≤стор≥¤ ”крањни > –озвиток м≥ст ≥ ремесла  ињвськоњ –ус≥

” багатор≥чн≥й в≥йн≥ ¤понськ≥й торговий флот зазнавав дедал≥ б≥льших втрат. ≤мпортувати сировину ставало дедал≥ т¤жче. √осподарство працювало з перебо¤ми. «ростало напруженн¤ у промисловост≥, аграрному сектор≥, ф≥нансах. ƒл¤ того щоб вр¤тувати економ≥ку в≥д розвалу, ур¤д запроваджував неск≥нченн≥ воЇнн≥ податки, примусов≥ поставки, контролював кредитн≥ операц≥њ, позики, ≥нвестиц≥њ, внутр≥шню торг≥влю. ѕроте вр¤тувати господарство в≥д банкрутства було вже неможливо. ≈коном≥ка м≥л≥таризованоњ япон≥њ зазнала краху у в≥йн≥ проти —Ўј та њхн≥х союзник≥в. ѕ≥сл¤ атомних бомбардувань Ќагасак≥ ≥ ’≥рос≥ми у серпн≥ 1945 p. япон≥¤ склала зброю.

” результат≥ другоњ св≥товоњ в≥йни зазнав серйозних руйнувань механ≥зм м≥жнародних валютних в≥дносин. “ак, уже п≥д час в≥йни розпод≥л запас≥в золота в розвинених крањнах набув ще б≥льш нер≥вном≥рного характеру, н≥ж у довоЇнн≥ роки. “од≥ ¤к у —Ўј за 4 роки (з 1938 по 1941) запаси золота зб≥льшилис¤ з 14,5 до 22,7 млрд дол., то у ¬еликобритан≥њ, навпаки, вони невпинно знижувалис¤.

 р≥м того, у де¤ких крањнах за роки в≥йни великою м≥рою зросла державна заборгован≥сть.

ѕроте н≥ зб≥льшен≥ п≥д час в≥йни податки, н≥ зростаюч≥ державн≥ позики не спроможн≥ були л≥кв≥дувати деф≥цит державних бюджет≥в воюючих крањн. ѕокритт¤ цього деф≥циту потребувало значного зб≥льшенн¤ випуску паперових грошей. «ростанн¤ паперового грошового об≥гу п≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни в —Ўј, ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ та ≤тал≥њ ≥люструють так≥ дан≥:

а) у —Ўј з к≥нц¤ 1940 p. до к≥нц¤ 1945 p. в≥н зб≥льшивс¤ з 8,7 до 26,5 млрд дол., або на 222,6%;

б) у ¬еликобритан≥њ наприк≥нц≥ 1939 p. в об≥гу перебувало 55 млн ф. ст., наприк≥нц≥ травн¤ 1945 p. Ч 1270, a наприк≥нц≥ листопада Ч 1328 млн. ф. ст., тобто б≥льше на 139%;

в) у ‘ранц≥њ з к≥нц¤ 1939 p. до к≥нц¤ 1944 p. грошова маса в об≥гу зросла з 151 до 573 млрд фр.;

г) в ≤тал≥њ за цей пер≥од грошовий об≥г зб≥льшивс¤ з 24 до 233 млрд л≥рФ тобто майже в 10 раз≥в.

–азом з зростанн¤м к≥лькост≥ паперових грошей в роки другоњ св≥товоњ в≥йни зб≥льшувалис¤ депозити комерц≥йних банк≥в. ” —Ўј з 76 млрд дол. у 1940 p. вони зросли до 152 у 1945 p., у ¬еликобритан≥њ Ч з 2441 млн ф. ст. у 1939 p. до 4859 у 1945 p.

” 1944 p. у Ѕреттон-¬удс≥ (—Ўј) в≥дбулась м≥жнародна ф≥нансова конференц≥¤, в робот≥ ¤коњ вз¤ли участь 45 д≥йсних ≥ асоц≥йованих член≥в 00Ќ, а також м≥н≥стри ф≥нанс≥в 16 крањн. Ќа основ≥ п≥дписаних там угод було створено ћ≥жнародний валютний фонд. ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку. «авданн¤м цих ≥нститут≥в декларувалис¤ гарантуванн¤ стаб≥льност≥ обм≥нних курс≥в валют, забезпеченн¤ швидкоњ оборотност≥ кошт≥в, потр≥бних дл¤ системи багатосторонн≥х платеж≥в, створенн¤ умов дл¤ накопиченн¤ ресурс≥в дл¤ в≥дбудови економ≥ки крањн «ах≥дноњ ™вропи.

ƒруга св≥това в≥йна завдала народам багатьох крањн небувалих страждань, вони зазнали величезних людських жертв ≥ матер≥альних збитк≥в. якщо за роки першоњ св≥товоњ в≥йни ф≥нансов≥ видатки вс≥х воюючих крањн становили 208, то п≥д час другоњ Ч 962 млрд дол. ƒл¤ того щоб л≥кв≥дувати њњ жахлив≥ насл≥дки знадобилис¤ роки напруженоњ прац≥, значн≥ матер≥альн≥ та ф≥нансов≥ ресурси.

ƒинам≥ка та структурн≥ зм≥ни господарського розвитку другоњ половини 40Ч70-х рок≥в XX ст.

ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни в розвитку ≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ в≥дбулис¤ зм≥ни, пов'¤зан≥ з зб≥льшенн¤м територ≥њ та населенн¤ так званоњ св≥товоњ соц≥ал≥стичноњ системи, розпадом колон≥альноњ системи та утворенн¤м незалежних держав:

—в≥тове господарство охоплювало три п≥дсистеми: господарства економ≥чно розвинених, соц≥ал≥стичних держав та крањн, що розвиваютьс¤. √оловною тенденц≥Їю в економ≥чному розвитку вс≥х крањн була ≥ндустр≥ал≥зац≥¤. ≈коном≥чно розвинен≥ крањни св≥ту вступили у фазу ≥нтенсивного розвитку. «м≥нювалас¤ структура нац≥ональних господарств. ¬ажливими чинниками розвитку св≥тового господарства були науково-техн≥чний прогрес, подальше поглибленн¤ всесв≥тнього под≥лу прац≥, ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ виробництва. —формувалас¤ св≥това ≥нфраструктура Ч комплекс галузей, що обслуговували св≥тов≥ економ≥чн≥ в≥дносини (транспортна система, мережа ≥нформац≥йних комун≥кац≥й тощо). –озширилис¤ ≥ набули нового зм≥сту вс≥ форми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ƒл¤ господарського розвитку характерним було посиленн¤ взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж ус≥ма крањнами та њхн≥ми групами. Ќабули розвитку м≥ждержавн≥ ≥нтеграц≥йн≥ процеси. ≈коном≥чне зростанн¤ нац≥ональних господарств залежало в≥д ступен¤ входженн¤ њх до всесв≥тнього господарства. ѕосилилос¤ державне регулюванн¤ господарських процес≥в.

” повоЇнн≥ роки стартов≥ умови дл¤ стаб≥л≥зац≥њ та розвитку нац≥ональних господарств були р≥зними. «анепад економ≥ки Ївропейських крањн, япон≥њ спри¤в встановленню економ≥чного пануванн¤ —Ўј. ¬иробнич≥ потужност≥ крањни перевищували потужност≥ вс≥х ≥ндустр≥альних держав разом уз¤тих. Ўирокого розмаху набула економ≥чна експанс≥¤ —Ўј. ” м≥жнародн≥й валютно-ф≥нансов≥й систем≥ встановлювалас¤ перш≥сть њњ нац≥ональноњ валюти. ” Ївропейських крањнах скоротилос¤ промислове виробництво. –≥вень його в 1946 p. становив пор≥вн¤но з 1937 p. у ¬еликобритан≥њ Ч 95%, ‘ранц≥њ Ч 73, япон≥њ Ч «ќ, ‘–Ќ (у 1948 p.) Ч 56 %. ѕанувала внутр≥шн¤ ≥нфл¤ц≥¤. ™вропейськ≥ валюти не конвертувалис¤, њхн≥й курс був заниженим щодо долара, ¤кий став Їдиною твердою валютою, ≥ вс≥ крањни прагнули отримати його в обм≥н на своњ товари. —коротивс¤ м≥жЇвропейський обм≥н товарами ≥ послугами. Ѕартер став переважаючою формою торг≥вл≥. ™вропейськ≥ ур¤ди зд≥йснювали непопул¤рн≥ заходи дл¤ приватного кап≥талу: контроль ц≥н на основн≥ товари, перерозпод≥л нац≥онального доходу, зб≥льшенн¤ грошей в об≥гу. „ерез це приватн≥ ≥нвестори переводили своњ активи з ™вропи у —Ўј. ƒл¤ в≥дбудови господарства ™вропи, стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤ потр≥бн≥ були значн≥ ф≥нансов≥ ресурси.

—тан господарства ™вропи негативно впливав на св≥тову економ≥ку. –еконверс≥¤ господарства в —Ўј в≥дпов≥дно до потреб мирного часу зумовила по¤ву таких проблем, ¤к скороченн¤ виробництва та зайн¤тост≥, необх≥дн≥сть оновленн¤ цив≥льних галузей. —получен≥ Ўтати повинн≥ були у власних ≥нтересах, дл¤ стаб≥л≥зац≥њ св≥товоњ економ≥ки та пол≥тичного становища допомогти Ївропейським крањнам у в≥дбудов≥ господарства. ” липн≥ 1947 p. в ѕариж≥ було створено ќрган≥зац≥ю Ївропейського економ≥чного сп≥вроб≥тництва (ќ™≈—), завданн¤м ¤коњ було виробленн¤ сп≥льноњ програми в≥дбудови ™вропи.

” кв≥тн≥ 1948 p.  онгрес —Ўј затвердив план ћаршалла (за ≥м'¤м державного секретар¤ ƒж. ћаршалла) Ч план економ≥чноњ допомоги крањнам ™вропи. …ого учасники: ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ѕельг≥¤, ƒан≥¤, Ќ≥дерланди, Ќорвег≥¤, ≤рланд≥¤, ≤спан≥¤, Ўвец≥¤, Ћюксембург, јвстр≥¤, Ўвейцар≥¤, ѕортугал≥¤, √рец≥¤, “уреччина, з грудн¤ 1949 p. Ч ‘–Ќ. ћета плану Ч розвиток економ≥ки на "принципах ≥ндив≥дуальноњ свободи, в≥льних ≥нститут≥в ≥ справжньоњ незалежност≥". ™вропа розгл¤далас¤ ¤к Їдиний економ≥чний прост≥р, на що вказував м≥жнародно-правовий догов≥р м≥ж крањнами. ¬они були не пасивним об'Їктом американськоњ допомоги, а ≥н≥ц≥аторами у виробленн≥ та реал≥зац≥њ плану. ƒо його завдань входило в≥дродженн¤ виробництва на нов≥й технолог≥чн≥й основ≥, розширенн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, дос¤гненн¤ м≥жнародноњ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ, встановленн¤ справедливих обм≥нних курс≥в. ƒ≥¤в план ћаршалла з кв≥тн¤ 1948 p. по «ќ грудн¤ 1951 p. ќбс¤г допомоги крањнам ќ™≈— становив 17 млрд дол. (у ц≥нах 1990 p. 102 млрд дол.). « них 4 млрд дол. асигнувалос¤ прот¤гом перших 15 м≥с. јмериканський ур¤д гарантував кап≥таловкладенн¤ своњх ≥нвестор≥в, вивезенн¤ оптимального прибутку в доларах. ѕередбачалис¤ скасуванн¤ мита, обмеженн¤ ≥мпорту американських товар≥в, постачанн¤ сировини в —Ўј.

” —Ўј дл¤ орган≥зац≥њ допомоги була створена јдм≥н≥страц≥¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва, м≥с≥¤ ¤коњ д≥¤ла в кожн≥й крањн≥. ƒопомога надавалас¤: 1) безпроцентними товарними позиками та "дарами", склад ¤ких визначали —Ўј; 2) звичайними кредитами п≥д мал≥ проценти; 3) у вигл¤д≥ доларовоњ "зумовленоњ допомоги" в обм≥н на нац≥ональну валюту за оф≥ц≥йним курсом. Ќею розпор¤джалис¤ ≥нш≥ крањни дл¤ розвитку внутр≥шньоЇвропейськоњ торг≥вл≥. ” 1950 p. ц¤ система була зам≥нена ™вропейською плат≥жною сп≥лкою.

‘онди зг≥дно з планом ћаршалла розпод≥л¤лис¤ м≥ж крањнами не за потребами в ≥нвестиц≥¤х, а в≥дпов≥дно до стану плат≥жного балансу щодо доларовоњ зони. “овари надавалис¤ в розпор¤дженн¤ ур¤д≥в. √рош≥, отриман≥ в≥д њх продажу, надходили в нац≥ональний банк на спец≥альний рахунок (так зван≥ екв≥валентн≥ фонди). 95% цих фонд≥в повинн≥ були належати крањнам-учасниц¤м, але витрачалис¤ п≥д контролем јдм≥н≥страц≥њ економ≥чного сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥. „астина њх йшла на оплату сировини, ¤ку вивозили —Ўј.

ѕрограма в≥дбудови ™вропи була виконана. ƒовоЇнного промислового р≥вн¤ було дос¤гнуто на початку 50-х рок≥в. ≈кв≥валентн≥ фонди доповнили внутр≥шн≥ ресурси кап≥тал≥в Ївропейських крањн. —таб≥л≥зувалас¤ система м≥жнародноњ оплати. ™вропейськ≥ крањни використовували св≥й потенц≥ал зростанн¤ без обмежень. ѕосиливс¤ державний контроль за економ≥кою. —творенн¤ ќ™≈— стало ≥мпульсом до Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ. ќднак значенн¤ допомоги за планом ћаршалла дл¤ р≥зних крањн не було однаковим. Ќайкраще реал≥зувала його можливост≥ ‘–Ќ.

–ад¤нський —оюз в≥дмовивс¤ в≥д допомоги за планом ћаршалла, оск≥льки —Ўј в≥дкинули його вимоги. ѕо-перше, кожна крањна мала самост≥йно визначати своњ потреби в допомоз≥ та њњ форму. ѕо-друге, —–—– вимагав розмежувати крањни-союзники, нейтральн≥ та колишн≥х противник≥в. ƒопомога Ќ≥меччин≥ повинна бути т≥сно пов'¤зана з проблемою репарац≥й. ≤сторики та економ≥сти не однозначно оц≥нюють неприйн¤тт¤ ћосквою плану ћаршалла. Ѕезумовно, що його реал≥зац≥¤ була б конструктивним п≥дходом до розв'¤занн¤ повоЇнних господарських труднощ≥в. ќднак поширеним Ї твердженн¤, що американська допомога в умовах боротьби з комун≥змом, що вже розпочалас¤, планувалас¤ так, щоб поставити —–—– в умови, коли в≥н змушений буде сам в≥дмовитис¤ в≥д участ≥ у план≥ ћаршалла.

1	2	3	4	5

Ќазва: –озвиток м≥ст ≥ ремесла  ињвськоњ –ус≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (3683 прочитано)