ћакроеконом≥ка > ѕроблеми правового регулюванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥
ќдн≥Їю з гарант≥й Ї законодавче закр≥пленн¤ в≥дпов≥дальност≥ засновник≥в недержавних пенс≥йних фонд≥в перед його учасниками у випадку банкрутства чи л≥кв≥дац≥њ фонду. Ќа думку —.—иваша найб≥льш прийн¤тою формою б повна сол≥дарна в≥дпов≥дальн≥сть засновник≥в. ѕри чому л≥кв≥дац≥¤ недержавних пенс≥йних фонд≥в можлива лише за умови повного розрахунку з учасниками або при на¤вност≥ правонаступника за зобовТ¤занн¤ми фонду перед майбутн≥ми пенс≥онерами. «вичайно, що роль держави в систем≥ недержавного пенс≥йного забезпеченн¤ маЇ пол¤гати лише у законодавчому врегулюванн≥ умов та пор¤дку створенн¤ цих фонд≥в та контрол≥ за њх д≥¤льн≥стю. ‘≥нансових зобовТ¤зань в сфер≥ недержавного пенс≥йного забезпеченн¤ держава покладати на себе не зобовТ¤зана.
” звТ¤зку з тим, що основним видом трудових пенс≥й Ї пенс≥¤ за в≥ком, пропоную розгл¤нути наступн≥ проблемн≥ питанн¤ стасовно них. ƒоц≥льно на законодавчому р≥вн≥ закр≥пити варт≥сну величину прожиткового м≥н≥муму ≥ керуватись саме цим одним нормативом ¤к при виплат≥ соц≥альних допомог, пенс≥й, так ≥ при встановлен≥ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати. ¬ ус¤кому раз≥ це внесе ¤сн≥сть ¤к у соц≥альне законодавство, так ≥ у практику його застосуванн¤. «акр≥пити це можна, наприклад в «акон≥ Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤Ф в≥д 5 листопада 1991 року. ” частин≥ 3 приамбул≥ цього «акону написано, що закон гарантуЇ соц≥альну захищЇность пенс≥онер≥в шл¤хом встановленн¤ пенс≥й на р≥вн≥, ор≥Їнтированому на прожитковий м≥н≥мум. «акон гарантуЇ, але ж на практиц≥ м≥н≥мальна пенс≥¤ значно нижче н≥ж прожитковий м≥н≥мум. ≤, що означаЇ Уор≥ЇнтированомуФ, треба ч≥тко вказати: Уне менш н≥ж прожитковий м≥н≥мумФ. ƒал≥ ≥детьс¤, що пенс≥њ п≥дл¤гають регул¤рному переогл¤ду, але не вказано в ¤кий строк. Ќаприклад, цей строк може складати один р≥к. “од≥ це буде звучати так: У«акон гарантуЇ соц≥альну захищеность пенс≥онер≥в шл¤хом встановленн¤ пенс≥й на р≥вн≥, не менш н≥ж прожитковий м≥н≥мум, а також регул¤рного переогл¤ду њх розм≥р≥в раз на один р≥к узвТ¤зку з п≥двищенн¤м розм≥ра м≥н≥мального прожиткового м≥н≥мумуФ. ¬ процес≥ реформуванн¤ пенс≥йноњ системи дискус≥йним ви¤вилось питанн¤ про можлив≥сть п≥двищенн¤ пенс≥йного в≥ку громад¤н. “ак, наприклад, —.—ивак вважаЇ, що пенс≥йний в≥к повинен враховуватис¤ з настанн¤м старост≥ людини, ¤ка за медичними показниками настаЇ у 65-р≥чному в≥ц≥, тод≥ ¤к загальний пенс≥йний в≥к в ”крањн≥ становить 60 рок≥в дл¤ чолов≥к≥в ≥ 55 рок≥в дл¤ ж≥нок[34]. ј вт≥м, середн¤ тривал≥сть житт¤ в ”крањн≥ скорочуЇтьс¤. «а даними статистики, вона складаЇ 62 роки дл¤ чолов≥к≥в ≥ 73 роки дл¤ ж≥нок, а частина зовс≥м не доживаЇ до 60 ≥ 55 рок≥в в≥дпов≥дно. ќтже зростанн¤ к≥лькост≥ пенс≥онер≥в за в≥ком не в≥дбудетьс¤, навпаки, к≥льк≥сть њх зменшуЇтьс¤. Ћюди пенс≥йного в≥ку складають приблизно 1/5 в≥д загальноњ чисельност≥ населенн¤ ”крањни. “ой факт, що населенн¤ пом≥тно стар≥шаЇ Ї характерним дл¤ вс≥х розвинених держав. ÷е св≥дчить про зниженн¤ народжуваност≥ у крањн≥. “ому з погл¤ду на це, ¤ пропоную зовс≥м в≥дм≥нити такий юридичний факт, ¤к настанн¤ пенс≥йного в≥ку. ѕри визначенн≥ права особи на трудову пенс≥ю ≥ використовувати його ¤к п≥дставу, що даЇ право на соц≥альну пенс≥ю. ј ¤к основний юридичний факт, що обумовлюватиме право особи на трудову пенс≥ю, використовувати лише страховий стаж. ÷е пер≥од, прот¤гом ¤кого громад¤нин п≥дл¤гаЇ обовТ¤зковому пенс≥йному страхуванню за рахунок сплати страхових внеск≥в самих громад¤н, њх роботодавц≥в або бюджету. ƒержава встановлюЇ м≥н≥мально необх≥дний страховий стаж дл¤ призначенн¤ трудовоњ пенс≥њ, наприклад в≥н може становити 35 рок≥в, ¤к що людина в середньому починаЇ працювати з 18 рок≥в, то на пенс≥ю вона може вийти в 53 роки. ј набувши законодавчо встановлений та м≥н≥мально необх≥дний страховий стаж, громад¤нин самост≥йно вир≥шуватиме питанн¤: продовжувати йому працювати, чи звертатись за пенс≥Їю. јдже в≥к припиненн¤ трудовоњ д≥¤льност≥ Ї ≥ндив≥дуальним ≥ не завжди повТ¤заний ≥з законодавчо встановленим пенс≥йним в≥ком, ¤к п≥дставою виникненн¤ права на пенс≥ю. як що людина звертаЇтьс¤ за пенс≥Їю, то вона втрачаЇ право на працю, а ¤кщо продовжуЇ працювати, то не маЇ права звернутис¤ за пенс≥Їю. јле страховий стаж не Їдиний юридичний факт, ¤кий Ї п≥дставою дл¤ отриманн¤ пенс≥њ за в≥ком. “аким юридичним фактом може бути, наприклад, грошова сума на спец≥альному рахунку прац≥вника. ¬она може бути вказана в «акон≥ Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤Ф ≥ складати, наприклад, не менше 15100 гривень. ѕо¤сню чому: ¤кщо в середньому людина буде виходити на пенс≥ю десь б≥л¤ 53 рок≥в, а середн¤ тривал≥сть житт¤ складаЇ 70 рок≥в, тод≥ в середньому людина п≥сл¤ виходу на пенс≥ю живе 17 рок≥в. якщо м≥н≥мальна пенс≥¤ складатиме наприклад 74 гривн≥, то њй потр≥бно буде 15096 гривень на сплату пенс≥њ. “од≥ кожного м≥с¤ц¤ прац≥вник повинен класти на св≥й пенс≥йний рахунок б≥л¤ 36 гривень. ÷¤ сума може бути перегл¤дена узвТ¤зку з п≥двищенн¤м м≥н≥мальноњ пенс≥њ. якщо пенс≥онер проживе б≥льше н≥ж 70 рок≥в, тод≥ пенс≥ю йому буде сплачуватис¤ за рахунок кошт≥в бюджету. ўе одне зауваженн¤: платеж≥ в ‘онд соц≥ального страхуванн¤ повинн≥ вноситис¤ до соц≥ального рахунку прац≥вника, ≥ ¤кщо кошти на цьому рахунку не використан≥ людиною, вони можуть бути зарахован≥, за за¤вою прац≥вника, на його пенс≥йний рахунок та, навпаки, ¤кщо прац≥вник витрачаЇ ус≥ кошти з свого соц≥ального рахунку, то на цей рахунок може бути переведена частина кошт≥в з пенс≥йного рахунку. ¬с¤ ц¤ система повинна бути компТютир≥зирувана ≥ складати Їдину систему. ÷ьому покладено початок: вже зараз б≥льш≥сть людей отримала ≥дентиф≥кац≥йний номер. ѕерсон≥ф≥кований обл≥к Ц це збиранн¤ ≥ збер≥ганн¤ встановлених законодавством даних про ф≥зичних ос≥б, що необх≥дн≥ дл¤ визначенн¤ права на виплати з ѕенс≥йного фонду, також њх розм≥р≥в за обовТ¤зковим державним пенс≥йним страхуванн¤м. ўо до правового регулюванн¤ страхового стажу, то весь страховий пер≥од можна под≥лити на внесковий та невнесковий. ¬несковий пер≥од Ц це пер≥од, п≥д час ¤кого ст¤гуютьс¤ страхов≥ внески з прац≥вник≥в ≥ роботодавц≥в. «а окрему категор≥ю прац≥вник≥в внески сплачуватимутьс¤ з державного бюджету. Ќевнесковий пер≥од буде складатис¤ з таких пер≥од≥в, коли особа не працювала з поважних причин. “обто кошти на рахунок не в≥драховуютьс¤, але до страхового стажу цей пер≥од зараховуЇтьс¤. ÷е час перебуванн¤ ж≥нки у в≥дпусц≥ по догл¤ду за дитиною до трьох рок≥в, а при на¤вност≥ медичного висновку Ц до шести рок≥в; час навчанн¤ у профес≥йних вищих навчальних закладах з денною формою навчанн¤. ¬имагаЇ вир≥шенн¤ ≥ проблема ф≥нансовоњ бази пенс≥йного забезпеченн¤. ¬она особлива гостра в сучасних перех≥дних умовах. Ѕо вже зараз на 1000 чолов≥к працездатного в≥ку 409 ос≥б пенс≥йного в≥ку ≥ 378 д≥тей, тобто 787 утриманц≥в[35]. ¬насл≥док важного економ≥чного становища в держав≥, деф≥циту бюджету в ц≥лому ≥ порушенн¤ балансу ѕенс≥йного фонду невчасно провадитьс¤ виплата пенс≥й непрацездатним. « метою покращенн¤ ц≥Їњ ситуац≥њ та стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансовоњ дисципл≥ни платник≥в внеск≥в ур¤д зд≥йснив р¤д заход≥в. “ак, ≤нструкц≥¤ про пор¤док обчислинн¤ ≥ сплати п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми та громад¤нами страхових внеск≥в до ѕенс≥йного фонду ”кра≥ни, а також обл≥ку надходженн¤ ≥ витраченн¤ його кошт≥в[36] передбачаЇ ф≥нансову санкц≥ю-пеню в розм≥р≥ сп≥в≥дношеному до р≥чн≥й ставц≥ Ќац≥онального банку ”крањни. якщо ставка Ќац≥онального банку ”крањни складаЇ 70 в≥дсотк≥в р≥чних, тод≥ ставка дл¤ опред≥линн¤ розм≥ру пенс≥њ складатиме (70*120)/100 = 84%. ѕен¤ за один день складатиме Ц 84% / 360 = 0,233 = 0,23% суми заборгованност≥ за кожний день простроченн¤ сплати страхових внеск≥в, враховуючи день сплати платниками цих внеск≥в. —ьогодн≥ назр≥ло питанн¤ проти лежного характеру: про в≥дпов≥дальн≥сть ѕенс≥йного фонду за розрахунки з пенс≥онерами. ¬иход¤чи з≥ зм≥сту ст.151 ÷ив≥льного кодексу ”крањни, обовТ¤зок ѕенс≥йного фонду виплачувати пенс≥ю непрацездатним громад¤нам у раз≥ настанн¤ соц≥альних ризик≥в Ї грошовим зобовТ¤занн¤м. ќдним ≥з засоб≥в забезпеченн¤ належного виконанн¤ грошових зобовТ¤зань Ї неустойка або пен¤. ј тому, у випадку несвоЇчасноњ виплати пенс≥њ, тобто неналежного виконанн¤ зобовТ¤занн¤, сл≥д застосовувати неустойку. ÷е означаЇ, що при проведенн≥ розрахунку з пенс≥онерами (кредиторами у даному випадку) в≥дд≥ленн¤ ѕенс≥йного фонду повинна виплатити вс≥ належн≥ до оплати грошов≥ суми та за кожний день прострочки виконанн¤ зобовТ¤занн¤ додатково оплатити ф≥ксований процент в≥д суми невиплаченого грошового зобовТ¤занн¤, тобто в данному пенс≥њ. «а основу варт≥сноњ величини межи можна використати той же в≥дсоток, встановлений ≤нструкц≥Їю про пор¤док обчисленн¤ ≥ сплати п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми та громад¤нами страхових внеск≥в до ѕенс≥йного фонду ”крањни, а також обл≥ку надходженн¤ ≥ витрачанн¤ його кошт≥в. ¬провадженн¤ такого розрахунку встановить взаЇмов≥дпов≥дальн≥сть особи та держави у сфер≥ пенс≥йного забезпеченн¤, ¤к це ≥ повинно бути у правов≥й держав≥. ¬ ц≥й систем≥ пенс≥йного забезпеченн¤ в≥дпадаЇ необх≥дн≥сть такого пон¤тт¤ ¤к максимальна пенс≥¤, тобто: ¤ку пенс≥ю прац≥вник заробив, таку ≥ отримуватиме.
—ѕ»—ќ використаних першоджерел та л≥тератури онституц≥¤ ”крањни Ц «акон ”крањни в≥д 28 червн¤ 1996 р. // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни (¬¬–). Ц 1996. Ч є30. Ц —.141.
Ќазва: ѕроблеми правового регулюванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (8318 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
