥йна революц≥¤. «а таких умов виробництво не могло ≥снувати без пост≥йного використанн¤ наукових досл≥джень ≥ конструкторських винаход≥в, тому пост≥йно зростали витрати на науководосл≥дн≥ та досл≥дно-конструкторськ≥ розробки (Ќƒƒ –). «'¤вилис¤ науково-виробнич≥ комплекси. ÷е були територ≥альн≥ об'Їднанн¤ корпорац≥й з науково-досл≥дними лаборатор≥¤ми, створен≥ та ф≥нансован≥ державним ≥ приватним кап≥талом дл¤ випуску новоњ продукц≥њ. ћайже в ус≥х крањнах (кр≥м япон≥њ) держава асигнувала половину витрат на Ќƒƒ –. ” 1970 p. њњ частка у витратах монопол≥й становила у —Ўј Ч 43,1 %, япон≥њ Ч 2 % , ‘–Ќ Ч 18,2 %, ‘ранц≥њ Ч 32,8 %, ¬еликобритан≥њ Ч 31,8 %. «начн≥ кошти вкладалис¤ в аерокосм≥чну, електротехн≥чну, приладобуд≥вну, х≥м≥чну промислов≥сть, транспортне машинобудуванн¤. ” цих галуз¤х зосереджувалось понад 80% вчених, ≥нженер≥в, техн≥к≥в. «начна увага прид≥л¤лас¤ фундаментальним досл≥дженн¤м. √оловне м≥сце в Ќƒƒ – належало виготовленню нових вид≥в продукц≥њ, пол≥пшенню њхньоњ ¤кост≥. ” зв'¤зку з "холодною в≥йною" значна частина кошт≥в витрачалас¤ на воЇнн≥ ц≥л≥. —труктуру витрат на Ќƒƒ – у 1970 p. характеризують так≥ дан≥: 
–озвиток нац≥ональних господарств визначавс¤ значним зростанн¤м кап≥тальних вкладень. якщо њх частка у ¬Ќѕ економ≥чно розвинених держав св≥ту у передвоЇнн≥ роки становила в середньому 15,4%, то в 1970 p. вона дос¤гла в япон≥њ Ч 29, ‘–Ќ Ч 24, ¬еликобритан≥њ Ч 21, ‘ранц≥њ Ч 26, —Ўј Ч 14%. —Ўј втратили перевагу в сфер≥ кап≥таловкладень у господарство. ” 1950 p. р≥вень њх в япон≥њ, ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ, ‘–Ќ, ≤тал≥њ був вдвоЇ менший, н≥ж у —Ўј, а в 1972 p. перевищував њх на 48%. «м≥нилас¤ технолог≥чна структура кап≥таловкладень. ” 60-х роках переважали ≥нтенсивн≥ чинники розвитку економ≥ки (51Ч67%). ќсновн≥ витрати йшли не на розширенн¤ виробничих площ, а на модерн≥зац≥ю, автоматизац≥ю виробничих процес≥в. ” 1970 p. у —Ўј витрати на машини, обладнанн¤ становили 74% валових кап≥таловкладень у господарство, в обробн≥й промисловост≥ Ч 81 %. ” ‘–Ќ це сп≥вв≥дношенн¤ становило в≥дпов≥дно 78 ≥ 82 % “ретина цих кошт≥в йшла на впровадженн¤ засоб≥в контролю за виробничими процесами, ≥нформац≥њ, управл≥нн¤. «росли кап≥тальн≥ вкладенн¤ у невиробничу сферу: осв≥ту, фахову п≥дготовку, науку, медицину. ” 1968 p. частка њх у структур≥ вс≥х кап≥таловкладень становила в —ЎјЧ 76,6 %, ‘–Ќ Ч 56,6, ‘ранц≥њ Ч 53,3, ¬еликобритан≥њ Ч 61,2 %. ¬ажливим структуротворним чинником було зростанн¤ р≥вн¤ концентрац≥њ, централ≥зац≥њ виробництва ≥ кап≥талу, монопол≥зац≥њ. ” господарств≥ економ≥чно розвинених крањн св≥ту ≥снують державний ≥ приватний сектори. √оловними формами орган≥зац≥њ б≥знесу Ї власна справа, товариство, корпорац≥¤. «а к≥льк≥сними характеристиками перш≥ дв≥ форми в 50Ч60-х роках становили 80Ч90 % вс≥х п≥дприЇмств, але њх частка в промисловому виробництв≥ не перевищувала 10Ч20%. ” повоЇнн≥ роки зросла економ≥чна могутн≥сть монопол≥стичних об'Їднань. ÷е був пер≥од злитт¤ та поглинанн¤ ф≥рм р≥зних галузей господарства. ÷ей процес охопив велик≥ корпорац≥њ. “ак, у —Ўј у 1968 p. втратили самост≥йн≥сть 12 компан≥й з кап≥талом понад 250 млн дол. ¬изначальним чинником концентрац≥њ виробництва ≥ кап≥талу був техн≥чний прогрес. ћ≥н≥мальний кап≥тал дл¤ створенн¤ сучасноњ корпорац≥њ дос¤г сотень м≥льйон≥в долар≥в. ” —Ўј процес злитт¤ був пов'¤заний насамперед з диверсиф≥кац≥Їю виробництва. ” крањнах «ах≥дноњ ™вропи, япон≥њ значна роль належала конкуренц≥њ, особливо з американськими монопол≥¤ми. ” 50Ч60-х роках масовим стало ¤вище виникненн¤ транснац≥ональних корпорац≥й Ч монопол≥й, що створювали за кордоном власн≥ або сп≥льн≥ виробнич≥ ф≥л≥њ. ƒо середини 70-х рок≥в у св≥т≥ д≥¤ло близько 100 тис. таких корпорац≥й. ќсобливо швидко вони утворювалис¤ в обробн≥й промисловост≥: 
«росла к≥льк≥сть м≥жнац≥ональних монопол≥й, в ¤ких об'Їднувалис¤ кап≥тали р≥зних економ≥чно розвинених держав: "–ойал датч-Ўелл", "ён≥левер", "јгфа-√еверт", "ƒанлоп-ѕ≥релл≥". ”кладалис¤ угоди про сп≥вроб≥тництво м≥ж монопол≥¤ми р≥зних крањн. ” багатьох економ≥чно розвинених крањнах великим власником була держава, њй належало 15Ч25% нац≥онального багатства крањн. ƒержава стала значним виробником ≥ споживачем промисловоњ продукц≥њ та послуг. “ак, у 1970 p. частка держави у виробництв≥ ¬Ќѕ становила у ‘–Ќ 35 %, ≤тал≥њ Ч 37, япон≥њ Ч 21, —Ўј Ч 10,2 %. ќднак у —Ўј держав≥ належить пров≥дне м≥сце серед економ≥чно розвинених крањн щодо закуп≥вл≥ в нац≥ональному продукт≥ (31Ч32%), у споживанн≥ промислових товар≥в ≥ послуг. “ак, у 1968 p. держава придбала 87% продукц≥њ ав≥аракетноњ промисловост≥, 40% рад≥оелектронноњ апаратури, 35% виробництва чорноњ ≥ 22% кольоровоњ металург≥њ.
Ќазва: –озвиток м≥ст ≥ ремесла ињвськоњ –ус≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (3683 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
