ультура > ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка

ѕредставниками математичноњ науки у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ були професори ≤гнац≥й Ћемох, ¬авжинець ∆мурко, ёзеф ѕузина, ¬ацлав —Їрп≥нський, «игмунт ян≥шевський. « праць цих професор≥в науковий ≥нтерес становили п≥дручники практичноњ геодез≥њ з основами маркшейдерства ≤.Ћемоха, У¬иклад математикиФ ¬.∆мурка, двотомна У“еор≥¤ анал≥тичних функц≥йФ ё.ѕузини та ≥н.

ѕершу кафедру х≥м≥њ було в≥дкрито у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ у 1801 р. ¬≥домими х≥м≥ками цього пер≥оду були професори Ѕрон≥слав –адз≥шевський (1838Ч1914), проф. —тан≥слав ќпольський (1886Ч1919) Ч автор ц≥нного п≥дручника з орган≥чноњ х≥м≥њ, Ѕрон≥слав Ћ¤хович Ч зав≥дувач кафедри неорган≥чноњ х≥м≥њ з моменту њњ заснуванн¤ у 1894 р. до 1903 р., —тан≥слав “олочко.

√еолог≥чн≥ науки були введен≥ у перел≥к обов'¤зкових предмет≥в на ф≥лософському факультет≥ у 1851 р. ¬ 1852 р. було в≥дкрито м≥нералог≥чний музей, у 1864 р. засновано кафедру м≥нералог≥њ. ѓњ очолював до 1868 р. засновник сучасноњ петрограф≥њ, автор Уѕ≥дручника петрограф≥њФ ‘ердинанд ÷≥ркель (1838Ч1912).

Ќа початку 80-х рок≥в ’≤’ ст. в ун≥верситет≥ було створено кафедру географ≥њ, ¤ку очолив проф. јнтон≥й –еман (1840Ч1917), в≥домий прац¤ми з ф≥зичноњ географ≥њ  арпат. «начний вклад у розвиток географ≥чних наук зробили ™вген≥уш –омер (1871Ч1954), украњнський географ —.Ћ.–удницький (1877Ч1937).

ѕершим докторантом јнтон≥¤ –емана був украњнець √ригор≥й ¬еличко (захистив докторську дисертац≥ю у 1889 р.)

” 1852 р. на баз≥ кафедри натуральноњ ≥стор≥њ було створено дв≥ кафедри Ч зоолог≥њ та ботан≥ки. –озвиток зоолог≥њ в ун≥верситет≥ пов'¤заний головним чином з ≥менами видатного вченого Ѕенедикта ƒибовського (1833Ч1930) Ч автора понад 350 наукових праць, проф. ёзефа Ќусбаум-√≥л¤ровича (1859Ч1917) Ч засновника польськоњ школи еволюц≥он≥ст≥в.

«начного розвитку дос¤гла льв≥вська ≥сторична наука. «асновником льв≥вськоњ ≥сторичноњ школи був  савер≥й Ћ≥ске (1838Ч1891). ѕом≥тне м≥сце серед ≥сторик≥в льв≥вськоњ школи пос≥дав“адеуш ¬ойцеховський (1833Ч1919), ≥сторик права ќсвальд Ѕальцер (1858Ч1933), Ѕрон≥слав ƒемб≥нський (1858Ч1939), Ћюдв≥г ‘≥нкель (1858Ч1930) Ч автор тритомноњ УЅ≥бл≥ограф≥њ польськоњ ≥стор≥њФ та У≤стор≥њ Ћьв≥вського ун≥верситетуФ. Ќовоствореною кафедрою загальноњ ≥стор≥њ ≥ ≥стор≥њ крањн —х≥дноњ ™вропи з 1894 по 1914 рр. зав≥дував ћ.√рушевський (1866Ч1934) Ч один з найвидатн≥ших ≥сторик≥в ”крањни, автор 10-томноњ У≤стор≥њ ”крањни-–усиФ, сотень праць з ≥стор≥њ, ≥стор≥њ л≥тератури, ≥стор≥ограф≥њ, джерелознавства, творець украњнськоњ ≥сторичноњ школи.

ёридична наука в друг≥й половин≥ ’≤’ ст. перейшла в≥д вузького практицизму до поглибленого вивченн¤ ≥сторико-правових ≥ ф≥лософських дисципл≥н. « 1862 р. починають працювати так≥ дв≥ кафедри з украњнською мовою викладанн¤: цив≥льного права, крим≥нального права ≥ процесу. —лаву Ћьв≥вському ун≥верситету принесли вчен≥-юристи “адеуш ѕ≥л¤т, ≈рнст “≥ль, ќлександр ќгоновський, ћаврик≥й јлергант, ќлександр ƒол≥вський, ћарцел≥й ’л¤мтач, —тан≥слав Ўаховський, ѕшемислав ƒомбковський, ёл≥ан ћакаревич, —тан≥слав ƒн≥стр¤нський та ≥н.

”крањнську ф≥лолог≥ю викладають в ун≥верситет≥ з 1848 р., коли кафедру У–уськоњ ф≥лолог≥њФ очолив як≥в √оловацький (1814Ч1888), автор праць У√раматика руського ¤зыкаФ та УЌародные песни √алицкой и ”горской –усиФ. ” 1849 р. я.√оловацького було призначено ректором ун≥верситету. ѕродовжили справу я.√оловацького ќмел¤н ќгоновський, найб≥льшим дос¤гненн¤м ¤кого була шеститомна У≤стор≥¤ л≥тератури руськоњФ, ќ.ћ. олесса,  ирило —тудинський, ≤лар≥он —вЇнц≥цький.

≤стор≥¤ полон≥стики в ун≥верситет≥ пов'¤зана з ≥менами професор≥в јнтон≥¤ ћалецького (1821Ч1913), –омана ѕ≥л¤та (1846Ч1906), ¬≥льгельма Ѕрухнальського (1859Ч1938),  ост¤нтина ¬ойцеховського (1872Ч1924), Ѕрон≥слава √убриновича (1870Ч1933), ё. алленбаха, ё. л¤йнера, ¬.√ана та ≥н.

¬елик≥ традиц≥њ мала у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ класична ф≥лолог≥¤. Ќа ц≥й кафедр≥ до 1918 р. працювали так≥ видатн≥ вчен≥ з≥ св≥товим ≥м'¤м, ¤к Ћюдв≥к ÷в≥кл≥нський (1852Ч1942), Ѕрон≥слав  ручкевич (1849Ч1919) та —тан≥слав ¬≥тковський (1866Ч1950). «авд¤ки њм Ћьв≥в став визначним видавничим центром у галуз≥ класичноњ ф≥лолог≥њ. Ћекц≥њ з романськоњ ф≥лолог≥њ почали читати з 1918 р.

ѕ≥сл¤ розпаду јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ √аличина була захоплена ѕольщею. ћ≥н≥стерство в≥ровизнань ≥ осв≥ти ѕольщ≥ вже 18 листопада 1918 р. спец≥альним розпор¤дженн¤м оголосило, що бере Ћьв≥вський ун≥верситет п≥д свою оп≥ку, ≥ присвоњло йому ≥м'¤ польського корол¤ яна  азимира. ћовою викладанн¤ у навчальному заклад≥ стала т≥льки польська, лише на теолог≥чному факультет≥ окрем≥ дисципл≥ни читалис¤ латинською мовою.  афедри з украњнською мовою викладанн¤ були закрит≥. ѕрот¤гом двох-трьох рок≥в було зв≥льнено з роботи вс≥х професор≥в ≥ доцент≥в украњнськоњ нац≥ональност≥, украњнськ≥й молод≥ було обмежено доступ до навчанн¤ в ун≥верситет≥.

 ер≥вництво ун≥верситетом в≥дбувалос¤ на основ≥ —татуту ун≥верситету (—татути 1924, 1929 ≥ 1934).  ер≥вним органом залишивс¤ академ≥чний сенат на чол≥ з ректором. ƒо 1924 р. ун≥верситет складавс¤ з чотирьох факультет≥в. –озпор¤дженн¤м ћ≥н≥стерства в≥д 31 жовтн¤ 1924 р. ф≥лософський факультет було под≥лено на два окрем≥ факультети: гуман≥тарний ≥ математично-природничий. Ќа початку 20-х рок≥в ’’ ст. в ун≥верситет≥ було 55 кафедр, 19 в≥дд≥лень, 6 кл≥н≥к, 2 пол≥кл≥н≥ки, факультетська б≥бл≥отека, наукова б≥бл≥отека з ун≥верситетським арх≥вом, ботан≥чний сад.

¬одночас в ун≥верситет≥ не було жодноњ кафедри з украњнською мовою викладанн¤, жодного професора украњнськоњ нац≥ональност≥. Ћише в 1933 р. право викладанн¤ отримав доцент ≤. —вЇнц≥цький. ” 1928/29 навч. роц≥ було в≥дкрито кафедру У–уськоњ ф≥лолог≥њФ, ¤кою керував професор я. ян≥в.

«а к≥льк≥стю студент≥в Ћьв≥вський ун≥верситет був одним з найб≥льших у ѕольщ≥. « 1919/20 до 1937/38 навч. року њхн¤ к≥льк≥сть зб≥льшилас¤ з 2647 до 5026 ос≥б. Ѕуло запроваджено принцип Уnumerus claususФ, зг≥дно з ¤ким украњнц≥ мали обмеженн¤ при вступ≥ в ун≥верситет (не б≥льше 15 % в≥д к≥лькост≥ аб≥тур≥Їнт≥в; пол¤ки у цьому випадку мали не менше 50 %). Ќавчальний р≥к розпочинавс¤ 1 жовтн¤ ≥ зак≥нчувавс¤ 30 червн¤, в≥н под≥л¤вс¤ на 3 частини, або триместри.

23 кв≥тн¤ 1923 р. Ћьв≥вському ун≥верситету було передано будинок колишнього √алицького сейму, ¤кий став головним корпусом ун≥верситету.

” 20-30 роках ’’ ст. у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ значних усп≥х≥в дос¤гла математика. “ут викладали так≥ вчен≥-математики, ¤к ¬ацлав —ерп≥нський, √уго Ўтейнгауз, —тан≥слав –узевич, з 1920 р. Ч ™встах≥й ∆ил≥нський, з 1922 р. Ч —тефан Ѕанах, з 1927 р. читали лекц≥њ ¬ладислав Ќ≥кл≥бор ≥ ёл≥й Ўаудер, з 1929 р. Ч —тефан  ачмаж, з 1934 р. Ч ¬ладислав ќрл≥ч, з 1936 р. Ч √ерман јусрбах ≥ —тан≥слав ћазур. ÷≥ математики створили м≥цний науковий колектив, в≥домий ¤к Ульв≥вська математична школаФ. ѓѓ кер≥вником вважаЇтьс¤ —тефан Ѕанах (1892Ч1945), автор прац≥ У“еор≥¤ л≥н≥йних операц≥й пол≥вФ.

‘≥зичну науку у визначений пер≥од репрезентували професори –оман Ќегруш, —тан≥слав Ћор≥¤, Ћеопольд ≤нфельд, ¬ойцех –уб≥нович та ≥н. ” галуз≥ астроном≥њ працював з 1932 р. професор ™.–ибка, ¤кий очолював астроном≥чну обсерватор≥ю. Ќа нив≥ х≥м≥чноњ науки в≥дзначались —тан≥слав “олочко, ¬олодимир ≤шеб¤товський, ¬≥ктор  еемул¤. ќстанн≥й очолив створену у 1937 р. кафедру ф≥зичноњ х≥м≥њ.

ƒальшого розвитку набула в ун≥верситет≥ геолог≥чна наука. ” 1921 р. проф. «.¬ейберг створив ≥ очолив кафедру кристалограф≥њ, згодом ц≥Їю кафедрою керував Ћюдв≥к ’робак. ” 1924 р. була створена кафедра м≥нералог≥њ ≥ петрограф≥њ, ¤ку очолив проф. ё.“окарський.

√еограф≥чна наука розвивалась п≥д кер≥вництвом в≥домого вченого ™.–омера. ¬ галуз≥ економ≥чноњ географ≥њ працював ј.÷≥ргофер.

ƒосл≥дженн¤ з б≥олог≥њ очолював проф. я.√≥ршль (1883Ч1951).  р≥м нього, в ≥нститут≥ зоолог≥њ працювали Ѕ.‘ул≥нський (1881Ч1942), √.ѕолюшинський, я.—ембрат, я. унце, я.Ќоскевич, —.ѕ≥л¤вський, Ћ.ћонне, я.–оманишин.

” 1926 р. кафедра пор≥вн¤льноњ анатом≥њ була перетворена в ≥нститут, ¤ким зав≥дував проф.  . в≥тнЇвський (1873Ч1942).

« 1918 по 1924 рр. на кафедр≥ ботан≥ки працювали флорист ≤.¬≥льчинський ≥ ботан≥к-географ та палеоботан≥к ћ. огвара. « 1924 р. кафедру очолив —. ульчинський. Ќапр¤мок науковоњ роботи в цей час, був головним чином флористичний (—. ульчинський, —.“ольпа, ћ. остинюк, √. оз≥й). ƒосить в≥домим був професор ф≥з≥олог≥њ рослин —. шеменЇвський.

” м≥жвоЇнний пер≥од були в≥дкрит≥ нов≥ кафедри на медичному факультет≥: кафедра б≥олог≥њ (1920 р.), технолог≥њ л≥к≥в (1932 р.), фармацевтичноњ х≥м≥њ (1932 р.), охорони здоров'¤ та ≥стор≥њ медицини (1930 р.), м≥кроб≥олог≥њ (1936 р.).

—в≥тове визнанн¤ здобули прац≥ ≤.Ѕад≥¤на (1930Ч1937) у галуз≥ цитолог≥њ бактер≥й. ¬≥домим дерматологом був ≤.Ћенартович. ” 1936 р. Ќ.√онсьоровський орган≥зував ≥ очолив кафедру м≥кроб≥олог≥њ. Ќайславетн≥шим медичним м≥кроб≥ологом був проф. √.¬айгль (1883Ч1957). « 1922 р. кафедра б≥ох≥м≥њ працювала п≥д кер≥вництвом я.ѕарнаса.

ƒалеко за межами ѕольщ≥ була в≥дома славетна льв≥всько-варшавська ф≥лософська школа, зачинателем ¤коњ був  азимир “вардовський (1866Ч1938). ѕри Ћьв≥вському ун≥верситет≥ д≥¤ло ѕольське ф≥лософське товариство, ¤ке розгорнуло широку видавничу д≥¤льн≥сть. ƒо льв≥всько-варшавськоњ ф≥лософськоњ школи належали вчен≥ я.Ћукасевич, ј.“арський, ≤.ƒомбська, —.Ћущевська, √.ћельберг, Ћ.’в≥стек, ћ.Ѕоровський, –.≤нгарден, Ћ.Ѕлаустейн та ≥н.

≤сторична наука була представлена ≥менами видатних учених  онст¤нтина ’≥л≥нського (1880Ч1938), яна ѕтасьн≥ка (1876Ч1930), ≈м≥л¤ ћодельського (1881Ч1966), ‘ранц≥шка Ѕу¤ка (1875Ч1953), та багатьох ≥нших.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2653 прочитано)