ћакроеконом≥ка > ѕроблеми правового регулюванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥
ƒл¤ нарахуванн¤ трудових пенс≥й приймаЇтьс¤ зароб≥ток, ¤кий не перевищуЇ 10-кратного розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати. «ароб≥ток у частин≥, ¤ка не перевищуЇ 4-кратного розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, враховуЇтьс¤ дл¤ призначенн¤ пенс≥њ повн≥стю. ожна наступна частина зароб≥тку враховуЇтьс¤ дл¤ призначенн¤ в такому розм≥р≥: в межах 5-го м≥н≥муму зароб≥тноњ плати Ц 85%, 6-го Ц 70%, 7-го Ц 55%, 8-го Ц 40%, 9-го Ц 25% ≥ 10-го м≥н≥муму зароб≥тку Ц 15%. ѕенс≥њ за в≥ком нараховуютьс¤ за нормою 55% зароб≥тку за стажу роботи в чолов≥к≥в 25 рок≥в ≥ ж≥нок Ц 20; з ≥нвал≥дност≥ ≤ групи Ц 70%; ≤≤ Ц 60% ≥ ≤≤≤ Ц 40% зароб≥тку, а в раз≥ втрати годувальника Ц 30% зароб≥тку померлого годувальника на кожного непрацездатного члена с≥мТњ. „ерез 2 роки пенс≥ю можна перерахувати за умови, що за ц≥ 2 роки середн≥й зароб≥ток вищий, н≥ж той, з ¤кого ран≥ше було нарахована пенс≥¤. якщо пенс≥онер бажаЇ повернутис¤ на ран≥ше отримувану пенс≥ю, проводитьс¤ не переведенн¤ з одн≥Їњ пенс≥њ на ≥ншу, а в≥дновленн¤ ран≥ше призначеноњ пенс≥њ. Ќарахуванн¤ пенс≥њ прац≥вникам де¤ких категор≥й ≥ профес≥й маЇ своњ особливост≥. ÷¤ особлив≥сть пол¤гаЇ у правилах визначенн¤ зароб≥тку дл¤ нарахуванн¤ пенс≥й. „инне пенс≥йне законодавство на цю особлив≥сть зважаЇ, ≥ на них поширюЇтьс¤ загальний пор¤док нарахуванн¤ пенс≥й. ѕ≥д час нарахуванн¤ пенс≥й громад¤нам ”крањни, ¤к≥ працюють в установах за кордоном чи в м≥жнародних орган≥зац≥¤х, за основу беретьс¤ зароб≥тна плата, ¤ку вони отримували перед в≥дТњздом, або за њхн≥м вибором зароб≥ток, визначений дл¤ громад¤н ”крањни Ц переселенц≥в ≥з ≥нших держав. ѕор¤док виплати пенс≥й викладено в статт¤х 84, 92 «акону ”крањни Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤Ф ≥ в≥домчих нормативних актах. ѕ≥сл¤ призначенн¤ пенс≥њ вс≥ документи надход¤ть спец≥ал≥стов≥ з виплати, ¤кий на њх п≥дстав≥ в≥дкриваЇ особлив≥ рахунки пенс≥онер≥в. ™ два способи виплати пенс≥й за м≥сцем проживанн¤ пенс≥онер≥в: через в≥дд≥ленн¤ звТ¤зку та ощадн≥ банки. ѕенс≥њ належить виплачувати щом≥с¤ц¤ наперед[28]. √ромад¤нам, ¤к≥ вињхали на пост≥йне проживанн¤ за кордон, пенс≥њ не призначаютьс¤. ѕенс≥њ призначен≥ в ”крањн≥ до вињзду на пост≥йне проживанн¤ за кордон, виплачуютьс¤ за 6 м≥с¤ц≥в перед вињздом за кордон. суми пенс≥й тим, хто вињхав до ≥нших крањн, перевод¤тьс¤ щоквартально. ѕенс≥йним фондом ”крањни починаючи з дати припиненн¤ њх виплати в ”крањн≥. суми пенс≥й, що належать пенс≥онеров≥ та неодержан≥ через його смерть, не включаютьс¤ до спадщини ≥ виплачуютьс¤ т≥льки непрацездатним членам с≥мТњ, ¤к≥ перебували на його утриманн≥ та належать до загалу забезпечуваних пенс≥Їю в раз≥ втрати годувальника. ¬иплачуЇтьс¤, ¤кщо за нею звернулис¤ не п≥зн≥ше 6 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ смерт≥ пенс≥онера. « пенс≥њ може бути утримано не б≥льше 50% њњ розм≥ру: на утриманн¤ член≥в с≥мТњ, на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в в≥д розкраданн¤ майна п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, на компенсац≥ю збитк≥в, завданих кал≥цтвом чи ≥ншим ушкодженн¤м здоровТ¤, а також у звТ¤зку з≥ смертю годувальника, на поверненн¤ завищених сум зароб≥тноњ плати у передбачених законодавством випадках. «а вс≥ма ≥ншими випадками ст¤гнень може бути утримано не б≥льше 20% пенс≥й. Ќе можна утримувати з пенс≥њ недоњмки за податками, зборами та ≥ншими видами заборгованост≥. ѕерех≥д до ринкових в≥дносин, висока ступ≥нь диференц≥ац≥њ доход≥в громад¤н потребують докор≥нноњ перебудови системи пенс≥йного забезпеченн¤ шл¤хом впровадженн¤, пор¤д ≥з системою загальнообовТ¤зкового державного пенс≥йного страхуванн¤, ≥нституту додаткового пенс≥йного страхуванн¤ ¤к перспективноњ форми соц≥ального самозахисту громад¤н похилого в≥ку. ÷ей ≥нститут передбачаЇтьс¤ в ”каз≥ ѕрезидента ”крањни в≥д 18 жовтн¤ 1997 року Уѕро основн≥ напр¤ми соц≥альноњ пол≥тики на 1997-2000 рокиФ[29] ¤к один ≥з вид≥в майбутньоњ трир≥вневоњ системи пенс≥й: трудова, соц≥альна та додаткова, ¤ка забезпечуватиметьс¤ за допомогою недержавного пенс≥йного страхуванн¤. ¬ св≥тов≥й практиц≥ його зд≥йснюють недержавн≥ пенс≥йн≥ фонди та страхов≥ орган≥зац≥њ. ” нов≥й структур≥ в≥дносин м≥ж державою, роботодавцем та прац≥вником система недержавного пенс≥йного забезпеченн¤ буде вир≥шувати наступн≥ завданн¤: п≥двищенн¤ соц≥альноњ захищеност≥ громад¤н шл¤хом створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ефективних соц≥ально-ф≥нансових ≥нститут≥в, ¤к≥ дозвол¤ть акумулювати кошти громад¤н, п≥дприЇмств, нарощувати њх шл¤хом ≥нвестуванн¤ ≥ спр¤мовувати на виплату додаткових до державних пенс≥й; ц≥льове використанн¤ кошт≥в в ≥нтересах громад¤н, включаючи право на успадкуванн¤; вир≥шенн¤ проблеми п≥льгових пенс≥й прац≥вникам певних профес≥йних категор≥й шл¤хом њх переведенн¤ у сферу недержавного пенс≥йного забезпеченн¤ ≥ створенн¤ профес≥йних пенс≥йних систем ¤к важливоњ ланки соц≥ального та економ≥чного партнерства держави, роботодавц¤ прац≥вника; акумул¤ц≥¤ в ≥нститутах недержавного пенс≥йного забезпеченн¤ значних ф≥нансових ресурс≥в, створенн¤ ефективних орган≥зац≥йно-правових форм взаЇмод≥њ р≥зних державних ≥ недержавних ≥нститут≥в з метою максимального використанн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в недержавного пенс≥йного забезпеченн¤, що спри¤тиме покращанню ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ”крањн≥. ¬ крањнах ѕ≥вденноњ ™вропи (≤тал≥¤, ≤спан≥¤, √рец≥¤, ѕортугал≥¤) ≥сторично р≥вень державного пенс≥йного забезпеченн¤ був досить високим, тому стимул≥в дл¤ розвитку ≥ндив≥дуального або ф≥нансового роботодавцем пенс≥йного забезпеченн¤ там мало. ј в Ќ≥дерландах та ¬еликобритан≥њ, де з державним пенс≥йним забезпеченн¤м склалась протилежна ситуац≥¤, недержавне пенс≥йне страхуванн¤ та п≥дприЇмницьк≥ спонсорськ≥ пенс≥йн≥ програми, ¤к≥ п≥дтримуютьс¤ державою шл¤хом адм≥н≥стративних ≥ податкових п≥льг, набули широкого використанн¤[30]. ¬провадженн¤ недержавного пенс≥йного страхуванн¤ в ”крањн≥ повТ¤зане з певними труднощами. ” нас в≥дсутн≥ ≥сторичн≥ корен≥ застосуванн¤ цього ≥нституту, нестаб≥льн≥сть економ≥чних в≥дносин, недов≥рливе ставленн¤ населенн¤ до реформ в держав≥. “ому, на шл¤ху до недержавного соц≥ального страхуванн¤ необх≥дне буде подолати значний психолог≥чний барТЇр громад¤н. “акож ≥ недостатнЇ ≥ наукове вивченн¤ даного ≥нституту, в≥дсутн¤ правова база. ѕроект «акону Уѕро недержавн≥ пенс≥йн≥ фондиФ визначаЇ недержавний пенс≥йний фонд ¤к юридичну особу, створену роботодавцем, ¤ка маЇ право провадженн¤ д≥¤льност≥ з недержавного пенс≥йного забезпеченн¤. Ќедержавн≥ пенс≥йн≥ фонди можуть бути в≥дкрит≥ (доступн≥ дл¤ ус≥х субТЇкт≥в) або закрит≥ (корпоративн≥), при чому, останн≥ Ц ¤к добров≥льн≥, так ≥ обовТ¤зков≥. ѕрофес≥йн≥ пенс≥йн≥ системи (пенс≥йн≥ системи, ¤к≥ формуютьс¤ за ознакою належност≥ њх субТЇкт≥в до певноњ профес≥йноњ групи) можуть реал≥зовуватись лише через корпоративн≥ пенс≥йн≥ фонди, ¤к≥ створюватимутьс¤ роботодавцем або групою роботодавц≥в з метою додаткового пенс≥йного забезпеченн¤ громад¤н, ¤к≥ перебували у трудових в≥дносинах з цим роботодавцем за певною профес≥йною ознакою[31]. —.—ивак вважаЇ, що кардинальним вир≥шенн¤м проблеми п≥льгових пенс≥й Ї њх переведенн¤ в систему недержавних пенс≥йних фонд≥в, ¤к≥ утворюватимутьс¤ за профес≥йною ознакою. ÷е, по-перше, посилить в≥дпов≥дальн≥сть роботодавц¤ за створенн¤ безпечних умов прац≥, ¤к≥ б запоб≥гали передчасн≥й профес≥йн≥й непрацездатност≥ прац≥вник≥в ≥ , в≥дпов≥дно, виникненню у них права на п≥льгове пенс≥йне забезпеченн¤ за його рахунок, ≥ по-друге, зв≥льнить державний ѕенс≥йний фонд в≥д виплат за п≥льговим пенс≥йним забезпеченн¤м, що позитивно вплине на р≥вень забезпеченн¤ вс≥х пенс≥онер≥в, а також дозволить економ≥чно обгрунтувати тарифи страхових внеск≥в окремо дл¤ кожноњ профес≥йноњ пенс≥йноњ системи. ѕравовою п≥дставою проведенн¤ такоњ реформи Ї закр≥плений законодавцем принцип повноњ в≥дпов≥дальност≥ власника за створенн¤ безпечних та нешк≥дливих умов прац≥[32]. Ќайб≥льш проблемним, мабуть, буде п≥льгове пенс≥йне забезпеченн¤ в тих сферах, де шк≥длив≥ та небезпечн≥ р≥вн≥ профес≥йних ризик≥в залежать в≥д майбутнього техн≥чного удосконаленн¤ ≥ роботодавець обТЇктивно не може повн≥стю њх усунути. ћожливо в≥дпов≥дальн≥сть за п≥льгове пенс≥йне забезпеченн¤ таких профес≥йних категор≥й сл≥д передбачити в межах державноњ пенс≥йноњ системи. ¬≥дносини в систем≥ недержавного пенс≥йного забезпеченн¤ мають бути догов≥рними, що передбачаЇ добров≥льну участь ≥ р≥вн≥сть прав субТЇкт≥в цих в≥дносин. ¬одночас на корпоративн≥ пенс≥йн≥ фонди покладатиметьс¤ обовТ¤зок виплачувати п≥льгов≥ пенс≥њ у звТ¤зку з особливими умовами прац≥, що передбачаЇ поЇднанн¤ ¤к добров≥льноњ, так ≥ обовТ¤зковоњ участ≥ роботодавц¤. ¬супереч цьому проект «акону Уѕро недержавн≥ пенс≥йн≥ фондиФ не встановлюЇ ч≥тких критер≥њв розмежуванн¤ названих двох форм. ќбовТ¤зков≥сть профес≥йного пенс≥йного страхуванн¤ повинна передбачатис¤ не в рамках ц≥лоњ економ≥ки, а лише в певних галуз¤х дл¤ прац≥вник≥в окремих профес≥й. —творенн¤ недержавних пенс≥йних фонд≥в потребуватиме певних правових гарант≥й њх над≥йност≥, тобто спроможност≥ в≥дпов≥дати за своњми зобовТ¤занн¤ми перед учасниками та забезпечувати повну реал≥зац≥ю пенс≥йних прав громад¤н. ѕершою такою гарант≥Їю маЇ стати закр≥пленн¤ на законодавчому р≥вн≥ правовоњ природи фонду ¤к некомерц≥йноњ орган≥зац≥њ. ћетою його ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ маЇ бути не збагаченн¤ засновник≥в, а реал≥зац≥¤ статутних ц≥лей фонду, тобто ф≥нансуванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ громад¤н. ѕевною гарант≥Їю стало б ≥ нормативно-правове регулюванн¤ умов та пор¤дку створенн¤ недержавних пенс≥йних фонд≥в: державна реЇстрац≥¤ ¤к самих фонд≥в, так ≥ пенс≥йних схем, ¤к≥ ними використовуватимутьс¤, а також л≥цензуванн¤ цього виду д≥¤льност≥. ѕроцедура реЇстрац≥њ та л≥цензуванн¤ забезпечить реал≥зац≥ю функц≥й державного контролю за створенн¤м та д≥¤льн≥стю фонд≥в, що зменшить можлив≥сть правопорушень в систем≥. —лушн≥ й пропозиц≥њ економ≥ст≥в щодо необх≥дност≥ законодавчого закр≥пленн¤ системи економ≥чних норматив≥в: розм≥ру статутного фонду, норми страхового резервуванн¤ кошт≥в, м≥н≥мального в≥дсотка вкладенн¤ актив≥в у державн≥ ц≥нн≥ папери[33].
Ќазва: ѕроблеми правового регулюванн¤ пенс≥йного забезпеченн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (8318 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
