ћ≥кроеконом≥ка > ћонопол≥¤ ≥ досконала конкуренц≥¤

а) навТ¤зуванн¤ таких умов договору, ¤к≥ ставл¤ть контрагент≥в в нер≥вне становище; пропонуванн¤ прийн¤ти додатков≥ умови або купити непотр≥бн≥ товари;

б) обмеженн¤ чи припиненн¤ виробництва з метою створенн¤ або п≥дтримки деф≥циту на ринку ≥ встановленн¤ монопольних ц≥н;

в) часткова або повна в≥дмова в≥д реал≥зац≥њ чи закуп≥вл≥ товару при в≥дсутност≥ альтернативних джерел постачанн¤ або збуту з метою створенн¤ деф≥циту ≥ встановленн¤ м≥н≥мальних ц≥н;

г) ≥нш≥ д≥њ з метою створенн¤ перешкод дл¤ доступу на ринок ≥ виходу з ринку ≥нших п≥дприЇмств;

д) встановленн¤ дискрим≥нац≥йних ц≥н на своњ товари, що обмежують права окремих споживач≥в.

3. ƒаЇтьс¤ тлумаченн¤ пон¤тт¤ Унедобросов≥сна конкуренц≥¤Ф. ÷е:

а) неправом≥рне використанн¤ товарного знаку, ф≥рмового найменуванн¤ або маркуванн¤ товару або ≥мен≥ ≥ншого п≥дприЇмц¤;

б) умисне поширенн¤ неправдивих або неточних в≥домостей про свого конкурента;

в) отриманн¤, використанн¤ й розголошенн¤ комерц≥йноњ таЇмниц≥ з метою запод≥¤нн¤ шкоди ≥ншим п≥дприЇмц¤м.

4. ¬изначено санкц≥њ у випадку зловживань монопольним становищем. «акон даЇ право антимонопольному ком≥тету:

а) приймати р≥шенн¤ про примусовий под≥л монопольних обТЇднань;

б) накладати штрафн≥ грошов≥ санкц≥њ на порушник≥в;

в) вилучати до бюджету отриманий прибуток.

«а твердженн¤м закордонних спостер≥гач≥в, јнтимонопольне законодавство ”крањни в≥дпов≥даЇ св≥товим стандартам. ѕроте створювалос¤ воно, на жаль, не в рамках реал≥зац≥њ Їдиноњ програми соц≥ально-економ≥чних перетворень. ѓњ немаЇ ≥ донин≥. Ќе бачачи ор≥Їнтир≥в, украњнський ур¤д, ¤к показала житт¤, уже начально обрало неправильний шл¤х. —в≥това практика св≥дчить про те, що т≥льки п≥сл¤ запуску демонопол≥зац≥њ основних сфер виробництва варто проводити л≥берал≥зац≥ю ц≥н ≥ ф≥нансово-грошове реформуванн¤. Ќаш ур¤д над≥йшов навпаки й одержало в≥дом≥ результати. јле при цьому було б бажаним ≥ введенн¤ на приклад≥ антимонопольноњ практики закордонних крањн жорсткого контролю за виконанн¤м даного законодавства. ÷е одне ≥з самих УхворихФ м≥сць у державно-правов≥й структур≥ ”крањни: приймаютьс¤ в принцип≥ непоган≥ закони, але введенн¤ њх у житт¤ або пост≥йно одержуЇ в≥дстрочку, або взагал≥ не в≥дбуваЇтьс¤. “ому дл¤ нормального функц≥онуванн¤ антимонопольного законодавства необх≥дно створити ще один ланцюжок - ком≥с≥ю з контролю за виконанн¤м розпор¤джень антимонопольних орган≥в, надавши њй ус≥ повноваженн¤ по застосуванню санкц≥й стосовно порушник≥в антимонопольного законодавства.

Ѕезумовно, в≥д проведенн¤ антимонопольноњ пол≥тики в тепер≥шн≥х важких економ≥чних умовах ”крањни чудес оч≥кувати не припадаЇ. јле дуже важливо, щоб проведенн¤ антимонопольноњ пол≥тики завоювало дов≥ру ≥ п≥дтримку населенн¤, щоб люди знали, що вони можуть звернутис¤ в антимонопольн≥ служби з≥ своњми проблемами. Ќеобх≥дно переконати людей, що в≥льна конкуренц≥¤ Ї добром дл¤ ус≥х.

“аким чином, у процес≥ удосконалюванн¤ украњнського антимонопольного законодавства можуть бути використан≥ антимонопольне законодавство промислово розвитих крањн ≥ практика його застосуванн¤, але з урахуванн¤м особливостей нашого перех≥дного пер≥оду.

¬»—Ќќ¬ »

ќтже, п≥сл¤ всього вищесказаного можна зробити висновок, що в економ≥чн≥й теор≥њ монопол≥¤ Ї одн≥Їю з найб≥льш суперечливих, але в той же час одн≥Їю з найб≥льш ц≥кавих тем. –≥зн≥ пров≥дн≥ економ≥сти пост≥йно намагалис¤ висловити своњ думки з приводу них. ўе давн≥ вчен≥ ви¤вили ≥снуванн¤ такого ¤вища в сусп≥льному житт≥.

—еред причин њх по¤ви вказуютьс¤ р≥зн≥ передумови. ƒе¤к≥ вважають, що це був обТЇктивний процес, ≥нш≥ тверд¤ть, що њх було створено штучно. Ќа сучасному етап≥ розвитку людства виникли 3 шл¤хи утворенн¤ монопол≥стичних обТЇднань: концентрац≥¤ виробництва ≥ кап≥талу, централ≥зац≥¤ того самого виробництва ≥ того ж таки кап≥талу, та диверсиф≥кац≥¤. ÷≥ шл¤хи виникали посл≥довно на кожному етап≥ прогресивного розвитку сусп≥льства ≥ кожен з них мав та маЇ св≥й механ≥зм д≥њ та застосуванн¤.

‘орми монопол≥й ≥снують р≥зноман≥тн≥ ≥ загальною тенденц≥Їю розвитку р≥зних монопол≥стичних форм був њх шл¤х в≥д найпрост≥ших утворень (таких ¤к картел≥) до надвеликих та надмогутн≥х, прикладами ¤ких можуть слугувати сучасн≥ багатогалузев≥ концерни та конгломерати.

ћонопол≥¤, ¤к економ≥чний процес маЇ результатами своЇњ д≥¤льност≥ певн≥ насл≥дки. ѕереважна частина з них була перерахована в робот≥, та сл≥д зазначити, що серед цих насл≥дк≥в, ¤к ≥ скр≥зь, Ї позитивн≥, а Ї й негативн≥. ≤ реальн≥сть на сьогодн≥ така, що негативн≥, на жаль, набагато переважають позитивн≥. ќдним з найголовн≥ших таких насл≥дк≥в Ї придушенн¤ конкуренц≥њ, без ¤коњ неможливе нормальне ≥снуванн¤ ринку.

ўоб запоб≥гти де¤ким з цих негативних насл≥дк≥в, держава була змушена проводити регулюючу антимонопольну пол≥тику, до складу ¤коњ входить виданн¤ р≥зних акт≥в, ¤к≥ мають силу закон≥в, обмеженн¤ сфери впливу монопол≥стичних обТЇднань ≥, зв≥сно, застосуванн¤ р≥зних санкц≥й до порушник≥в Ч в≥д економ≥чних (штрафи, пен≥) до крим≥нальних (тюремн≥ увТ¤зненн¤).

ўо стосуЇтьс¤ конкуренц≥њ, то вона Ї необх≥дною ≥ визначальною умовою нормального функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки. явище конкуренц≥њ маЇ своњ плюси й м≥нуси. ƒо позитивних рис можна в≥днести: актив≥зац≥ю ≥нновац≥йного процесу, гнучке пристосуванн¤ до попиту, висока ¤к≥сть продукц≥њ, високу продуктивн≥сть прац≥, м≥н≥м≥зац≥ю витрат, реал≥зац≥ю принципу оплати прац≥ за њњ ¤к≥стю й к≥льк≥стю, можлив≥сть регулюванн¤ з боку держави. ƒо негативних насл≥дк≥в Ц те, що перемога одних супроводжуЇтьс¤ т¤жкою, а подекуди катастроф≥чною поразкою ≥нших, застосуванн¤ нечесних прийом≥в, надм≥рна експлуатац≥¤ природних ресурс≥в, еколог≥чн≥ порушенн¤ ≥ т.≥.

як показано в курсов≥й робот≥, надм≥рна монопол≥зац≥¤, по¤ва конкурентноњ боротьби м≥ж монопол≥¤ми, без в≥дпов≥дного контролю з боку держави може призвести до створенн¤, так би мовити, "держав у держав≥". ћонопол≥зм призводить до упов≥льненн¤ науково-техн≥чного прогресу, консервуЇ низька ¤к≥сть продукц≥њ, робл¤ть цю продукц≥ю неконкурентноспроможною на св≥товому ринку, втрачаютьс¤ стимули пошуку б≥льш ефективних р≥шень при розвТ¤занн≥ проблем орган≥зац≥њ виробництва.

√овор¤чи про негативн≥ методи зд≥йсненн¤ конкурентноњ боротьби необх≥дно зазначити, що конкуренц≥њ притаманне й таке ¤вище, ¤к промислове шпигунство. «вичайно, не можна заперечувати певну ефективн≥сть промислового шпигунства, наприклад в≥н зд≥йснюЇ значний вплив на розвиток в≥йськово-промислового комплексу. ѕроте промислове шпигунство не може зам≥нити розвитку в галузевих, державних ≥ глобальних масштабах, не може зам≥нити науково-досл≥дницьк≥ роботи, в≥дкритт¤, адже, ¤кщо пост≥йно користуватис¤ чужим, вкраденим, то при цьому втрачаЇтьс¤ де¤кий власний потенц≥ал розвитку, що зрештою веде до регресу.

¬ ц≥лому ж, конкуренц≥¤ маЇ менше негативних ознак, н≥ж позитивних; конкуренц≥¤ - значно менше лихо, н≥ж монопол≥¤, ¤ка зловживаЇ своњм пан≥вним положенн¤м в економ≥ц≥.

 онкуренц≥¤ Ц визначальна умова п≥дтриманн¤ динам≥зму в економ≥ц≥, за умов конкуренц≥њ створюЇтьс¤ б≥льше нац≥ональне багатство при менш≥й вартост≥ кожного виду продукц≥њ пор≥вн¤но з монопол≥Їю й плановою економ≥кою.

¬ир≥шальну роль у створенн≥ на ринку спри¤тливого конкурентного середовища грають антимонопольне законодавство ≥ д≥¤льн≥сть антимонопольних орган≥в, правильне поводженн¤ ¤ких спри¤Ї стаб≥л≥зац≥њ вс≥Їњ економ≥ки в ц≥лому.

ќтже, ¤к бачимо, св≥тов≥ монопольн≥ процеси змусили державу посилити регулююч≥ засади в економ≥ц≥. —пец≥альна антимонопольна пол≥тика та антимонопольне законодавство дали змогу поставити п≥д контроль процеси монопол≥зац≥њ, зберегти ≥ посилити конкуренц≥ю.

ѕрийн¤тий в ”крањн≥ «акон Уѕро обмеженн¤ монопол≥зму та недопущенн¤ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥Ф спр¤мований на демонопол≥зац≥ю економ≥ки, ф≥нансову, матер≥ально Ц техн≥чну, ≥нформац≥йну, консультативну п≥дтримку п≥дприЇмств, ¤к≥ спри¤ють розвитков≥ конкуренц≥њ.

ѕ≥двод¤чи результати, можна охарактеризувати антимонопольне законодавство й антимонольную пол≥тику ”крањни ¤к необх≥дн≥ атрибути структурних перетворень у вс≥х сферах економ≥ки крањни. Ќа даному етап≥ проблема монопол≥зац≥њ ≥ несумл≥нноњ конкуренц≥њ перестаЇ бути чисто економ≥чноњ вона усе б≥льше стаЇ пол≥тичноњ ≥ сусп≥льноњ. “ому надзвичайно необх≥дно, щоб населенн¤ ”крањни усв≥домило всю згубн≥сть ≥ вс≥ негативн≥ насл≥дки монопол≥њ. Ѕезперечно, у де¤ких випадках (але лише в мал≥й дещиц≥ в≥д њхньоњ загальноњ к≥лькост≥) ≥снуванн¤ монопол≥њ Ї виправданим ≥ необх≥дним, але за цими процесами повинний зд≥йснюватис¤ жорсткий контроль ≥з боку держави по недопущенню зловживанн¤ своњм монопольним положенн¤м.

јнтимонопольна служба ”крањни ще дуже молода, але вже зроблен≥ њњ перш≥ кроки до нормал≥зац≥њ ситуац≥њ за даними проблемам. ѓй ще багато потр≥бно зробити р≥шучих д≥й, та ц≥ д≥њ повинн≥ зд≥йснюватис¤ одночасно з удосконаленн¤м антимонопольного законодавства ”крањни. ” даному напр¤мку потр≥бно звернути особливу увагу на б≥льш н≥ж в≥ковий досв≥д антимонопольного законодавства —Ўј ≥ на антимонопольну практику ≥нших розвитих крањн.

—ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–»

√.≤.Ѕашн¤нин, ѕ.ё.Ћазур, ¬.—.ћедед≥в. ѕол≥тична економ≥¤. Ц ѕ≥дручник дл¤ студент≥в вуз≥в. Ц  ињв: Ќ≥ка Ц ÷ентр ≈льга 2000р.

¬.я.Ѕобров. ќснови ринковоњ економ≥ки. Ц  ињв: Ћиб≥дь,1995р.

ј.Ѕарановский. „то такое монополи¤ и как с ней боротьс¤? //‘≥нансова ”крањна. Ц 26 грудн¤ 1995р. є 52.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћонопол≥¤ ≥ досконала конкуренц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (10066 прочитано)