≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > омпетенц≥¤ державного органу ¤к вираз його спец≥альноњ правосуб'Їктност≥. ќб'Їкти правов≥дносин. ёридичний факт. ‘актичний (юридичний) склад
—л≥д зважити на те, що один ≥ той самий юридичний факт може бути правоутворюючим, правозм≥нюючим, правоприпин¤ючим дл¤ суб'Їкт≥в, ¤к≥ Ї сторонами у правов≥дносинах. “ак, факт смерт≥ громад¤нина Ч обставина, що припин¤Ї правов≥д≠носини м≥ж померлим ≥ його дружиною, д≥тьми. ќдночасно це Ї ≥ правоутворюючим фактом, тому що п≥сл¤ зак≥нченн¤ певного строку з дн¤ смерт≥ громад¤нина виникають правов≥дносини, пов'¤зан≥ з реал≥зац≥Їю права дружини, д≥тей на спадщину. ¬иди юридичних факт≥в за вольовою ознакою: | д≥њ | под≥њ | - вольова повед≥нка суб'Їкт≥в права, з ¤кою пов'¤зан≥ виник≠ненн¤, зм≥на та припиненн¤ правов≥дносин (наприклад, уго≠да, постанова сл≥дчого, р≥шен≠н¤ суду) | - юридичн≥ факти, що вини≠кають, зм≥нюютьс¤ ≥ припин¤≠ютьс¤ поза волею людей (напри клад, природне стих≥йне ¤ви≠ще, смерть) | обставини | Ч складн≥ юридичн≥ факти, ¤к≥ охоплюють своњм зм≥стом д≥њ та под≥њ (наприклад, безв≥сна в≥дсутн≥сть, м≥сце проживанн¤, не≠д≥Їздатн≥сть). њх використанн¤ об'Їктивно необх≥дне в трудово≠му, с≥мейному, крим≥нальному прав≥ та ≥н. | ƒ≥њ | правом≥рн≥ | неправом≥рн≥ | Ч в≥дпов≥дають вимогам норм права (догов≥р) | Ч не в≥дпов≥дають вимогам норм права (правопорушенн¤) | ѕравом≥рн≥ д≥њ | юридичн≥ акти | юридичн≥ вчинки | - д≥њ, пов'¤зан≥ з≥ вступом осо≠би в конкретн≥ правов≥дноси≠ни з нам≥ром дос¤гти певного юридичного насл≥дку (напри≠клад, зверненн¤ громад¤нина з за¤вою до державного органу про прописку) | Ч д≥њ, що не пов'¤зан≥ з≥ всту≠пом особи в конкретн≥ право≠в≥дносини ≥ незалежно в≥д њх нам≥ру спричин¤ють юридичн≥ насл≥дки (наприклад, ф≥ктив≠ний шлюб породжуЇ у раз≥ на≠родженн¤ д≥тей вс≥ юридичн≥ обов'¤зки, пов'¤зан≥ з утриман≠н¤м ≥ вихованн¤м д≥тей) | | | | Ќеправом≥рн≥ д≥њ | злочини | проступки | Ч передбачен≥ законом сусп≥ль≠не небезпечн≥ винн≥ д≥¤нн¤ (д≥њ або безд≥¤льн≥сть), що спричи≠н¤ють за чинним законодавст≠вом, крим≥нальну в≥дпов≥даль≠н≥сть. «лочин в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д проступку б≥льшим ступенем сусп≥льноњ небезпечност≥ | один ≥з вид≥в правопору≠шень, ¤кий пол¤гаЇ у винн≥й д≥њ або безд≥¤льност≥, що спричи≠н¤ють за чинним законодавст≠вом, дисципл≥нарну чи адм≥н≥≠стративну в≥дпов≥дальн≥сть. ѕроступок в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д злочину меншим ступенем сусп≥льноњ небезпечност≥ | (див. главу Ђѕравова ≥ правом≥рна повед≥нка. ѕравопорушенн¤ ≥ юридична в≥дпов≥дальн≥стьї). ѕод≥њ | абсолютн≥ | в≥дносн≥ | (наприклад, смерть людини породжуЇ насл≥дки: майно пе≠реходить до дружини, д≥тей, тобто виникають спадкоЇмн≥ правов≥дносини, зм≥нюЇтьс¤ склад учасник≥в правов≥дносин, суб'Їктом ¤ких був померлий) | (наприклад, смерть застрахова≠ноњ особи в результат≥ вбивства спричин¤Ї насл≥дки незалежно в≥д того, з ¤коњ причини в≥дбу≠лос¤ позбавленн¤ житт¤ Ч ви≠плачуЇтьс¤ страхова прем≥¤ с≥м'њ; у спадкоЇмц≥в убитого виника≠ють правов≥дносини з органом страхуванн¤) | ¬иди юридичних факт≥в за складом: | прост≥ | складн≥ (фактичн≥ склади) |
Ќазва: омпетенц≥¤ державного органу ¤к вираз його спец≥альноњ правосуб'Їктност≥. ќб'Їкти правов≥дносин. ёридичний факт. ‘актичний (юридичний) склад ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2437 прочитано) |