ћакроеконом≥ка > Ќеокейнс≥анськ≥ макроеконом≥чн≥ модел≥
«м≥ни на то- (Inv - запаси варному ринку: T AD Inv Y п≥дприЇмств);
«м≥ни на гро- D шовому ринку: Y (M/P) L(i) i
Ќа граф≥ку IS-LM вплив зменшенн¤ податк≥в матиме такий вигл¤д(граф≥к 3). 1.Ќа граф≥ку в≥дображена зм≥на р≥вн ваги п≥д впливом бюджетно-податковоњ i IS1 IS2 LM пол≥тики. 2.«меншенн¤ податк≥в одночасно впли- ваЇ на товарний ≥ грошовий ринки:на i2 товарному ринку в≥дбуваЇтьс¤ зростан- н¤ сукупного випуску, на грошовому ринку зростаЇ попит на запаси кошт≥в i1 ≥ зб≥льшуЇтьс¤ ставка процента. 3.—итуац≥¤ одночасного зростанн¤ Y та i в умовах зб≥льшенн¤ AD передба- Y1 Y2 Y чаЇ зсув л≥н≥њ IS праворуч. √раф≥к 3 –озгл¤немо на граф≥ку IS-LM вплив грошово-кредитноњ пол≥тики.«м≥ни в грошово-кредитн≥й пол≥тиц≥ стосуютьс¤ л≥н≥њ LM.ЌагадаЇмо,що,зг≥дно з теор≥Їю наданн¤ переваг л≥кв≥дност≥, зростанн¤ реальних грошових запас≥в зменшуЇ ставку процента i. Ќехай в≥дбулос¤ зб≥льшенн¤ грошовоњ пропозиц≥њ.«а цих умов процентна ставка маЇ зменшитись.≤нвестуванн¤ стане б≥льш при- вабливим.” результат≥ зростанн¤ ≥нвестиц≥йних витрат л≥н≥¤ LM зм≥ститьс¤ праворуч. «образимо лог≥ку зм≥н на товарному та грошовому ринках у cимволах:
Ќа граф≥ку IS-LM це матиме такий вигл¤д(граф≥к 4).
i LM1 ћодель IS-LM даЇ можлив≥сть по- LM2 ¤снити також зв'¤зки,що ≥снують м≥ж бюджетно-податковою та гро- шовою пол≥тикою. i1 Ќехай ур¤д висунув завданн¤ зменшити i2 деф≥цит бюджету шл¤хом зб≥льшенн¤ по- датк≥в,але при цьому ставитьс¤ завданн¤ не допустити зменьшенн¤ Y1 Y2 y ставки процента,щоб запоб≥гти"ви- √раф≥к 4 т≥сненню"(зменшенню) ≥нвестиц≥й. як можна забезпечити одночасну реал≥зац≥ю цих двох зав- дань? «вернемос¤ до граф≥ка IS-LM. ѕопередньо зауважимо, що зб≥льшенн¤ податк≥в “ маЇ спричинити зменшенн¤ запланованих витрат,а це,за в≥домою вже нам лог≥кою,призведе до скороченн¤ випуску: T AD Inv Y «меншенн¤ випуску зумовить скороченн¤ попиту на реальн≥ грошов≥ запаси: Y (M/P)D —короченн¤ попиту виклече зменшенн¤ ставки процента: (M/P)D i јле ур¤д,за нашою умовою,висуваЇ завданн¤ не допустити пад≥нн¤ ставки процента.ќтже,належить зд≥йснити певн≥ запоб≥- жн≥ заходи,що стосуЇтьс¤ ринку грошей.“аким заходом може ста- ти скороченн¤ пропозиц≥њ грошей(система граф≥к≥в 3).
Y=AD AD A AD1 AD2 B s s (M2/P) (M1/P) Y2 Y1 Y i LM2 i B A LM1 i1 A i1 IS1 B L1(i) i2 C IS2 i2 C L2(i)
Y2 Y1 Y M/P 1.“очка ј - р≥вновага до моменту п≥двищенн¤ податк≥в. 2.ѕ≥сл¤ п≥двищенн¤ податк≥в: скорочуЇтьс¤ випуск в≥д Y1 до Y2; на грошовому ринку скорочуЇть¤ попит на запаси грошових засо- б≥в.÷е в≥дображаЇтьс¤ зсувом л≥н≥њ попиту на грош≥ на грошо- вому ринку л≥воруч ≥ зсувом л≥н≥њ IS на граф≥ку IS-LM також л≥воруч.¬становлюЇтьс¤ нова р≥вновага у точц≥ —. 3.–≥вноваз≥ у точц≥ — в≥дпов≥даЇ знижена ставка процента i2. јле ж ур¤д поставив за мету не допустити њњ зменшенн¤.“ому дл¤ того,щоб повернути ставку прцента в≥д i2 до i1,зд≥йснюЇтьс¤ зменшенн¤ пропозиц≥њ грошей,що на грошовому ринку рел≥зуЇтьс¤ у зсув≥ л≥н≥њ (M/P)S л≥воруч. Ќа граф≥ку ж IS-LM це в≥доб- ражаЇтьс¤ зсувом л≥воруч л≥н≥њ LM.ƒос¤гаЇтьс¤ новий стан р≥в- новаги у точц≥ B. 1.4. –≥ст державних витрат ≥ зниженн¤ податк≥в приводить до ефекту вит≥сненн¤, ¤кий значно знижуЇ результативн≥сть стимулюючоњ ф≥скальноњ пол≥тики.
I i MS LM
i1 B i1
A i0 i0 MD IS IS MD
Y0 Y Y2 Y MS = const M/P
G (чи “ ) Y C Y MD i I NE Y
≈фект вит≥сненн¤ якщо держвитрати G зб≥льшатьс¤, то сукупн≥ витрати ≥ дох≥д зростаЇ, що призводить до зб≥льшенн¤ споживчих витрат —. «б≥льшенн¤ споживанн¤, в свою чергу, зб≥льшуЇ сукупн≥ витрати ≥ дох≥д Y при чому з ефектом мультипл≥катора. «б≥льшенн¤ Y спри¤Ї росту попиту на грош≥ MD, так ¤к в економ≥ц≥ зд≥йснюЇтьс¤ велика к≥льк≥сть угод. ѕ≥двищенн¤ попиту на грош≥ при њх ф≥ксован≥й пропозиц≥њ викликаЇ р≥ст процентноњ ставки ≥. ѕ≥двищенн¤ процентних ставок знижуЇ р≥вень ≥нвестиц≥й ≥ чистого експорту NE. ѕад≥нн¤ чистого експорту звФ¤зано також з ростом сукупного доходу Y, ¤кий супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м ≥мпорту. ¬ результат≥ р≥ст зайн¤тост≥ ≥ випуску, визваний стимулюючою ф≥скальною пол≥тикою, ел≥м≥нуЇтьс¤ (виключаЇтьс¤) за рахунок вит≥сненн¤ приватних ≥нвестиц≥й ≥ чистого експорту. якщо б не було вит≥сненн¤ ≥нвестиц≥й ≥ чистого експорту, то зб≥льшенн¤ Y ≥з-за зб≥льшенн¤ держвитрат (чи зниженн¤ податк≥в) було б р≥вне (Y0Y2). ѕроте внасл≥док ефекту вит≥сненн¤ д≥йсне зб≥льшенн¤ Y складаЇ т≥льки (Y0Y). ≈фект вит≥сненн¤ буваЇ в≥дноснонезначним в двох випадках: 1) ¤кщо ≥нвестиц≥њ ≥ чистий експорт малочутлив≥ до п≥двищенн¤ процентних ставок на грошовому ринку, тобто ¤кщо коеф≥ц≥Їнти чутливост≥ b ≥ n в≥дносно мал≥. ¬ цьому випадку нав≥ть значне зб≥льшенн¤ ≥ викликаЇ лише невелике вит≥сненн¤ ≤ та NE, ≥ тому загальний прир≥ст Y буде суттЇвим. √раф≥чно ц¤ ситуац≥¤ ≥люструЇтьс¤ б≥льш крутою кривою IS (див.мал.1). Ќахил кривоњ LM маЇ в даному випадку другор¤дне значенн¤. 2) ¤кщо попит на грош≥ високочутливий до п≥двищенн¤ процентних ставок ≥ достатньо незначного зб≥льшенн¤ ≥, щоб ур≥вноважити грошовий ринок. ѕоск≥льки п≥двищенн¤ ≥ несуттЇво, то ≥ ефект вит≥сненн¤ буде в≥дносно малий (нав≥ть при в≥дносно високих коеф≥ц≥Їнт≥в чутливост≥ ≤ та NE до динам≥ки ≥). √раф≥чно ц¤ ситуац≥¤ ≥люструЇтьс¤ б≥льш похилою кривою LM (див.мал.2). Ќахил кривоњ IS маЇ в даному випадку другор¤дне значенн¤.
Ќазва: Ќеокейнс≥анськ≥ макроеконом≥чн≥ модел≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (3307 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
