Sort-ref - ÷≥ноутворенн¤ на промислов≥ товари


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

ћаркетинг > ÷≥ноутворенн¤ на промислов≥ товари

У«н≥манн¤ вершк≥вФ, максимальне ковзанн¤ по сегментам ринкуЧстратег≥¤, основана на швидкому оновленн≥ продукц≥њ, на зм≥н≥ сегмент≥в ринк≥в. Ќа новий продукт встановлюЇтьс¤ максимально можлива ц≥на; п≥сл¤ цього, ¤к продаж≥ зниз¤тьс¤, встановлюЇтьс¤ нова ц≥наЧдл¤ наступного ( по р≥вню доход≥в) сегменту ринка ≥ т.д. “ака стратег≥¤ прим≥н¤Їтьс¤, ¤кщо: значна к≥льк≥сть покупц≥в створюЇ терм≥новий попит на товар; витрати на виробництво товара малими парт≥¤ми не наст≥льки висок≥, щоб знищити вс≥ його переваги, дос¤гнут≥ в результат≥ високоњ ринковоњ моб≥льност≥; висока ц≥на не приверне увагу ≥нших конкурент≥в; висока ц≥на п≥дтримуЇ думку про те, що даний продуктЧнайвищоњ ¤кост≥.

ласичним прикладом даного п≥дходу до ц≥ноутворенн¤ Ї електронна промислов≥сть упродовж 70-80рр., коли вс≥ новинки спочатку пропонувалис¤ за вийн¤тково високими ц≥нами. ” —Ўј перш≥ зразки м≥крокалькул¤тор≥в продавались за ц≥ною $200 та вище, а сьогодн≥ њх можна придбати за $5.

Ћ≥дерство по ¤кост≥ товаруЧкомпан≥¤ здатна витримати висок≥ ц≥ни на своњ това-ри, що обумовлен≥ вищим р≥внем ¤кост≥ ≥ значними витратами на розробку питань ¤кост≥. —каж≥мо, ф≥рма У атерп≥лларФ пропонуЇ буд≥вельн≥ машини вищоњ ¤кост≥ та в≥дм≥нне серв≥сне обслуговуванн¤. ¬она взмоз≥ соб≥ дозволити дос¤гненн¤ ц≥л≥ л≥дер-ства в ¤кост≥, при б≥льш високих ц≥нах, чим у њњ конкурент≥в.ј також,

—творенн¤ в≥дпов≥дного у¤вленн¤ (≥м≥джу) про ф≥рму.

ѕроникненн¤ на нов≥, в тому числ≥ й зовн≥шн≥ ринки.

ћаксим≥зац≥¤ прибутку в≥д продажу вс≥Їњ на¤вноњ номенклатури товар≥в, а не ¤кого-небудь одного з них.

Ќ≥двищенн¤ репутац≥њ ф≥рми серед оптових ф≥рм, ¤к≥ реал≥зують њњ товари.

ѕ≥дтримка основних складових комплексу маркетингових засоб≥в.

омпан≥њ також можуть використовувати ц≥ну дл¤ дос¤гненн¤ б≥льш специф≥чних ц≥лей, наприклад: низьк≥ ц≥ни встановлюютьс¤ дл¤ захисту в≥д проникненн¤ на ринок конкурент≥в, ц≥ни, аналог≥чн≥ ц≥нам конкурент≥в,--дл¤ стаб≥л≥зац≥њ ринку.

÷≥на може встановлюватис¤ з ц≥ллю збереженн¤ заохоченн¤ покупц≥в до по¤ви нового товару, п≥дтримки торгових посередник≥в чи нав≥ть дл¤ захисту в≥д вм≥шуванн¤ держави. ƒл¤ попул¤ризац≥њ товару чи приверненн¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ споживач≥в в магазини роздр≥бноњ торг≥вл≥ ц≥ни можуть бути тимчасово зниженими. ÷≥ни на одн≥ види товар≥в можуть встановлюватис¤ таким чином, щоб спри¤ти збуту ≥нших товар≥в асортиментноњ групи. ќтже, ц≥ни можуть в≥д≥гравати вир≥шальну роль в дос¤гненн≥ поставлених ц≥лей на вс≥х р≥вн¤х товарноњ пол≥тики компан≥њ. ѕроте вказан≥ ц≥л≥ ц≥новоњ пол≥тики сп≥вв≥днос¤тьс¤ м≥ж собою, далеко не завжди сп≥впадаючи. Ќа р≥зних етапах ф≥рма прид≥л¤Ї приор≥тетну увагу р≥зним ц≥л¤м.

” галуз¤х, ¤к≥ виробл¤ють промислов≥ товари, б≥льше значенн¤ прид≥л¤Їтьс¤ одержанню прибутку на ≥нвестований кап≥тал. ѕри виробництв≥ ун≥кальних товар≥в ≥ товар≥в на замовленн¤ найважлив≥шою метою може бути збереженн¤ кадрового потенц≥алу ≥ завантаженн¤ ун≥кального устаткуванн¤. ѕри цьому ц≥ни не будуть пост≥йними, встановленими раз ≥ назавжди. ѕри зм≥н≥ обставин (витрат, умов ринку) кер≥вництво може перегл¤нути пр≥оритетн≥сть ц≥лей, що призведе до коригуванн¤ ц≥новоњ пол≥тики. ” будь-¤кому випадку ц≥нову пол≥тику сл≥д розгл¤дати ¤к зас≥б дл¤ зд≥йсненн¤ програми маркетингу, ¤ка в свою чергу п≥дпор¤дкована ц≥л¤м глобальноњ пол≥тики ф≥рми. ÷≥л≥, поставлен≥ вищим кер≥вництвом, визначають також можливу пол≥тику у сфер≥ ц≥н дл¤ кожного конкретного товару.

ѕроте, нажаль, до цих п≥р ф≥рми допускають багато помилок в ц≥нових стратег≥¤х. ќсновн≥ ≥з нихЧнадлишкова ор≥Їнтац≥¤ ц≥н на соб≥варт≥сть; зап≥знюванн¤ (чи тимчасове попередженн¤) в ор≥Їнтац≥њ ц≥н на ринков≥ зм≥ни; недостатнЇ урахуванн¤ реальноњ ситуац≥њ на ринку; в≥дсутн≥сть вар≥ац≥й ц≥ни в залежност≥ в≥д р≥зних складових частин, характеристик товару ≥ сегмент≥в ринку.

—еред головних проблем ц≥ноутворенн¤ в промисловому маркетингу вид≥л¤ютьс¤ наступн≥: виб≥р способу ц≥ноутворенн¤, адаптац≥¤ ц≥ни до зм≥н обставин та можливостей; сприйманн¤ зм≥ни ц≥н споживачами та еластичн≥сть попиту; ц≥нова пол≥тика в умовах конкурентноњ боротьби.

ћетодика формуванн¤ ц≥н.

≤снують р≥зн≥ способи ц≥ноутворенн¤. ¬ маленьких ф≥рмах (¤к, дореч≥, ≥ в умовах дикта-ту централ≥зованоњ влади) ц≥ни встановлюютьс¤ часто керуючими вказ≥вками через голови спец≥ал≥ст≥в по маркетингу. ” великихЧнавпаки, рег≥ональними кер≥вниками, а також в≥д-пов≥даючими за окрем≥ групи промислових товар≥в, але також без залученн¤ маркетинго-воњ служби; при цьому центральне кер≥вництво ф≥рми визначаЇ лише найб≥льш загальн≥ задач≥ та стратег≥ю ц≥ноутворенн¤. ” галуз¤х, де ц≥на Ї визначаючим фактором ( аерокосм≥чноњ, зал≥знодорожньоњ, нефт¤ноњ), компан≥њ часто змушен≥ жорстко стаб≥л≥зувати ц≥ни чи просто сл≥дувати тут принципу У¤к ≥нш≥Ф.

Ќайпрост≥ший метод ц≥ноутворенн¤Чпрейскурантний,--¤вл¤Ї собою просте додаванн¤ до вирахуваноњ соб≥вартост≥ одиниц≥ товару величину, що в≥дпов≥даЇ заданому в≥дсотку прибутку. ÷е так називаюча первинна ц≥на, регулюванн¤ ¤коњ ≥ Ї зм≥ст ц≥новоњ стратег≥њ маркетингу. ¬≥дпов≥даюча найб≥льш проста формула дл¤ визначенн¤ первинноњ продажноњ ц≥ни вигл¤даЇ наступним чином:

÷= ¬: (1- Ќп), де:

÷ Ц ц≥на продажу;

¬ Ц витрати виробництва (пр¤м≥ та непр¤м≥ ) та оборот;

Ќп Ц плануюча норма прибутку в дес¤тичних частках в≥д ц≥ни продажу.

“ак, ¤кщо частка прибутку запланована у розм≥р≥ 20%, а соб≥варт≥сть одиниц≥ товара складаЇ 16$,то ринкова ц≥на,визначаЇтьс¤: 16:(1-0,2)=20$

ѕрейскурантний метод ц≥ноутворенн¤ надто простий ≥ на перший погл¤д привертаЇ увагу тим, що дозвол¤Ї штабу ф≥рми створити своњм п≥длеглим на м≥сц¤х ч≥ткий алгоритм дл¤ р≥шенн¤ приватних задач ц≥ноутворенн¤. Ѕ≥льш≥сть вважаЇ, що такий методЧнайнад≥йн≥ший ≥ дл¤ продавц¤, ≥ дл¤ покупц¤: при загостренн≥ попиту покупець гарантований в≥д спроб вз¤ти ≥з нього зайве; продавц≥, у свою чергу, ≥з гарант≥Їю повернуть вкладений кап≥тал. ўе одна перевага такого п≥дходу лежить у збереженн≥ суттЇвоњ залежност≥ ц≥ни в≥д величини витрат виробництва. јле в≥н багато в чому нелог≥чний та неефективний, оск≥ль-ки не враховуЇ поточний попит ≥ тому не даЇ можливост≥ встановити оптимальну ц≥ну. ѕроте ефективн≥сть прейскурантного ц≥ноутворенн¤ ( визначенн¤ ц≥ни в залежност≥ в≥д витрат виробництва ) вивлЇтьс¤ при умов≥ напруженоњ роботи над м≥н≥м≥зац≥Їю витрат ви-робництва, здатн≥сть дати абсолютне л≥деруванн¤ по витратам ≥ створити можливост≥ дл¤ реал≥зац≥њ стратег≥њ Уц≥наЧк≥льк≥стьФ. —аме цим можна по¤снити приклад, усп≥х Уфолькс-вагенаФ, ¤кий прот¤гом дес¤тил≥ть був найдешевшим автомоб≥лем свого класу, а ф≥рма при цьому отримала запланований прибуток, забезпечуючи њњ надзвичайно великими обс¤гами виробництва. ѕроте встановленн¤ прейскурантних ц≥н, ¤к правило, натрапл¤Ї на протид≥ю ринку, що не сприймаЇ дан≥ ц≥ни.

“акож ц≥на може бути ор≥Їнтована на прискоренн¤ обороту кап≥талу. ѕри величин≥ ≥нвестиц≥й 1 000 000 грн., запланованому обТЇм≥ продаж в 50 000 од. ≥ потреб≥ 20% обороту кап≥талу, при соб≥вартост≥ одиниц≥ товару 16 грн.,ц≥на дор≥внюватиме:16+0,20х 1000000: 50000=20грн.

ѕроте в цьому випадку виробник повинен передбачити, що обТЇм продаж може не до-с¤гнути запланованого р≥вн¤. ¬ цьому випадку важко визначити, ¤кий обТЇм продаж забез-печуЇ все-таки безбитков≥сть. “ут визначальну роль в≥д≥граЇ ≥нформац≥¤ про пост≥йн≥ вит-рати та витрати, що знаход¤тьс¤ в залежност≥ в≥д обТЇму виробництва та продаж.

¬становленн¤ конкурентноњ ц≥ниЧформуванн¤ ц≥н у в≥ношенн≥ ≥з ≥снуючими норма-ми ринка, з ор≥Їнтац≥Їю ц≥ни, встановленоњ конкурентами. ÷ей п≥дх≥д особливо пошире-ний в ол≥гопол≥зованих галуз¤х промисловост≥Чу виробництв≥ стал≥, паперу, м≥ндобрив. ¬икористовуЇтьс¤ в≥н ≥ в стратег≥њ Усл≥дуванн¤ за л≥деромФ. ¬ де¤ких випадках ф≥рми мо-жуть застосовувати невелик≥ надбавки чи скидки, алеЧ≥з в≥домою обережн≥стю.

ћетод поточноњ ц≥ни “акий п≥дх≥д приваблюЇ компан≥њ, ¤к≥ в своњй робот≥ бажають йти за л≥дером, ¤кий уже маЇ тверд≥ позиц≥њ на ринку. ѕри цьому припускаЇтьс¤, що ф≥рма, ¤ка маЇ досв≥д роботи, знаЇ ц≥ни, прийн¤т≥ дл¤ даного ринку. ƒо такого методу вдаютьс¤ ≥ в тих випадках, коли р≥вень витрат важко вим≥р¤ти. ¬ такому раз≥ припускають, що ц≥на, ¤ка встановилась на ринку, Ї результатом оптимального сп≥льного р≥шенн¤ ф≥рм даноњ галуз≥ промисловост≥. “ака ц≥на дозвол¤Ї дос¤гти прийн¤того р≥вн¤ окупност≥ кап≥таловкладень. ¬ першу чергу цей метод використовуЇтьс¤ на ринку однор≥дних товар≥в, таких, ¤к харчо-в≥ продукти, сировинн≥ матер≥али. “ут в умовах дуже сильноњ конкуренц≥њ ф≥рмам нав≥ть не доводитьс¤ приймати р≥шень по ц≥нах. ќсновним њх завданн¤м Ї контроль власних витрат виробництва.

Ќа ол≥гопол≥стичному ринку р≥вень ц≥н визначаЇтьс¤ метою, ¤ку ставить перед собою дом≥нуюча на ринку ф≥рма або негласна угода м≥ж вс≥ма учасниками.

«а ц≥Їњ ситуац≥њ компан≥¤, ¤ка бажаЇ зб≥льшити свою частку на ринку, повинна користу-ватис¤ ≥ншими, н≥ж ц≥нова конкуренц≥¤, засобами дл¤ зб≥льшенн¤ попиту на св≥й товар. ÷е може бути дос¤гнено за допомогою реклами, пол≥пшенн¤ серв≥сного обслуговуванн¤, п≥д-вищенн¤ над≥йност≥ вироб≥в, внесенн¤ ≥нших зм≥н, що впливають на р≥шенн¤ покупц¤ про куп≥влю. ≤стотним недол≥ком цього методу Ї те, компан≥¤ практично в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д проведенн¤ самост≥йноњ ц≥новоњ пол≥тики, прир≥каючи св≥й маркетинговий апарат на па-сивне насл≥дуванн¤ ≥нших.

÷≥ни можуть встановлюватис¤ у розрахунку на максим≥зац≥ю математичного оч≥ку-ванн¤ прибутку. “акий метод часто застосовуЇтьс¤, ¤кщо необх≥дно експерементальним шл¤хом знайти оптимальну ц≥ну продажу товара, аналоги ¤кого в≥дсутн≥ на ринку. …ого суть в наступному. ѕрипустимо, що в≥дносно низька ц≥на продукту (наприклад,8.5 грн.) даЇ невеликий прибуток (наприклад, 1 грн.) з високою ≥мов≥рн≥стю зд≥йсненн¤ продажу (наприклад, 0,81 на умовах ран≥ше обумовленого пер≥оду часу); тод≥ матиматичне оч≥ку-ванн¤ прибутку може бути оц≥нене величиною 0,81 грн. ѕри ц≥н≥ одиниц≥ товару в 11 грн. ѕрибуток в≥д його продажу зб≥льшуЇтьс¤ до 3.5 грн., проте ≥мов≥рн≥сть продажу ¤вно зни-зитьс¤, наприклад, до величини 0.3; тод≥ математичне оч≥куванн¤ прибутку складе 3.5х0.3=1.05 грн. ≤з зб≥льшенн¤м ц≥ни до 1.5 грн. ѕрибуток в≥д продажу одиниц≥ товару зб≥льшуЇтьс¤ до 7.5 грн., проте ≥мов≥рн≥сть укладанн¤ договору понизитьс¤ (наприклад, до 0.01); в останньому випадку оч≥куванн¤ прибутку може охарактеризувати цифра 0.075 грн.

ƒостатньо збудувати дещо б≥льш детальний граф≥к ≥ ви¤снити ц≥ну, при ¤к≥й оч≥куванн¤ прибутку максим≥зуЇтьс¤ ,--≥ задача вир≥шена.

якщо ринок стаб≥льний ≥ на ньому немаЇ тих, хто самост≥йно взмоз≥ вплинути на ц≥ну, тим самим створюютьс¤ умови дл¤ стаб≥льност≥ к≥нцевих ц≥н продажу та використанн¤ методу угоди притенз≥й партнер≥в по збуту. Ќавидемо приклад цього методу.

“ак ,наприклад, ¤кщо в≥дома роздр≥бна ринкова ц≥на на пропонуючу дл¤ виробництва та продажу пральну машину в розм≥р≥ 150$, то може бути розрахована наступна калькул¤ц≥¤: прибуток роздр≥бного торговц¤Ч20%, а його витратиЧще 10% ц≥ни, внасл≥док чого опто-ва ц≥на, по ¤к≥й в≥н отримуЇ товар, повинна бути 150(1-0.2-0.1)= 105$; прибуток оптового торговц¤Ч20%, а його витратиЧ5%, тому ц≥на машини, по ¤к≥й в≥н купуЇ њњ у ф≥рми-ви-робника, повинна скласти 105(1-0.2-0.05)=78.75$.

ќр≥Їнтуючись на цю ц≥ну, ф≥рма-виробник, ¤кщо вона намагаЇтьс¤ отримати б≥льш ви-сокий, чим в торг≥вл≥, прибуток в розм≥р≥ 25%, змушена поставити задачу зведенн¤ витрат виробництва до 78,75(1-0.25)= 59.1$. якщо це неможливо, ф≥рм≥ приходитьс¤ чи знизити особист≥ претенз≥њ на прибуток, чи добитис¤ цього в≥д своњх партнер≥в, чи загальними зу-силл¤ми скоротити витрати просуванн¤ товар≥в.

як в≥домо, у сучасн≥й економ≥чн≥й науц≥ найчаст≥ше вид≥л¤ють два етапи процесу ц≥но-утворенн¤ на п≥дприЇмств≥. ѕо-перше, визначенн¤ базовоњ ц≥ни, тобто ц≥ни виробництва. ѕо-друге, визначенн¤ остаточноњ ц≥ни з урахуванн¤м знижок, нац≥нок, транспортних, стра-хових, серв≥сних та ≥нших компонент≥в. «в≥дси розр≥зн¤ють пТ¤ть основних метод≥в розрахунк≥в базових ц≥н:

ћетод повних витрат Ї одним з найпоширен≥ших. ƒо повноњ суми витрат додаЇть-с¤ сума, що в≥дпов≥даЇ норм≥ прибутку. ÷им забезпечуЇтьс¤ покритт¤ вс≥х витрат ф≥рми ≥ отриманн¤ передбаченого прибутку. Ќайчаст≥ше при цьому ≥гноруЇтьс¤ еластичн≥сть попиту. ћетод застосовуЇтьс¤ п≥дприЇмствами з ч≥тко визначеною товарною диверси-ф≥кац≥Їю дл¤ розрахунк≥в ц≥н на вироби з низькою конкурентоспроможн≥стю або на зовс≥м нов≥ товари.

ћетод вартост≥ виготовленн¤ доповнюЇ попередн≥й ≥ застосовуЇтьс¤ в специф≥ч-них умовах дл¤ прийн¤тт¤ поточних господарських р≥шень щодо зб≥льшенн¤ маси при-бутку внасл≥док розвитку виробниц-тва, або коли вир≥шуютьс¤ питанн¤ стосовно зм≥н асортиментноњ пол≥тики чи виконанн¤ одноразових замовлень. «а цього методу до пов-ноњ суми витрат на придбанн¤ сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в додаЇтьс¤ сума, що в≥дпов≥даЇ власному внеску ф≥рми у формуванн¤ вартост≥ виробу.

ћетод граничних (маржинальних) витрат визначенн¤ базовоњ ц≥ни маЇ широке застосуванн¤ в ринков≥й економ≥ц≥. ƒо зм≥нних витрат на одиницю продукц≥њ додаЇтьс¤ сума (в≥дсоток), що гарантуЇ достаню норму прибутку дл¤ ф≥рми. …ого використанн¤ забезпечуЇ б≥льш широк≥ можливост≥ ц≥ноутворенн¤, але в умовах ”крањни стримуЇтьс¤ на¤вною системою бухгалтерського обл≥ку.

ћетод рентабельност≥ (прибутковост≥) ≥нвестиц≥й базуЇтьс¤ на тому, що проект маЇ забезпечити прибутков≥сть не меншу за варт≥сть позичених кошт≥в. ƒо сумарних витрат на одиницю товара додаЇтьс¤ сума в≥дсотк≥в за кредит. ÷ей метод застосовуЇтьс¤ п≥дприЇмствами з широким асортиментом виробництва товар≥в в умовах стаб≥льного економ≥чного стану, коли в≥дсутн≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси.

ћетод маркетингових оц≥нок передбачаЇ визначенн¤ ц≥ни залежно в≥д ринковоњ конТюнктури, стану внутр≥шнього та зовн≥шнього середовища. ¬≥н маЇ к≥лька вид≥в:

метод реакц≥њ покупц≥в, коли продавець намагаЇтьс¤ зТ¤сувати ц≥ну, за ¤ку покупець з найб≥льшою ймов≥рн≥стю придбаЇ товар;

метод придатноњ ц≥ни, що ор≥ЇнтуЇтьс¤ на ц≥нов≥ фактори п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ (без урахуванн¤ власного ф≥нансового стану);

тендерний метод, коли покупц≥ сам≥ беруть участь у пропонуванн≥ й визначен-н≥ ц≥ни. ѕеремагаЇ той споживач, котрий забезпечуЇ власнику товару найб≥ль-ший прибуток. ” крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою тендерний метод застосовуЇтьс¤, ¤к правило, при розм≥щенн≥ державних замовлень.

ќтже, оптимальною потр≥бно вважати ц≥ну, що забезпечуЇ впенен≥сть споживача у виг≥дност≥ придбанн¤ товару.

¬изначенн¤ попиту та значенн¤ ц≥новоњ еластичност≥ попиту.

як уже зазначалос¤ вище, на практиц≥ процес визначенн¤ та формуванн¤ ц≥н залежить в≥д багатьох фактор≥в, основними з ¤ких Ї: ѕќѕ»“, ¬»“–ј“», ќЌ ”–≈Ќ÷≤я. ќтже, розгл¤немо кожен з них дитальн≥ше.

¬≥домо, що попитЧце к≥льк≥сть товару, ¤ку споживач≥ готов≥ ≥ бажають придбати за одну ц≥ну, на даному ринку, прот¤гом даного пер≥оду. ≤снуЇ к≥лька головних фактор≥в, що визначають величину попиту: ≥снуючий р≥вень ц≥н на товари, доходи споживач≥в, њхн¤ по-вед≥нка,смаки ≥ запити, ц≥нова еластичн≥сть попиту,ц≥на на товари-зам≥нники тощо.

“ак, закон попиту стверджуЇ, що на ринку ≥снуЇ зворотн¤ залежн≥сть м≥ж ц≥нами та к≥льк≥стю товар≥в, на ¤к≥ Ї попит. якщо товар дешевшаЇ, його купуватимуть б≥льше (ефект зам≥ни). √раф≥чно це показано на мал.є1.

ћал.є1

D S

Q1 Q3 Q Q4 Q2 Q

P- ц≥на;

Q- обс¤ги виробництва (споживанн¤);

E- р≥вноважна ц≥на

ћал.є1 рив≥ попиту та пропонуванн¤.

ƒо класичноњ схеми д≥њ закону попиту споживач≥ часто внос¤ть власн≥ корективи. “ак, зниженн¤ ц≥ни впливаЇ на реальний дох≥д споживач≥в (ефект доходу). Ќа в≥дм≥ну в≥д ефекту зам≥ни ефект доходу може призвести до того, що споживач≥ купуватимуть пор≥в-н¤но меншу к≥льк≥сть товару, що став дешевшим, ¤кщо вони вир≥шать, що цей товар г≥р-ший за ≥нш≥ товари, ¤к≥ вони можуть купити тепер, коли њхн≥й реальний дох≥д зб≥льшивс¤. ќтже, сумарний ефект зам≥ни ц≥ни залежить в≥д в≥дносноњ величини та в≥дносного напр¤м-ку д≥њ ефекту зам≥ни ≥ ефекту доходу.

“акож суттЇво впливаЇ на попит к≥льк≥сть покупц≥в,≥нфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤ та процеси. ¬ свою чергу, обс¤г запропонованого на ринку товару залежить в≥д технолог≥њ виробництва, ц≥н на економ≥чн≥ ресурси, к≥лькост≥ товаровиробник≥в, податк≥в та субсид≥й. «окрема можна розгл¤нути дек≥лька правил, до ¤ких призводить взаЇмод≥¤ попиту та пропо-нуванн¤.

÷≥на, за ¤коњ к≥льк≥сть товару, на¤вного на ринку, дор≥внюЇ к≥лькост≥ товару, на котрий Ї попит, маЇ назву р≥вноважноњ. Ќа малюнку є4 вона позначена л≥терою ≈.

«б≥льшенн¤ попиту призводить до зростанн¤ р≥вноважноњ ц≥ни ≥ р≥вноважноњ к≥лькост≥ товару.(див.мал.є1).

«меншенн¤ попиту призводить до пад≥нн¤ р≥вноважноњ ц≥ни ≥ зменшенн¤ р≥вноваж-ноњ к≥лькост≥ товару.(див.мал.є1).

«б≥льшенн¤ пропонуванн¤ призводить до зменшенн¤ р≥вноважноњ ц≥ни та зб≥льшен-н¤ р≥вноважноњ к≥лькост≥ товару.(див.мал.є1).

—короченн¤ пропонуванн¤ веде до зб≥льшенн¤ р≥вноважноњ ц≥ни ≥ зменшенн¤ р≥вно-важноњ к≥лькост≥ товару.(див.мал.є1).

„утлив≥сть ринкового попиту по в≥дношенню до ц≥ни визначаЇтьс¤ сукупн≥стю факто-р≥в. “ак, ринок менш в≥дчуваЇ зм≥ни, коли:

товар ун≥кальний за своњми ¤кост¤ми (ефект ун≥кальност≥);

покупц≥ не пов≥домлен≥ про можлив≥ зам≥нювач≥;

покупц≥ не взмоз≥ пор≥вн¤ти ¤кост≥ продукту з його аналогами;

витрати на покупку даного товару невелик≥ в пор≥вн¤нн≥ з загальними доходами покупц≥в;

витрати на даний товар невелик≥ в пор≥вн¤нн≥ з ц≥ною к≥нцевого продукту, заради нормального використанн¤ ¤кого купуЇтьс¤ даний товар;

частина ц≥ни, њњ зм≥ни викликан≥ п≥д д≥Їю ф≥рм-конкурент≥в, органами влади та управл≥нн¤;

товар використовуЇтьс¤ разом ≥з тим, що був куплений ран≥ше (наприклад, де¤ка приставка);

товар маЇ високу ¤к≥сть, престиж, засв≥дчуЇ ≥ндив≥дуальн≥сть того, хто його придбав.

” випадку, коли конкуренти не реагують на активн≥сть компан≥њ зприводу зм≥ни ц≥н, вона взмоз≥ спробувати спрогнозувати залежн≥сть попиту в≥д визначеноњ нею ц≥ни на товар чи простим опитуванн¤м, чи експерементальним шл¤хом в спец≥ально в≥дведених дл¤ цього магазинах, секц≥¤х. якщо ж передбачаЇтьс¤, що так≥ д≥њ безповоротньо викличуть в≥дпов≥дну реакц≥ю конкурент≥в, то заранн¤ анал≥зуютьс¤ характерн≥ дл¤ них стратег≥њ ¤кост≥ та ц≥ноутворенн¤.

оли зм≥ни ц≥н не впливають н≥ на попит, н≥ на пропозиц≥ю ( ¤к це трапл¤Їтьс¤ в галу-з¤х, що отримують велик≥ дотац≥њ чи, навпаки, мають завеликий податок з обороту),--це в≥рна ознака в≥дсутност≥ розвинених ринкових в≥дносин, ¤к ≥ у випадку, коли ц≥ни вприн-цип≥ не взмоз≥ зм≥нюватис¤. –инок розвиваЇтьс¤ лише там, де попит ≥ пропозиц≥¤ гнучко реагують на зм≥ни ц≥н, проте сам≥ ц≥ни утворюютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥з особливост¤ми попиту та пропозиц≥њ.

„утлив≥сть ≥ ступ≥нь реагуванн¤ попиту на зм≥ну ц≥ни товару визначаЇтьс¤ за допомогою спец≥ального показникаЧц≥новоњ еластичност≥ попиту. ÷≥нова еластичность попиту даЇ можлив≥сть в≥дчути, ¤кою м≥рою покупц≥ ви¤вл¤ють своЇ ставленн¤ до зм≥н у ц≥нах з огл¤ду на к≥льк≥сть придбаних товар≥в.

ѕриклад. «а кризових обставин значно п≥вищуЇтьс¤ роль ц≥нового чинника у ринков≥й повед≥нц≥ широких верств американського сусп≥льства. ÷е значною м≥рою посилюЇ тен-денц≥ю до переважного зростанн¤ обороту УдешевихФ магазин≥в. —еред промтоварних, що пропонують вироби ≥з знижкою, вир≥зн¤ютьс¤ залисалони, ¤к≥ працюють за методом по-силковоњ торг≥вл≥. «авд¤ки ретельному добору постачальник≥в та обмеженому колу пропо-нуючих послуг вони торгують товарами за ц≥нами, зниженими на 20-60 в≥дсотк≥в пор≥вн¤-но з традиц≥йними ун≥вермагами. —еред промтоварних магазин≥в зниженн¤ ц≥н пом≥тний комерц≥йний усп≥х припав на долю компан≥й У‘ем≥л≥ доларФ, ¤ка в середин≥ 80-х рок≥в зб≥льшила к≥льк≥сть своњх невеликих п≥дприЇмств до 1.3 тис.

“радиц≥йна загалом збутова њњ пол≥тика грунтуЇтьс¤ на принцип≥ ц≥новоњ ≥ територ≥аль-ноњ доступност≥ послуг, формуванн¤ асортименту за рахунок масових закуп≥вель найде-шевших товар≥в ≥з прейскурант≥в промислових ф≥рм. ”сп≥хов≥ компан≥њ спри¤ла ч≥тка ор≥-Їнтац≥¤ на покупц≥в з низькими доходами, к≥льк≥сть ¤ких в≥дчутно зросла внасл≥док поси-ленн¤ процес≥в соц≥альноњ диференц≥ац≥њ в американському сусп≥льств≥.

÷≥нова еластичн≥сть попиту вим≥рюЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом еластичност≥ ( е), ¤кий показуЇ, ¤к в≥дносна зам≥на ц≥ни (D–) спричинюЇ в≥дносну зм≥ну величини попиту (D’)

де –-вих≥дна ц≥на; ’-попит, ¤кий в≥дпов≥даЇ ц≥н≥ –.

ќск≥льки залежн≥сть м≥ж ц≥ною та попитом (¤к правило зворотн¤, ≈ завжди буде з≥ зна-ком м≥нус, ¤кий в розрахунках ≥гноруЇтьс¤. ƒо в≥дома беретьс¤ лише абсолютна величина ≈. «наченн¤ ≈ може зм≥нюватис¤ в≥д нул¤ до неск≥нченност≥. якщо ≈= 0, то попит не зм≥нюЇтьс¤ за будь-¤коњ зм≥ни ц≥ни ( абсолютно нееластичний попит). ƒо промислових товар≥в такоњ категор≥њ може бути в≥днесений, наприклад, ≥нсул≥н, ¤кий широко використо-вуЇтьс¤ в медицин≥. ќск≥льки даний товар не маЇ соб≥ зам≥нника ≥ Ї життЇво необх≥дним дл¤ хворих на д≥абет, то його ц≥на не маЇ значенн¤. якщо ≈ ¥, то нав≥ть незначне зб≥льшенн¤ ц≥ни може призвести до зникненн¤ будь-¤кого попиту. ” загальному випадку за нееластичного попиту ≈ завжди менший в≥д одиниц≥, за еластичногоЧб≥льший (мал.є2,рис.є4).