ћенеджмент > Ќевербальн≥ засоби комун≥кац≥њ
Ќевербальн≥ засоби комун≥кац≥њ—тор≥нка: 1/7
ѕЋјЌ ¬ступ Ќевербальн≥ засоби сп≥лкуванн¤: ≥несичн≥ особливост≥ невербального сп≥лкуванн¤ ∆ести ≥ пози ћ≥м≥ка ѕроксем≥чн≥ особливост≥ невербального сп≥лкуванн¤ «они та територ≥њ ќсобиста територ≥¤ «ональн≥ простори та його практичне використанн¤ «ональн≥ простори у р≥зних нац≥й ¬≥зуальний контакт ¬исновки —писок використаноњ л≥тератури
¬—“”ѕ —п≥лкуванн¤ ¤к особливого роду д≥¤льн≥сть Ц це творча гра ≥нтелектуальних та емоц≥йних сил сп≥вбес≥дник≥в, це, надал≥, взаЇмне навчанн¤ партнер≥в, дос¤гненн¤ ними нових знань п≥д час обсудженн¤ предмета розмови, це, нарешт≥, дос¤гненн¤ встановлених кожною стороною мети переговор≥в (обм≥н думками, враженн¤ми). Ћюди можуть обм≥нюватись р≥зними типами ≥нформац≥њ на р≥зних р≥вн¤х. ¬≥домо, що сп≥лкуванн¤ не вичерпуЇтьс¤ усними або письмовими пов≥домленн¤ми. ¬ цьому процес≥ важливу роль грають емоц≥њ, манери партнер≥в, жести. ѕсихологами встановлено, що в процес≥ взаЇмод≥њ людей в≥д 60 до 80% комун≥кац≥й зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок невбальних засоб≥в вираженн¤ ≥ лише 20-40% ≥нформац≥њ передаЇтьс¤ за допомогою вербальних. ÷≥ дан≥ заставл¤ють нас замислитись над значенн¤м невербального сп≥лкуванн¤ дл¤ взаЇмопорозум≥нн¤ людей, звернути особливу увагу на значенн¤ жест≥в ≥ м≥м≥ки людини, а також породжують бажанн¤ оволод≥ти мистецтвом тлумаченн¤ ц≥Їњ особливоњ мови, ¤кою ми ус≥ розмовл¤Їмо, нав≥ть не усв≥домлюючи цього. ќсоблив≥стю невербальноњ мови Ї те, що њњ ви¤вленн¤ обумовлене ≥мпульсами нашоњ п≥дсв≥домост≥, ≥ в≥дсутн≥сть можливост≥ п≥дробити ц≥ ≥мпульси дозвол¤Ї нам дов≥р¤ти ц≥й мов≥ б≥льше, н≥ж звичайному вербальному каналу сп≥лкуванн¤. ”сп≥х будь-¤кого контакту в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д ум≥нн¤ встановлювати дов≥рливий контакт з≥ сп≥вбес≥дником, а такий контакт залежить не ст≥льки в≥д того, що ви говорите, ск≥льки в≥д того, ¤к ви тримаЇтесь. —аме тому особливу увагу сл≥д звертати на манеру, позу ≥ м≥м≥ку сп≥вбес≥дника, а також на те, ¤к в≥н жестикулюЇ. –озум≥нн¤ мови м≥м≥ки та жест≥в дозвол¤Ї б≥льш точно визначити позиц≥ю сп≥вбес≥дника. „итаючи жести, ви зд≥йснюЇте зворотну д≥ю, котра граЇ визначну роль в ц≥л≥сному процес≥ д≥ловоњ взаЇмод≥њ, а сукупн≥сть жест≥в Ї важливою складовою такого звТ¤зку. ¬и можете зрозум≥ти, ¤к сприйн¤то те, що ви говорите, - з≥ схваленн¤м чи вороже, розкутий сп≥вбес≥дник чи н≥, зайн¤тий самоконтролем чи нудьгуЇЕ «нанн¤ мови жест≥в ≥ рух≥в дозвол¤Ї не лише краще розум≥ти сп≥вбес≥дника, а й (що найважлив≥ше) передбачити, ¤ке враженн¤ справило на нього почуте ще до того, ¤к в≥н висловитьс¤ з цього приводу. ≤ншими словами, така безсл≥вна мова може попередити вас про те, чи сл≥д зм≥нити свою повед≥нку чи зробити щось ≥нше, щоб дос¤гти потр≥бного результату. 2. Ќ≈¬≈–ЅјЋ№Ќ≤ «ј—ќЅ» —ѕ≤Ћ ”¬јЌЌя ’оча вербальн≥ символи (слова) Ч основний наш зас≥б дл¤ кодуванн¤ ≥дей, призначених до передач≥, ми використовуЇмо ≥ невербальн≥ символи дл¤ трансл¤ц≥њ пов≥домлень. ” невербальн≥й комун≥кац≥њ використовуютьс¤ будь-¤к≥ символи, кр≥м сл≥в. Ќайчаст≥ше невербальна передача в≥дбуваЇтьс¤ одночасно з вербальноњ ≥ може чи п≥дсилювати чи зм≥нювати зм≥ст сл≥в. ќбм≥н погл¤дами, вираженн¤ обличч¤, наприклад, посм≥шки ≥ вираженн¤ несхваленн¤, п≥дн¤т≥ в здивуванн≥ брови, живий чи зупинений погл¤д, погл¤д з вираженн¤м, схваленн¤ чи несхваленн¤ Ч усе це приклади невербальноњ комун≥кац≥њ. ¬икористанн¤ пальц¤ щоб вказати на предмет, прикриванн¤ рота рукою, дотик, мл¤ва поза також в≥днос¤тьс¤ до невербальних способ≥в передач≥ значенн¤ (зм≥сту). Ќа думку антрополога ≈дуарда “. ’ола, л≥дер ќќѕ яс≥р јрафат носить темн≥ окул¤ри, щоб люди не могли спостер≥гати за його реакц≥¤ми по розширенню його з≥ниць. ”чен≥ недавно установили, що з≥ниц≥ розширюютьс¤, коли вас щось зац≥кавлюЇ. «а ’олом, про реакц≥ю з≥ниць в арабському св≥т≥ знають уже сотн≥ рок≥в. ўе один р≥зновид невербальноњ комун≥кац≥њ формуЇтьс¤ тим, ¤к ми вимовл¤Їмо слова. ћаЇтьс¤ на уваз≥ ≥нтонац≥¤, модул¤ц≥¤ голосу, плавн≥сть мови ≥ т.п. як в≥домо з досв≥ду, те, ¤к ми вимовл¤Їмо слова, може ≥стотно зм≥нювати њхн≥й зм≥ст. ѕитанн¤: Ђ” вас Ї ¤к≥-небудь ≥дењ?ї Ч на папер≥ означаЇ очевидний запит про пропозиц≥њ. ¬имовлений р≥зким авторитарним тоном з роздратуванн¤м у погл¤д≥ це ж питанн¤ може бути витлумачений у такий спос≥б: Ђякщо ви знаЇте, що дл¤ вас добре, а що погано, не пропонуйте н≥¤ких ≥дей, що суперечать моњмї. ¬≥дпов≥дно до досл≥джень, значна частина мовноњ ≥нформац≥њ при обм≥н≥ сприймаЇтьс¤ через мову поз ≥ жест≥в ≥ звучанн¤ голосу. 55% пов≥домлень сприймаЇтьс¤ через вираженн¤ обличч¤, пози ≥ жести, а 38% Ч через ≥нтонац≥њ ≥ модул¤ц≥њ голосу. «в≥дси випливаЇ, що всего 7% залишаЇтьс¤ словам, сприйн¤тим одержувачем, коли ми говоримо. ÷е маЇ принципове значенн¤. ≤ншими словами, у багатьох випадках те, ¤к ми говоримо, важлив≥ше сл≥в, ¤к≥ ми вимовл¤Їмо. ѕод≥бним чином, ¤кщо хтось говорить: Ђƒобре... ¤ дам дорученн¤ї Ч те пауза п≥сл¤ слова Ђдобреї може служити ознакою того, що кер≥вник не хоче цього робити, зараз занадто зайн¤тий, не хоче давати дорученн¤ чи не знаЇ, що саме варто почати. ”¤в≥ть сцену, що ≥люструЇ, ¤к невербальн≥ символи можуть створювати пом≥хи у процес≥ обм≥ну ≥нформац≥Їю. ¬и входите в каб≥нет вашого кер≥вника, щоб одержати визначену ≥нформац≥ю про проект, над ¤ким ви працюЇте. ¬и вв≥йшли, а в≥н к≥лька секунд продовжуЇ розгл¤дати папери в себе на стол≥. ѕот≥м дивитьс¤ на годинник ≥ говорить в≥дчуженим невиразним голосом: Ђ„им можу бути вам корисний?ї ’оча його слова сам≥ по соб≥ не мають негативного зм≥сту, мова поз ≥ жест≥в ¤сно вказуЇ, що ви Ч небажане в≥двол≥канн¤ в≥д його роботи. « ¤ким почутт¤м ви будете задавати питанн¤? як≥ думки прийдуть вам у голову швидше за все, коли наступного разу у вас виникне питанн¤ до кер≥вника? ћожна думати, вони в жодному раз≥ не будуть позитивними. ”¤в≥ть тепер, ¤к з вашою по¤вою в каб≥нет≥ кер≥вник, навпаки, в≥дразу п≥дн≥маЇ на вас погл¤д, прив≥тно посм≥хаЇтьс¤ ≥ бадьорим тоном звертаЇтьс¤ до вас: Ђяк просуваЇтьс¤ проект? „им можу бути вам корисний?ї ер≥вник, що використовував негативн≥ символи мови поз ≥ жест≥в, може бути, насправд≥ хоче допомогти п≥длеглим так само, ¤к той, чињ невербальн≥ символи випром≥нюють тепло. јдже слова в обох випадках вимовл¤ютьс¤ т≥ сам≥. ќднак у даному випадку, ¤к часто буваЇ в розмовах людей, невербальн≥ символи ц≥лком придушують вербальн≥. ¬ажливий висновок з цього прикладу такий: потр≥бно домагатис¤, щоб використовуван≥ вами дл¤ передач≥ ≥нформац≥њ невербальн≥ символи в≥дпов≥дали ≥дењ, що ви маЇте нам≥р пов≥домити. ” протилежному випадку невербальн≥ символи створюють такий шум, що рецип≥Їнти майже напевно неправильно сприймуть пов≥домленн¤. як ≥ семантичн≥ бар'Їри, культурн≥ розходженн¤ при обм≥н≥ невербальною ≥нформац≥Їю можуть створювати значн≥ перешкоди дл¤ розум≥нн¤. “ак, прийн¤вши в≥д ¤понц¤ в≥зитну картку, варто в≥дразу ж прочитати њњ ≥ засвоњти. якщо ви покладете њњ в кишеню, ви тим самим пов≥домите ¤понцю, що його вважають несуттЇвою людиною. ўе один приклад культурних розходжень у невербальн≥й комун≥кац≥њ Ч схильн≥сть американц≥в з≥ здивуванн¤м реагувати на Ђкам'¤не вираженн¤ї обличч¤ в сп≥врозмовник≥в, у той час ¤к посм≥шка не часто гостюЇ на обличч¤х рос≥¤н ≥ н≥мц≥в. ќтже, через невербальн≥ про¤ви сп≥вбес≥дник демонструЇ своЇ д≥йсне ставленн¤ до того, що в≥дбуваЇтьс¤. ¬аша задача Ц ц≥ про¤ви побачити ≥ зрозум≥ти, що за ними криЇтьс¤. р≥м того, усвдомлюючи ≥ керуючи власною невербальною повед≥нкою, ви отримуЇте в користуванн¤ дуже д≥Ївий ≥нструмент поЇднанн¤ з≥ сп≥вбес≥дником ≥ впливу на нього. 2.1. ≤Ќ≈—»„Ќ≤ ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ Ќ≈¬≈–ЅјЋ№Ќќ√ќ —ѕ≤Ћ ”¬јЌЌя Ќезважаючи на те, що обличч¤ залишаЇтьс¤ головним джерелом розум≥нн¤ природи емоц≥йних реакц≥й, т≥ло, к≥нц≥вки ≥ запФ¤стки рук також в≥д≥грають важливу роль у комун≥кац≥њ. ≥несика - це спос≥б комун≥кац≥њ за допомогою рух≥в т≥ла ≥ жест≥в. ¬она ¤вл¤Ї собою культурно обумовлен≥ системи поводженн¤, що засвоюютьс¤ шл¤хом ≥м≥тац≥њ рольових моделей. ќск≥льки таке поводженн¤ засвоюЇтьс¤, головним чином, несв≥домо, б≥льш≥сть людей не усв≥домлюють, що активно користуютьс¤ складною системою жест≥в ≥ рух≥в. ” число невербальних ф≥зичних способ≥в комун≥кац≥њ вход¤ть жести ≥ пози. «г≥дно –уешу ≥ есу, жести використовуютьс¤ з метою ≥люстрац≥њ, п≥дкресленн¤, указ≥вки, чи по¤сненн¤ перериванн¤, а виходить, вони не можуть бути ≥зольован≥ в≥д вербальноњ комун≥кац≥њ. ∆ести детерм≥нован≥ побудовою людського т≥ла, однак розвиваютьс¤ ≥ конкретизуютьс¤ вони в м≥жособист≥сних ≥ соц≥альних в≥дносинах. « одного боку, вираженн¤ подиву, розпачу, гн≥ву, тривоги, задоволенн¤ ≥ презирства приблизно однаков≥ у вс≥х крањнах св≥ту ≥ у вс≥х культурах. « ≥ншого боку, розум≥нн¤ њхнього зм≥сту залежить в≥д знайомства з комун≥кативною системою даноњ конкретноњ культури. ∆ести необх≥дн≥ в тих випадках, коли неможлива вербал≥зац≥¤ (наприклад, через мовний бар'Їр ≥ проблеми з≥ слухом). р≥м того, жести часто використовуютьс¤ тод≥, коли вербальн≥ вираженн¤ вважались би соц≥ально неприйн¤тними. ≤, нарешт≥, зовс≥м ≥нше враженн¤ робл¤ть УжестиФ тих людей, що страждають в≥д захворювань, що супроводжуютьс¤ мимов≥льними рухами ≥ жестами. Ћюдин≥, що в≥дчуваЇ тривогу, властив≥ швидк≥, неспок≥йн≥ рухи рук ≥ н≥г, тремт≥нн¤ в кист¤х рук. ѕодавлена людина рухаЇтьс¤ дуже пов≥льно, немов кожен рух даЇтьс¤ њй надзвичайно складно. ўе один важливий фактор - ф≥зична дистанц≥¤, ¤ку людина п≥дтримуЇ м≥ж собою й ≥ншими людьми. «амкнута людина звичайно не в≥дводить рук далеко в≥д свого т≥ла ≥ не п≥дн≥маЇ голови. ¬чен≥ √ан ≥ ћаклин з цього приводу зауважують: У“≥лесн≥ пози, напруга ≥ розслабленн¤ мускульних систем, руху голови, рук ≥ н≥г, - усе це маЇ в наш≥й культур≥ загальноприйн¤ту символ≥чну ц≥нн≥сть ¤к способи комун≥кац≥њФ (1955 p. ).
Ќазва: Ќевербальн≥ засоби комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (10206 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
