≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > омпетенц≥¤ державного органу ¤к вираз його спец≥альноњ правосуб'Їктност≥. ќб'Їкти правов≥дносин. ёридичний факт. ‘актичний (юридичний) склад
¬иди правов≥дносин за характером обов'¤зку: | активного типу | пасивного типу | обов'¤зок зд≥йснити певн≥ д≥њ на користь ≥ншоњ сторони | обов'¤зок утриматис¤ в≥д небажаних дл¤ ≥ншоњ сторони д≥й | —кладн≥ правов≥дносини можуть бути зм≥шаними: тут поЇд≠нуютьс¤ правов≥дносини пасивного ≥ активного типу, в≥дносн≥ ≥ абсолютн≥. ¬иди правов≥дносин за ступенем визначеност≥ суб'Їкт≥в: | абсолютн≥ | в≥дносн≥ | визначена лише одна сторона Ч но≠с≥й суб'Їктивного права, а вс≥ ≥нш≥ зо≠бов'¤зан≥ утримуватис¤ в≥д порушен≠н¤ њњ законних прав та ≥нтерес≥в (в≥д≠носини власност≥: точно визначений власник, а вс≥ ≥нш≥ зобов'¤зан≥ не за≠важати йому зд≥йснювати своњ права; в≥дносини, пов'¤зан≥ з реал≥зац≥Їю пол≥тичних свобод /свобода слова, збо≠р≥в, друку/: недопущенн¤ державою перешкод њх законному зд≥йсненню; в≥дносини авторства та ≥н.) | точно визначен≥ права ≥ обов'¤зки вс≥х учас≠ник≥в, ¤к таких, що на≠д≥лен≥ правом (право≠мочних), так ≥ право-зобов'¤заних (покупець ≥ продавець, юрист ≥ кл≥≠Їнт, викладач ≥ студент; будь-¤ке цив≥льно-пра≠вове зобов'¤занн¤, що виникаЇ ≥з договор≥в, ≥з запод≥¤нн¤ шкоди) | ¬иди правов≥дносин за галуз¤ми права: Ч конституц≥йно-правов≥ (в≥дносини громад¤нства); Ч адм≥н≥стративно-правов≥ (в≥дносини, пов'¤зан≥ з≥ ст¤гнен≠н¤м ≥ сплатою податк≥в); Ч цив≥льно-правов≥ (в≥дносини куп≥вл≥-продажу реч≥ або ц≥н≠них папер≥в); Ч трудов≥ (в≥дносини за трудовим договором) та ≥н. ¬иди правов≥дносин за субординац≥Їю в правовому регулюванн≥: | матер≥ально-правов≥ | процесуально-правов≥ | - виникають на основ≥ норм матер≥ального права: адм≥н≥с≠тративно-пра≠вов≥, цив≥льно-правов≥, крим≥≠нально-правов≥ та ≥н. | Ч виникають на основ≥ норм процесуального права ≥ пох≥дн≥ в≥д норм матер≥ального права: адм≥н≥стративно-процесуальн≥, цив≥льн≥ процесуальн≥, крим≥нально-процесуальн≥ та ≥н. | ѕроцесуально-регул¤тивн≥ (процес укладан≠н¤ договору) | ѕроцесуально-охоронн≥ (крим≥наль≠не провадженн¤) Ч типов≥ право≠в≥дносини, пов'¤зан≥ з реал≥зац≥≠Їю юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ | ¬иди правов≥дносин за суб'Їктами: м≥ж суб'Їктами федерац≥њ (у федеративн≥й держав≥); Х м≥ж громад¤нами держави; Х м≥ж громад¤нином ≥ державою; Х м≥ж юридичною особою Ч суб'Їктом приватного права ≥ державним органом; Х м≥ж державними органами; Х м≥ж органом держави ≥ службовими особами, у рамках ¤ких вони зобов'¤зан≥ виконувати розпор¤дженн¤ кер≥вника даного органу, та ≥н. ¬иди правов≥дносин за к≥льк≥стю суб'Їкт≥в: Х прост≥ Ч не под≥лен≥ на складов≥ частини (¤к правило, м≥ж двома суб'Їктами); Х складн≥ Ч м≥ст¤ть у соб≥ систему самост≥йних правов≥дно≠син (¤к правило, м≥ж трьома ≥ б≥льше суб'Їктами). ¬иди правов≥дносин за розпод≥лом прав ≥ обов'¤зк≥в м≥ж суб'Їк≠тами: Х односторонн≥ Ч кожна ≥з стор≥н маЇ або права, або обов'¤з≠ки (догов≥р даруванн¤, догов≥р позики); Х двосторонн≥ Ч кожна ≥з стор≥н маЇ ¤к права, так ≥ обов'¤з≠ки (догов≥р куп≥вл≥-продажу). ¬иди правов≥дносин за волеви¤вленн¤м стор≥н: Х догов≥рн≥ Ч ви¤вл¤Їтьс¤ вол¤ ¤к правомочноњ, так ≥ зобо≠в'¤заноњ стор≥н. ћають м≥сце головним чином у сфер≥ при≠ватного права (горизонтальн≥ правов≥дносини); Х управл≥нськ≥ Ч досить ви¤вленн¤ вол≥ лише правомочноњ сторони. ћають м≥сце головним чином у сфер≥ публ≥чного права (вертикальн≥ правов≥дносини). ќстанн≥м часом стали в≥др≥зн¤ти комплексн≥ правов≥дноси≠ниЧу п≥дприЇмницькому прав≥, в ¤ких поЇднуютьс¤ засади пуб≠л≥чного ≥ приватного права (горизонтально-вертикальн≥ право≠в≥дносини). ¬иди правов≥дносин за строком д≥њ: Х короткочасн≥; Х довгочасн≥. ёридичний факт. ‘актичний (юридичний) склад ёридичний факт Ч це життЇва обставина, з ¤кою норми права пов'¤зують виникненн¤, зм≥ну або припиненн¤ правов≥дносин. «а на¤вност≥ норм права без юридичного факту правов≥дносини неможлив≥. ёридичний факт Ч передумова правов≥дносин. Ќаприклад, на¤вн≥сть норм права, ¤к≥ регулюють пор¤док спадкуванн¤, не означаЇ, що ≥ндив≥д вступив у спадкоЇмн≥ правов≥дносини ≥ оде≠ржав спадщину. Ќеобх≥дне настанн¤ певних обставин, що ф≥к≠суютьс¤ в г≥потезах норм права. ‘ункц≥њ юридичних факт≥в: Х функц≥¤ залученн¤ суб'Їкта права до правов≥дносин; Х функц≥¤ породженн¤ правосуб'Їктност≥, њњ набутт¤ або ви≠никненн¤ (наприклад, з народженн¤м дитини виникаЇ гро≠мад¤нство; дл¤ створенн¤ п≥дприЇмства необх≥дна реЇст≠рац≥¤). ќтже, юридичн≥ факти не т≥льки служать п≥дставою дл¤ ви≠никненн¤, зм≥ни ≥ припиненн¤ конкретних правов≥дносин, а й ц≥леспр¤мований рух останн≥х Ї головним насл≥дком юридич≠них факт≥в. ёридичн≥ факти класиф≥куютьс¤ за р≥зними п≥дставами. ¬иди юридичних факт≥в за юридичними насл≥дками: | правоутворююч≥ | правозм≥нююч≥ | правоприпин¤юч≥ | Ч юридичн≥ факти, з ¤кими норми пра≠ва пов'¤зуЇ виник≠ненн¤ правов≥д≠носин (наприклад, наказ ректора про зачисленн¤ аб≥тур≥≠Їнта . до вузу) | ЦЦ юридичн≥ факти, з ¤кими норми пра≠ва пов'¤зуЇ зм≥на правов≥дносин (на≠приклад, наказ рек≠тора про переведен≠н¤ студента . з оч≠ноњ на заочну форму навчанн¤) | ЦЦ юридичн≥ факти, з ¤кими норми пра≠ва пов'¤зуЇ припи≠ненн¤ правов≥д≠носин (наприклад, наказ ректора про видачу студенту . диплома про зак≥н≠ченн¤ вузу) |
Ќазва: омпетенц≥¤ державного органу ¤к вираз його спец≥альноњ правосуб'Їктност≥. ќб'Їкти правов≥дносин. ёридичний факт. ‘актичний (юридичний) склад ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2437 прочитано) |