ультура > ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка

ќдним з перших фахових математик≥в в ун≥верситет≥ був ‘ранц  родеш (1761Ч1831), ¤кий написав п≥дручник з математики. ѕос≥бник У≈лементи чистоњ механ≥киФ прин≥с славу видатному австр≥йському математику Ћеопольду Ўульцу фон —трашн≥цькому (1803-1852), що викладав в ун≥верситет≥ у 1834Ч1838 рр. УЌатуральну ≥стор≥юФ, тобто природознавство викладав в ун≥верситет≥ проф. Ѕальтазар √аке (1740Ч1815). ¬≥н став п≥онером в галуз≥ геолог≥чноњ науки в √аличин≥.

” сфер≥ ф≥лософ≥њ в зазначений пер≥од на найб≥льшу увагу заслуговуЇ ѕетро Ћод≥й (1764Ч1829). …ого перу належать п≥дручники Ућетаф≥зикаФ та УЋог≥чн≥ настановиФ. Ќизку праць з ф≥лософ≥њ написав також чех ≤гнац ян √ануш (1812Ч1869). ѕершим професор ≥стор≥њ в ун≥верситет≥ став Ћюдв≥к ≈двард ÷енмарк (1753Ч1814). ¬≥н був також спец≥ал≥стом у галуз≥ допом≥жних ≥сторичних дисципл≥н ≥ видав з ц≥Їњ проблематики пос≥бник. ѕершим професором допом≥жних ≥сторичних дисципл≥н став √отфр≥д ”л≥х (1743Ч1794), ¤кий заснував у Ћьвов≥ читальню, написав п≥дручник з дипломат≥њ ≥ нум≥зматики, був автором ц≥лоњ низки праць з ≥стор≥њ. ƒуже попул¤рним серед студентськоњ молод≥ був професор загальноњ ≥стор≥њ та ≥стор≥њ јвстр≥њ …осиф ћаус (1778Ч1856).

 ласичну ф≥лолог≥ю у в≥дновленому в 1784 р. ун≥верситет≥ викладав ¬≥ктор ¬ацлав √ан (1763Ч1816), ¤кий кр≥м проблем мовознавства ц≥кавивс¤ ≥ проблемами естетики, видав двотомну зб≥рку власних в≥рш≥в, написав к≥лька роб≥т з ≥стор≥њ л≥тератури. —еред мовознавц≥в на увагу заслуговують також професори ≤гнат ѕоллак (1785Ч1825) та проф. Ћеопольд ”мл¤ух (1757Чдата смерт≥ нев≥дома).

20Ч30-х роках ’≤’ ст. пожвавилис¤ досл≥дженн¤ в галуз≥ краЇзнавства та гуман≥тарних наук. ¬ихованець ун≥верситету ≤.ћогильницький п≥дготував першу в √аличин≥ граматику украњнськоњ мови, видану у 1829 р. ѓњ передмова У¬≥дом≥сть о руськ≥м ¤зиц≥Ф м≥стила стислий огл¤д ≥стор≥њ ”крањни, визначала украњнську мову ¤к самост≥йну серед сх≥днослов'¤нських мов. ѕрофесор Ћьв≥вського ун≥верситету ≤.Ћавр≥вський уклав шеститомний украњнсько-польсько-н≥мецький словник, переклав польською мовою Уѕов≥сть временних л≥тФ. «начний внесок у вивченн¤ ≥стор≥њ р≥дного краю зробив проф. ћ.√риневецький. ¬≥н збирав першодруки та ≥нш≥ пам'¤тки старовини.

ёридична наука того часу у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ опиралась на так звану ≥сторичну школу права. ¬идатним спец≥ал≥стом у галуз≥ цив≥льного права був проф. …осиф ¬≥н≥вартер, ¤кий у Ћьвов≥ працював з 1806 по 1827 р≥к ≥ видав к≥лька наукових праць.

«начний вплив на розвиток Ћьв≥вського ун≥верситету мали под≥њ польського нац≥онально-визвольного повстанн¤ 1830Ч1831 рр. та особливо революц≥њ 1848 р., активну участь у ¤ких брала студентська молодь. ѕ≥д час листопадового повстанн¤ 1848 р. згор≥в ун≥верситетський будинок, знищена його ц≥нна наукова б≥бл≥отека, ¤ка вже тод≥ нараховувала понад 51 тис. том≥в. «гор≥ли ц≥нн≥ рукописи. ѕовн≥стю вийшло з ладу ун≥верситетське обладнанн¤, через що тривалий час не можна було розпочати зан¤тт¤.

”продовж другоњ половини ’≤’ ст. в≥дбувалос¤ розширенн¤ ун≥верситетських прим≥щень. « 1851 р. ун≥верситет м≥стивс¤ у будинку на вул. ћикола¤ (нин≥ вул.√рушевського). ” 1891 р. за проектом арх≥тектора ё.Ѕраунсойна на вул. ƒлугоша (нин≥ вул. —в.  ирила ≥ ћефод≥¤) було зведено окремий корпус дл¤ х≥м≥чного, геолого-м≥нералог≥чного ≥ фармаколог≥чного ≥нститут≥в. ” 1894 р. завершилось буд≥вництво корпусу дл¤ новоутвореного медичного факультету (вул. ѕекарська), а у 1897 р. Чкорпусу дл¤ ф≥зичного ≥нституту. ” 1905 р. було споруджено прим≥щенн¤ дл¤ ун≥верситетськоњ б≥бл≥отеки.

¬ищим кер≥вним органом ун≥верситету того часу був академ≥чний сенат у склад≥ ректора, проректора, декан≥в, представник≥в факультет≥в, секретар¤. ” компетенц≥њ сенату були так≥ питанн¤ ун≥верситетського житт¤, ¤к навчальний процес, наукова робота, присудженн¤ вчених ступен≥в, адм≥н≥стративн≥ справи.

ћайже до к≥нц¤ ’≤’ ст. в ун≥верситет≥ д≥¤ло три факультети: юридичний, ф≥лософський ≥ теолог≥чний. ёридичний факультет був пров≥дним в ун≥верситет≥, ¤к за к≥льк≥стю студент≥в та викладач≥в, так ≥ за державними пр≥оритетами. ” листопад≥ 1891 р., п≥сл¤ тривалих звол≥кань, австр≥йський ≥мператор ‘ранц …осиф ≤ видав розпор¤дженн¤ про в≥дкритт¤ медичного факультету, що й в≥дбулос¤ урочисто 9 вересн¤ 1894 р.

 ожен ≥з чотирьох факультет≥в керувавс¤ колег≥альним органом Ч радою професор≥в факультету, або колег≥Їю, до ¤коњ входили декан, продекан, вс≥ професори ≥ два виборн≥ представники в≥д доцент≥в.

 афедр у сучасному розум≥нн≥ цього слова, не було, пон¤тт¤ кафедра пов'¤зувалос¤ з особою професора, що читав певний курс лекц≥й. ѕроте в ун≥верситет≥ д≥¤ли науков≥ заклади, або ≥накше ≥нститути, ¤к≥ приблизно в≥дпов≥дають сучасному пон¤ттю про кафедру чи каб≥нет. ¬ ≥нститутах в≥дбувалис¤ практичн≥ та сем≥нарськ≥ зан¤тт¤, вони мали пост≥йн≥ прим≥щенн¤, обладнанн¤, б≥бл≥отеки та обслуговуючий персонал. ” вересн≥ 1894 р. було утворено ун≥верситетський арх≥в, йому передано вс≥ справи ≥ книги, видан≥ до 1848 р.

ѕедагог≥чний персонал Ћьв≥вського ун≥верситету складавс¤ з професор≥в, приват-доцент≥в, асистент≥в ≥ лектор≥в. ѕраво викладанн¤ в ун≥верситет≥, або доцентуру (venia docendi) можна було отримати лише п≥сл¤ здобутт¤ званн¤ доктора, проходженн¤ габ≥л≥тац≥њ та затвердженн¤ ћ≥н≥стерством осв≥ти у ¬≥дн≥.  ≥льк≥сний склад викладач≥в ун≥верситету пост≥йно зб≥льшувавс¤. якщо в 1850/51 навч. роц≥ було всього 27 викладач≥в, то вже у 1913/14 навч. роц≥ Ч 169. —тудентство Ћьв≥вського ун≥верситету теж под≥л¤лось на певн≥ категор≥њ: звичайн≥ студенти (ординарн≥), надзвичайн≥ студенти (екстраординарн≥) та в≥льн≥ слухач≥. як звичайно, в≥льнослухачами були ж≥нки, ¤к≥ в≥дв≥дували лекц≥њ за домовлен≥стю з викладачами. ” 1851 р. в ун≥верситет≥ навчалось 699 студент≥в (з них на юридичному факультет≥ 302 особи, ф≥лософському Ч 89, теолог≥чному Ч 308), у 1890/91 навч. роц≥ њх було вже 1255 (в≥дпов≥дно по факультетах: 683, 189, 358 ос≥б), у 1900/01 Ч 2060 студент≥в (юридичний факультет Ч 1284 особи, ф≥лософський факультет Ч309, медичний факультет Ч 127 ≥ теолог≥чний факультет Ч 340), а в 1913/14 навч. роц≥ Ч аж 5871 студент (в≥дпов≥дно: 3493, 1229, 971 ≥ 358 ос≥б).
ѕрот¤гом другоњ половини ’≤’ ст. тривала боротьба за право в≥дв≥дуванн¤ ун≥верситетських студ≥й ж≥нками. ” 1897 р. ж≥нкам було дозволено навчатис¤ на ф≥лософському факультет≥, а в 1900 р. Ч на медичному факультет≥ та в≥дд≥л≥ фармацевтики. ∆≥нки неодноразово вимагали дозволити њм навчатис¤ на юридичному факультет≥, але ур¤д не йшов њм назустр≥ч.

Ќавчанн¤ в ун≥верситет≥ дл¤ переважноњ частини студент≥в було платним. «овс≥м не платили за навчанн¤ студенти теолог≥чного факультету. Ќа св≥тських факультетах такими п≥льгами користувалас¤ лише частина студент≥в (студенти, ¤к≥ подавали св≥доцтво про б≥дн≥сть ≥ усп≥шно складали семестров≥ колокв≥уми).  р≥м плати за навчанн¤, студенти сплачували таксу за ≥мматрикул¤ц≥ю (урочисте прийн¤тт¤ в студенти), платили за ≥спити, колокв≥уми, сем≥нарськ≥ зан¤тт¤, за право користуванн¤ б≥бл≥отекою тощо.

Ѕули ≥ студентськ≥ стипенд≥њ. —типенд≥йний фонд складавс¤ в основному з пожертвувань приватних ос≥б. Ќайб≥льш в≥домими були стипенд≥йн≥ фонди ≥мен≥  арол¤ Ћюдв≥ка, ё.—ловацького, ÷алевича, √аЇцького та ≥н. —туденти мали гуртожитки, проте к≥льк≥сть м≥сць у них була обмеженою.

Ќа юридичному, ф≥лософському ≥ теолог≥чному факультетах навчанн¤ тривало чотири роки, на медичному Ч п'¤ть, на фармацевтичному в≥дд≥л≥ медичного факультету Ч два або три роки. Ќавчальний р≥к под≥л¤вс¤ на два семестри: зимовий (з 1 жовтн¤ до 20 чисел березн¤) та л≥тн≥й (к≥нець кв≥тн¤ Ч к≥нець липн¤). —туденти мали право вибору навчальних дисципл≥н. ƒо 70-х рок≥в ’≤’ ст. навчанн¤ на вс≥х факультетах в≥дбувалось в основному н≥мецькою мовою, на теолог≥чному Ч латинською; к≥лька дисципл≥н читали украњнською та польською мовами. 27 кв≥тн¤ 1869 року польська мова спец≥альним розпор¤дженн¤м ≥мператора була визнана ¤к оф≥ц≥йна в ц≥лому краю Ч поступово в≥дбувалас¤ полон≥зац≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету. ” 1870 р. польською мовою викладали 13 предмет≥в, н≥мецькою Ч 46, латинською Ч 13 ≥ украњнською Ч 7. 4 липн¤ 1871 р. ≥мператор ‘ранц …осиф ≤ видав розпор¤дженн¤ про скасуванн¤ обмежень на читанн¤ лекц≥й польською ≥ украњнською мовами на юридичному ≥ ф≥лософському факультетах. ”же в 1906 р. польською мовою читали 185 предмет≥в, н≥мецькою Ч 5, латинсь-кою Ч 14 ≥ украњнською Ч 19.

” 70-х роках ’≤’ ст. на ф≥лософському факультет≥ Ћьв≥вського ун≥верситету навчавс¤ ≤ван ‘ранко Ч всесв≥тньов≥домий украњнський мислитель, письменник, вчений, перекладач, пол≥тичний та громадський д≥¤ч, один з ген≥њв ”крањни, що ув≥йшов в ≥стор≥ю культури ¤к Утитан прац≥Ф.

—тудентськ≥ роки у нашому навчальному заклад≥ у друг≥й половин≥ ’≤’Чна початку ’’ ст. провели так≥ в майбутньому в≥дом≥ вчен≥, письменники, громадськ≥ д≥¤ч≥, ¤к ћ.ѕавлик, ќ.“ерлецький, ¬.Ќавроцький, ќ.ћаковей, ё.ѕузина та ≥н.

Ќаукове житт¤ Ћьв≥вського ун≥верситету другоњ половини ’≤’Ч початку ’’ ст. зазнало чималих зм≥н. «апроваджувалось викладанн¤ нових дисципл≥н, створювались нов≥ каб≥нети, лаборатор≥њ тощо. ¬икладач≥ ун≥верситету написали п≥дручники та навчальн≥ пос≥бники, виконували ц≥нн≥ науков≥ досл≥дженн¤, переважно з природознавства.

” галуз≥ ф≥зичних наук можна назвати професор≥в ¬≥ктора ѕ'Їрра (ѕ≥ерре), ¬ойцеха ”рбанського, јло≥з≥¤ √андл¤, “омаша —танецького, ≤гнац≥¤ «акшевського, ћар'¤на —молуховського та ≥н. «окрема, проф. ¬. ѕ'Їрр упор¤дкував ≥ збагатив матер≥альну базу ф≥зичного каб≥нету, (був знищений у 1848 р.) ¬.”рбанський опубл≥кував двотомний п≥дручник УЌаукова ф≥зикаФ. ” 1879 р. професор експериментальноњ ф≥зики “.—танецький (1826Ч1891) Ч автор багатьох п≥дручник≥в ф≥зико-математичного проф≥лю дл¤ г≥мназ≥й. « 1899 р. в ун≥верситет≥ працював ф≥зик з≥ св≥товою славою ћ.—молуховський (1872-1917). ќсновними його прац¤ми льв≥вського пер≥оду Ї У—ередн≥й рух газових молекул ≥ його зв'¤зок з теор≥Їю дифуз≥њФ, Уƒо к≥нетичноњ теор≥њ броун≥вського молекул¤рного руху ≥ суспенз≥њФ.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2653 прочитано)