ћаркетинг > ÷≥ноутворенн¤ на промислов≥ товари
÷≥ноутворенн¤ на промислов≥ товари—тор≥нка: 1/7
ѕлан ¬ступ ќсновн≥ фактори та умови ц≥ноутворенн¤. —уть ≥ постановка ц≥лей ц≥ноутворенн¤. ћетодика формуванн¤ ц≥н. ¬изначенн¤ попиту та значенн¤ ц≥новоњ еластичност≥ попиту. ќц≥нка витрат. јнал≥з ц≥н ≥ товар≥в конкурент≥в та ≥нших зовн≥шн≥х фактор≥в. ¬становленн¤ к≥нцевоњ ц≥ни на промисловий товар. ÷≥нова ситуац≥¤ в ”крањн≥. ¬исновок ѕри встановленн≥ ц≥ни необх≥дно враховувати не лише ц≥нн≥сть ≥ витрати, але й сов≥сть. «ниженн¤ ц≥н-це легкий спос≥б швидко привернути ува- гу кл≥Їнт≥в, але поганий спос≥б дл¤ забезпеченн¤ усп≥ху на довгостроковий пер≥од. ѕричина в тому, що, знизив- ши ц≥ну на 10%, ви ризикуЇте понизити св≥й прибуток на 50%. ѕ≥дприЇмства часто намагаютьс¤ понизити ц≥- ну, але Узнизити ц≥ни взмоз≥ кожний, але не кожному вистачаЇ розуму зробити товар кращимФ. ‘≥л≥п јрмор ( Philip Armour ). ¬ступ ¬с≥ товари та послуги мають ¤к ц≥ну, так ≥ варт≥сть. Ѕ≥льш≥сть некомерц≥йних та вс≥ ко-мерц≥йн≥ орган≥зац≥њ повинн≥ встановлювати своњ ц≥ни, будь то в≥дом≥ Уграб≥жницьк≥Ф ц≥ни The Times, ц≥на вх≥дного квитка на остр≥в, де похоронена принцеса ƒ≥ана, чи то ц≥на квит-к≥в на „емп≥онат св≥ту по футболу дл¤ тих, хто не взмоз≥ купити њх оф≥ц≥йним шл¤хом. ћи зустр≥чаЇмо ц≥ну в р≥зних м≥сц¤х. ¬и вносите квартплатню, платню за навчанн¤, сплачуЇте рахунок вашого л≥кар¤. јв≥акомпан≥њ ≥ автокомпан≥њ беруть ≥з вас плату за проњзд, ком-службиЧ плату за послуги, банкЧ в≥дсотки за грош≥, одержавшим хабар, щоб допомогти т≥ньов≥й особ≥ прикарманити взнос, з≥бран≥ провсоюзом.Ф÷≥наФ керуючого- зарплатн¤, продавц¤Ч ком≥с≥йн≥, ≥ нак≥нець, хоча економ≥сти з цим ≥ не погод¤тьс¤, б≥льш≥сть вв-жають подоходний податок платою за можлив≥сть заробл¤ти грош≥. ” найвужчому розум≥нн≥, ц≥наЧце к≥льк≥сть грошей, що надаютьс¤ за товар чи послугу. ” б≥льш широкому розум≥нн≥Чце сума тих ц≥нностей, ¤к≥ споживач в≥ддаЇ в обм≥н на пр-во волод≥ти чи використовувати товар чи послугу. ” ц≥й курсов≥й робот≥ ми розгл¤немо складну динам≥ку ц≥ноутворенн¤ промислових товар≥в. ≤сторично ц≥ни встановлювалис¤ в результат≥ торг≥вл≥ м≥ж продавцем та покупцем. ѕродавець ¤к правило назначаЇ ц≥ну вищу, чим в≥н оч≥куЇ отримати, а покупецьЧц≥ну, нижче т≥Їњ, ¤ку в≥н згоден сплатити. “оргуючись, вони встановлюють погоджену ц≥ну. ожний покупець платить свою ц≥ну за один ≥ той самий товар в залежност≥ в≥д його потреб та вм≥нн¤ вести торги. ¬ наш час б≥льш≥сть продавц≥в встановлюють Їдину ц≥ну дл¤ вс≥х покупц≥в. ÷¤ ≥де¤ зТ¤вилас¤ ще в к≥н. 19 ст., коли широкий асортимент товар≥в ≥ велика к≥льк≥сть роб≥тник≥в заставили ‘.¬.¬улворта та ≥нших торговц≥в увести Упол≥тику одн≥Їњ ц≥ниФ. ѕроте компан≥¤ не просто встановлюЇ Їдину ц≥ну, а швидше створюЇ ц≥лу систему ц≥ноутворенн¤, ¤ка охоп-люЇ ц≥ни на р≥зн≥ товари ≥з асортименту. —труктура ц≥ноутворенн¤ зм≥нюЇтьс¤ одночасно з тим, ¤к товар проходить св≥й життЇвий цикл. омпан≥¤ корегуЇ ц≥ни на товар, ви-ход¤чи з витрат та попиту, враховуючи р≥зницю м≥ж ситуац≥Їю та потребою покупц≥в. як уже пере-конливо показала практика, на прийн¤тт¤ р≥шень про ц≥ноутворенн¤ впливаЇ надто склад-на на¤вн≥сть фактор≥в зовн≥шнього середовища та конкуренц≥њ. “ому в д≥¤льност≥ п≥дпри-Їмства процес ц≥ноутворенн¤ Ї надто важливим, ≥ зовс≥м нелегким Ї завданн¤ у прийн¤тт≥ к≥нцевоњ ц≥ни на товар. “акож головна увага в основн≥й частин≥ даноњ роботи буде прид≥л¤тис¤ сучасн≥й ц≥нов≥й ситуац≥њ промислових товар≥в в ”крањн≥ та р≥зним ≥снуючим методам њх ц≥ноутворенн¤. ÷е питанн¤ Ї дуже болючим дл¤ нашоњ крањни, оск≥льки ц≥на була ≥ залишаЇтьс¤ найважлив≥шим критер≥Їм прийн¤тт¤ споживчих р≥шень. ƒл¤ крањн ≥з невисоким р≥внем житт¤, дл¤ б≥дних прошарк≥в населенн¤, а також доречно дл¤ товар≥в массового попитуЧце характерно. јле за останн≥й час мають сенс широкорозвинен≥ ≥нш≥, нец≥нов≥ фактори конкуренц≥њ. ѕроте, ц≥на все ж таки збер≥гаЇ своњ позиц≥њ ¤к традиц≥йний елемент конкурентноњ пол≥тики та значно впливаЇ на ринкове становище ≥ прибуток п≥дприЇмства. –азом з тим, ц≥нова пол≥тика багатьох ф≥рм, зокрема в ”крањн≥, нер≥дко Ї недостатньо квал≥ф≥кованою. Ќайб≥льш часто зустр≥чаютьс¤ наступн≥ помилки: ц≥ни недостатньо структуризуютьс¤ по р≥зним вар≥антам товару та сегментам ринку; ц≥ни слабо пристосован≥ до зм≥н ринковоњ ситуац≥њ; ц≥ноутворенн¤ надто ор≥Їнтоване на витрати; ц≥на використовуЇтьс¤ без звТ¤зку з ≥ншими елементами маркетингу. ƒан≥ недол≥ки визван≥ в багатьох випадках насл≥дком плановоњ економ≥ки, коли ц≥ни визначалис¤ директивно чи лише на основ≥ витрат, а також браком досв≥ду украњнських кер≥вник≥в в област≥ маркетингу. “ому дуже важливим Ї використанн¤ в≥дпрацьованих маркетингових п≥дход≥в. ќсновн≥ фактори та умови ц≥ноутворенн¤. ќсновними задачами маркетингового розрахунку ц≥н Ї врахуванн¤ в≥дпов≥дних обмежень, тобто фактор≥в, ¤к≥ зменшують чи розширюють можливий ≥нтервал вар≥ац≥й ц≥н на той чи ≥нший товар. «наченн¤ фактора ц≥ни в маркетингу--одна з головних проблем маркетингу взагал≥ ≥ промислового маркетингу зокрема. ÷е по¤снюЇтьс¤ р¤дом обставин: ц≥наЧнайб≥льш важливий показник дл¤ компан≥њ, оск≥льки њњ головна функц≥¤ пол¤гаЇ в забезпеченн≥ доходу в≥д продажу товар≥в; вс≥ ф≥рми, кр≥м тих, що продають стандартн≥ вироби на ринку чистоњ конкуренц≥њ, змушен≥ приймати р≥шенн¤ по ц≥нах; визначенн¤ ц≥ни часто залежить в≥д труднощ≥в, що виникли у ф≥рм≥ в попередн≥й пер≥од ≥ не в≥дображають зм≥н, ¤к≥ в≥дбулис¤ за цей час; в р¤д≥ галузей (де панують монопол≥њ або мають м≥сце так≥ тенденц≥њ) ц≥ноутворенн¤ в≥д≥граЇ вир≥шальну роль в комплексн≥й програм≥ маркетингу ≥, кр≥м того, Ї обТЇктом пильноњ уваги, а нер≥дко ≥ пр¤мого впливу законодавства ≥ державних служб. ¬загал≥ фактори под≥л¤ють на зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥.. –ис. є1.  ¬нутр≥шн≥ фактори: «овн≥шн≥ фактори:  ÷≥л≥ маркетингу ’арактер ринку та попиту —тратег≥¤ комплексу –≥шенн¤ по онкуренц≥¤   маркетингу ц≥ноутворенню ≤нш≥ фактори зовн. серед. ¬итрати (екон-ка,торгов≥ посер-ки, ќрган≥зац≥¤ ур¤д). ц≥ноутворенн¤ –исє1‘актори, що впливають на ц≥ноутворенн¤  ѕроте дан≥ фактори п≥дл¤гають б≥льш розширеному розпод≥лу та утворюють систему ц≥ноутворюючих фактор≥в.(див.рис.є2 ) ќсновними ц≥ноутворюючими факторами Ї величина ≥ динам≥ка попиту та пропонуванн¤ продукц≥њ. –инок та попит встановлюють верхню границю р≥вн¤ ц≥н, а витратиЧнижн≥й. ≥нцев≥ споживач≥ та закупщики промислових товар≥в вр≥вноважують ц≥ну на товари та види послуг ≥з врахуванн¤м отриманоњ вигоди в≥д можливост≥ мати чи користуватис¤ товаром чи послугою. ѕроте степ≥нь свободи формуванн¤ продавцем ц≥ни зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д типу ринку. ≈коном≥сти вид≥лили чотири тип≥в ринк≥в, кожний ≥з ¤ких вказуЇ на своњ вимоги в ц≥ноутворенн≥. явище у св≥т≥ р≥дк≥сне, однак ц≥лком реальне, коли монопол≥стом виступаЇ державна орган≥зац≥¤ або компан≥¤ з товаром-новинкою, аналога ¤кому поки що немаЇ. …детьс¤ про чисту монопол≥ю. ” ц≥й ситуац≥њ орган≥зац≥¤ поводить себе по-р≥зному. ћоже в≥дпускати продукц≥ю за ц≥ною, нижчою за соб≥варт≥сть. ѕокриваЇ збитки за рахунок дотац≥й з бюджету, що маЇ м≥сце при продажу де¤ких контролюючих державою промислових товар≥в. ƒопускаЇтьс¤ вар≥ант, коли держава чи сама ф≥рма встановлюЇ певну м≥н≥мальну або так звану справедливу норму прибутку. ÷е даЇ змогу забезпечувати нормальну роботу виробничих структур. «устр≥чаЇтьс¤ вар≥ант, коли ф≥рма-монопол≥ст встановлюЇ високу ц≥ну (аби лише сприйн¤в њњ ринок), одержуючи при-буток. “рапл¤Їтьс¤ це р≥дко, адже через податки держава обмежуЇ встановленн¤ високоњ ц≥ни, та й конкуренти завжди напоготов≥Чтут же почнуть пропонувати ≥дентичн≥ товари за нижчою ц≥ною. ќтже, чиста монопол≥¤ маЇ м≥сце на ринку одного продавц¤. –≥зновидом монопол≥й Ї ур¤дова монопол≥¤, торг≥вельнорегулююча монопол≥¤ та торг≥вельно-нерегулююча монопол≥¤. ѕри монопол≥стичн≥й конкуренц≥њ ринок м≥стить велику к≥льк≥сть покупц≥в та продав-ц≥в, при чому останн≥ зм≥нюють окрем≥ характеристики товар≥в ≥, в≥дпов≥дно, њх ц≥ну. ѕродавц≥ можуть розмножити характеристики ≥ ¤к≥сть самого товару, його стилю чи супроводжуючого обслуговуванн¤, що призводить до винекненн¤ де¤кого д≥апазону ц≥н. ѕокупц≥ готов≥ платити р≥зн≥ суми, беручи до уваги в≥дм≥нн≥ ¤кост≥ товару. ѕродавц≥ намагаютьс¤ ≥ндив≥дуал≥зувати пропозиц≥ю дл¤ р≥зних споживчих сегмент≥в, ≥ за вийн¤тком ц≥ни, широко використовують дл¤ цього торгов≥ марки, рекламу та персональний продаж. Ќаприклад, компан≥њ DanoneТs Lea ≥ Perrins та де¤к≥ ≥нш≥ марки скл¤ноњ тари змагаютьс¤ з багатьма нац≥ональними та ≥ноземними марками, що в≥др≥зн¤ютьс¤ по ц≥новим та нец≥новим факторам. ќск≥льки на ринку д≥Ї багато конкурент≥в, кожна окрема компан≥¤ попадаЇ п≥д менший вплив маркетингових стратег≥й ≥нших конкурент≥в, н≥ж на ол≥гопол≥стичних ринках.
Ќазва: ÷≥ноутворенн¤ на промислов≥ товари
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (5395 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
