≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > омпетенц≥¤ державного органу ¤к вираз його спец≥альноњ правосуб'Їктност≥. ќб'Їкти правов≥дносин. ёридичний факт. ‘актичний (юридичний) склад
Ќер≥дко дл¤ виникненн¤ передбачених правовою нормою юридичних насл≥дк≥в потр≥бен не один юридичний факт, а сукуп≠н≥сть факт≥в. —укупн≥сть юридичних факт≥в, необх≥дних дл¤ настанн¤ правових насл≥дк≥в, передбачених нормою права (виник≠ненн¤, зм≥на або припиненн¤ правов≥дносин), називаЇтьс¤ фак≠тичним (юридичним) складом. ѕриклад. ƒл¤ зачисленн¤ до вищого навчального закладу не≠обх≥дн≥: загальна середн¤ осв≥та, п≥дкр≥плена документом; усп≥≠шна здача вступних ≥спит≥в; документ, що св≥дчить про внесен≠н¤ певною суми за навчанн¤ (¤кщо це комерц≥йний навчальний заклад); наказ ректора про зачисленн¤ до вузу. | ‘актичн≥ склади | | прост≥ | складн≥ | | - включають факти, що на≠лежать до т≥Їњ ж самоњ галуз≥ законодавства. Ќаприклад, дл¤ укладенн¤ шлюбу необ≠х≥дна сукупн≥сть факт≥в: вза≠Їмна згода ос≥б, що вступа≠ють до шлюбу; дос¤гненн¤ ними шлюбного в≥ку; в≥дсут≠н≥сть у кожного з них зареЇст≠рованого в органах –ј√—у шлюбу; в≥дсутн≥сть м≥ж ними родинних в≥дносин, д≥Їздат≠н≥сть ос≥б, що вступають до шлюбу. ¬с≥ ц≥ факти перед≠бачен≥ одн≥Їю галуззю зако≠нодавства Ч шлюбно-с≥мей≠ним | - включають факти, що нале≠жать до р≥зних галузей законо≠давства. Ќаприклад, пенс≥йн≥ правов≥дносини можуть виник≠нути лише за на¤вност≥ трьох факт≥в: дос¤гненн¤ встановлено≠го законом в≥ку, на¤вност≥ виро≠бничого стажу, р≥шенн¤ органу соц≥ального забезпеченн¤ про на≠рахуванн¤ пенс≥њ. “ут дос¤гнен≠н¤ встановленого законом в≥ку та на¤вн≥сть необх≥дного виробни≠чого стажу передбачен≥ нормами трудового законодавства, а р≥≠шенн¤ органу соц≥ального забез≠печенн¤ Ч це сфера адм≥н≥стра≠тивного законодавства |
‘актичний склад не сл≥д плутати з под≥¤ми Ч складними юридичними фактами. ѕрезумпц≥њ ” правов≥й д≥йсност≥ Ї феномен, ¤кий, не будучи юридичним фактом, може породжувати правов≥дносини. ÷е Ч презумпц≥¤. ¬иди презумпц≥й за фактом правового закр≥пленн¤: | фактичн≥ (загальножиттЇв≥) | законн≥ | | - правдопод≥бне знанн¤ про розвиток природи, сусп≥льства, мисленн¤; можуть використо≠вуватис¤ суб'Їктами судовоњ, сл≥дчоњ д≥¤льност≥ без звернен≠н¤ до доказ≥в | - певний лог≥чний зас≥б, ¤кий використовуЇтьс¤ у судовому процес≥ внасл≥док того, що в≥н передбачений законом або ви≠пливаЇ ≥з його зм≥сту | | ” закон≥ не виражен≥ ≥ юридич≠ного значенн¤ не мають | ” закон≥ виражен≥ ≥ мають юри≠дичне значенн¤ | ћи ведемо мову про законн≥ презумпц≥њ. ѕрезумпц≥¤ (лат. praesumptio Ч припущенн¤) Ч закр≥плене в закон≥ припущенн¤ про на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть певних факт≥в, що мають юридичне значенн¤. ѕрезумпц≥њ Ч важливий ≥ досить гнучкий ≥нструмент регу≠люванн¤ правов≥дносин, завд¤ки ¤кому зникають сумн≥ви в ≥с≠нуванн≥ певного юридичного факту, оск≥льки в них: Ч в≥дображаютьс¤ вих≥дн≥, принципов≥ засади прав; Ч закладений механ≥зм реал≥зац≥њ цих засад. «аконн≥ презумпц≥њ бувають двох вид≥в: Х неспростовн≥ презумпц≥њ Ч не потребують доведенн¤, тому що не п≥дл¤гають сумн≥ву; Х спростовн≥ презумпц≥њ Ч можуть бути спростован≥ в резуль≠тат≥ встановленн¤ ≥ншого щодо цих факт≥в, (див. ще про презумпц≥њ у І Ђќсновн≥ стад≥њ застосуванн¤ норм праваї). ¬иди презумпц≥й за субординац≥Їю в правовому регулюванн≥ та њх риси:
| матер≥ально-правов≥ | ѕроцесуально-правов≥ | | Ч м≥ст¤ть правоположенн¤ про на¤вн≥сть (в≥дсутн≥сть) певно≠го юридичного факту при ≥сну≠ванн≥ ≥нших факт≥в, ¤к≥ можуть мати в≥дношенн¤ до ≥ншого су≠б'Їкта даних правов≥дносин або неозначеного кола ос≥б | виключають необх≥дн≥сть доказ≥в дл¤ винесенн¤ р≥шен≠н¤ або вказують на суб'Їкта, на ¤кого покладаЇтьс¤ т¤гар дове≠денн¤ п≥д час розгл¤ду юриди≠чноњ справи, чим встановлюЇть≠с¤ пор¤док застосуванн¤ норм процесуального права | | Ч служать передумовою дл¤ ≥с≠нуванн¤ процесуальноњ презумп≠ц≥њ | Ч мають передумовою матер≥ально-правову презумпц≥ю | | Ч вступають у д≥ю лише за до≠веденост≥ умов њх застосуванн¤ | Ч завжди випливають ≥з право≠воњ норми ≥ розпод≥л¤ють т¤гар доведенн¤ суворо визначено, а не приблизно | | ЦЦ завжди можуть бути спрос≠тован≥ через доказ про в≥дсут≠н≥сть факт≥в, за на¤вност≥ ¤ких вони застосовуютьс¤ | ЦЦ не можуть бути спростова≠н≥, ¤кщо матер≥ально-правова презумпц≥¤ Ї незаперечною | —л≥д зважити на те, що в б≥льшост≥ правових норм матер≥аль≠н≥ ≥ процесуальн≥ види презумпц≥й т≥сно перепл≥таютьс¤. ожна галузь права маЇ чималий Ђнаб≥рї презумпц≥й. Ќапри≠клад, у ÷ив≥льному кодекс≥ ”крањни закр≥плено таку презумпц≥ю, ¤к презумпц≥¤ вини. ¬ина визнаЇтьс¤ обов'¤зковою умовою дл¤ застосуванн¤ заход≥в цив≥льно-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ за пору≠шенн¤ догов≥рних зобов'¤зань або у раз≥ запод≥¤нн¤ шкоди. ѕрав≠да, ≥з презумпц≥њ вини Ї вин¤тки. ≤ все ж таки загальним прави≠лом у крањнах континентальноњ ™вропи Ї таке: неодм≥нною пере≠думовою догов≥рноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї вина боржника. ≤ншим прикладом презумпц≥њ може бути закр≥плена в ÷ив≥ль≠ному кодекс≥ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ презумпц≥¤ розумност≥ ≥ доб≠росов≥сност≥ учасник≥в цив≥льних правов≥дносин (ч. « ст. 10). ÷е означаЇ, що: 1) операц≥њ юридичноњ особи, ¤к≥ виход¤ть за меж≥ њњ правоздатност≥, визнаютьс¤ нед≥йсними; 2) учасник цив≥льних правов≥дносин визнаЇтьс¤ добросов≥сним, а доводити його не≠добросов≥сн≥сть маЇ той, хто з такими д≥¤ми пов'¤зуЇ певн≥ юри≠дичн≥ насл≥дки.
Ќазва: омпетенц≥¤ державного органу ¤к вираз його спец≥альноњ правосуб'Їктност≥. ќб'Їкти правов≥дносин. ёридичний факт. ‘актичний (юридичний) склад
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2437 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
