ћаркетинг > ÷≥ноутворенн¤ на промислов≥ товари

–ис.є5 ќсновн≥ пром≥жки визначенн¤ ц≥ни

8. ÷≥нова ситуац≥¤ в ”крањн≥.

–озгл¤д ц≥новоњ ситуац≥њ в ”крањн≥ сл≥д розпочинати насамперед з 1998р., оск≥льки 1997р. вважаЇтьс¤ переломним у наш≥й економ≥ц≥, ¤ка вже в наступному роц≥ н≥би ув≥йш-ла у своЇ особисте русло. “ак у 1998 роц≥ склалас¤ наступна ситуац≥¤ в ”крањн≥.

≤ндекс споживчих ц≥н (≥ндекс ≥нфл¤ц≥њ) у вересн≥ 1998 р. становив 103,8%. ѕроте д≥знав-шись про так≥ дан≥, журнал≥сти видвинули протест з приводу необгрунтованого заниженн¤ ≥ндексу споживчих ц≥н за цей м≥с¤ць. “ому дану ситуац≥ю дитальн≥ше по¤снюЇ перший заступник √олови ƒержкомстату ¬.√оловко. ¬≥н по¤снюЇ, що ≥ндекс споживчих ц≥н (≤—÷) розраховують в ”крањн≥ за методолог≥Їю, що грунтуЇтьс¤ на м≥жнародних стандартах ≥ Ї загальноприйн¤тою у св≥т≥. «а його словами, наб≥р товар≥в та послуг дл¤ розрахунку ≤—÷ складаЇтьс¤ з 425 найменувань. …ого обчислюють за товарами ≥ послугами, ¤к≥ господарс-тва-споживач≥ купують у продавц≥в. ќтже, ¤кщо на будь-¤кий ≥з набору товар≥в 425 найме-нувань ц≥на зросла наст≥льки, що господарства-споживач≥ в≥дмовл¤ютьс¤ њх купувати, та-кий товар (послуга) участ≥ у розрахунку ≥ндексу ц≥н не бере.

÷≥ни й тарифи дл¤ розрахунку ≤—÷ реЇструвалис¤ на 28 тис. ѕ≥дприЇмств торг≥вл≥ ус≥х форм власност≥, сфери послуг та м≥ських ринках 524 адм≥н≥стративно-територ≥альних оди-ниць. Ѕазою зважуванн¤ дл¤ обчисленн¤ ≤—÷ Ї структура витрат с≥мей на кожний товар (послугу) в≥дносно загальноњ суми споживчих витрат, ¤ка отримана за матер≥алами обсте-женн¤ бюджет≥в с≥мей. ƒан≥ регул¤рно збирають спец≥ально п≥дготовлен≥ штатн≥ прац≥в-ники (реЇстратори) рег≥ональних орган≥в державноњ статистики. ѓх нин≥ в ”крањн≥ близько 1000 чол. ≥ обстежують вани понад 16 тис. бюджет≥в с≥мей. Ќа п≥дстав≥ результат≥в обсте-жень розраховують спочатку середн≥ ц≥ни на кожний товар (послугу) у кожному м≥ст≥ за поточний ≥ попередн≥й пер≥од, пот≥м розраховують середн≥ ц≥ни в област¤х та м.  иЇв≥ ≥ насамк≥нецьЧзагальнодержавн≥ ≥ндекси ц≥н на кожен товар та послугу, кожну п≥дгрупу й групу товар≥в (послуг) ≥ загальний ≥ндекс. ќтже, вважаЇ ¬.√оловко, помилки чи перекру-чуванн¤ даних немаЇ, ≤—÷ у вересн≥ дор≥внював 103,8%.

¬загал≥, в 1998 роц≥ ≥нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ склала 20%. ј саме, зросли ц≥ни на продовольч≥ товари в ц≥лому на 4,0%. Ќайб≥льше (на 18,2-21,4%) подорожчала кава, чай, тютюнов≥ ви-роби ≥ ¤йц¤. Ќа 12,4% зросли ц≥ни на крупи й бобов≥, на 26,5Чна рис, на 12,0Чна фрукти, в тому числ≥ цитрусов≥ й субтроп≥чн≥Чна 35,3%. Ќа 5,7-10,3% подорожчали оселедц≥, спирт, ол≥¤, цукор, масло вершкове, жири тваринн≥, риба й морепродукти. ¬одночас трива-ло здешевленн¤ картопл≥ та овоч≥в (в≥дпов≥дно на 9,6 ≥ 7,2%).

÷≥ни на непродовольч≥ товари загалом зросли на 6,1%. Ќайб≥льше подорожчав бензин (на 36,5%). Ќа 12,2-24,7% зросли ц≥ни на синтетичн≥ миюч≥ засоби, телерад≥атори, автомо-б≥л≥ та автотовари; на 5,9-9,0%--на електротовари, обчислювальну техн≥ку, товари побутовоњ х≥м≥њ.

“емп приросту ц≥н (тариф≥в) на платн≥ послуги становив 1,9%. Ќайб≥льше (на 17%) зросла варт≥сть послуг звТ¤зку, в тому числ≥ м≥жм≥ских телефонних переговор≥в (на 22,6%). Ќа 6,8-10,4% зросла варт≥сть туристсько-екскурс≥йних послуг, плата за навчанн¤ на курсах ≥ в навчальних закладах та в≥дв≥дуванн¤ установ ф≥зкультури ≥ спорту. —еред по-бутових найб≥льше подорожчали послуги ремонту й буд≥вництва житла (на 15,2%).

¬ 1999 роц≥ ≥ндекс ≥нфл¤ц≥њ склав 19,2%, тобто пор≥вн¤но з попередн≥м роком дещо по-низивс¤ (в 1998р.Ч20%). ѕроте в 2000р. ситуац≥¤ знову зм≥нилас¤ у г≥рший б≥к. ” с≥чн≥ ≥нфл¤ц≥¤ в ”крањн≥ становила 4,6%, в лютому- 3,3%, березн≥- 2%, кв≥тн≥- 1,7%, травн≥- 2,1%, червн≥- 3,7%, у липн≥- дефл¤ц≥¤ 0,1%, у серпн≥- 0,0%, у вересн≥- 2,6%. «а перше п≥в-р≥чч¤ ≥нфл¤ц≥¤ становила 18,7%. ѕроте планувалос¤, що за поточний пер≥од вона не пере-б≥льшить 15,9%. ј прогноз ≥нфл¤ц≥њ на 2001 р≥кЧ19,5%.

ќтже, ≤—÷ за 9 м≥с¤ц≥в у 2000 роц≥ вже р≥вний 23,3% ≥ реальний його прогноз до к≥нц¤ року с¤гатиме близько 25-26%, що значно перевисить попередн≥ показники.(див. –ис.є6). рисє6

ƒана, далеко не рад≥сна ситуац≥¤, що склалас¤ в ”крањн≥, залежить в≥д д≥њ багатьох нега-тивних та нестаб≥льних фактор≥в. ќдин ≥з нихЧце проблематичне застосуванн¤ класично-го макроеконом≥чного апарату дл¤ вир≥шенн¤ практичних задач в протид≥ю наступних особливостей в≥тчизн¤ноњ економ≥ки. 1.¬ основу анал≥за граничних витрат закладена ≥мо-в≥рн≥сть можливост≥ ф≥рми гнучко та самост≥йно зб≥льшувати обТЇм випуску. ¬ сучасних умовах така ситуац≥¤ навр¤д чи мала б сенс. 2.Ќестаб≥льна ситуац≥¤ на ф≥нансовому ринку, деф≥цит бюджету, безроб≥тт¤, зниженн¤ платоспроможност≥ населенн¤, п≥дл¤ганн¤ еконо-м≥ки ≥нфл¤ц≥йним процесам завдаЇ деформуючий вплив на економ≥ку. ¬ результат≥ вини-кають ситуац≥њ, що заперечують нормальному типу взаЇмод≥њ попиту та ц≥ни. “иповим стаЇ ¤вище Ђпарадокса √≥ффенаї, низькоњ еластичност≥ попиту по доходу, високоњ неста-б≥льност≥ споживчого попиту. 3.¬≥дсутн≥сть на б≥льшост≥ в≥тчизн¤них п≥дприЇмств спе-ц≥ал≥ст≥в в област≥ макроеконом≥чного анал≥зу ускладнюЇ його застосуванн¤.

ўодо ≥ндексу ц≥н виробник≥в (с≥чень-жовтень 2000року), то в ц≥й ситуац≥њ також спос-тер≥гаЇтьс¤ значний його прир≥ст у вс≥х видах промисловост≥. ƒещо покращений вигл¤д мають показники металург≥йноњ промисловост≥, через значний експорт металу та метале-вих вироб≥в за кордон (особливо кольорового металу), а також пост≥йн≥ закуп≥вл≥ продук-ц≥њ р≥зного призначенн¤ збоку самоњ держави та в≥тчизн¤них п≥дприЇмств. (див.рис.є6).

—постер≥гаючи прир≥ст ≥ндексу ц≥н таких вид≥в промисловост≥ ¤к електроенергетика, па-ливна, х≥м≥чна та нафтох≥м≥чна, можна по¤снити дану ситуац≥ю наступним чином. ѕо-пер-ше, значно зросло споживанн¤ газу, за 10 м≥с¤ц≥в 2000 року ”крањною використано 57,7 млрд. куб. м. ѕриродного газу, що на 8 млрд. кубометр≥в б≥льше, чим за в≥дпов≥дний пер≥-од попереднього року. ѕри цьому безпосередньо споживачами використано 51,4 млрд. ку-бометр≥в природнього газу (за аналог≥чний пер≥од минулого рокуЧ49,9 млрд. куб. м.), в тому числ≥ промисловими споживачамиЧ33,5 млрд. кубометр≥в. Ќажаль, з приходом зими обТЇми споживанн¤ природного газу мають тенденц≥ю до ще б≥льшого росту, а також, че-рез значн≥ пошкодженн¤ системи опалюванн¤ в де¤ких област¤х ”крањни з приводу вели-ких замет≥ль, населенн¤ використовуЇ газ, ¤к зам≥нник дл¤ нагр≥ванн¤.

¬загал≥, ¤кщо зач≥пити такий стратег≥чний ресурс ¤к нафта, то ситуац≥¤ вигл¤датиме зовс≥м по-≥ншому. ѕ≥сл¤ невеликоњ економ≥чноњ кризи на поч.1998 роц≥ в јз≥њ, а пот≥м ≥ в –ос≥њ (17 серпн¤ 1998р.), на вс≥х нових ринках крањн що розвиваютьс¤ р≥зко скоротилос¤ споживанн¤ вс≥х енергонос≥њв та зокрема нафти. ¬оно тривало майже до к≥н.1999року, ≥ в результат≥ пропозиц≥¤ енергонос≥њв значно стала перевищувати попит, що спричинило па-д≥нн¤ њхн≥х ц≥н до м≥н≥муму. ѕроте в 1999 роц≥ прийшла холодна зима, ¤ка ≥ спричинила р≥зке споживанн¤ енергонос≥њв, а в≥дпов≥дно ≥ ц≥ни виросли майже в три рази (зокрема св≥-това ц≥на на Ѕрент(стандартизований тип нафти) встановилас¤ на р≥вн≥ 23$/бар. ≥ в майбут-ньому передбачаЇтьс¤ њњ подальший р≥ст майже до 30$/бар. до к≥н.2000р. ¬ к≥нц≥ к≥нц≥в на-в≥ть виник диф≥цит цього ресурсу, у в≥дпов≥дь на що ќѕ≈  було змушене зб≥льшити ви-робництво нафти, що зробити в≥дразу не дуже просто. « ≥ншого боку, зараз триваЇ напру-жена ситуац≥¤ м≥ж крањнами ≤зраЇлем ≥ ѕалистиною, де проходить значний видуботок наф-ти. ќтже, базуючись на припущенн¤, що ќѕ≈  буде взмоз≥ зр≥вн¤ти прогнозуючий деф≥-цит на попит в 1Q-2Q00 ≥ продовжуватиме перевиробництво, ¤ке спричинить ц≥ни знизи-тис¤ пор≥вн¤но з сучасним станом, глобальна нафтова команда прогнозуЇ на 2001 р≥к се-редню ц≥ну на Ѕрент 23,5$/бар.(див.мал.є3).

«м≥ну ц≥ни на нафту в ”крањн≥ за 2000 р≥к можна простежити за проведенн¤м аукц≥он≥в з њњ продажу. « рисунка є7 видно, що ц≥на даноњ сировини поступово дедал≥ до к≥н.2000року зростаЇ, ≥ беручи до уваги св≥тову базову ц≥ну, Ї надто дорогою на сучасному етап≥.

ќтже, беручи до уваги вище сказане, можна зробити висновок, що саме ц¤ ситуац≥¤ ≥ спричинила р≥ст ц≥н на продукц≥ю вище перерахованих промисловостей, оск≥льки њхн¤ продукц≥¤ Ї н≥би взаЇмозам≥н¤ючою одна одну, в результат≥ чого, подорожанн¤ одного продукту спричин¤Ї в≥дпов≥дне зб≥льшенн¤ ц≥н ≥нших.

¬исновок

Ќезважаючи на зростанн¤ рол≥ нец≥нових фактор≥в у сучасному маркетинговому проце-с≥, ц≥на залишаЇтьс¤ важливим компонентом маркетингового комплексу. “ому, зважаючи на њњ надто велике значенн¤ та беручи до уваги велику актуальн≥сть проблеми ц≥ноутво-ренн¤ промислових товар≥в, ¤ ≥ вибрав дл¤ написанн¤ саме цю тему. ≤снуЇ багато внутр≥ш-н≥х та зовн≥шн≥х фактор≥в, що впливають на р≥шенн¤ ц≥ноутворенн¤. ѓх ¤ ≥ намагавс¤ вик-ласти в основн≥й частин≥ курсовоњ роботи.

¬нутр≥шн≥ фактори включають маркетингов≥ ц≥л≥ ф≥рми, стратег≥ю маркетингового комплексу, витрати ≥ орган≥зац≥ю процеса ц≥ноутворенн¤. —тратег≥¤ ц≥ноутворенн¤ визна-чаЇтьс¤ головним чином ц≥льовим ринком та задачами позиц≥юванн¤. ÷≥л≥ ц≥ноутворенн¤ част≥ше всього включають у себе виживанн¤ в ринкових умовах, максим≥зац≥ю поточного прибутку, дольов≥ переваги на ринку, ≥ ¤к≥сн≥ переваги на ринку. ÷≥наЧце лише один ≥з ≥нструмент≥в маркетингового комплексу, що використовуЇтьс¤ компан≥Їю дл¤ дос¤гненн¤ своњх ц≥лей. ÷≥на впливаЇ на характеристики товару, методи його просуванн¤ ≥ канали роз-под≥лу, так ¤к ≥ вс≥ ц≥ фактори впливають на ц≥ну. ¬ процес≥ розробки маркетинговоњ прог-рами вс≥ елементи маркетингового комплексу повинн≥ бути доц≥льно зкоординованими.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ÷≥ноутворенн¤ на промислов≥ товари
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (5395 прочитано)