ультура > ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка

≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка

≤стор≥¤ створенн¤ Ћьв≥вського ун≥верситету бере св≥й початок у ’V≤≤ ст., але вона маЇ ≥ ц≥каву перед≥стор≥ю, що с¤гаЇ кор≥нн¤м у глибину в≥к≥в.

” ’V≤Ч’V≤≤ ст. центрами культурного житт¤ на украњнських земл¤х були церковн≥ братства.  ористуючись п≥дтримкою м≥щан та духовенства, вони спри¤ли поширенню ≥дей гуман≥зму, розвитку науки ≥ шк≥льництва. Ќайдавн≥шим в ”крањн≥ було ”спенське ставроп≥г≥йське братство у Ћьвов≥, ¤ке стало визначним украњнським культурним центром. « 1586 р. у Ћьвов≥ д≥¤ла братська школа, ¤ка була середн≥м навчальним закладом. “ут вивчались церковно-слов'¤нська, грецька, латинська ≥ польська мови, математика, граматика, риторика, астроном≥¤, ф≥лософ≥¤ та ≥нш≥ дисципл≥ни. „лени Ћьв≥вського братства планували нав≥ть перетворити св≥й Уг≥мнас≥онФ (так вони називали цю школу) у вищий навчальний заклад. ” Ћьв≥вськ≥й братськ≥й школ≥ працювали ≥ здобули осв≥ту визначн≥ д≥¤ч≥ украњнськоњ культури к≥нц¤ ’V≤Чпершоњ половини ’V≤≤ ст.: Ћаврент≥й «изан≥й ( ук≥ль) ≥ його брат —тепан,  ирило —тавровецький, ≤ван Ѕорецький та ≥н.

ƒо середини ’V≤≤ ст. в ”крањн≥ не було жодного вищого навчального закладу. Ўл¤хетська ѕольща чинила оп≥р створенню тут вищоњ школи, ¤ка могла б стати небезпечним пол≥тичним ≥ культурним центром. ”крањнська молодь змушена була здобувати вищу осв≥ту в ст≥нах  рак≥вського й ≥нших Ївропейських ун≥верситет≥в.

«г≥дно з≥ статт¤ми √ад¤цькоњ угоди (1658 р.) м≥ж ”крањною та –≥ччю ѕосполитою польський ур¤д об≥ц¤в у майбутньому в≥дкрити в ”крањн≥ дв≥ вищ≥ школи-академ≥њ: одну в  иЇв≥, а другу там, де знайдетьс¤ дл¤ нењ в≥дпов≥дне м≥сце. јкадем≥¤м було об≥ц¤но т≥ сам≥ права ун≥верситету, ¤кими користувавс¤  рак≥вський ун≥верситет. ¬пливов≥ кола –еч≥ ѕосполитоњ не виключали й того, що п≥д тиском певних пол≥тичних обставин в ”крањн≥ могли утворитис¤ власн≥ нац≥ональн≥ ун≥верситети. “од≥ ж Їзуњтський орден у справ≥ захисту католицизму в ”крањн≥ покладав особлив≥ над≥њ на св≥й осередок у Ћьвов≥. ™зуњти з'¤вились у Ћьвов≥ ще наприк≥нц≥ ’V≤ ст., а в 1608 р. в≥дкрили тут свою середню школу-колег≥ю. ƒо середини ’V≤≤ ст. ц¤ колег≥¤ занепала, але все ж була вр¤тована Їзуњтами в≥д загибел≥, оск≥льки користувалась покровительством ≥ п≥дтримкою польських магнат≥в. ™зуњти розум≥ли можлив≥сть створенн¤ на основ≥ братськоњ школи у Ћьвов≥ ун≥верситету, тому пост≥йно домагались перетворенн¤ своЇњ колег≥њ в академ≥ю. ѕ≥сл¤ неодноразових клопотань король ян ≤≤  азимир 20 с≥чн¤ 1661 р. п≥дписав диплом, ¤кий надавав Їзуњтськ≥й колег≥њ у Ћьвов≥ Уг≥дн≥сть академ≥њ ≥ титул ун≥верситетуФ з правом викладанн¤ вс≥х тод≥шн≥х ун≥верситетських дисципл≥н, присудженн¤ вчених ступен≥в бакалавра, л≥ценц≥ата, маг≥стра ≥ доктора. ќднак в≥дразу ж п≥сл¤ п≥дписанн¤ диплому створенн¤ академ≥њ зустр≥ло р≥шучу опозиц≥ю  рак≥вського ун≥верситету та окремих впливових ос≥б держави, що його п≥дтримували. Ќезважаючи на перешкоди, у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ навчанн¤ велос¤ за зразком ≥нших Ївропейських академ≥й. ј згодом польський король јвгуст ≤≤≤ у 1758 р. затвердив диплом в≥д 20 с≥чн¤ 1661 р., виданий яном ≤≤  азимиром. ¬≥д часу заснуванн¤ ≥ до 1773 р. Ћьв≥вський ун≥верситет повн≥стю перебував п≥д контролем Їзуњтського ордену ≥ п≥дпор¤д-ковувавс¤ генералов≥ Їзуњт≥в у –им≥. Ќа чол≥ ун≥верситету сто¤в ректор. ѕрим≥щенн¤ ун≥верситету було поблизу  рак≥вськоњ вулиц≥ в центр≥ Ћьвова. Ќавчальний заклад будував ≥ купував нов≥ прим≥щенн¤, мав свою б≥бл≥отеку, найб≥льшу у Ћьвов≥ друкарню.

”н≥верситет складавс¤ з двох в≥дд≥л≥в (факультет≥в) Ч ф≥лософського ≥ богословського (теолог≥чного). –оль середнього навчального закладу при Ћьв≥вському ун≥верситет≥ в≥д≥гравала колег≥¤, ¤ка була п≥дготовчим етапом дл¤ бажаючих продовжувати навчанн¤.

≤сторичн≥ джерела засв≥дчують, що у 1667 р. на ф≥лософському ≥ теолог≥чному в≥дд≥лах навчалось близько 500 студент≥в, а навчальний процес забезпечували в≥с≥м викладач≥в. ” середин≥ ’V≤≤≤ ст. к≥льк≥сть студент≥в зб≥льшилос¤ до 700 ос≥б, викладач≥в Ч до 15-17. ѕол¤ки становили 75% студент≥в, решту були украњнц≥ та представники ≥нших етн≥чних груп.

Ќавчальний процес у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ проводивс¤ за програмою Їзуњтських шк≥л, розробленою ще наприк≥нц≥ ’V≤ ст.; пом≥тн≥ зм≥ни у цю програму стали вноситись лише в середин≥ ’V≤≤≤ ст. Ќа в≥дд≥л≥ ф≥лософ≥њ, головним чином вивчали ф≥лософську систему јр≥стотел¤, ¤ка була сукупн≥стю лог≥ки, ф≥зики й метаф≥зики; у склад≥ ф≥зики розгл¤дали також елементи математики, астроном≥њ, б≥олог≥њ, метеоролог≥њ, у склад≥ метаф≥зики Ч питанн¤ психолог≥њ та етики. ¬ивчали, кр≥м цього, ≥стор≥ю, географ≥ю, грецьку мову та ≥н. Ќа в≥дд≥л≥ ф≥лософ≥њ навчанн¤ тривало два-три роки. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ цього в≥дд≥лу можна було здобувати богословську осв≥ту. Ќа теолог≥чному в≥дд≥л≥ навчанн¤ тривало чотири роки. “ут проходили ≥стор≥ю церкви, —тарий ≥ Ќовий «апов≥т, догматичне ≥ моральне богослов≥Ї, канон≥чне право, казуњстику, староЇврейську мову. ¬с≥ ун≥верситетськ≥ дисципл≥ни викладали професори.

” середин≥ ≥ друг≥й половин≥ ’V≤≤≤ ст. у зв'¤зку з розвитком наукових знань, зокрема природничих наук, сталис¤ зм≥ни у навчальному процес≥ ун≥верситету. ” 1744 р. було в≥дкрито кафедру математики, ¤ку очолив ‘.√родз≥цький Ч автор п≥дручника з арх≥тектури ≥ математики, створено математично-ф≥зичний каб≥нет, в≥дкрито ун≥верситетську астроном≥чну обсерватор≥ю. ѕочали викладати польську, французьку, н≥мецьку мови, географ≥ю та ≥стор≥ю, ¤к окрем≥ предмети. “ут працювали в≥дом≥ вчен≥: ≥сторик  .ЌесЇцький, математики ‘.√родз≥цький ≥ “.—екержинський, письменник √.ѕ≥ра-мович, громадський д≥¤ч, поет, письменник ≥ ф≥лософ ≤. рас≥цький. ¬ипускниками ун≥верситету були так≥ в≥дом≥ люди, ¤к ≤.√≥зель, ћ.—лотвинський, я.Ѕогомоловський та багато ≥нших.

ѕ≥сл¤ розпуску у 1773 р. ордену Їзуњт≥в було закрито ≥ Ћьв≥вський ун≥верситет. ќднак незабаром р¤д п≥дрозд≥л≥в Їзуњтськоњ академ≥њ стали п≥двалинами …осиф≥нського ун≥верситету у Ћьвов≥.

” 1772 р. √аличина ув≥йшла до складу јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ. « метою централ≥зац≥њ ≥ герман≥зац≥њ багато нац≥ональноњ держави ур¤д ≥мператора …осифа ≤≤ велику увагу прид≥л¤в осв≥т≥, в тому числ≥ вищ≥й. ” Ћьвов≥ передбачалось створити ун≥верситет. «ам≥щенн¤ викладацьких посад на кафедрах мало в≥дбуватис¤ шл¤хом конкурсу, з допущенн¤м кандидат≥в без урахуванн¤ в≥ровизнань та нац≥ональноњ належност≥.

”н≥верситетов≥ було передано прим≥щенн¤ колишнього ордену трин≥тар≥њв при  рак≥вськ≥й вулиц≥. ”р¤довим р≥шенн¤м в≥д 17 червн¤ 1784 р. визначено персональний склад викладач≥в та бюджет ун≥верситету. ” жовтн≥ цього ж року видано диплом та ≥нструкц≥ю дл¤ ун≥верситетськоњ адм≥н≥страц≥њ. ” диплом≥ вказувалос¤, що Ћьв≥вський ун≥верситет створюЇтьс¤ у склад≥ чотирьох факультет≥в: ф≥лософського, юридичного, медичного ≥ теолог≥чного. ”рочисте в≥дкритт¤ ун≥верситету в≥дбулось 16 листопада 1784 р.

” пер≥од м≥ж 1805 ≥ 1817 роками у Ћьвов≥ на баз≥ ун≥верситету д≥¤в л≥цей. ÷е було пов'¤зано з реформою вищоњ осв≥ти в јвстр≥йськ≥й держав≥. јнал≥з св≥дчить, що б≥льш≥сть дисципл≥н ≥ надал≥ викладали в ун≥верситетському обс¤з≥, функц≥онували т≥ ж факультети.

¬ищим органом управл≥нн¤ ун≥верситетом був сенат (консистор≥¤). ƒо його складу входили ректор, декани та сеньйори (найстарш≥ за в≥ком ≥ стажем професори). —енат вир≥шував найважлив≥ш≥ питанн¤, ¤к≥ стосувались загального кер≥вництва ун≥верситетом. ¬с≥ ≥нш≥ справи вир≥шували декани, що одночасно були директорами факультет≥в. —л≥д зазначити, що ун≥верситет мав певну автоном≥ю.

ѕ≥дготовкою до вступу в ун≥верситет займалас¤ г≥мназ≥¤, створена у 1784 р. Ќавчанн¤ у н≥й н≥мецькою ≥ латинською мовами тривало 5 рок≥в. ”с≥ студенти ун≥верситету перш≥ три роки навчалис¤ за програмою ф≥лософського факультету, ¤кий був загальноосв≥тн≥м, п≥дготовчим. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ф≥лософського факультету студенти або продовжували навчатись на ньому з метою поглибленн¤ своњх знань у галуз≥ окремих наук, або переходили на один з вищих факультет≥в Ч юридичний, медичний чи теолог≥чний, навчанн¤ на ¤ких тривало чотири роки. Ќавчальний процес в≥дбувавс¤ латинською, польською та н≥мецькою мовами. ¬ 1825 р. було в≥дкрито кафедру польськоњ мови ≥ л≥тератури.

” 1787 р. при теолог≥чному факультет≥ функц≥онував studium Ruthenum Ч украњнськ≥ (Уруськ≥Ф) курси з двор≥чним навчанн¤м украњнською мовою. ¬они д≥¤ли до 1806 р. «≥ Ћьв≥вським ун≥верситетом перших дес¤тил≥ть ’≤’ ст. повФ¤зан≥ ≥мена видатних д≥¤ч≥в украњнського нац≥онального в≥дродженн¤: ћарк≥¤на Ўашкевича, якова √оловацького, ёр≥¤ ¬енел≥на (√уци).

‘≥зичну науку в друг≥й половин≥ ’”≤≤≤ Ч перш≥й половин≥ ’≤’ ст. у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ репрезентували професори ‘ранц √юсман, ≤гнац≥й ёзех ћартинович, јнтон √≥льтенбранд, ≤ван «еманчик, јнтон √ло≥снер, јвгуст  унцек та ќлександр «авадський, але лише де¤к≥ з них мали науковий доробок на нив≥ ф≥зичноњ науки. «окрема, проф. ≤.ё.ћартинович (1755Ч1795) написав двотомний п≥дручник з експериментальноњ ф≥зики. ¬≥домий вчений 80-х рок≥в ’V≤≤≤ ст. ‘.√юсман (1741Ч1806) видав у ¬≥дн≥ двотомний опис в≥ку земл≥ з точки зору ф≥зики. ¬иходець ≥з «акарпатт¤ ≤ван «еманчик багато зробив дл¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ обладнанн¤ ф≥зичного каб≥нету. ѕроф. ј. унцек (1795Ч1865) , що ц≥кавивс¤, кр≥м ф≥зики, ще й астроном≥Їю, викладав математику ≥ класичну ф≥лолог≥ю, написав с≥м наукових праць ≥ п≥дручник≥в (наприклад, У¬ченн¤ про св≥тлоФ, Уѕопул¤рна астроном≥¤Ф, Уѕопул¤рний виклад з метеоролог≥њФ та ≥н.).

ѕершим професором х≥м≥њ ≥ ботан≥ки у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ був Ѕурхардт «ацберт Ў≥верек (1742Ч1807). ќсновн≥ заслуги Ѕ.Ў≥верека Ч досл≥дженн¤ м≥неральних вод ѕередкарпатт¤ та заснуванн¤ ботан≥чного саду.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2653 прочитано)