ћакроеконом≥ка > Ќеокейнс≥анськ≥ макроеконом≥чн≥ модел≥
≥ ≥ LM LM (похила)
IS IS IS (крута) IS
сильна Y сильна Y (ефективна) (ефективна) ≤нвестиц≥њ ≥ чистий експорт ѕопит на грош≥ високо- малочуттЇв≥ до динам≥ки чуттЇв≥ до динам≥ки процентних ставок процентних ставок ћал.1 ћал.2 —тимулююча ф≥скальна пол≥тика ви¤вл¤Їтьс¤ найб≥льш ефективною при сполученн≥ в≥дносно похилоњ LM (див.мал.3). ¬ цьому випадку ефект вит≥сненн¤ дуже малий, так ¤к ≥ п≥двищенн¤ ставок процента дуже незначн≥, та коеф≥ц≥Їнти d i n дуже мал≥. «агальний прир≥ст Y складаЇ величину (Y0Y1). —тимулююча ф≥скальна пол≥тика в≥дносно неефективна, ¤кщо ефект вит≥сненн¤ перевищуЇ ефект приросту випуска.
I IS IS (крута)
LM (похила)
Y0 Y1 Y ћал.3 ≈фект вит≥сненн¤ значний, ¤кщо: ≥нвестиц≥њ ≥ чистий експорт високочуттЇв≥ до динам≥ки процентних ставок, тобто коеф≥ц≥Їнти d i n дуже велик≥. ¬ цьому випадку нав≥ть незначне зб≥льшенн¤ ≥ викликаЇ велике зниженн¤ ≤ та NE ≥ тому загальний прир≥ст Y буде малий. √раф≥чно ц¤ ситуац≥¤ ≥люструЇтьс¤ в≥дносно похилою кривою IS (див.мал.4). Ќахил кривоњ LM в даному випадку маЇ другор¤дне значенн¤. ≥ LM ≤нвестиц≥њ ≥ чистий експорт високочуттЇв≥ до динам≥ки процент- них ставок IS IS (похила)
слабка Y (неефективна) ћал.4 попит на грош≥ малочуттЇвий до динам≥ки ≥. ¬ цьому випадку дл¤ того, щоб ур≥вноважити грошовий ринок, потр≥бно дуже значне п≥двищенн¤ ≥. ÷е викликаЇ дуже сильний ефект вит≥сненн¤ нав≥ть при в≥дносно невеликих коеф≥ц≥Їнтах d i n. √раф≥чно ц¤ ситуац≥¤ ≥люструЇтьс¤ б≥льш кривою LM (див.мал.5). Ќахил кривоњ IS в даному випадку маЇ другор¤дне значенн¤.
≥ LM (крута) ѕопит на грош≥ мало- чуттЇвий до динам≥ки процентних ставок IS IS
слабка Y (неефективна) ћал.5 —тимулююча ф≥скальна пол≥тика ви¤вл¤Їтьс¤ найменш ефективною в випадку сполученн¤ в≥дносно похилоњ IS ≥ крутоњ LM. ¬ цьому випадку прир≥ст Y, р≥вний (Y0Y1), дуже малий, так ¤к ≥ п≥двищенн¤ ставок процента дуже велике, ≥ коеф≥ц≥Їнти d i n значн≥. ≥ LM (крута) IS IS (похила)
Y0 Y1 Y ћал.6 ¬≥дносна ефективн≥сть стимулюючоњ монетарноњ пол≥тики визначаЇтьс¤ величиною стимулюючого ефекта в≥д зб≥льшенн¤ грошовоњ маси ≥ зниженн¤ процентних ставох на динам≥ку ≥нвестиц≥й ≥ чистого експорта. ÷ей стимулюючий ефект протилежний ефекту вит≥сненн¤. —тимулюючий ефект на ≤ та NE в≥дносно великий в 2-х випадках: ¤кщо ≤ та NE високочуттЇв≥ до динам≥ки процентних ставок. √раф≥чно це в≥дпов≥даЇ в≥дносно похилою IS (див.мал.7). ¬ цьому випадку нав≥ть незначне зниженн¤ ≥ у в≥дпов≥дь на р≥ст грошовоњ маси приводить до значного росту ≤ та NE, що суттЇво зб≥льшуЇ Y. ут нахилу кривоњ LM в даному випадку маЇ другор¤дне значенн¤.
i LM LM ≤нвестиц≥њ ≥ чистий експорт високочуттЇв≥ до динам≥ки процентних ставок
IS (похила)
сильна (ефективна) ћал.7 ¤кщо попит на грош≥ малочуттЇвий до динам≥ки ≥. √раф≥чно це в≥дпов≥даЇ в≥дносно крут≥й LM (див.мал.8). ¬ цьому випадку прир≥ст грошовоњ маси супроводжуЇтьс¤ дуже великим зниженн¤м процентних ставок, що сильно зб≥льшуЇ ≤ та NE нав≥ть при в≥дносно незначних коеф≥ц≥Їнтах d i n. ут нахилу IS в даному випадку маЇ другор¤дне значенн¤. —тимулююча грошово-кредитна пол≥тика найб≥льш ефективна при поЇднанн≥ в≥дносно крутоњ LM ≥ похилоњ IS (див.мал.9). ¬ даному випадку ≥ пониженн¤ процентних ставок Ї суттЇвими ≥ коеф≥ц≥Їнти d i n значн≥. “ому прир≥ст Y, р≥вний (Y0Y1), в≥дносно великий.
i LM LM i LM(крута) LM
IS (похила) IS (похила)
—ильна Y0 Y1 Y (ефективна) ѕопит на грош≥ малочуттЇвий до динам≥ки процентних ставок ћал.8,9 —тимулююча грошово-кредитна пол≥тика в≥дносно неефективна при висок≥й чутливост≥ попиту на грош≥ до динам≥ки ≥, а також низькоњ чутливост≥ ≥нвестиц≥й ≥ чистого експорту до динам≥ки ставки процента.
i LM LM (похила) i LM LM
IS IS (крута)
слабка Y слабка Y (неефективна) (неефективна) ћал.10 ћал.11 ѕохила LM означаЇ, що грошовий ринок проходить до р≥вноваги при дуже невеликому зниженн≥ ≥ у в≥дпов≥дь на р≥ст грошовоњ маси. Ќав≥ть ¤кщо ≤ та NE деже чутлив≥ до динам≥ки ≥, такого невеликого пониженн¤ процентних ставок ви¤вл¤Їтьс¤ недостатньо, щоб суттЇво зб≥льшити ≥нвестиц≥њ ≥ чистий експорт. “ому загальний прир≥ст випуску дуже малий (див.мал.10). рута IS означаЇ, що нав≥ть при значному зниженн≥ ≥ ≥нвестиц≥њ та чистий експорт зростуть дуже слабо, так ¤к коеф≥ц≥Їнти d та n дуже мал≥. “ому загальний прир≥ст випуску буде незначний на в≥ть при невеликому зб≥льшенн≥ грошовоњ пропозиц≥њ ≥ суттЇвому зниженн≥ ставок процента (див.мал.11). ћонетарна пол≥тика найменш ефективна при одночасному сполученн≥ крутоњ IS ≥ похилоњ LM. ¬ цьому випадку ≥ знижуЇтьс¤ не суттЇво, ≥ реакц≥¤ на це з≥ сторони ≤ та ΝΕ дуже слабка. “ому загальний прир≥ст невеликий ≥ дор≥внюЇ (Y0Y1). ≥ IS (крута) LM (похила) LM Y ћал.12 2. ¬ сучасних умовах економ≥ка кожноњ окремоњ крањни (за незначними вин¤тками) Ї частиною Їдиноњ св≥товоњ економ≥ки. ћодель ћанделла-‘лем≥нга даЇ можлив≥сть по¤снити пон¤тт¤ еко- ном≥чноњ р≥вноваги саме у так≥й в≥дкрит≥й економ≥ц≥. ћодель ћанделла-‘лем≥нга була розроблена на початк3у 60-х рок≥в. ¬она використовуЇ ≥ розвиваЇ в≥дому вже нам мо- дель IS-LM. ÷ей розвиток пол¤гаЇ в тому, що до модел≥ включе- но нов≥ зм≥нн≥: чистий експорт, св≥тову ставку процента та курс нац≥ональноњ валюти. ћодель розрахована на малу в≥дкриту економ≥ку. ѕ≥д цим визначенн¤м розум≥ють не ст≥льки розм≥ри економ≥ки|, ск≥льки њњ здатн≥сть визначати св≥тову процентну ставку. "ћала" економ≥ка, на в≥дм≥ну в≥д "великоњ", в≥дчува- ючи на соб≥ вплив св≥товоњ процентноњ ставки, не здатна суттЇво впливати на нењ, тобто њњ визначати. —аме цим модель ћанделла-‘лем≥нга ц≥кава дл¤ украњнського читача, адже ми жи- вемо саме в так≥й "мал≥й" економ≥ц≥. 2.1. ” результат≥ розширенн¤ кола зм≥нних, введених до модел≥ IS-LM, останн¤ набуваЇ вигл¤ду: AD = C + I + G + NX, де NX - чистий експорт; (1) C = Cr + cФ(1-t)Y (2) I = Ir - bi (3) NX = NXr - nq Ц mФY (4) де q - курс нац≥ональноњ валюти, n - еластичн≥сть реального обм≥нного курсу, mФ - гранична схильн≥сть до ≥мпорту. AD = Y (5) ¬ласне модель ћанделла-‘лем≥нга складаЇтьс¤ з трьох р≥вн¤нь. ƒва з них Ї р≥вн¤нн¤ми кривих IS i LM з тими допов- ненн¤ми, що пов"¤зан≥ з уведенн¤м нових зм≥нних NX та q. “ретЇ р≥вн¤нн¤ в≥дображаЇ зв"¤зок м≥ж ставкою процента всере- дин≥ крањни та на св≥товому ринку. «апишемо ≥ по¤снимо ц≥ р≥вн¤нн¤: Y = Cr + Ir + Gr + cФ(1-t)Y - bi - mY - nq (1 ) 1 Y = ------------ (Cr + Ir + Gr - bi - nq) 1-(cФ(1-t)-m) Y = α(E-bi-nq) –≥вн¤нн¤ Y = α(E-bi-nq) описуЇ ринок товар≥в, що, кр≥м звичних вже дл¤ нас C,I,G залежить в≥д NX -чистого експорту. « р≥вн¤нн¤ випливаЇ, що величина сукупних витрат, а отже, ≥ сукупного попиту та споживанн¤ обернено залежна в≥д величини реального курсу q: чим в≥н вищий, тим Y менший. ‘актично ми отримали видозм≥нене р≥вн¤нн¤ IS. ўо таке реальний валютний курс? Ќайлегше це по¤снити за допомогою формули: – q = e ---- , де е - ном≥нальний валютний курс; –* – - р≥вень ц≥н в≥тчизн¤ного ринку; –* - р≥вень ц≥н св≥тового ринку. «астосуЇмо до ц≥Їњ формули по¤снюючий числовий приклад. Ќехай ном≥нальний курс карбованц¤ становить 0,007 долара ≥ нам в≥домо, що приблизно тотожна за ¤к≥стю плитка молочного шоколаду коштуЇ на св≥товому ринку 0,5 долара, а в ”крањн≥ 60 тис. крб. –еальний курс можна розрахувати так: 60 тис.крб q = 0,007 дол./тис.крб ----------- = 0,85 0,5 дол. –еальний курс q в даному раз≥ означаЇ, що одна плитка шоколаду в ”крањн≥ коштуЇ 0,85 плитки на св≥товому ринку. ќтже, реальний курс - це пропорц≥¤ обм≥ну з урахуванн¤м фак- тичного р≥вн¤ ц≥н. р≥м того, що в першому р≥вн¤нн≥ модел≥ ћан- делла-‘лем≥нга в≥дображений зв"¤зок м≥ж Y та q, воно ще м≥стить залежн≥сть м≥ж Y та граничною схильн≥стю до ≥мпорту m: чим вона вища, тим Y б≥льший. ƒруге р≥вн¤нн¤ модел≥ маЇ такий вигл¤д: M ---- = L(Y,i) P L=kY-hi, де k - коеф≥ц≥Їнт еластичност≥ попиту на грош≥ в≥д розм≥ру реального випуску; h - коеф≥ц≥Їнт еластичност≥ попиту на грош≥ в≥д норми процента. –≥вн¤нн¤ описуЇ р≥вновагу грошового ринку, причому цей стан формуЇтьс¤ п≥д впливом реального випуску Y ≥ так само, ¤к ≥ в модел≥ IS-LM, без участ≥ зм≥ни р≥вн¤ ц≥н. ‘актично ми маЇмо тут справу з р≥вн¤нн¤м л≥н≥њ LM. “ретЇ р≥вн¤нн¤ маЇ такий вигл¤д: i = i* , де ≥* - св≥това процентна ставка, ¤ка дл¤ ц≥Їњ модел≥ Ї екзогенною, тобто за- даною величиною. –≥вн¤нн¤ (3) передбачаЇ, що в≥тчизн¤на ставка процента т¤ж≥Ї до св≥товоњ, коливаЇтьс¤ навколо нењ, але, оск≥льки йдетьс¤ про малу в≥дкриту економ≥ку, не впливаЇ на р≥вень св≥товоњ ставки. ўоб по¤снити економ≥чну р≥вновагу з урахуванн¤м трьох розгл¤нутих р≥вн¤нь модел≥ ћанделла-‘лем≥нга, зобразимо њх на двох граф≥ках з р≥зними координатними ос¤ми (граф≥к 1). ѕо¤сненн¤ до граф≥ка: 1. √раф≥к Ї зображенн¤м трьох р≥вн¤нь з трьома нев≥домими (Y,i,q) у коорди- i IS1 натах Y та ≥. IS IS2 LM 2. Ќовим дл¤ граф≥ка в пор≥вн¤нн≥ з i1* уже в≥домим нам граф≥ком IS-LM Ї до- даткове розм≥щенн¤ на ньому л≥н≥њ в≥т- A i=i* чизн¤ноњ ставки процента, що зб≥гаЇть- с¤ з≥ св≥товою: ≥=≥*. i2* 3. “ри л≥н≥њ перетинаютьс¤ в точц≥ ј, ¤ка демонструЇ стан р≥вноваги товарно- Y го ≥ зовн≥шнього ринку. √раф≥к 1. 4. Ћ≥н≥њ ≥1* та ≥2* показують можлив≥ ситуац≥њ, коли св≥това ставка процента ви¤вл¤Їтьс¤ вищою чи нижчою, н≥ж в≥тчизн¤на. ¬≥дновленн¤ р≥вноваги в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок зсув≥в л≥н≥њ IS л≥воруч або праворуч. який економ≥чний зм≥ст зсуву л≥н≥њ IS на граф≥ку з ко- ординатними ос¤ми Y та ≥? оли св≥това ставка процента нижча, н≥ж в≥тчизн¤на, то ≥ноземн≥ ≥нвестори ви¤вл¤ють зац≥кавлен≥сть у вкладенн≥ ≥нвестиц≥й в економ≥ку крањни, попит на в≥тчизн¤ну валюту зростаЇ, а курс њњ п≥двищуЇтьс¤. « двох кривих IS та LM лише крива IS залежить в≥д ставки процента ≥ курсу валюти одночас- но (див. р≥вн¤нн¤ IS). “ому саме вона зсуваЇтьс¤ на граф≥ку. оли курс нац≥ональноњ валюти зростаЇ, л≥н≥¤ IS зсу- ваЇтьс¤ л≥воруч. якщо ж св≥това ставка процента, навпаки, ви¤вл¤Їтьс¤ вищою, н≥ж нац≥ональна, то ≥нвестори намагаютьс¤ вивезти кап≥тали з крањни, курс валюти зменшуЇтьс¤, а л≥н≥¤ IS зсуваЇтьс¤ праворуч. 2.2. ћодель ћанделла-‘лем≥нга може бути зображена ≥ в координатах Y та q. “од≥ приймаЇтьс¤, що пост≥йною ≥ р≥вною св≥тов≥й Ї ставка процента (граф≥к 2). ѕо¤сненн¤ до граф≥ка: q 1. √раф≥к показуЇ р≥вновагу товарно- LM го ≥ грошового ринк≥в за умови, що ставка процента незм≥нна ≥ дор≥внюЇ св≥тов≥й. 2. Ћ≥н≥¤ LM побудована ¤к вертикаль- на, оск≥льки, за формулою кривоњ LM, IS M/P=kY-hi, то курс валюти њњ не виз- начаЇ. Y √раф≥к 2. 3. рива IS нахилена вниз зл≥ва нап- раво, оск≥льки при зб≥льшенн≥ курсу валюти чистий експорт, а з ним ≥ вс≥ сукупн≥ витрати змен- шуютьс¤, а при зменшенн≥, навпаки, зб≥льшуютьс¤. “обто м≥ж Y та q ≥снуЇ обернена залежн≥сть. ћодель ћанделла-‘лем≥нга в координатах Y та q викорис- товуЇтьс¤ дл¤ по¤сненн¤ впливу бюджетно-податковоњ, грошовоњ та зовн≥шньоторговоњ пол≥тики на р≥вновагу малоњ в≥дкритоњ економ≥ки через д≥ю на курс валюти. урс нац≥ональноњ валюти q своЇр≥дно реагуЇ на заходи в межах кожноњ з цих пол≥тик. ’арактер реакц≥њ залежить в≥д того, ¤кий обм≥нний курс зас- тосовуЇтьс¤, - "плаваючий" чи ф≥ксований. ЌагадаЇмо, що при "плаваючому" (гнучкому) валютному курс≥ пропорц≥њ обм≥ну ва- лют визначаютьс¤ взаЇмод≥Їю попиту та пропозиц≥њ. ѕри ф≥ксо- ваному курс≥ нац≥ональн≥ банки крањн беруть зобов"¤занн¤ про- тид≥¤ти зм≥нам у пропорц≥¤х обм≥ну валют. ѕодальший анал≥з модел≥ ћаделла-‘лем≥нга ми розд≥лимо на дв≥ частини: спочатку будуть розгл¤нут≥ впливи бюд- жетно-податковоњ, грошовоњ та зовн≥шньоторговельноњ пол≥тики на р≥вновагу у в≥дкрит≥й економ≥ц≥ при "плаваючому" валютному курс≥, дал≥ при ф≥ксованому. —тимулююча бюджетно-податкова пол≥тика при "плаваючому" курс≥. Ќехай держава стимулюЇ економ≥ку шл¤хом зб≥льшенн¤ державних витрат та зменшенн¤ податк≥в. як це в≥добразитьс¤ на кривих у координатах Y та q див. граф≥к 3. ѕо¤сненн¤ до граф≥ка: 1. ¬иход¤чи ≥з зм≥сту кривоњ IS та њњ формули q LM 1 Y = ------------(Cr+Ir+Gr-bi-nq), 1-(c(1-t)-m) можна зрозум≥ти, що при зменшен≥ q2 IS2 податк≥в (t ) та при зб≥льшенн≥ державних закуп≥вель (G ) IS зсуватиметьс¤ праворуч. q1 IS1 2. Ћ≥н≥¤ LM, у р≥вн¤нн≥ ¤коњ в≥д- сутн≥ згадан≥ зм≥нн≥ (M/P=kY-hi), Y Y залишатиметьс¤ на незм≥нному р≥вн≥. √раф≥к 3. 3. як насл≥док, стимулююча бюд- жетно-податкова пол≥тика залишаЇ на незм≥нному р≥вн≥ величину випуску, але п≥двищуЇ обм≥нний курс валюти. ќсобливого по¤сненн¤ потребуЇ те, чому на незм≥нному р≥вн≥ залишаЇтьс¤ випуск Y. јдже дл¤ закритоњ економ≥ки ми робили висновок, що стимулююча бюджетно-податкова пол≥тика зб≥льшуватиме випуск. ¬ умовах в≥дкритоњ економ≥ки стимулююча бюд- жетно-податкова пол≥тика зб≥льшуЇ ставку процента. ÷е приваб- люЇ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ. урс валюти зростаЇ. „истий експорт падаЇ. ќтже, те, що отримано в результат≥ зб≥льшенн¤ сукуп- ного попиту ¤к насл≥док бюджетно-податкового стимулюванн¤, "втрачаЇтьс¤" в результат≥ скороченн¤ чистого експорту. —тимулююча грошова пол≥тика при плаваючому курс≥. Ќехай центральний банк зб≥льшуЇ пропозиц≥ю грошей, зд≥йснюючи пол≥тику "дешевих грошей". як це в≥добразитьс¤ на граф≥ку кривих IS та LM: ѕо¤сненн¤ до граф≥ка: 1. «б≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей q LM1 LM2 не впливаЇ на л≥н≥ю IS. 2. ” раз≥ зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ q1 грошей зростають реальн≥ запаси грошових засоб≥в, ≥ л≥н≥¤ LM зсуваЇтьс¤ праворуч. q2 IS 3. —тимулююча грошова пол≥тика спричин¤Ї зменшенн¤ обм≥нного курсу ≥ зб≥льшенн¤ випуску. Y1 Y2 Y ѕотребуЇ тлумаченн¤ в≥дм≥нн≥сть м≥ж механ≥змом, ¤кий призводив до зростанн¤ випуску у закрит≥й економ≥ц≥, ≥ тим, ¤кий д≥Ї у в≥дкрит≥й. ’оч насл≥док, ¤к бачимо, один ≥ той же: зростанн¤ випуску Y , але причини р≥зн≥. ” закрит≥й економ≥ц≥ зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ грошей спричин¤ло зменшенн¤ ставки про- цента, зб≥льшенн¤ кап≥таловкладень ≥ зростанн¤ випуску: S (M/P) i I AD Y ” в≥дкрит≥й економ≥ц≥ б≥льша пропозиц≥¤ грошей, що зни- жуЇ ставку процента, спричин¤Ї в≥дплив кап≥таловкладень, зменшенн¤ курсу валют ≥ зб≥льшенн¤ експорту: s (M/P) i I≥ноз. q NX Y —тимулююча зовн≥шньоторг≥вельна пол≥тика при "плава- ючому" курс≥. Ќехай держава намагаЇтьс¤ зб≥льшити чистий експорт за рахунок обмеженн¤ ≥мпорту. ÷е дос¤гаЇтьс¤ встанов- ленн¤м ≥мпортних квот ≥ тариф≥в. як це в≥добразитьс¤ на граф≥ку IS-LM у координатах Y та q: ѕо¤сненн¤ до граф≥ка: 1. ўоб по¤снити у даному раз≥ зсув q кривоњ IS праворуч, треба дещо LM ≥накше, н≥ж це ми робили дос≥, записати вираз: q2 Y = C + I + G + NX. ¬рахуЇмо те, що: —a = —d + —a, q1 IS2 де —d - споживанн¤ в≥тчизн¤них то- IS1 вар≥в; —a - споживанн¤ закордонних то- вар≥в; Y Y ≤ = ≤d + ≤a, де ≤d - ≥нвестиц≥йн≥ витрати на в≥тчизн¤н≥ товари; ≤a - ≥нвестиц≥йн≥ витрати на закордонн≥ товари; G = Gd + Ga, де Gd - державн≥ закуп≥вл≥ в≥тчизн¤них товар≥в; Ga - державн≥ закуп≥вл≥ закордонних товар≥в. « урахуванн¤м зазначеного, формула набуваЇ нового вигл¤ду: Y = Cd + Ca + Id + Ia + Gd + Ga = (Cd + Id + Gd) + (Ca + Ia + Ga) ¬нутр≥шн≥ витрати на прид- ¬нутр≥шн≥ витрати на прид- банн¤ в≥тчизн¤них товар≥в; банн¤ закордонних товар≥в
Ќазва: Ќеокейнс≥анськ≥ макроеконом≥чн≥ модел≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3307 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
