ћакроеконом≥ка > Ќеокейнс≥анськ≥ макроеконом≥чн≥ модел≥

Ќеокейнс≥анськ≥ макроеконом≥чн≥ модел≥

1.ћодель IS - LM (товарний та грошовий ринки).

 рива IS.

 рива LM.

“еор≥¤ наданн¤ переваг л≥кв≥дност≥.

ѕобудова ≥ доведенн¤ кривоњ LM.

¬плив коеф≥ц≥Їнт≥в на характеристику кривоњ LM.

Ћог≥чно-структурн≥ схеми на модел≥ IS-LM.

≈фект вит≥сненн¤.

2.ћодель ћанделла - ‘лем≥нга (р≥вновага товарного,

грошового ≥ зовн≥шнього ринк≥в).

ƒоведенн¤ ≥ в≥дображенн¤ модел≥ ћанделла-‘лем≥нга в

координатах ≥, Y .

ћодель ћанделла-‘лем≥нга в координатах q та Y при

плаваючому курс≥.

ћодель ћанделла-‘лем≥нга в координатах q та Y при

ф≥ксованому курс≥.

3. –≥зноман≥тн≥ по¤снююч≥ модел≥ макроеконом≥чноњ р≥вноваги.

4. —тан та чинники макрор≥вноваги в економ≥ц≥ сучасноњ

”крањни.

1. як зауважуЇ видатний економ≥ст ѕол —амуелсон з приводу кни-

ги  ейнса "«агальна теор≥¤ зайн¤тост≥,процента ≥ грошей ","са-

ма кейнс≥анська система викладена в н≥й незрозум≥ло...—палахи

ос¤¤нн¤ та ≥нту≥ц≥њ поЇднуютьс¤ з нудною алгеброю".—аме тому

у кейнс≥анськоњ теор≥њ було багато ≥нтерпретатор≥в,¤к≥ пропо-

нували своЇ розум≥нн¤ ≥ водночас доповнювали та розвивали

погл¤ди ƒж.ћ. ейнса.

„им коpисною дл¤ pозум≥нн¤ загальноњ p≥вноваги Ї модель

IS-LM? ѕерш за все вона даЇ можлив≥сть врахувати б≥льше зм≥н-

них,тобто повн≥ше в≥дображаЇ реальн≥ зв'¤зки м≥ж ¤вищами.

–озгл¤даючи елементи сукупних витрат, ми прийн¤ли,що р≥вень

≥нвестиц≥й Ї ф≥ксованим. јле таке припущенн¤ надто спрощуЇ

д≥йсн≥сть. јдже ≥нвенстиц≥њ залежать,принаймн≥,в≥д ставки

процента.‘ункц≥ю ≥нвестиц≥й можна визначити так:

I=I (i), де i - ц≥на позички або норма процента.

√рошовий ринок впливаЇ на ринок товар≥в через зм≥ну нор-

ми процента, а сам в≥н "в≥дчуваЇ" на соб≥ впливи товарного

ринку завд¤ки зм≥н≥ обс¤г≥в доход≥в (витрат).

” найб≥льш загальний спос≥б модель IS-LM можна визначити

¤к по¤снюючу модель взаЇмозв'¤зку товарного та грошового

ринк≥в./як розум≥ти назву модел≥ IS-LM ? ƒвома частинами мо-

дел≥ Ї крив≥ IS та LM. Ќазва кривоњ IS походить в≥д перших

л≥тер англ≥йських сл≥в investment (≥нвестиц≥њ) та save (за-

ощадженн¤). ¬≥дпов≥дно LM - в≥д перших л≥тер сл≥в

liquidity (л≥кв≥дн≥сть) та money (грош≥).” модел≥ ’≥кса,од-

нак, не враховано ринок прац≥, хоча багато досл≥дник≥в вважа-

ли, що таке ≥гноруванн¤ ринку прац≥ зб≥днюЇ ≥нтерпретац≥ю

кейнс≥анськоњ теор≥њ.ѕ≥зн≥ше ≈лв≥н ’ансен розширив власне мо-

дель IS-LM,додавши до нењ р≥вн¤нн¤ ≥ граф≥к р≥вноваги на рин-

ку прац≥.“ому часто модель IS-LM називають моделлю ’≥кса-

’ансена.ћи розгл¤немо модель IS-LM ,без врахуванн¤ ринку

прац≥/.

1.1.  рива IS. ¬рахуванн¤ впливу ставки процента i, ¤ка фор-

муЇтьс¤ на ринку ≥нвестиц≥й, на величину загальних доход≥в Y

даЇ можлив≥сть побудувати криву IS. ¬она показуЇ вс≥ ком-

б≥нац≥њ ставки процента i та випуску Y, при ¤ких товарний ри-

нок перебуваЇ у стан≥ р≥вноваги.

¬иведемо р≥вн¤нн¤ кривоњ:

AD = C+I+G

C = Cr + cФ(1-t)Y

I = Ir - bi ,де b - коеф≥ц≥Їнт еластичност≥ ≥нвестиц≥й за

процентною ставкою.

G = Gr

AD = Y

≤з вищенаведених р≥вн¤нь випливаЇ:

Y= Cr+Ir+Gr+cФ(1-t)Y-bi

якщо позначити Cr+Ir+Gr ¤к E, то матимемо:

Y= E+cФ(1-t)Y-bi

Y-cФ(1-t)Y (E-bi)

--------- = ---------

Y Y

E-bi 1

1-cФ(1-t) = ----- зв≥дси Y = ---------- (E-bi)

Y 1-cФ(1-t)

1

якщо --------- позначити ¤к α, то матимемо такий вар≥-

1-cФ(1-t)

ант формули кривоњ IS:

Y= α(E-bi)

ўо можна сказати про криву IS, виход¤чи з вищенаведеноњ

формули?

1.÷¤ л≥н≥¤ Ї спадною, оск≥льки коеф≥ц≥Їнт b маЇ в≥д'Їмне зна-

ченн¤.

2.„им б≥льшим Ї α, тим б≥льше л≥н≥¤ нахилена до горизонтальноњ

ос≥; при великих значенн¤х незначн≥ зм≥ни ставки процента i

призвод¤ть до значних зм≥н обс¤гу випуску Y, ≥ навпаки.

3. оеф≥ц≥Їнт тим б≥льший, чим б≥льшою Ї гранична схильн≥сть

до споживанн¤ ≥ меншою частка податк≥в у доходах.

4.«б≥льшенн¤ або зменшенн¤ E зсуваЇ л≥н≥ю IS праворуч або

л≥воруч.

“епер побудуЇмо л≥н≥ю IS, спираючись на граф≥ки р≥внова-

ги ринку товар≥в та ≥нвестиц≥й (система граф≥к≥в1).

1)ринок товар≥в

2)граф≥к IS 3)ринок ≥нвестиц≥й

1. √раф≥к кривоњ IS побудовано в координатах Y та i шл¤хом

поЇднанн¤ ≥нших граф≥к≥в.

2. ƒл¤ побудови граф≥ка IS приймаЇмо, що в≥дбулос¤ зб≥льшенн¤

ставки процента в≥д i1 до i2 (граф≥к ринку ≥нвес-

тиц≥й).ќбернений зв'¤зок м≥ж ставкою процента та ≥нвестиц≥¤ми

(функц≥¤ I=I-bi)зумовлюЇте,що при зб≥льшенн≥ ставки процента

≥нвестиц≥њ зменшуютьс¤: i I(i) ;

3. «меншенн¤ ≥нвестиц≥й спричин¤Ї в≥дпов≥дне зменшенн¤ зап-

ланованих витрат AD.Ќа " кейнс≥анському хрест≥" (граф≥к ринку

товар≥в) це в≥добразитьс¤ зменшенн¤м Y.

 рива IS Ї б≥льш пологою при умов≥, ¤кщо :

чутлив≥сть ≥нвестиц≥й (b) до динам≥ки ставки процента велика;

гранична схидьн≥сть до споживанн¤ (с ) велика;

гранична ставка оподаткуванн¤ (t) невелика.

4. Ћ≥н≥¤ IS представлена ¤к обернена залежн≥сть м≥ж ставкою

процента i та загальним доходом(випуском) Y: чим б≥льше i,

тим менше Y.“очка ј на н≥й Ї комб≥нац≥Їю меншоњ ставки про-

цента i1 та б≥льшого випуску Y1 , точка ¬ - б≥льшо≥ ставки

процента i2 та меншого випуску Y2 .

1.2.  рива LM. ¬рахуванн¤ ринку грошей та його взаЇмод≥њ з

ринком товар≥в даЇ змогу побудувати також криву LM. ќтже кри-

ва LM Ц це л≥н≥¤, що показуЇ р≥зн≥ комб≥нац≥њ випуску Y та

ставки процента i,коли останн¤ зазнаЇ вплив≥в грошового ринку.

1.2.1. ƒл¤ того,щоб зрозум≥ти суть л≥н≥њ LM,треба розкрити

фундаментальн≥ засади так званоњ теор≥њ наданн¤ переваг л≥кв≥д-

ност≥.÷¤ теор≥¤ по¤снюЇ, ¤к попит ≥ пропозиц≥¤ на реальн≥ за-

паси кошт≥в формують ставку процента.

ѕропозиц≥¤ (M/P)S, за ц≥Їю теор≥Їю,залежить в≥д M(маса

грошей) ≥ P(загальний р≥вень ц≥н),¤к≥ Ї екзогенними величина-

ми.¬еличина M визначаЇтьс¤ ур¤дом,а P Ї в≥дносно незм≥нною у

межах короткотерм≥нового пер≥оду,тобто

 M s Mr

--- = ---

P Pr

—л≥д дати де¤к≥ по¤сненн¤ до формули пропозиц≥њ,за ¤кою

пропозиц≥¤ залежить не лише в≥д маси грошей,¤к≥ перебувають в

об≥гу,що ц≥лком зрозум≥ло,а й загального р≥вн¤ ц≥н.ƒл¤ по-

¤сненн¤ вдамос¤ до образноњ модел≥.”¤в≥мо,що за незм≥нноњ ма-

си грошей,¤к≥ перебувають в об≥гу, з ¤коњсь нев≥домоњ причини

власники вс≥х крамниць крањни знизили ц≥ни у 10 раз≥в.ѕро-

позиц≥¤ грошей зросла б у 10 раз≥в.

ѕопит(M/P)D ,зг≥дно з теор≥Їю наданн¤ переваг л≥кв≥днос-

т≥,залежить в≥д ставки процента i.“ут ставка процента роз-

гл¤даЇтьс¤ ¤к альтернативн≥ витрати волод≥нн¤ гот≥вкою.

«бер≥гаючи гот≥вку,зам≥сть того,щоб в≥ддати грош≥ до банку або

витратити њх на придбанн¤ обл≥гац≥й,власник втрачаЇ той доход,

¤кий в≥н м≥г отримати ¤к процент за банк≥вськими депозитами

або ¤к власник обл≥гац≥й.÷≥на волод≥нн¤ гот≥вкою впливаЇ на

величину попиту на запаси грошей:коли процент зростаЇ,то по-

пит на гот≥вку зменшуЇтьс¤,≥ навпаки.

‘ормула попиту на грош≥ маЇ такий вигл¤д:

 M D

--- = L(i).

P

 оливанн¤ i спричин¤Ї зм≥ни структури розпод≥лу грошей

на гот≥вку,з одного боку,обл≥гац≥њ та банк≥вськ≥ депозити -

з другого.якщо i зростаЇ,то домогосподарства намагаютьс¤ пе-

ретворити грош≥ на депозити та обл≥гац≥њ,коли, - навпаки,i па-

даЇ,то вони зб≥льшують попит на гот≥вку.‘ормал≥зуючи,ц≥

зв'¤зки можна записати таким чином:

 i B , де ¬ - обл≥гац≥њ та депозити,

 i L , де L - л≥кв≥дн≥сть,гот≥вков≥ грош≥.

Ќарешт≥,теор≥¤ наданн¤ переваг л≥кв≥дност≥ виходить з

того,що зменшенн¤ пропозиц≥њ грошей (M/P)S зб≥льшуЇ ставку

процента i,та навпаки(граф≥к1).

 (M2/P) 1.Ќа граф≥ку пропозиц≥¤ грошей зо-

 i (M1/P) бражена ¤к величина,незалежна в≥д

ставки процента,а попит - ¤к залеж-

i2 на.

 2.–≥вноважна ставка процента - це

L(i) такий њњ р≥вень,при ¤кому попит на

 i1 реальн≥ грошов≥ в≥дпов≥даЇ пропози-

ц≥њ.

 3.«меншенн¤ пропозиц≥њ грошей з ћ1

M/P до ћ2 (за незм≥нних ц≥н,що в≥дпов≥-

–еальн≥ грошов≥ запаси даЇ умов≥ модел≥) спричин¤Ї п≥дви-

щенн¤ ставки процента в≥д i1 до i2.

1.2.2. ¬иведемо р≥вн¤нн¤ кривоњ LM.як уже зазначалос¤,л≥н≥¤

LM - це сукупн≥сть р≥зних комб≥нац≥й доходу Y ≥ ставки процента i,

¤ка задов≥льн¤Ї вимогу р≥вноваги грошового ринку.

”мова р≥вноваги на цьому ринку записуЇтьс¤ так:

ћ

--- = L(Y,i), де ћ - маса грошей

– P Ц загальний р≥вень ц≥н

L = kY - hi, де k - коеф≥ц≥Їнт еластичност≥ попиту на

грош≥ за розм≥ром реального продукту;

h - коеф≥ц≥Їнт еластичност≥ попиту на

грош≥ за величиною ставки процента.

ћ

--- = kY - hi,

–

зв≥дки визначаЇмо i та отримуЇмо р≥вн¤нн¤ кривоњ LM:

k 1

i =--- Y- --- (M/P)

h h

ќтже, л≥н≥¤ LM - це граф≥чне зображенн¤ виведеного

р≥вн¤нн¤ дл¤ р≥зних значень Y та i при ф≥ксованому значенн≥

M/P.

ўо можна сказати про л≥н≥ю LM,виход¤чи з р≥вн¤нн¤:

1. рива маЇ позитивний нахил,оск≥льки k/h > 0.

2.Ќахил кривоњ визначаЇтьс¤ показником k/h: чим в≥н б≥

льший,тим ставка прцента i б≥льше реагуЇ на зм≥ни Y

ј k/h Ї тим б≥льшим,чим менше значенн¤ h.

3.ќск≥льки коеф≥ц≥Їнт при показников≥ реальних грошових

запас≥в M/P в≥д'Їмний, зменшенн¤ запас≥в зсуваЇ л≥н≥ю

вл≥во-вгору,а зб≥льшенн¤ - вправо-вниз.

“епер побудуЇмо л≥н≥ю LM,зобразивши њњ ¤к таку,що де-

монструЇ р≥вновагу двох ринк≥в - товарного та грошового

(система граф≥к≥в 2):

3)граф≥к LM 2)грошовий ринок

1) Ќа граф≥ку товарного ринку зображено зб≥льшенн¤ витрат в≥д

ADо до AD1. ¬≥дпов≥дно в≥дбуваЇтьс¤ зб≥льшенн¤ випуску в≥д Y0

до Y1.

2) «б≥льшенн¤ випуску впливаЇ на попит на грош≥.јдже чим

б≥льший випуск, тим б≥льше зростаЇ к≥льк≥сть угод, що вима-

гають грошей дл¤ њх зд≥йсненн¤. Ќа граф≥ку грошового ринку це

в≥дображаЇтьс¤ зсувом л≥н≥њ попиту на грош≥ праворуч.

3) Ќа граф≥ку кривоњ LM, що ¤вл¤Ї собою своЇр≥дний результат

поЇднанн¤ граф≥к≥в товарного та грошового ринк≥в, в≥дображено

зв'¤зок м≥ж зм≥нною доходу ≥ ставкою процента. “очка ј на н≥й

Ї комб≥нац≥Їю меншого випуску Yo та меншого процента ≤о, а

точка ¬ - б≥льшого випуску Y1 ≥ б≥льшого процента ≥1.

1.2.3. Уѕастка л≥кв≥дност≥Ф ( h = неск≥нченност≥ ) Ц це крайн≥й випадок, коли еластичн≥сть попиту на грош≥ по проценту Ї безк≥нченною. ¬ цьому випадку крива LM стаЇ горизонтальною, а мультипл≥катор ф≥скальноњ пол≥тики повинен бути аналог≥чний мультипл≥катору модел≥  ейнса. ѕоск≥льки нахил кривоњ LM р≥вний k/h, очевидно, що ¤кщо h невизначено великий, то нахил кривоњ LM повинен бути дуже пологим ≥ майже горизонтальним. ѕри Ул≥кв≥дн≥й пастц≥Ф грошово-кредитна пол≥тика не повинна впливати на процентну ставку чи на дох≥д. ≈коном≥сти Ц приб≥чники  ейнса, ран≥ше рахували, що еластичн≥сть попиту на грош≥ по проценту дуже висока ≥ тому робили висновок, що грошово-кредитна пол≥тика не повинна суттЇво впливати на економ≥ку.

 ласичний випадок (h =0). ¬ класичному випадку крива LM майже вертикальна. ÷е крайн≥й випадок, протилежний випадку Ул≥кв≥дноњ пасткиФ. √рошово-кредитна пол≥тика повинна бути ефективною, поск≥льки вона зможе зм≥стити криву LM, в той час ¤к ф≥скальна пол≥тика э неефективною.

“епер ми можемо поЇднати на одному граф≥ку крив≥ ≤S та

LM, що дасть змогу ≥накше, н≥ж це було дос≥ (маЇтьс¤ на уваз≥

"кейнс≥анський хрест"),визначити р≥вноважний обс¤г Y(граф≥к2).

ѕо¤сненн¤ до граф≥ка:

1. Ћ≥н≥њ IS та LM на одному граф≥ку i

демонструють умову двох ринк≥в.

јдже л≥н≥¤ IS - це комб≥нац≥њ Y та i, IS1 IS2 LM1 LM2

що забезпечують р≥вновагу на товар-

ному ринку. Ћ≥н≥¤ LM демонструЇ ком- i21

б≥нац≥њ Y та i,що забезпечують р≥вно- E

вагу на грошовому ринку.¬ точц≥ ≈,що i0

Ї перетином IS та LM ,реальн≥ витрати

дор≥внюють запланованим(р≥вновага то- i12

варного ринку),≥ одночасно попит на

реальн≥ грошов≥ запаси дор≥внюЇ њх

пропозиц≥њ(р≥вновага грошового ринку). Y0 Y1 Y

2.«м≥на р≥вноваги в б≥к зб≥льшенн¤ Y

(в≥д Y0 до Y1 може в≥дбутис¤ ¤к внасл≥- √раф≥к 2

док зрушенн¤ л≥н≥њ IS праворуч (у цьому раз≥ ставка процента

зростаЇ в≥д i0 до i2),так ≥ внасл≥док зсуву л≥н≥њ LM праворуч,

(що спричин¤Ї зменшенн¤ ставки процента в≥д i0 до i1 ).

1.3. як в≥добразитьс¤ на граф≥ку IS-LM вплив бюджетно-по-

датковоњ пол≥тики? ќск≥льки ц¤ пол≥тика стосуЇтьс¤ загальних

витрат,то њњ зм≥на повинна вплинути на розм≥щенн¤ л≥н≥њ IS.Ќе-

хай в≥дбулос¤ зниженн¤ податк≥в.«розум≥ло,що воно спричин¤Ї

зб≥льшенн¤ запланованих витрат. ѕ≥дприЇмства зменшують своњ

запаси ≥ зб≥льшують раальну пропозиц≥ю.¬ипуск ≥ доходи зрос-

тають. «ростанн¤ випуску зб≥льшуЇ попит на грош≥ дл¤

зд≥йсненн¤ угод, ≥ це спричин¤Ї зрушенн¤ л≥н≥њ попиту на

грош≥ на грф≥ку грошового ринку праворуч.

¬икладене вище може бути записане в символах у такий

спос≥б:

1	2	3	4	5

Ќазва: Ќеокейнс≥анськ≥ макроеконом≥чн≥ модел≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3307 прочитано)