ультура > ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка

ќдин з найстар≥ших п≥дрозд≥л≥в ун≥верситету Ч ботан≥чний сад. ” 1957Ч1959 рр. розроблено генеральний план його розбудови. “ут було орган≥зовано два в≥дд≥ли: ≥нтродукц≥њ ≥ ф≥з≥олог≥њ рослин. ” 1970 р. ботан≥чний сад набув статусу науковоњ установи.

¬ орган≥зац≥њ навчального процесу та науковоњ роботи важливу роль в≥д≥граЇ наукова б≥бл≥отека ун≥верситету. «а повоЇнн≥ роки њњ книжковий фонд зб≥льшивс¤ майже в 5 раз≥в ≥ у 1985 р. становив понад 2 700 тис. одиниць.

–озвитку навчальноњ, методичноњ та науковоњ д≥¤льност≥ ун≥верситету спри¤ло створенн¤ в 1947 р. друкарн≥ та видавництва, ¤ке наказом м≥н≥стра вищоњ осв≥ти ”–—– у кв≥тн≥ 1957 р. було реорган≥зоване в статутне видавництво Ћьв≥вського ун≥верситету ≥ функц≥онувало ¤к структурна одиниц¤ ун≥верситету до 1968 р. (згодом було реорган≥зоване у видавництво ¬идавничого об`Їднанн¤ У¬ища школаФ при Ћьв≥вському ун≥верситет≥, а з 1989 року вид≥лилось у самост≥йне видавництво У—в≥тФ). ¬елику видавничу д≥¤льн≥сть розгортали факультети ун≥верситету. ¬же з 1948 р. були започаткован≥ УЌауков≥ запискиФ Ћьв≥вського ун≥верситету, ¤к≥ в≥дображали стан науковоњ роботи на факультетах. « 1962 р. вони виход¤ть п≥д загальною назвою У¬≥сники Ћьв≥вського ун≥верситетуФ з зазначенн¤м сер≥њ. —туденти також не сто¤ли осторонь видавничоњ д≥¤льност≥ Ч було видано три студентськ≥ УјльманахиФ (1954, 1956, 1958 рр.). ¬елика к≥льк≥сть навчальних пос≥бник≥в та методичноњ л≥тератури друкуЇтьс¤ в машинно-офсетн≥й лаборатор≥њ ун≥верситету, створен≥й у 1959 р.

«а п≥сл¤воЇнн≥ роки в ун≥верситет≥ склавс¤ висококвал≥ф≥кований колектив науковц≥в. «а 1946Ч1965 рр. прац≥вники ун≥верситету захистили 53 докторськ≥ дисертац≥њ, а за 1965Ч1975рр. Ч 52. «а 1946Ч1975 рр. захищено 842 кандидатськ≥ дисертац≥њ. ѕро загальне визнанн¤ ц≥нного внеску у розвиток науки св≥дчить обранн¤ професор≥в ун≥верситету академ≥ками ≥ членами-кореспондентами јЌ ”–—–, присвоЇнн¤ њм почесних звань. «окрема, у 1948 р. д≥йсними членами јЌ ”–—– були обран≥ професори ќ.¬`¤лов, Ѕ.√нЇденко, √.—ав≥н, у 1958 р. Ч професор ≤. рип`¤кевич. ” 1961 р. д≥йсним членом јЌ —–—– став професор ¬.—оболЇв. —еред випускник≥в ун≥верситету академ≥ки ЌјЌ ”крањни ќ.ѕарасюк, я.ѕ≥дстригач, ≤.ёхновський, ¬.ѕанасюк, –. учер, ћ.Ѕрод≥н, ™.‘радк≥н. ¬ ун≥верситет≥ навчалис¤ так≥ в≥дом≥ украњнськ≥ письменники, ¤к –.Ѕратунь, ƒ.ѕавличко, –.≤ваничук, –.‘едор≥в, ¬.Ћучук.

ѕрот¤гом 50Ч60-х рок≥в на кафедрах ≥ факультетах формувалис¤ науков≥ колективи ≥ закладалис¤ основи наукових напр¤м≥в, зокрема, теор≥¤ пластичност≥ ≥ м≥цност≥, диференц≥альних р≥вн¤нь, теоретична м≥нералог≥¤, ф≥зико-х≥м≥чний анал≥з метал≥чних систем, франкознавство, слов`¤нознавство, народногосподарськ≥ ресурси ≥ культура зах≥дних областей ”–—–, ≥сторичн≥ ≥ культурн≥ зв`¤зки слов`¤нських народ≥в та ≥нш≥, б≥льш≥сть з ¤ких у наступн≥ роки визначили наукове обличч¤ Ћьв≥вського ун≥верситету. ѕрот¤гом 60Ч70-х рок≥в значно розширилась державна тематика наукових досл≥джень, координована јЌ ”–—–, поступово входила в житт¤ госпдогов≥рна тематика.

« року в р≥к зб≥льшувалас¤ к≥льк≥сть студент≥в, зарахованих на перший курс ун≥верситету. ÷ьому спри¤ло створенн¤ нових факультет≥в, спец≥альностей ≥ спец≥ал≥зац≥й. ” 1950 р. на перший курс навчанн¤ було зараховано 575 ос≥б, 1970 р.Ч понад 1100, 1985 р.Ч понад 1300 ос≥б. ” 1947/48 навч. роц≥ розпочало роботу заочне в≥дд≥ленн¤, що дало змогу здобувати вищу осв≥ту без в≥дриву в≥д виробництва. ” 1951Ч1953 рр. прийом на перш≥ курси заочного навчанн¤ становив 300-325, у 1965 р. майже 1200 чол. ” 1959 р. ун≥верситет розпочав прийом студент≥в на веч≥рнЇ навчанн¤ за спец≥альност¤ми украњнська мова ≥ л≥тература, ≥стор≥¤, ф≥зика, математика, х≥м≥¤, у 1960Ч1962 рр. Ч правознавство, рос≥йська мова ≥ л≥тература, англ≥йська ≥ н≥мецька мови, б≥олог≥¤, в 1963Ч1965 рр. Ч рад≥оф≥зика й електрон≥ка, обчислювальна математика, б≥ох≥м≥¤, у 1966 р. Ч плануванн¤ народного господарства ≥ промисловост≥, бухгалтерського обл≥ку, у 1970 р. Ч орган≥зац≥¤ механ≥зованоњ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ. ѕрийом на перш≥ курси веч≥рнього навчанн¤ в т≥ роки становив щор≥чно 300-350 чол. Ќаб≥р на веч≥рнЇ навчанн¤ припинено у 1992 р.

« 1969 до 1996/97 навч. року при ун≥верситет≥ функц≥онувало п≥дготовче в≥дд≥ленн¤, ¤ке готувало молодь до вступу в ун≥верситет. « 1971 р. працюЇ ≥нститут п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та переп≥дготовки кадр≥в. « 1989 р. в ≤нститут≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та п≥дготовки кадр≥в здобувають другу осв≥ту 5998 ос≥б. ≤нститут проводить п≥дготовку фах≥вц≥в з 11 спец≥альностей.

ѕроголошенн¤ незалежност≥ ”крањни внесло нову стор≥нку в ≥стор≥ю нашого ун≥верситету. ¬ ”н≥верситет≥ ведетьс¤ п≥дготовка молодших спец≥ал≥ст≥в, бакалавр≥в, спец≥ал≥ст≥в та маг≥стр≥в за 73 спец≥альност¤ми на пТ¤тнадц¤ти факультетах та в трьох коледжах. ќчолюЇ Ћьв≥вський ун≥верситет з 1990 р. професор, доктор ф≥зико-математичних наук ≤ван ¬акарчук. ” ход≥ виконанн¤ широкоњ програми реформ орган≥зац≥њ навчанн¤ й осв≥ти гуман≥тарного циклу у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ в≥дкрито нов≥ факультети та п≥дрозд≥ли: у 1992 р. Ч факультети м≥жнародних в≥дносин ≥ ф≥лософський, у 1997 р. Ч факультет доун≥верситетськоњ п≥дготовки. ” 1992 р. засновано ≤нститут ≥сторичних досл≥джень, ¤кий очолюЇ доктор ≥сторичних наук я.√рицак. ≤нститут проводить досл≥дженн¤ з ≥стор≥њ ”крањни в загальному сх≥дному ≥ центральноЇвропейському контекст≥, прид≥л¤ючи особливу увагу новим та нов≥тн≥м часам. « 1997 р., ¤к структурн≥ п≥дрозд≥ли Ћьв≥вського державного ун≥верситету, д≥ють ѕравничий коледж, ÷ентр гуман≥тарних досл≥джень, ≤нститут л≥тературознавчих студ≥й, ÷ентр вивченн¤ ≥тал≥йськоњ мови ≥ культури. ¬≥дпов≥дно зб≥льшилис¤ навчальн≥ площ≥ ун≥верситету: за 1991Ч1996 рр. вони дос¤гли майже 90 тис кв. м. « 1978р. викладач≥ ≥ науков≥ сп≥вроб≥тники ун≥верситету ведуть велику роботу в секц≥¤х Ћьв≥вськоњ ћалоњ академ≥њ наук старшокласник≥в, у ¤к≥й щороку навчаЇтьс¤ близько 1000 учн≥в. Ќа баз≥ ун≥верситету в≥дбуваютьс¤ зан¤тт¤ лектор≥њв, сем≥нар≥в-практикум≥в, науково-досл≥дницька робота учн≥в п≥д кер≥вництвом учених, п≥дсумков≥ конференц≥њ в≥дд≥лень ћалоњ академ≥њ.

Ќа факультетах та коледжах ”н≥верситету активно д≥Ї низка студентських громадських орган≥зац≥й. —еред них особливо активними Ї Ђћолода дипломат≥¤ї (факультет м≥жнародних в≥дносин), студентський Ђјнгл≥йський клубї (факультет ≥ноземних мов), ЂќбТЇднанн¤ студент≥в правник≥вї та Ђ™вропейська асоц≥ац≥¤ студент≥в праваї (юридичний факультет та ѕравничий коледж), Ђ—тудентське братствої та ≥нш≥.

ѕрофесорсько-викладацький колектив зб≥льшивс¤ майже у 7 раз≥в ≥ нал≥чував у 1996/97 навч. роц≥ 981 особу, з них Ч доктор≥в наук, професор≥в Ч 148, 553 кандидати наук, доценти.

—таном на 2001 р≥к в ”н≥верситет≥ працюЇ 3301 особа, з них: професорсько-викладацького складу Ц 1042 особи; сп≥вроб≥тник≥в науково-досл≥дноњ частини Ц 248 ос≥б; адм≥н≥стративно-господарського, навчально-допом≥жного персоналу Ц 2011 ос≥б.

«а пер≥од 1991Ч1997 рок≥в прац≥вники ун≥верситету захистили 32 докторськ≥ та 140 кандидатських дисертац≥й. ¬икладач≥ зд≥йснювали важливу педагог≥чну та науково-досл≥дницьку роботу на 100 кафедрах ун≥верситету (на 1996 р.), в обчислювальному центр≥. ¬ ун≥верситет≥ д≥¤ло понад 100 лаборатор≥й ≥ каб≥нет≥в. ¬ажливу роль у навчальному процес≥ ≥ науков≥й робот≥ в≥д≥грають музењ: зокрема, зоолог≥чний, геолог≥чний, м≥нералог≥чний (1953 р.), музей нум≥зматики, сфраг≥стики та археолог≥њ (1967 р.).

” 1997 роц≥ ”н≥верситет готуЇ фах≥вц≥в з 61 педагог≥чних, наукових та ≥нженерних спец≥альностей ≥ 109 спец≥ал≥зац≥й. Ќа перш≥ курси денноњ форми навчанн¤ зараховано 2127 студент≥в, заочноњ Ч 710. « 1994 р. ун≥верситет веде прийом аб≥тур≥Їнт≥в на умовах повноњ компенсац≥њ затрат на п≥дготовку. Ќа 1 лютого 1998 р. загальна к≥льк≥сть студент≥в денноњ форми навчанн¤ становила 9384; заочноњ Ч 3466.

Ќа тепер≥шн≥й час на денн≥й форм≥ навчаЇтьс¤ 11649 студент≥в, в тому числ≥ 2980 на умовах повноњ компенсац≥њ затрат на навчанн¤, на заочн≥й форм≥ - навчаютьс¤ 3680 студент≥в, з них 2543 студент≥в-платник≥в. ” коледжах навчаютьс¤ 1086 студент≥в.  р≥м того, в екстернат≥ навчаЇтьс¤ 19 ос≥б. ўор≥чно понад 2000 випускник≥в зак≥нчують ун≥верситет. ѕовний курс навчанн¤ триваЇ 5 рок≥в.

–≥зними формами п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ у 2000-2001 навчальному роц≥ було охоплено 139 викладач≥в.

Ќа сьогодн≥ в ”н≥верситет≥ Ї 112 кафедр, чотири з ¤ких в≥дкрито в 2001 роц≥. ÷е кафедри: режисури, теор≥њ л≥тератури та пор≥вн¤льного л≥тературознавства на ф≥лолог≥чному факультет≥; м≥жнародних в≥дносин ≥ дипломатичноњ служби, крањнознавства ≥ м≥жнародного туризму на факультет≥ м≥жнародних в≥дносин (шл¤хом под≥лу).

Ќавчальний процес забезпечують 1042 викладач≥, в тому числ≥ 158 доктор≥в наук, професор≥в, ≥ 643 кандидати наук, доценти.

Ќа баз≥ —амб≥рського техн≥куму ≥нформатики ≥ обчислюваль≠ноњ техн≥ки, та на баз≥ „ервоноградського г≥рничого техн≥куму фун≠кц≥онують ф≥л≥њ економ≥чного факультету.

явор≥вська районна адм≥н≥страц≥¤ звернулас¤ з пропозиц≥Їю про в≥дкритт¤ ф≥л≥й у Ќово¤вор≥вську факультет≥в прикладноњ математики та ≥нформатики, географ≥чного та геолог≥чного.

ќсновною формою п≥дготовки наукових кадр≥в Ї асп≥рантура, на 1997/98 навч. р≥к готувала фах≥вц≥в з 89 спец≥альностей гуман≥тарного та природничого проф≥л≥в. ” 1997/98 навч. роц≥ в асп≥рантур≥ на денн≥й форм≥ навчаЇтьс¤ Ч 505 ос≥б, заочн≥й Ч 206 ос≥б.

Ќа сьогодн≥шн≥й день в асп≥рантур≥ та докторантур≥ навчаЇтьс¤ 757 асп≥рант≥в, з в≥дривом в≥д виробництва - 516 та 241 асп≥рант - без в≥дриву в≥д виробництва, 25 докторант≥в.

ќрган≥зац≥йно провод¤тьс¤ досл≥дженн¤ у склад≥ Ќƒ„, до ¤коњ структурно входить 19 науково-досл≥дних лаборатор≥й, ≤нститут франкознавства, ≤нститут слав≥стики, ≤нститут л≥тературознавчих студ≥й, ≤нститут ™вропейськоњ ≥нтеграц≥њ, ≤нститут-асоц≥ац≥¤ рег≥ональних еколог≥чних проблем, ≤нститут ≥сторичних досл≥джень, јстроном≥чна обсерватор≥¤ та Ѕотан≥чний сад.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2653 прочитано)