ћ≥кроеконом≥ка > ћонопол≥¤ ≥ досконала конкуренц≥¤
¬иникнувши в масовому пор¤дку, акц≥онерна власн≥сть за пер≥од понад сто рок≥в стала надзвичайно поширеною. ¬ наш час кожне ве≠лике п≥дприЇмство, ≥ нав≥ть переважна б≥льш≥сть середн≥х ≥снуЇ у форм≥ акц≥онерних. ўоправда, акц≥њ цих середн≥х та др≥бних п≥дприЇмств не котуютьс¤ на фондових б≥ржах, бо вони Ї акц≥онерними п≥дприЇмствами закритого типу. “ак на початку 90-х рок≥в на Ќью-…оркськ≥й фондов≥й б≥рж≥ котувалис¤ акц≥њ лише близько 2000 наймогутн≥ших американських корпорац≥й (≥з загальноњ к≥лькост≥ близько 3 млн. ус≥х корпорац≥й јмерики). “еор≥¤ монопол≥њ Ї пор≥вн¤но молодою. „ерез дом≥нуванн¤ на прот¤з≥ всього ’≤’ ст. першоњ точки зору на причини виникненн¤ мо≠нопол≥стичних тенденц≥й розробка такоњ теор≥њ не стимулювалас¤. ќдним з перших, хто спробував створити њњ, був уже згадуваний англ≥йський економ≥ст ј. ѕ≥гу, ¤кий написав книгу У≈коном≥чна теор≥¤ добробутуФ, що була видана вперше у 1912 р. Ќа теренах колишнь≠ого —–—– б≥льше в≥дома прац¤ ¬.≤. Ћен≥на У≤мпер≥ал≥зм ¤к найвища стад≥¤ кап≥тал≥змуФ, у ¤к≥й ≥деолог комун≥зму, узагальнивши численн≥ досл≥дженн¤ зах≥дних економ≥ст≥в, науково обгрунтував нов≥ теоре≠тичн≥ положенн¤. ѕроте перелом у економ≥чному мисленн≥ зд≥йснили прац≥, шо були опубл≥кован≥ майже водночас у 1933 р. …детьс¤ про книгу викладача економ≥ки ембр≥джського ун≥верситету ƒжоан –о≠б≥н≠сон У≈коном≥чна теор≥¤ недосконалоњ конкуренц≥њФ та тв≥р амери≠канц¤ ≈дварда „емберл≥на Ућонопол≥стична конкуренц≥¤Ф. як висло≠вивс¤ ≥сторик економ≥чноњ думки Ѕ. —ел≥гмен, вони Увивели економ≥ст≥в ≥з стану летарг≥чного снуФ ≥ нав≥ть зд≥йснили Умалу рево≠люц≥юФ в економ≥чн≥й теор≥њ (великою революц≥Їю вважаЇтьс¤ по¤ва теор≥њ ейнса). ÷≥ прац≥ переконливо довели монопол≥стичний харак≠тер ринковоњ економ≥ки сучасност≥. ÷е зрушило з м≥сц¤ розробки зах≥дноњ економ≥чноњ теор≥њ монопол≥њ. 2. ќсновн≥ форми, види та типи функц≥онуванн¤ монопол≥й. ћонопол≥¤ Ц ¤к крайн¤ форма недосконалоњ конкуренц≥њ. ‘орми монопол≥й р≥зноман≥тн≥, вони зм≥нювалис¤ з розвитком ≥мпер≥ал≥зму. ¬перше монопол≥њ виникли в к≥нц≥ XIX ст., насамперед у важк≥й промисловост≥, а пот≥м почали розповсюджуватись в ≥нших галуз¤х виробництва. «окрема, п≥сл¤ кризи 1873 року вони почали виникати в легк≥й та ≥нших галуз¤х промисловост≥, а пот≥м охопили й ≥нш≥ галуз≥ економ≥ки. Ќа початку XX ст. монопол≥стичн≥ обТЇднанн¤ стали основою господарського житт¤. ≤снуЇ багато форм монопол≥стичних обТЇднань. Ќайпрост≥ш≥ з них - це конвенц≥њ, корнери, пули, ринги. ÷е короткочасн≥ угоди про ц≥ни. “ак≥ угоди мають тимчасовий характер, вони розпадаютьс¤ при зм≥н≥ умов на ринку. ¬ищими, основними формами монопол≥стичних обТЇднань Ї картел≥, синдикати, трести ≥ концерни. Ќа початку XX ст. так≥ обТЇднанн¤ кап≥тал≥ст≥в д≥стали найб≥льшого поширенн¤. ћонопол≥њ проникають в ус≥ сфери сусп≥льного в≥дтворенн¤ Ц безпосереднЇ виробництво, обм≥н, розпод≥л ≥ споживанн¤. ѕершою монопол≥зуЇтьс¤ сфера об≥гу. Ќа ц≥й основ≥ виникають найпрост≥ш≥ форми монопол≥стичних обТЇднань - картел≥ ≥ синдикати. артель ( в≥д франц. Ц УсоюзФ ) - це така форма монопол≥стичного обТЇднанн¤, учасники ¤кого збер≥гають власн≥сть на засоби виробництва ≥ вироблений продукт, а також виробничу ≥ комерц≥йну самост≥йн≥сть. ÷е означаЇ що виробництво ≥ збут продукц≥њ кожне п≥дприЇмство, ¤ке входить до картелю, зд≥йснюЇ самост≥йно. ”часники картел≥ складають угоди про регулюванн¤ обТЇм≥в виробництва, умов збуту продукц≥њ ( розпод≥л ринк≥в збуту ), визначають Їдин≥ монопольно висок≥ ц≥ни, обм≥н патент≥в на нову техн≥ку, найм робочоњ сили з метою вилученн¤ монопол≥стичного прибутку. ќск≥льки кожне п≥дприЇмство, ¤к було сказане вище, зд≥йснювало виробництво ≥ збут продукц≥њ самост≥йно, було зобовТ¤зане продавати своњ товари по Їдин≥й, встановлен≥й картельною угодою, ц≥н≥. «вичайно, така угода передбачала ≥ под≥л ринку: встановлювалос¤ де тому чи ≥ншому учаснику картелю дозвол¤Їтьс¤ збувати свою продукц≥ю. ≤нод≥ картельна угода встановлювала дл¤ кожного п≥дприЇмства частку ( квоту ) його участ≥ у виробництв≥ чи в обс¤з≥ продажу. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ квоти ( норми ) кожен з учасник≥в картелю не повинен перевищувати обс¤г виробництва ≥ збуту. «а порушенн¤ накладавс¤ штраф, ¤кий ≥шов у загальну касу. ¬становлювалас¤ також так звана картельна ц≥на Ц р≥зновид монопольноњ ц≥ни, ¤ка встановлювалас¤ з метою знищенн¤ конкурент≥в та забезпеченн¤ умов дл¤ полученн¤ монопольного прибутку. артельна ц≥на була корисна дл¤ розвитку монопол≥й. ¬ажливим дл¤ кожного учасника картел≥ було те, що вони збер≥гали свою виробничу ≥ комерц≥йну самост≥йн≥сть. артел≥ були розповсюджен≥ досить широко в √ерман≥њ, складалис¤ нав≥ть м≥жнародн≥ картел≥. ÷е так≥ союзи монопол≥й р≥зних крањн, м≥ж ¤кими також складалис¤ угоди про розпод≥л ринк≥в збуту, джерел сировини, встановленн¤ монопольних ц≥н, використанн¤ патент≥в. як правило, так≥ м≥жнародн≥ картел≥ ≥снували в рамках одн≥Їњ галуз≥. Ќа сучасному етап≥ картел≥ ≥снують у форм≥ патентних пул≥в, л≥ценз≥йних договор≥в, консорц≥ум≥в з проведенн¤ науково-досл≥дних розробок тощо. —индикат ( в≥д грец. Ц УзгодаФ ) Ц це така форма монопол≥стичного обТЇднанн¤, де розпод≥л заказ≥в, закупки сировини та реал≥зац≥¤ виробленоњ продукц≥њ зд≥йснювавс¤ через Їдину збутову контору або ≥нший аналог≥чний орган. Ќаприклад, в дореволюц≥йн≥й –ос≥њ такими конторами були УѕродаметФ, УѕродугольФ, —ахарний синдикат. —индикат звТ¤зував п≥дприЇмства, що ув≥йшли до нього, т≥сн≥ше. ÷≥ обТЇднанн¤ п≥дприЇмств виробл¤ли, ¤к правило, масову однотипну продукц≥ю. ожне окреме п≥дприЇмство в ньому не продавало своЇњ продукц≥њ самост≥йно, а здавало њњ синдикату, ¤кий зд≥йснював збут через свою контору. ќтже, учасники синдикату втрачали власн≥сть на вироблений продукт, вони збер≥гали виробничу самост≥йн≥сть, але втрачали комерц≥йну. ожен учасник, будь Ц то п≥дприЇмство чи ф≥рма, одержуЇ в≥д контори в≥дпов≥дну частину прибутку, ¤кий залежить в≥д квоти виробництва та ≥нших умов. “обто прибуток розпод≥л¤вс¤ в≥дпов≥дно до частки кожного п≥дприЇмства в обс¤з≥ продажу. ¬ сучасних умовах коли у р¤д≥ крањн ≥снуЇ антимонопол≥стичне законодавство, синдикати втратили своЇ значенн¤ ¤к форма монопол≥стичного обТЇднанн¤. Ќин≥ синдикати ≥снують переважно у сфер≥ торг≥вл≥, де¤к≥ у сфер≥ виробництва, так , наприклад, алмазний синдикат контролюЇ св≥товий ринок необроблених алмаз≥в. ¬ ”крањн≥, ¤к правило, синдикати створилис¤ у форм≥ акц≥онерного товариства. ¬они п≥дпор¤дковують соб≥ необТЇднаних п≥дприЇмц≥в шл¤хом встановленн¤ ц≥н на сировину, матер≥ал, свою продукц≥ю. “рест ( в≥д англ. Ц Удов≥рТ¤Ф ) - це такий вид монопол≥й, де учасники втрачають не т≥льки комерц≥йну, а й виробничу ≥ нав≥ть юридичну самост≥йн≥сть, п≥дкор¤ючись Їдиному контролю. ’оча трести Ї найб≥льш т≥сн≥шою формою обТЇднанн¤, кожне з п≥дприЇмств окремо вже не могло вир≥шувати, що ≥ ¤к виробл¤ти. ¬они не могли вести справи ≥ укладати угоди на св≥й страх ≥ риск. Ќими управл¤в ≥ в≥д њх ≥мен≥ в≥в ус≥ справи трест. –еальна влада в трест≥ сконцентровувалас¤ в руках правл≥нн¤ або головноњ компан≥њ. ожний з власник≥в п≥дприЇмств получаЇ певну к≥льк≥сть акц≥й у в≥дпов≥дност≥ з величиною вкладеного кап≥талу, тим самим получаЇ право на участь в правл≥нн≥ та на в≥дпов≥дну частину прибутку Ц див≥денди. як правило, трести обТЇднують однор≥дн≥ п≥дприЇмства. ¬они виникли у —Ўј в останн≥й третин≥ XIX ст. ѕершим трестом вважаЇтьс¤ утворена ƒж.ƒ. –окфеллером нафтова компан≥¤ "У—тандарт ойл" ( 1879 ). ѕоширенн¤ трест≥в у ™вроп≥ почалос¤ п≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни. ¬ наш≥ дн≥ синдикати ≥ трести майже не трапл¤ютьс¤, а картельн≥ угоди обТЇднують вже не окрем≥ п≥дприЇмства, а монопол≥стичн≥ обТЇднанн¤ Ц велик≥ акц≥онерн≥ компан≥њ. ( корпорац≥њ ). «ате зТ¤вилас¤ ≥ стала поширена нова форма монопол≥стичного обТЇднанн¤ Ц концерни. Ќа в≥дм≥ну в≥д старих форм, концерн Ї багатогалузевою монопол≥Їю, котра охоплюЇ найр≥зноман≥тн≥ш≥ п≥дприЇмства. онцерн ( в≥д англ. Ц Уп≥дприЇмство, ф≥рмаФ ). ÷е обТЇднанн¤ формально самост≥йних п≥дприЇмств р≥зних галузей виробництва, транспорту, торг≥вл≥, банк≥в ≥ страхових компан≥й на основ≥ повноњ ф≥нансовоњ залежност≥ в≥д власник≥в контрольного пакету акц≥й. ядром концерну Ї велике промислове п≥дприЇмство, трест, банк або спец≥ально створене головне товариство - холдинг. ÷¤ форма монопол≥стичних обТЇднань найб≥льш розповсюджена. ƒл¤ концерна характерна децентрал≥зована система управл≥нн¤ п≥дприЇмствами (по основним групам продукц≥њ або рег≥онам ), великий обТЇм внутр≥шньо-ф≥рмених постачань; централ≥зованими в ньому ¤вл¤ютьс¤, ¤к правило, кап≥таловкладенн¤ та ф≥нанси. ќхоплюючи найр≥зноман≥тн≥ш≥ п≥дприЇмства, концерни в≥дображають потребу розвитку продуктивних сил, ¤к≥ диктують необх≥дн≥сть комб≥нуванн¤, а також прагненн¤ до диверсиф≥кац≥њ. ƒиверсиф≥кац≥¤ Ц нове ¤вище в економ≥ц≥ розвинутих крањн св≥ту, ¤ке почало розвиватис¤ з середини 50-х рр. XX ст. —утн≥сть њњ пол¤гаЇ в проникненн≥ великих ф≥рм у галуз≥, що не мають пр¤мого виробничого звТ¤зку з основною галуззю њхньоњ д≥¤льност≥. ћотивами, ¤к≥ спонукають монопол≥ю до диверсиф≥кац≥њ Ї: а) прагненн¤ помТ¤кшити проблему реал≥зац≥њ, послабити залежн≥сть в≥д конТюктури ринку в звТ¤зку з пад≥нн¤м попиту на той чи ≥нший вид продукц≥њ; б) прагненн¤ помТ¤кшити насл≥дки економ≥чних криз. Ќа початку виникненн¤ монопол≥стичного кап≥талу в кожн≥й крањн≥ найб≥льш характерною була та чи ≥нша форма монопол≥й. ” Ќ≥меччин≥, наприклад, переважали картел≥, в –ос≥њ ≥ ‘ранц≥њ Ц синдикати, у —Ўј Ц трести, в япон≥њ - концерни. ¬ сучасних умовах синдикати ≥ трести в чистому вигл¤д≥ майже не трапл¤ютьс¤, а картельн≥ угоди обТЇднують уже не окрем≥ п≥дприЇмства, а монопол≥стичн≥ обТЇднанн¤ - велик≥ акц≥онерн≥ компан≥њ (корпорац≥њ). ѕри цьому картельн≥ угоди найчаст≥ше укладаютьс¤ негласно, часто вони нав≥ть не оформл¤ютьс¤ юридично, щоб зберегти ц≥лковиту таЇмницю. ѕереважною формою монопол≥стичних обТЇднань стали багатогалузев≥ концерни. ÷¤ форма набула великого поширенн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д старих форм, концерн охоплюЇ найр≥зноман≥тн≥ш≥ п≥дприЇмства. “ака форма обТЇднанн¤ в≥дображаЇ потреби розвитку продуктивних сил, ¤к≥ диктують необх≥дн≥сть комб≥нуванн¤, а також прагненн¤ до диверсиф≥кац≥њ, впровадженн¤ в ≥нш≥ галуз≥ виробництва, що полегшуЇ боротьбу з конкурентами ≥ даЇ можлив≥сть краще використовувати конТюнктуру ринку. ¬ концерни вход¤ть не т≥льки п≥дприЇмства, ¤к≥ належать њм, але ≥ заводи ≥ ф≥рми, ¤к≥ формально не Ї њх власн≥стю, але постачають п≥дприЇмствам концерну детал≥, приладд¤ або виконують ¤к≥сь послуги.
Ќазва: ћонопол≥¤ ≥ досконала конкуренц≥¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (10066 прочитано) |