ультура > ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка

” галуз≥ ≥стор≥њ права працювали професори ќ.Ѕальцер, ѕ.ƒомбковський, доцент  . оран≥й, у галуз≥ цив≥льного права ≥ процесу Ч проф. ћ.јллерганд,  .—тефко, ≈.“≥лль, ј.ƒол≥нський, у галуз≥ крим≥нального права Ч ё.ћаркевич, в галуз≥ м≥жнародного публ≥чного права Ч проф. ѕ.≈рл≥х.

ќдн≥Їю з пров≥дних галузей була полон≥стика. “ут продовжували працювати ≈. ухарський та  . олабушевський. ≤стор≥¤ полон≥стики мовознавчого напр¤мку у цей пер≥од пов'¤зана з ≥менами  ал≥ни,  ринського, Ќ≥тша, ”лашина, √артнера та частково –.ѕ≥л¤та та ¬.Ѕрухнальського. ƒо найб≥льш ц≥нних праць цього пер≥оду можна в≥днести книгу √.√артнера (1892-1935) У√раматика сучасноњ польськоњ мовиФ.

”крањнську ф≥лолог≥ю в ун≥верситет≥ представл¤в проф. я.ян≥в, класичну ф≥лолог≥ю Ч проф. —.¬≥тковський та –.√аншинець (1888Ч1958), герман≥стику Ч «.„ерний.

” 1925Ч1935 рр. в ун≥верситет≥ функц≥онували кафедри арабськоњ, староЇврейсько-арамейськоњ, турецькоњ, монгольськоњ, ≥нд≥йськоњ, ≥ранськоњ ф≥лолог≥њ та ≥стор≥њ —ходу. ¬≥домими ор≥Їнтал≥стами та мовознавц¤ми були проф. ћ.Ўарр, проф. «.—могоршевський, проф. ¬. отв≥ч, проф. √.Ѕлатт, ј.“аваронський та ё.  урилович.

«а статт¤ми таЇмного протоколу до угоди —–—– з Ќ≥меччиною в≥д 23 серпн¤ 1939 р. «ах≥дна ”крањна потрапила в зону впливу –ад¤нського —оюзу. 22 вересн¤ у Ћьв≥в ув≥йшли рад¤нськ≥ в≥йська. 26 жовтн¤ 1939 р. у Ћьвов≥ з≥бралис¤ мар≥онетков≥ Ќародн≥ «бори «ах≥дноњ ”крањни, ¤к≥ проголосили запровадженн¤ –ад¤нськоњ влади.

” цей пер≥од радикальних зм≥н зазнав ≥ Ћьв≥вський ун≥верситет. ¬≥дпов≥дно до —татуту про вищу школу —–—– проведено докор≥нну орган≥зац≥йну перебудову ун≥верситету ¤к вищого навчального закладу з безоплатним ≥ в≥льним навчанн¤м дл¤ вс≥х громад¤н. “еолог≥чний факультет було л≥кв≥довано, а медичний з фармацевтичним в≥дд≥лом реорган≥зовано в медичний ≥нститут. ” жовтн≥ 1939 р. були створен≥ нов≥ кафедри: ≥стор≥њ марксизму-лен≥н≥зму, д≥алектичного та ≥сторичного матер≥ал≥зму, пол≥тичноњ економ≥њ, украњнськоњ мови, украњнськоњ л≥тератури, рос≥йськоњ мови, рос≥йськоњ л≥тератури, ≥стор≥њ —–—–, ≥стор≥њ ”крањни, ф≥зичного вихованн¤. ѕор¤д з забезпеченн¤м високоњ профес≥йноњ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в вони мали виховувати молодь на основ≥ марксистсько-лен≥нськоњ ≥деолог≥њ та матер≥ал≥стичного св≥тогл¤ду.

¬чена рада 2 грудн¤ 1940 р. затвердила новий ун≥верситетський статут, у ¤кому зазначалось, що право вступу до ун≥верситету мають ус≥ громад¤ни незалежно в≥д њхнього соц≥ального походженн¤, стат≥, раси та нац≥ональност≥.

Ќа роботу до ун≥верситету були запрошен≥ в≥дом≥ вчен≥: ≥сторик л≥тератури ћ.¬озн¤к, л≥тературознавець, фольклорист ≥ поет ¬.ўурат, фольклорист ≥ музикознавець ‘. олесса, письменник, л≥тературознавець ћ.–удницький, ≥сторик ≤. рип'¤кевич, математик ћ.«арицький та ≥нш≥. —юди ж Ќародний  ом≥сар≥ат осв≥ти ”–—– скерував 45 наукових прац≥вник≥в з  иЇва ≥ ’аркова. –ектором ун≥верситету був призначений ≥сторик за фахом, доцент ћ.ћарченко.

”казом в≥д 8 с≥чн¤ 1940 р. ѕрезид≥¤ ¬ерховноњ –ади ”–—– присвоњла Ћьв≥вському державному ун≥верситету ≥м`¤ видатного украњнського письменника ≥ мислител¤ ≤вана ‘ранка.

”н≥верситет 15 с≥чн¤ 1940 р. розпочав роботу за новими навчальними програмами на п≥дстав≥ схваленого статуту у склад≥ п'¤ти факультет≥в: ≥сторичного, юридичного, ф≥лолог≥чного (з в≥дд≥лами украњнськоњ мови та л≥тератури, слов`¤нськоњ ф≥лолог≥њ, романо-германськоњ ф≥лолог≥њ), ф≥зико-математичного (з в≥дд≥лами математики, механ≥ки, ф≥зики), природничого (з в≥дд≥лами б≥олог≥чним, х≥м≥чним, географ≥чним, геолог≥чним). Ќовостворен≥ колег≥альн≥ органи Ч вчена рада ун≥верситету та ради факультет≥в Ч вир≥шували питанн¤ навчальноњ, методичноњ та науковоњ роботи, надавали науков≥ ступен≥ ≥ вчен≥ званн¤. ќсновною навчально-науковою одиницею й надал≥ залишалас¤ кафедра (1940 р. њх нал≥чувалось 52), ¤ка виконувала навчальну роботу, розробл¤ла програми спецкурс≥в ≥ спецсем≥нар≥в, орган≥зовувала наукову роботу.

Ќавчанн¤ в ун≥верситет≥ тривало чотири роки на гуман≥тарних факультетах ≥ п'¤ть рок≥в на природничих. ” 1940 р. на ≥сторичному, ф≥лолог≥чному, природничому та ф≥зико-математичному факультетах запроваджено заочну форму навчанн¤. ѕри юридичному факультет≥ в≥дкрито ф≥л≥ал ¬сесоюзного юридичного заочного ≥нституту.

¬ ун≥верситет≥ розпочалас¤ наукова д≥¤льн≥сть. ѕерша наукова сес≥¤ викладач≥в в≥дбулас¤ у с≥чн≥-лютому 1941 р., а у кв≥тн≥ Ч перша студентська наукова конференц≥¤. ” 1940 р. почала функц≥онувати асп≥рантура, до ¤коњ вспупили 33 асп≥ранти.

ќднак робота ун≥верситету була зупинена з нападом Ќ≥меччини на –ад¤нський —оюз ≥ вторгненн¤м 30 червн¤ 1941 р. г≥тлер≥вських в≥йськ до Ћьвова. ” перш≥ ж дн≥ 70 в≥домих учених ун≥верситету, пол≥техн≥чного та медичного ≥нститут≥в були заарештован≥, а п≥сл¤ побоњв та знущань розстр≥л¤н≥ в район≥ тепер≥шньоњ вулиц≥ —ахарова. —еред знищених окупантами були видатн≥ вчен≥ з≥ св≥товим ≥м`¤м, зокрема “.Ѕой-∆еленський, –оман Ћоншан де Ѕер`Ї, ћаврик≥й јллерганд, √енр≥х јуербах, —тан≥слав —ак.

” 1942 р. н≥мецька окупац≥йна влада закрила вищ≥ школи в ”крањн≥. ќкупанти грабували ≥ нищили ун≥верситетське майно. ƒо Ќ≥меччини було вивезено обладнанн¤ каб≥нет≥в ≥ лаборатор≥й ф≥зико-математичного ≥ х≥м≥чного факультет≥в, б≥бл≥отеку кафедри фольклору та етнограф≥њ, ¤ка нал≥чувала 15 тис. том≥в. « науковоњ б≥бл≥отеки ун≥верситету, в ¤к≥й було зруйновано головний читальний зал, вивезено 20 тис. том≥в найц≥нн≥ших книг, близько 5 тис. стародрук≥в та ≥нкунабул, 500 ц≥нних рукопис≥в.

¬≥дновленн¤ д≥¤льност≥ ун≥верситету розпочалос¤ в≥дразу ж п≥сл¤ зв≥льненн¤ Ћьвова в≥д г≥тлер≥вських в≥йськ. 30 липн¤ 1944 р. в ун≥верситет≥ в≥дбулис¤ збори, учасники ¤ких Ч 127 викладач≥в ≥ техн≥чних прац≥вник≥в Ч звернулис¤ до ≥нтел≥генц≥њ з закликом вз¤ти активну участь у в≥дбудов≥ економ≥ки, навчальних, культурно-осв≥тн≥х заклад≥в Ћьвова.

ѕрот¤гом другоњ половини 1944 р. ≥ першоњ половини 1945 р. переважно силами студент≥в ≥ викладач≥в було впор¤дковано прим≥щенн¤ на вул.ўербакова (тепер √рушевського), 4 (б≥олог≥чний факультет), на вул.Ћомоносова (тепер  ирила ≥ ћефод≥¤), 6 ≥ 8 (х≥м≥чний та ф≥зичний корпуси), в≥дремонтовано наукову б≥бл≥отеку та гуртожитку на вул.√ерцена, 7, частково в≥дбудовано астроном≥чну обсерватор≥ю ≥ ботан≥чний сад.

ѕ≥сл¤ б≥льш н≥ж трир≥чноњ перерви 15 жовтн¤ 1944 р. в ун≥верситет≥ приступили до навчанн¤ 194 студенти 2-4 курс≥в. 226 студент≥в перших курс≥в розпочали навчанн¤ 1 листопада 1944 р. Ќа перш≥ курси студент≥в зараховували ≥ п≥сл¤ початку навчального року. ¬сього наприк≥нц≥ березн¤ 1945 р. в ун≥верситет≥ навчалос¤ 799 студент≥в. ¬≥дновилас¤ робота навчально-методичних майстерень, астроном≥чноњ обсерватор≥њ, ботан≥чного саду, науковоњ б≥бл≥отеки, геолог≥чного та ботан≥чного музењв.

” 1948 р. ректором ун≥верситету був призначений в≥домий учений-механ≥к професор √.—ав≥н. « 1951 до 1963 рр. ун≥верситет очолював в≥домий учений-геолог, професор, член-кореспондент јЌ ”–—–, згодом академ≥к јЌ ”–—– ™.Ћазаренко. « 1963 по 1981 рр. ректором був учений у галуз≥ електротехн≥ки, професор ћ.ћаксимович, у 1981Ч1990 рр. Ч учений у галуз≥ ≥стор≥њ, професор ¬.„угайов.

” повоЇнний час структурн≥ зм≥ни в ун≥верситет≥ тривали. ” 1945 р. створено х≥м≥чний факультет у склад≥ чотирьох кафедр. Ќаприк≥нц≥ 1950 р. з≥ складу ф≥лолог≥чного факультету Ч ¤к окрема структурна одиниц¤ вид≥л¤Їтьс¤ факультет ≥ноземноњ ф≥лолог≥њ. ќтже, всього в ун≥верситет≥ д≥¤ло дев'¤ть факультет≥в. ¬одночас в≥дкрилис¤ нов≥ кафедри, к≥льк≥сть ¤ких зб≥льшилась до 71. ” 1953 р. на баз≥ ф≥зико-математичного факультету утворилис¤ два нових: механ≥ко-математичний ≥ ф≥зичний, а з 1975 р. Ч механ≥ко-математичний факультет под≥ливс¤ на математичний та факультет прикладноњ математики ≥ механ≥ки.

” 1959 р. дл¤ викладанн¤ ≥ноземних мов на неспец≥альних факультетах створено загальноун≥верситетську кафедру ≥ноземних (англ≥йськоњ ≥ н≥мецькоњ) мов.

ƒл¤ п≥дготовки прац≥вник≥в преси у 1953 р. у склад≥ ф≥лолог≥чного факультету було в≥дкрито кафедру журнал≥стики, а з наступного року орган≥зовано окремий факультет журнал≥стики.

” 1966 р. на баз≥ Ћьв≥вськоњ ф≥л≥њ  ињвського ≥нституту народного господарства засновано економ≥чний факультет, у склад≥ ¤кого працювали так≥ кафедри: економ≥ки, орган≥зац≥њ та плануванн¤ народного господарства, ф≥нанс≥в, бухгалтерського обл≥ку та статистики, математичних метод≥в в економ≥ц≥.

” 1975/76 навч. роц≥ ун≥верситет нал≥чував уже 13 факультет≥в. ÷ього ж навчального року розпочав роботу п≥дготовчий факультет дл¤ ≥ноземних громад¤н з кафедрами рос≥йськоњ мови та природничих наук.

«б≥льшенн¤ к≥лькост≥ факультет≥в, кафедр, розвиток нових наукових напр¤м≥в, удосконаленн¤ навчальних процес≥в у зв`¤зку з науково-техн≥чним прогресом потребувало розширенн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази ун≥верситету. ” 1950/51 навч. роц≥ ун≥верситет мав 12 навчальних буд≥вель загальною площею 42,8 тис.кв.м, а в 1959Ч1962 рр. навчальна площа була зб≥льшена за рахунок надбудови х≥м≥чного факультету на вул. Ћомоносова. Ќаприк≥нц≥ 50Чпочатку 60-х рок≥в ун≥верситет одержав прим≥щенн¤ на вул. —≥чових —тр≥льц≥в (колишн¤ 17 ¬ересн¤), в ¤ких розм≥стилис¤ студентська б≥бл≥отека, юридичний ≥ географ≥чний факультети та к≥лька ф≥зичних лаборатор≥й. ” 1966 р. ун≥верситету передано будинок на ѕроспект≥ —вободи 18, у ¤кому розм≥стивс¤ економ≥чний факультет. ” 1971 р. введено в д≥ю новий навчальний корпус ф≥зичного факультету на вул. ƒрагоманова. ” 1984 р. на ц≥й же вулиц≥ ун≥верситету передано ще один корпус. Ќавчальна площа ун≥верситету у 1984 р. становила понад 55 тис.кв.м.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≤стор≥¤ Ћьв≥вського ун≥верситету ≥м. ≤.я.‘ранка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2653 прочитано)