ћенеджмент > Ќевербальн≥ засоби комун≥кац≥њ

јмериканський антрополог ≈дуард “. ’ол був одним з родоначальник≥в в галуз≥ вивченн¤ просторових потреб людини, ≥ на початку ш≥стдес¤тих рок≥в в≥н запровадив терм≥н "проксем≥ка". …ого досл≥дженн¤ в ц≥й галуз≥ призвели до нового розум≥нн¤ наших взаЇмин з ≥ншими людськими ≥стотами.

 ожна крањна ¤вл¤Ї собою окрему територ≥ю з ч≥тко окресленими кордонами ≥ прикордонними в≥йськами, що охорон¤ють цю територ≥ю.

”середин≥ кожноњ крањни маЇтьс¤ ще один територ≥альний розпод≥л у вигл¤д≥ штат≥в чи графств. ÷≥ територ≥њ надал≥ под≥л¤ютьс¤ на ще меншими, називаними м≥стами, усередин≥ ¤ких маютьс¤ райони, що складаютьс¤ з вулиць, що сам≥ по соб≥ ¤вл¤ють собою замкнуту територ≥ю дл¤ тих, хто живе на них. ћешканц≥ кожноњ територ≥њ об'Їднан≥ невидимим почутт¤м прихильност≥ своЇњ територ≥њ, ≥ ≥стор≥њ в≥домо чимало приклад≥в, коли починаютьс¤ кривав≥ в≥йни ≥ вбивства заради захисту своЇњ територ≥њ.

ѕ≥д територ≥Їю розум≥Їтьс¤ також прост≥р, ¤кий людина вважаЇ своњм, начебто цей прост≥р Ї продовженн¤м њњ ф≥зичного т≥ла.  ожна людина маЇ свою власну особисту територ≥ю, що включаЇ прост≥р, що оточуЇ њњ власн≥сть, наприклад, њњ будинок, оточений забором, машину в двор≥, власну спальню, особистий ст≥лець ≥, ¤к знайшов доктор ’ол, вона маЇ також ч≥тко окреслений пов≥тр¤ний прост≥р навколо свого т≥ла.

ƒал≥ будуть переважно розгл¤датис¤ питанн¤, зв'¤зан≥ з цим видом територ≥њ, ≥ з тим, ¤к люди реагують на спроби порушити њњ.

2.2.2. ќ—ќЅ»—“ј “≈–»“ќ–≤я

‘≥зичне т≥ло б≥льшост≥ тварин оточено визначеною просторовою зоною, що вони вважають своЇю власною особистою територ≥Їю. Ќаск≥льки далеко простираЇтьс¤ ц¤ територ≥¤ залежить, головним чином в≥д того, ¤к густо населен≥ м≥сц¤, у ¤ких ц¤ тварина проживаЇ. Ћев, що вир≥с на просторих територ≥¤х јфрики може мати сферу обитани¤ рад≥усом у 3-1 милю ≥ б≥льш, у залежност≥ в≥д щ≥льност≥ населенн¤ льв≥в на ц≥й територ≥њ, в≥н м≥тить свою територ≥ю випорожненн¤ми ≥ сечовипусканн¤м. јле ¤кщо лев вир≥с у кл≥тц≥ з багатьма ≥ншими львами, його особиста територ≥¤ може обмежуватис¤ буквально дек≥лькома футами, що Ї пр¤мим насл≥дком перенаселеност≥ сфери обитани¤.

ѕод≥бно до тварини, людина маЇ власну пов≥тр¤ну оболонку, що оточуЇ њњ т≥ло, њњ розм≥ри залежать в≥д щ≥льност≥ населенн¤ людей у м≥сц≥ його проживанн¤. ќтже, розм≥ри особистоњ просторовоњ зони соц≥ально ≥ нац≥онально обумовлен≥. якщо представники одн≥Їњ нац≥њ, наприклад, ¤понц≥, звичн≥ до перенаселеност≥, ≥нш≥ надають перевагу широким в≥дкритим просторам ≥ любл¤ть збер≥гати дистанц≥ю.

—оц≥альний стан людини може також мати значенн¤ при опис≥ в≥дстан≥, на ¤к≥й людина тримаЇтьс¤ стосовно ≥нших людей, ≥ це питанн¤ буде обговорюватис¤ нижче.

2.2.3. «ќЌјЋ№Ќ≤ ѕ–ќ—“ќ–» “ј ѓ’ ѕ–ј “»„Ќ≈

¬» ќ–»—“јЌЌя

–озм≥ри особистоњ просторовоњ територ≥њ людини середньо забезпеченого соц≥ального р≥вн¤ в принцип≥ однаков≥ незалежно в≥д того, чи проживаЇ в≥н у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥, јфриц≥ чи јвстрал≥њ. ѓњ можна розд≥лити на 4 ч≥тк≥ просторов≥ зони.

1. ≤нтимна зона (в≥д 15 до 46 см)

« ус≥х зон ц¤ найголовн≥ша, оск≥льки саме цю зону людина охорон¤Ї так, начебто це њњ власн≥сть. ƒозвол¤Їтьс¤ проникнути в цю зону т≥льки тим, хто знаходитьс¤ в т≥сному емоц≥йному контакт≥ з людиною. ÷е д≥ти, батьки, чолов≥ки, коханц≥, близьк≥ друз≥ ≥ родич≥. ” ц≥й зон≥ Ї ще подзона рад≥усом у 15 см, у ¤ку можна проникнути т≥льки за допомогою ф≥зичного контакту. ÷е понад≥нтимна зона.

2. ќсобиста зона (в≥д 46 см до 1,2 метри)

÷е в≥дстань, що звичайно розд≥л¤Ї нас, коли ми знаходимос¤ на коктейль - веч≥рках, оф≥ц≥йних прийомах, оф≥ц≥йних вечорах ≥ дружн≥х веч≥рках.

3. —оц≥альна зона (в≥д 1,2 до 3,6 метр≥в)

Ќа так≥й в≥дстан≥ ми тримаЇмос¤ в≥д сторонн≥х людей, наприклад, водопров≥дника чи тесл≥, що прийшов зайн¤тис¤ ремонтом у нашому будинку, листонош≥, нового службовц¤ на робот≥ ≥ в≥д людей, ¤ких не дуже добре знаЇмо.

4. —усп≥льна зона (б≥льш 3,6 метри)

 оли ми адресуЇмос¤ до великоњ групи людей, то зручн≥ше за все сто¤ти саме на ц≥й в≥дстан≥ в≥д аудитор≥њ.

«вичайно наша ≥нтимна зона порушуЇтьс¤ тою чи ≥ншою людиною по двох причинах. ѕерша, коли "порушник" Ї нашим близьким родичем чи ж людиною, ¤ка маЇ щодо нас сексуальн≥ нам≥ри. ƒруга, коли порушник ви¤вл¤Ї ворож≥ тенденц≥њ ≥ схильний атакувати нас. якщо ми можемо терп≥ти вторгненн¤ сторонн≥х людей у наш≥ особист≥ соц≥альн≥ зони, то вторгненн¤ сторонньоњ людини в ≥нтимну зону викликаЇ усередин≥ нашого орган≥зму р≥зн≥ ф≥з≥олог≥чн≥ реакц≥њ та зм≥ни. —ерце починаЇ битис¤ швидше, в≥дбуваЇтьс¤ викид адренал≥ну в кров, ≥ вона доливаЇ до мозку ≥ м'¤з≥в ¤к сигнал ф≥зичноњ готовност≥ нашого орган≥зму до бою, тобто стан бойовоњ готовност≥.

÷е означаЇ, що ¤кщо ви дружелюбно торкнетес¤ руки чи об≥ймете людину, з ¤ким ви т≥льки що познайомилис¤, то це може викликати в нењ негативну реакц≥ю стосовно вас, нав≥ть ¤кщо в≥н чи вона буде вам посм≥хатис¤ ≥, щоб вас не скривдити, робити вигл¤д, що це њй подобаЇтьс¤. якщо ви хочете, щоб люди почували себе у вашому сусп≥льств≥ затишно, дотримуйте золотого правила: "“римай дистанц≥ю". „им ≥нтимн≥ше наш≥ в≥дносини з ≥ншими людьми, тим ближче дозвол¤Їтьс¤ нам проникати в њхн≥ зони. Ќаприклад, т≥льки що прийн¤тий на роботу службовець перший час може подумати, що колектив в≥дноситьс¤ до нього дуже прохолодно, але вони просто тримають його на дистанц≥њ соц≥альноњ зони, тому що мало його знають. як т≥льки товариш≥ по служб≥ д≥знаютьс¤ його краще, територ≥альна в≥дстань м≥ж ними скоротитьс¤, ≥, зрештою, йому дозвол¤ть пересуватис¤ в межах особистоњ зони, а в де¤ких випадках проникати й в ≥нтимну зону.

ƒистанц≥¤ м≥ж двома, що ц≥луютьс¤ може багато розпов≥сти вам про характер взаЇмин м≥ж цими людьми.  оханц≥ м≥цно притискаютьс¤ т≥лами один до одного ≥ знаход¤тьс¤ усередин≥ ≥нтимноњ зони один одного. «овс≥м ≥нше буде в≥дстань, ¤кщо ви отримуЇте поц≥лунок в≥д сторонньоњ людини, що поздоровл¤Ї вас з Ќовим роком, чи в≥д чолов≥ка кращоњ подруги, оск≥льки обоЇ будуть в≥дставл¤ти нижню частину т≥ла принаймн≥ на в≥дстан≥ 15 см в≥д вашоњ.

¬ийн¤тком ≥з правила, що вимагаЇ суворого дотриманн¤ дистанц≥йноњ зони, Ї випадки, коли просторова зона людини обумовлена його соц≥альним станом. Ќаприклад, керуючий компан≥Їю й один з його п≥длеглих можуть бути компаньйонами по риболовл≥, ≥, знаход¤чись на риболовл≥, вони перетинають ≥ особисту, ≥ ≥нтимну зону один одного. Ќа робот≥ ж керуючий буде тримати його на в≥дстан≥ соц≥альноњ зони, дотримуючи неписаних правил соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ.

—купчен≥сть людей на концертах, у к≥нозалах, на ескалаторах, у транспорт≥, л≥фт≥ призводить до неминучого вторгненн¤ людей в ≥нтимн≥ зони один одного ≥ ц≥каво спостер≥гати реакц≥ю людей на ц≥ вторгненн¤. ≤снуЇ р¤д неписаних правил повед≥нки зах≥дноњ людини в умовах скупченост≥ людей, наприклад, у автобус≥ чи л≥фт≥. ÷е так≥ правила:

1. Ќ≥ з ким не дозвол¤Їтьс¤ розмовл¤ти, нав≥ть з≥ знайомими.

2. Ќе рекомендуЇтьс¤ дивитис¤ в упор на ≥нших.

3. ќбличч¤ повинне бути зовс≥м безсторонн≥м - жодного про¤ву емоц≥й не дозвол¤Їтьс¤.

4. якщо у вас у руках чи книга газети, ви повинн≥ бути ц≥лком занурен≥ в читанн¤.

5. „им т≥сн≥ше в транспорт≥, тим стриман≥ше повинн≥ бути ваш≥ рухи.

6. ” л≥фт≥ варто дивитис¤ т≥льки на покажчик поверх≥в над головою

„асто можна почути, ¤к людей, що њзд¤ть у сусп≥льному транспорт≥ на роботу в час п≥к, називають жалюг≥дними, нещасними, подавленими. ÷≥ еп≥тети звичайно вживаютьс¤ через те, що в цих людей невиразн≥ обличч¤, але сторонн≥ спостер≥гач≥ помил¤ютьс¤ у своњх оц≥нках. ¬они просто бачать, ¤к люди сумл≥нно виконують правила повед≥нки в умовах неминучого вторгненн¤ сторонн≥х у њхню ≥нтимну зону.

якщо у вас виникнуть сумн≥ву з цього приводу, просл≥дкуйте за собою наступного разу, коли ви вв≥йдете в переповнений к≥нозал. як т≥льки ви вступили в прох≥д, що веде до вашого м≥сц¤ оточеному безл≥ччю незнайомих облич, зверн≥ть увагу, що ви починаЇте, ¤к запрограмований робот, п≥дкор¤тис¤ неписаним законам поводженн¤ людини в переповнених громадських м≥сц¤х.  оли ви почнете конкурувати з≥ своњм сус≥дом за кут на п≥длок≥тнику кр≥сла дл¤ опори руки, ви зрозум≥Їте, чому люди, ¤к≥ прийшли в к≥но без супутника, звичайно не займають своЇ м≥сце зал≥ доти, поки не виключать чи св≥тло не почнетьс¤ ф≥льм. ўоразу,- коли ми њдемо в переповненому л≥фт≥, сидимо в переповному к≥нозал≥ чи њдемо в переповненму автобус≥, оточуюч≥ перестають дл¤ нас ≥снувати, ≥ доти, поки нас безпосередньо не зачепл¤ть, ми не реагуЇмо на них. —кладаЇтьс¤ таке враженн¤, начебто своњм неусв≥домленим заз≥ханн¤м на нашу ≥нтимну територ≥ю люди ставл¤ть нас в оборонну позиц≥ю.

–озлютована юрба чи агресивна група людей, об'Їднаних Їдиною метою, реагуЇ на порушенн¤ њхньоњ територ≥њ зовс≥м ≥ншим чином, н≥ж окрем≥ особистост≥. ¬ д≥йсност≥ в≥дбуваютьс¤ наступн≥ реч≥: у м≥ру того, ¤к зб≥льшуЇтьс¤ юрба ≥ њњ щ≥льн≥сть, особистий прост≥р кожноњ окремоњ людини стаЇ усе менше, ≥ в≥н приймаЇ ворожу ст≥йку, тому з ростом юрби п≥дсилюЇтьс¤ њњ ворож≥сть ≥ агресивн≥сть, ≥ в будь-¤кий момент може початис¤ рукоприкладство. ÷е дуже добре в≥домо пол≥ц≥њ, ≥ вона завжди прагне роз≥гнати юрбу, щоб кожна людина знову знайшла св≥й зональний прост≥р ≥ заспокоњлас¤.

“≥льки в останн≥ роки ур¤д ≥ м≥стобуд≥вники стали звертати увагу на те, що багатоповерхов≥ житлов≥ комплекси впливають на людину, оск≥льки позбавл¤ють њњ особистоњ територ≥њ. Ќегативн≥ насл≥дки проживанн¤ на перенаселених територ≥¤х можна простежити на приклад≥ попул¤ц≥њ олен≥в на остров≥ ƒжеймс, що знаходитьс¤ неподал≥к в≥д штату ћер≥ленд (—Ўј). ќлен≥ там стали вимирати великими парт≥¤ми незважаючи на те, що в той час корму њм було достатньо, хижаки були в≥дсутн≥ ≥ не було н≥¤коњ еп≥дем≥њ. јналог≥чн≥ ¤вища до цього в≥дбувалис¤ з пацюками ≥ крол¤ми. ƒосл≥дженн¤ показали, що олен≥ вимирали в результат≥ надактивноњ д≥¤льност≥ надниркових залоз, викликаноњ стресовим станом тварин, що спричин¤лись в результат≥ росту попул¤ц≥њ олен≥в, ≥ вони були позбавлен≥ своЇњ особистоњ територ≥њ. Ќаднирков≥ залози в≥д≥грають важливу роль дл¤ росту орган≥зму, в≥дтворенн¤ й оп≥рност≥ захворюванн¤м. “аким чином, саме перенаселен≥сть викликала ф≥зичну реакц≥ю на стрес, а не так≥ фактори ¤к голод, ≥нфекц≥¤ чи агресивн≥сть ≥нших тварин. « огл¤ду на це, легко зрозум≥ти, чому област≥, що мають велику щ≥льн≥сть населенн¤, мають б≥льш високий р≥вень злочинност≥.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: Ќевербальн≥ засоби комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (10206 прочитано)