ћакроеконом≥ка > ѕроблеми правового регулюванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥
¬изначенн¤ захворюванн¤ профес≥йним не завжди означаЇ, що воно повТ¤зане з порушенн¤м працездатност≥. ѕон¤тт¤ про працездатн≥сть вир≥шуЇтьс¤ в кожному окремому випадку залежно в≥д ступен¤ вираженост≥, характеру й переб≥гу патолог≥чного процесу, а також противопоказань до продовженн¤ роботи у попередн≥й профес≥њ. ” списку немаЇ жодних вимог щодо стажу роботи в умовах впливу шк≥дливост≥ виробництва. ” кожному окремому випадку медична експертиза повинна вир≥шувати питанн¤ про те, чи достатн≥й стаж роботи дл¤ того, щоби викликати розвиток даного захворюванн¤, тобто обгрунтовувати звТ¤зок захворюванн¤ з профес≥Їю. «а правовим значенн¤м дл¤ пенс≥йного забезпеченн¤ профес≥йне захворюванн¤ не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д трудового кал≥цтва. ≤нвал≥дн≥сть внасл≥док загального захворюванн¤ встановлюЇтьс¤ в ус≥х випадках, коли настанн¤ ≥нвал≥дност≥ не обумовлене ≥ншими причинами. ƒл¤ призначенн¤ пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ внасл≥док загального захворюванн¤ необх≥дний стаж. ¬≥н невеликий, оск≥льки використовуЇтьс¤ дл¤ пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥, а не дл¤ пенс≥њ за в≥ком. “ут основна умова призначенн¤ пенс≥њ Ц ≥нвал≥дн≥сть. —таж залежить в≥д в≥ку ≥нвал≥да. ћожуть бути випадки, коли громад¤нин отримуЇ пенс≥ю з ≥нвал≥дност≥ внасл≥док трудового кал≥цтва чи профес≥йного захворюванн¤, а пот≥м його перевод¤ть на пенс≥ю з ≥нвал≥дност≥ внасл≥док загального захворюванн¤. ƒл¤ такоњ пенс≥њ вимагаЇтьс¤ стаж роботи. ÷ей стаж визначаЇтьс¤ за в≥ком до часу початкового встановленн¤ ≥нвал≥дност≥. ѕенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ внасл≥док загального захворюванн¤, трудового кал≥цтва чи профес≥йного захворюванн¤ призначаЇтьс¤ незалежно в≥д того, коли настала ≥нвал≥дн≥сть: у пер≥од роботи, до влаштуванн¤ на роботу чи п≥сл¤ припиненн¤ роботи. ≤нвал≥дам Ц чолов≥кам ≥ ж≥нкам, ¤ким в≥дпов≥дно 60 ≥ 55 рок≥в, пенс≥¤ з ≥нвал≥дност≥ призначаЇтьс¤ дов≥чно. «аконодавством установлено особлив≥ умови в≥дновленн¤ виплати пенс≥њ у перервах ≥нвал≥дност≥. “ак, ¤кщо ≥нвал≥д не зТ¤вивс¤ до ћ—≈ на переогл¤д у призначений дл¤ цього строк, то виплата йому пенс≥њ припин¤Їтьс¤, а в раз≥ визнанн¤ його знову ≥нвал≥дом в≥дновлюЇтьс¤ в≥д дн¤ припиненн¤, але не б≥льше н≥ж на один м≥с¤ць. якщо строк перегл¤ду пропущено з поважноњ причини, виплата пенс≥њ проводитьс¤ в≥д дн¤ припиненн¤ виплати до дн¤ переогл¤ду, але не б≥льше н≥ж за 3 роки, ¤кщо ћ—≈ визнаЇ його за цей пер≥од ≥нвал≥дом. –озм≥ри пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ встановлюЇтьс¤ в однаковому процентному в≥дношенн≥ до зароб≥тку ≥ залежить в≥д ступен¤ втрати працездатност≥ й зароб≥тку. р≥м того, на розм≥р пенс≥њ впливають ≥ де¤к≥ ≥нш≥ обставини Ц умови прац≥, с≥мейний стан, потреба в пост≥йному сторонньому нагл¤д≥. “ак, пенс≥њ ≥нвал≥дам I групи призначаютьс¤ в розм≥р≥ 70% зароб≥тку; II Ц 60% ≥ III Ц 40%. «ароб≥ток нараховуЇтьс¤ за правилами, встановленими дл¤ пенс≥њ за в≥ком. якщо ≥нвал≥ди мають трудовий стаж, необх≥дний дл¤ призначенн¤ пенс≥њ за в≥ком, у тому числ≥ на п≥льгових умовах, то пенс≥¤ з ≥нвал≥дност≥ призначаЇтьс¤ в розм≥р≥ пенс≥њ за в≥ком. „инним законодавством установлено м≥н≥мальн≥ й максимальн≥ розм≥ри пенс≥й з ≥нвал≥дност≥ та умови прац≥. “ак м≥н≥мальний розм≥р пенс≥њ встановлюЇтьс¤ на р≥вн≥ соц≥альноњ пенс≥њ за в≥дпов≥дною групою ≥нвал≥дност≥. ÷ей розм≥р пенс≥њ пер≥одично п≥двищуЇтьс¤. ћаксимальна пенс≥¤ не може перевищувати трьох, а дл¤ прац≥вник≥в, зайн¤тих на роботах з особливо шк≥дливими й т¤жкими умовами прац≥ (за списком є1), а також на п≥дземних ≥ в≥дкритих г≥рничих роботах, Ц чотирьох м≥н≥мальних пенс≥й за в≥ком. ”мови, норми й пор¤док виплати пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ в≥йськовослужбовц¤м ≥ прац≥вникам орган≥в внутр≥шн≥х справ регулюютьс¤ «аконом ”крањни Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤ в≥йськовослужбовц≥в ≥ ос≥б начальницького ≥ р¤дового складу орган≥в внутр≥шн≥х справФ. ÷ей «акон поширюЇтьс¤ ≥ на в≥йськовослужбовц≥в строковоњ служби, а також на прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ ≥ член≥в њхн≥х с≥мей. ѕенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ призначаютьс¤ в≥йськовослужбовц¤м, особам начальницького ≥ р¤дового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ стали ≥нвал≥дами, ¤кщо ≥нвал≥дн≥сть настала в пер≥од проходженн¤ ними служби, або не п≥зн≥ше 3 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ зв≥льненн¤ з≥ служби, або ¤кщо ≥нвал≥дн≥сть настала п≥зн≥ше цього строку, але внасл≥док пораненн¤, контуз≥њ, кал≥цтва чи захворюванн¤, отриманого в пер≥од проходженн¤ служби. «алежно в≥д причин ≥нвал≥дност≥ ≥нвал≥ди под≥л¤ютьс¤ на дв≥ категор≥њ: ≥нвал≥д≥в в≥йни та решти ≥нвал≥д≥в ≥з загалу в≥йськовослужбовц≥в, ос≥б начальницького ≥ р¤дового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ. ƒо першоњ категор≥њ належать особи, ¤к≥ стали ≥нвал≥дами внасл≥док пораненн¤, контуз≥њ чи кал≥цтва, отриманих п≥д час захисту Ѕатьк≥вщини, л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи чи виконанн¤ ≥нших обовТ¤зк≥в в≥йськовоњ служби. ƒо другоњ категор≥њ належать ≥нвал≥ди через кал≥цтво, отримане внасл≥док нещасного випадку, не повТ¤заного з виконанн¤м обовТ¤зк≥в в≥йськовоњ служби, чи внасл≥док захворюванн¤, повТ¤заного з проходженн¤м служби. ѕенс≥¤ з ≥нвал≥дност≥ не залежить в≥д тривалост≥ в≥йськовоњ служби чи служби в органах внутр≥шн≥х справ, одначе призначаЇтьс¤ ≥ виплачуЇтьс¤ п≥сл¤ зв≥льненн¤ з≥ служби. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро статус ≥ соц≥альний захист громад¤н, ¤к≥ постраждали в результат≥ „орнобильськоњ катастрофиФ, пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ призначаютьс¤ громад¤нам, ≥нвал≥дн≥сть ¤ких настала через кал≥цтво чи хворобу, отриман≥ внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи. ѕенс≥њ призначаютьс¤ в п≥двищених розм≥рах. ” вс≥х випадках розм≥р державноњ пенс≥њ особам, в≥днесеним до 1-њ категор≥њ, не може бути нижчим за: дл¤ I групи ≥нвал≥дност≥ Ц 10 м≥н≥мальних пенс≥й за в≥ком, дл¤ II Ц 8, дл¤ III Ц 6. ƒ≥т¤м-≥нвал≥дам сплачуЇтьс¤ 3 м≥н≥мальн≥ пенс≥њ за в≥ком. ѕенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ громад¤нам, ¤к≥ стали ≥нвал≥дами у звТ¤зку з виконанн¤м громадського обовТ¤зку призначаютьс¤ особам, ¤к≥ стали ≥нвал≥дами у випадках: р¤туванн¤ людського житт¤, охорони державноњ, колективноњ, ≥ндив≥дуальноњ власност≥ й правопор¤дку. –озм≥р пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ визначаЇтьс¤ за загальними правилами залежно в≥д групи ≥нвал≥дност≥: ≥нвал≥дам I групи Ц 70%, II Ц 60%, III Ц 40% зароб≥тку. ћ≥н≥мальний ≥ максимальний розм≥ри пенс≥њ встановлюютьс¤ на однаковому р≥вн≥ з ≥ншими пенс≥¤ми з ≥нвал≥дност≥. ѕенс≥¤ з ≥нвал≥дност≥ учн¤м, студентам, асп≥рантам, ординаторам призначаютьс¤ учн¤м, студентам вищих навчальних заклад≥в, слухачам факультет≥в ≥ курс≥в п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, асп≥рантам, докторантам ≥ кл≥н≥чним ординаторам незалежно в≥д того, працювали вони чи н≥ до вступу на навчанн¤ ¤к у раз≥ настанн¤ ≥нвал≥дност≥ в≥д загального захворюванн¤, так ≥ в раз≥ трудового кал≥цтва чи профес≥йного захворюванн¤. ѕенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ призначаютьс¤ й тод≥, коли ≥нвал≥дн≥сть настала через трудове кал≥цтво, профес≥йне захворюванн¤ або п≥д час проходженн¤ виробничого навчанн¤, практики чи практичних зан¤ть. ƒане правило стосуЇтьс¤ також учн≥в середн≥х загальноосв≥тн≥х шк≥л ≥ профес≥йних училищ. –озм≥ри пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ призначаютьс¤ учн¤м за загальними правилами й нормами. ѕенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ за неповного стажу роботи призначаютьс¤ тим прац≥вникам, у ¤ких в≥дсутн≥й необх≥дний дл¤ призначенн¤ пенс≥њ з ≥нвал≥дност≥ стаж роботи. ¬ цьому раз≥ розм≥р пенс≥њ визначаЇтьс¤ пропорц≥йно стажев≥ роботи, але не менше в≥д соц≥альноњ пенс≥њ, встановленоњ за в≥дпов≥дною групою ≥нвал≥дност≥. якщо ≥нвал≥д, ¤кому призначено пенс≥ю з ≥нвал≥дност≥ за неповного стажу роботи, продовжуЇ працювати, то п≥сл¤ двох рок≥в роботи в≥н може вимагати перерахуванн¤ пенс≥њ на п≥дстав≥ трудового стажу, ¤кий Ї на момент перерахуванн¤. ≤з призначенн¤м пенс≥й за неповного стажу роботи не застосовуЇтьс¤ п≥льгов≥ умови в≥ку ≥ стажу. Ќаступний вид трудовоњ пенс≥њ Ц це пенс≥¤ на випадок втрати годувальника. ѕон¤тт¤ Упенс≥¤ на випадок утрати годувальникаФ повТ¤зуЇтьс¤ з необх≥дн≥стю забезпеченн¤ непрацездатних член≥в с≥мТњ, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на утриманн≥ померлого. ѕ≥д пенс≥Їю на випадок утрати годувальника розум≥Їтьс¤ щом≥с¤чн≥ виплати з ѕенс≥йного фонду, призначен≥ у звТ¤зку з утратою годувальника непрацездатним членам його с≥мТњ, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на його утриманн≥, у розм≥рах, сп≥вв≥днесених ≥з зароб≥тком годувальника. √оловна особлив≥сть пенс≥њ на випадок утрати годувальника пол¤гаЇ в тому, що пенс≥йне забезпеченн¤ член≥в с≥мТњ у багатьох маЇ дов≥льний характер в≥д права на пенс≥ю ≥ншоњ особи, ¤ка Ї годувальником. —мерть позбавл¤Ї с≥мТю померлого доход≥в в≥д його профес≥йноњ д≥¤льност≥. ” цьому раз≥ держава, ви¤вл¤ючи гуманн≥сть, надаЇ допомогу с≥мТњ, ¤ка через смерть годувальника втратила кошти дл¤ ≥снуванн¤. ѕраво на пенс≥ю на випадок утрати годувальника мають ус≥ с≥мТњ, чињ годувальники належали до категор≥њ ос≥б, ¤к≥ п≥дл¤гають державному соц≥альному страхуванню. ” раз≥ випадк≥в закон предТ¤вл¤Ї певн≥ вимоги до тривалост≥ трудовоњ д≥¤льност≥, навчанн¤, служби в арм≥њ чи в органах внутр≥шн≥х справ годувальника. Ќа пенс≥йне забезпеченн¤ член≥в с≥мТњ впливаЇ причина смерт≥ годувальника, а ≥нод≥ ≥ час њњ. ƒо член≥в с≥мТњ, ¤к≥ звертаютьс¤ за пенс≥Їю, закон також предТ¤вл¤Ї певн≥ умови, характерн≥ дл¤ даного виду пенс≥њ. Ќаприклад, особа, ¤ка звернулас¤ за пенс≥Їю, повинна входити до складу с≥мТњ годувальника, бути непрацездатною та на утриманн≥. ѕенс≥њ призначаютьс¤ за втрати годувальника. ѕ≥д терм≥ном Уутрата годувальникаФ розум≥Їтьс¤ смерть, безв≥сна в≥дсутн≥сть чи пропажа громад¤нина безв≥сти, посв≥дчен≥ в установленому пор¤дку загсом, судом чи ≥ншими органами. «а¤ва про реЇстрац≥ю смерт≥ повинна бути зроблена прот¤гом 3 д≥б, але не п≥зн≥ше 5 д≥б в≥д дн¤ настанн¤ смерт≥ чи знайденн¤ трупа, або отриманн¤ висновку судово-медичноњ експертизи чи прокурора. ћ≥сцем реЇстрац≥њ смерт≥ Ї останнЇ м≥сце проживанн¤ померлого, а в раз≥ оголошенн¤ судом померлим Ц м≥сце проживанн¤ за¤вника[25].
Ќазва: ѕроблеми правового регулюванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (8318 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
