ћ≥кроеконом≥ка > ћонопол≥¤ ≥ досконала конкуренц≥¤

як приклад сучасних концерн≥в можна навести американський концерн УGeneral motorsФ або УFord motorФ,американську ф≥рму УInternational business machinesФ, ¤ка випускаЇ три чверт≥ вироблюваних у кап≥тал≥стичному св≥т≥ електронно-обчислюваних машин, або концерн  руппа в «ах≥дн≥й Ќ≥меччин≥, до складу ¤кого вход¤ть металург≥йн≥, машинобуд≥вн≥ ≥ електротехн≥чн≥ п≥дприЇмства, торговельн≥ ф≥рми ≥ транспортн≥ компан≥њ, банки. Ќа чол≥ концерну стоњть звичайно ¤кесь одне найб≥льше п≥дприЇмство (чи банк), що зд≥йснюЇ ф≥нансове кер≥вництво ус≥ма п≥дприЇмствами концерну.

¬ м≥ру розростанн¤ концерни утворюють конгломерати, велетенськ≥ промислов≥ комплекси.  онгломерат ( в≥д лат. Уз≥бранийФ) Ц це одна з форм монопол≥њ, в ¤к≥й п≥д Їдиним ф≥нансовим контролем зосереджен≥ компан≥њ, що д≥ють у р≥зних, технолог≥чно не повТ¤заних м≥ж собою галуз¤х. як правило, конгломерати належать одн≥й ф≥рм≥ ≥ випускають на одн≥й або б≥льше стад≥¤х виробництва р≥знор≥дн≥ неконкурентн≥ товари або оперують на сегментах ринку, ¤к≥ не перетинаютьс¤. ѕ≥дприЇмства при цьому мають широку автоном≥ю економ≥чноњ д≥¤льност≥ управл≥нн¤ ними централ≥зоване. —труктура конгломератних обТЇднань нест≥йка: вони можуть розпадатись або утворювати концерн. ¬≥дома класична коп≥¤ Ц обТЇднанн¤ Ц американський У≤““Ф ( ≤нтернешнл телефоун енд телеграф), ¤ке виробл¤Ї телекомун≥кац≥йне устаткуванн¤, комплектуюч≥ детал≥ дл¤ автомоб≥л≥в. —юди вход¤ть деревообробн≥ п≥дприЇмства, готел≥ тощо.

–≥зниц¤ м≥ж багатогалузевим концерном ≥ конгломератом з погл¤ду самост≥йного прийн¤тт¤ важливих управл≥нських р≥шень пол¤гаЇ у тому, що в першому лише найсильн≥ш≥ п≥дприЇмц≥ мають право на участь у сп≥льному ф≥нансовому контрол≥, ¤кий зд≥йснюють головна ф≥рма або банк; у конгломерат≥ право на участь у сп≥льному управл≥нн≥ маЇ обмежене коло учасник≥в ( пор≥вн¤но з концерном ).

ќстаннього часу розвинулас¤ така форма монопол≥стичних обТЇднань, ¤к консорц≥уми.  онсорц≥ум - це вже обТЇднанн¤ не окремих п≥дприЇмств, а монопол≥й. ≤нод≥ обТЇднуютьс¤ монопол≥њ р≥зних крањн дл¤ проведенн¤ ¤коњсь ф≥нансовоњ операц≥њ, наприклад дл¤ наданн¤ позички ¤к≥й Ц небудь крањн≥.  онсорц≥ум може створюватис¤ ≥ дл¤ розмежовуванн¤ ≥нтерес≥в монопол≥й, ¤к≥ конкурують, в галуз≥ добуванн¤ та збуту певного товару, наприклад, нафти. ћожна сказати, що консорц≥уми Ї своЇр≥дними Укартел¤ми монопол≥йФ. ѓх особливо часто створюють дл¤ сп≥льного хаз¤йнуванн¤ у крањнах, що розвиваютьс¤.

“аким чином, орган≥зац≥йн≥ форми монопол≥й р≥зн≥. –озвиток продуктивних сил, загостренн¤ конкурентноњ боротьби м≥ж монопол≥¤ми викликають до житт¤ нов≥ або зм≥нюють стар≥ форми. јле ¤кою б не була орган≥зац≥йна форма монопол≥стичного обТЇднанн¤, вона в будь-¤кому випадку маЇ одну ≥ ту ж мету: забезпечити ха礤м монопол≥њ одержанн¤ найб≥льших прибутк≥в.

 р≥м р≥зних форм монопол≥й, ≥снують окрем≥ њх види та типи. –озр≥зн¤ють два види ринкових монопол≥й, кожний з ¤ких маЇ своњ п≥двиди.

—хема 1.

¬иди ринкових монопол≥й.

ƒо першого виду ( власне монопол≥¤ ) в≥днос¤тьс¤ ф≥рми, ¤к≥ Ї Їдиним виробником товару, що надходить на ринок, причому в нього немаЇ близького зам≥нника. ÷≥на такого товару повн≥стю визначаЇтьс¤ ф≥рмою й не залежить в≥д конТюктури ринку. ћонопол≥¤ Ц продавець, а точн≥ше виробник ( картел≥, синдикати, трести ), може бути одно продуктовою, тобто такою, ¤ка монопол≥зуЇ виробництво ≥ збут одного виду продукц≥њ, багато продуктовою, коли монопол≥зуЇтьс¤ виробництво ≥ збут багатьох вид≥в продукц≥њ одн≥Їњ або р¤ду галузей. якщо так≥ монопол≥њ стають головною формою орган≥зац≥њ виробництва в кожн≥й галуз≥, то вони ≥стотно обмежують конкуренц≥ю, деформують ринок. “ому держава вс≥л¤ко повинна обмежувати р≥шуч≥ заходи дл¤ обмеженн¤ њх впливу на економ≥ку. –≥зновидом монопол≥њ Ц продавц¤ виступаЇ так звана технолог≥чна монопол≥¤. —уть такоњ монопол≥њ пол¤гаЇ в тому, що монопол≥зуЇтьс¤ виробництво ≥ збут не багатьох продукт≥в ≥ нав≥ть не одного, а певного р≥зновиду даного продукту. Ќаприклад, одна з модиф≥кац≥й двокамерного холодильника або кольорового телев≥зора. “ака монопол≥¤ повТ¤зана з диференц≥ац≥Їю продукту. ¬ результат≥ будь-¤ке п≥дприЇмство, ¤кщо воно маЇ можлив≥сть зац≥кавити продавц≥в ¤кимиЦнебудь особливост¤ми ( ¤кост¤ми ) свого товару, здобуваЇ певну монопол≥ю на цей товар ≥ може користуватис¤ нею дл¤ п≥двищенн¤ ц≥н з метою отриманн¤ додаткового прибутку. ќсоблив≥сть такоњ монопол≥њ, на в≥дм≥ну в≥д попередн≥х, у тому, що вона не обмежуЇ конкуренц≥њ, а розвиваЇ й поглиблюЇ њњ. „ому? “ому, що скр≥зь, де ≥снуЇ диференц≥ац≥¤ продукт≥в, будь Ц ¤кий продавець, хоча й волод≥Ї монопол≥Їю, в той же час зазнаЇ конкуренц≥њ з боку б≥льш-менш досконалих зам≥нник≥в. “обто, заволод≥вши монопол≥Їю на виробництво ≥ збут ¤когось р≥зновиду продукту, монопол≥ст спонукаЇ тим самим конкурент≥в конструювати р≥вноц≥нн≥ зам≥нники цього р≥зновиду. ¬ результат≥ конкуренц≥¤ м≥ж виробниками р≥зновид≥в одного й того ж продукту ще б≥льше розгортаЇтьс¤. “ому такий вид монопол≥й антимонопольним законодавством не повинен обмежуватис¤.

ƒругим видом Ї монопол≥¤ Ц покупець. ¬ ¤кост≥ таких монопол≥й маЇ виступати держава, а також окрем≥ ф≥рми. Ќаприклад, монопол≥зац≥¤ одн≥Їю або дек≥лькома переробними ф≥рмами збуту сировини, ¤ка вирощуЇтьс¤ й реал≥зуЇтьс¤ сотн¤ми с≥льськогосподарських п≥дприЇмств. “еж саме можна сказати про металург≥йн≥ комб≥нати, ¤к≥ монопол≥зують збут сировини п≥дприЇмств добувноњ промисловост≥. Ѕ≥льш≥сть таких споживчих монопол≥й, ¤к≥ у св≥тов≥й економ≥чн≥й науц≥ отримали назву монопол≥й, виникаЇ завд¤ки створенню штучних умов, що обмежують конкуренц≥ю виключно з метою забезпечити перерозпод≥л прибутку на користь монопол≥ст≥в. “ому нормальне функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки передбачаЇ обмеженн¤ сфери њх д≥й.

ќтже, в ¤кому б вигл¤д≥ монопол≥¤ не ф≥гурувала, вона так чи ≥накше деструктивно впливаЇ на ринок. Ќайб≥льш деформуЇ ринок двосторонн¤ монопол≥¤, коли взаЇмод≥ють один продавець ≥ один покупець. ” ц≥й ситуац≥њ, практично неможливий контроль сусп≥льства за ц≥нами, ¤к≥стю, бо вони встановлюютьс¤ шл¤хом угоди м≥ж ними. ѕрикладом под≥бноњ ринковоњ структури Ї в≥йськово Ц промисловий комплекс, де в ¤кост≥ виробника виступаЇ одна ф≥рма, а покупц¤ Ц в≥йськове в≥домство.

” реальному житт≥ монопол≥зац≥¤ економ≥ки в≥дбуваЇтьс¤ найр≥зноман≥тн≥шими методами ( способами ) ≥ про¤вл¤Їтьс¤ в багаточисельних видах ≥ формах, що викликаЇ необх≥дн≥сть певноњ њх тип≥зац≥њ. ¬ економ≥чн≥й теор≥њ ≥ практиц≥ в≥дом≥ принаймн≥ ш≥сть основних тип≥в монопол≥зму. ƒив. схему 2.

≤стотно, що в чистому вигл¤д≥ назван≥ типи монопол≥зац≥й не зустр≥чаютьс¤, бо вони, так ¤к ≥ вс≥ процеси в економ≥ц≥, взаЇмоповТ¤зан≥ ≥ взаЇмоперепл≥таютьс¤. јле дл¤ теоретичного анал≥зу ≥ зТ¤суванн¤ напр¤му певних практичних д≥й, наприклад, держави в умовах ринковоњ економ≥ки, така класиф≥кац≥¤ досить конструктивна.

—хема 2

“ипи монопол≥зму.

≈коном≥чний монопол≥зм. ÷ей тип монопол≥зму Ї стержневим. —аме в≥н дав зм≥стовне наповненн¤ вс≥м ≥ншим монопол≥стичним процесам в економ≥ц≥, ¤к≥ в≥дбиваютьс¤ в результат≥ подальшого под≥лу прац≥ в умовах товарного виробництва. ≈коном≥чний монопол≥зм виростаЇ з конкуренц≥њ, базуЇтьс¤ на концентрац≥њ ≥ централ≥зац≥њ кап≥талу. —уть його пол¤гаЇ в утворенн≥ великих п≥дприЇмств, обТЇднань п≥дприЇмств, ¤к≥ концентрують у своњх руках виробництво ≥ збут основноњ частини продукц≥њ певноњ галуз≥ або дек≥лькох галузей, що даЇ њм можлив≥сть впливати на р≥вень ц≥н з метою забезпеченн¤ соб≥ високого (монопольного) прибутку. “акий тип монопол≥зму ¤вл¤Ї собою загрозу ринков≥й економ≥ц≥ ≥ тому повинен бути пост≥йно в пол≥ зору держави, щоб не допускати перетворенн¤ великого б≥знесу, виникаючого на основ≥ концентрац≥њ ≥ централ≥зац≥њ, в монопол≥ю.

“ехнолог≥чний монопол≥зм про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що влада над ринком великих корпорац≥й ( контроль виробництва ≥ збуту певноњ продукц≥њ ) зумовлена не ст≥льки прагненн¤м захопити ринок, подавити конкурент≥в, максим≥зувати ринок, наприклад, ¤к металург≥¤, електроенергетика, транспорт, тобто галуз≥, де сама технолог≥¤ робить економ≥чно ефективними лише велик≥ ( ≥нод≥ нав≥ть централ≥зован≥) виробництва.

“ехнолог≥чний монопол≥зм певною м≥рою можна назвати природним, саме т≥Їю м≥рою, ¤кою Ї природна своЇр≥дна конф≥гурац≥¤ виробництва, що його породила. «в≥дси випливаЇ дуже важливий, особливо дл¤ сучасноњ ”крањни, висновок, що на т≥ сектори економ≥ки, де дом≥нуЇ технолог≥чний монопол≥зм, демонопол≥зац≥¤ не повинна розповсюджуватис¤. ” вс¤кому раз≥, не приймати в них тотального характеру. ¬ажко, наприклад, у¤вити соб≥ утворенн¤ висококонкурентного ринку, ¤кщо поруч з д≥ючою зал≥зницею збудуЇтьс¤ нова, конкуруюча з нею. –инки, окупован≥ технолог≥чними монопол≥¤ми, Ї монопольними ц≥лком на природн≥й основ≥ ≥ ще довго будуть залишатис¤ такими.

–екламний монопол≥зм. ÷е особливий р≥зновид монопол≥зму, зумовлений диференц≥ац≥Їю продукт≥в. —уть його в штучному створенн≥ виключних умов дл¤ реал≥зац≥њ того чи ≥ншого товару рекламою або ≥ншими д≥¤ми комерц≥йних служб. Ќаприклад, виникненню такого механ≥зму спри¤Ї позначка п≥дприЇмством своњх товар≥в торговою маркою, заманюванн¤ магазинами покупц≥в незвичним упакуванн¤м товару або зниженн¤м ц≥н дл¤ пост≥йних кл≥Їнт≥в, використанн¤ барвистих реклам тощо. ¬се це вносить у ринкову конкуренц≥ю певн≥ монопол≥стичн≥ мотиви, ≥ комерц≥йний усп≥х потрапл¤Ї в залежн≥сть не лише в≥д ц≥ни й споживчих ¤костей самого товару, але й в≥д певних штучно створених умов.

≤нновац≥йний монопол≥зм. ¬≥н характерний дл¤ п≥дприЇмств ( ф≥рм ), ¤к≥ л≥дирують на тих чи ≥нших напр¤мках науко-техн≥чного прогресу ( Ќ“ѕ ). —уть його в тому, що окрем≥ ф≥рми, використовуючи передов≥ технолог≥њ, нов≥ форми орган≥зац≥њ прац≥ або виробництва, опин¤ютьс¤ в кращих умовах, з точки зору виробництва ≥ реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ, пор≥вн¤но з ≥ншими ф≥рмами.

«а цих умов конкурентна р≥вновага на ринку порушуЇтьс¤ на користь таких ф≥рм, що забезпечуЇ њм додатковий ( монопольний ) прибуток.

’арактерною особлив≥стю монопол≥зац≥њ цього типу Ї, по-перше, те, що вона маЇ тимчасовий характер ≥ зникаЇ в м≥ру розповсюдженн¤ ≥ технолог≥чних розробок. ѕо-друге, вона Ї в≥дображенн¤м обТЇктивних законом≥рностей розвитку людського сусп≥льства, зокрема закону економ≥њ часу. “ому обмеженн¤ такого монопол≥зму з боку держави повинно бути м≥н≥мальним.

ƒержавний природний монопол≥зм. —юди в≥днос¤тьс¤ природн≥ державн≥ монопол≥њ. ј саме: монопол≥¤ держави на орган≥зац≥ю й регулюванн¤ грошового об≥гу: монопол≥¤ держави на ринку соц≥ально Ц приоритетних або соц≥ально Ц шк≥дливих товар≥в ( вона може виражатис¤ в нац≥онал≥зац≥њ виробництва таких товар≥в, адм≥н≥стративному контролю над ц≥нами, встановленн≥ ф≥ксованих ставок акцизного податку тощо ); монопол≥¤ держави на забезпеченн¤ населенн¤ сусп≥льними товарами.

ƒержавний адм≥н≥стративний монопол≥зм. ¬≥н характерний дл¤ економ≥ки, де пануЇ адм≥н≥стративно Ц командне управл≥нн¤. —уть його в тому, що держава монопол≥зуЇ вс≥ сфери життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, максимально обмежуючи ринкову конкуренц≥ю. якщо п≥дходити до цього з позиц≥й економ≥чноњ доц≥льност≥, то лише незначну частину його можна визнати природною. ¬ ц≥лому ж монопол≥зм цього типу ¤вл¤Ї собою негативне ¤вище й п≥дл¤гаЇ безсумн≥вн≥й л≥кв≥дац≥њ.

ƒержавний адм≥н≥стративний монопол≥зм маЇ так≥ основн≥ особливост≥:

¬≥н швидко стаЇ тотальним, охоплюЇ економ≥ку в ц≥лому, проникаючи в ус≥ сфери сусп≥льного виробництва ( виробництво, розпод≥л, обм≥н, споживанн¤ ).

…ому властивий виключно високий р≥вень монопол≥зац≥њ ринк≥в.

ƒержавному монопол≥зму властива особлива внутр≥шн¤ структура. ¬ основ≥ њњ лежить державний сектор. Ќад ним розташован≥ в≥домч≥ структури, ¤к≥ контролюють окрем≥ сфери виробництва. Ќарешт≥, кожна з них под≥лена м≥ж п≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ монопол≥зували випуск певних товар≥в ≥ послуг.  ласичним прикладом такого типу монопол≥зму була економ≥чна система колишнього —–—–.

–озгл¤нут≥ основн≥ типи монопол≥зму вказують на те, що монопол≥зм, по Ц перше, за своЇю природою неоднор≥дний. “ому й ставленн¤ до нього не може бути однозначним. якщо монопол≥стичн≥ структури, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до першоњ й шостоњ груп, небезпечн≥ дл¤ економ≥ки й повинн≥ бути демонтован≥ або обмежен≥, то природн≥ монопол≥њ ( технолог≥чн≥, державн≥, природн≥ й т≥, що передбачають л≥дерство в Ќ“ѕ ) не суперечать, у вс¤кому раз≥ не зовс≥м суперечать нормальному функц≥онуванню сучасного ринкового господарства й можуть бути з ним сум≥сн≥. ѕо Ц друге, границ≥ д≥њ природного монопол≥зму не пост≥йн≥. ¬они рухом≥ хоча б тому, що наприклад, монопол≥¤, зумовлена виходом тих чи ≥нших ф≥рм на передов≥ рубеж≥ Ќ“ѕ, недовгов≥чна, й статус монопол≥ст≥ переходить пер≥одично з Урук в рукиФ ¤к результат зм≥ни ф≥рм Ц л≥дер≥в на передових рубежах Ќ“ѕ.

ћонопол≥њ виникли з в≥льноњ конкуренц≥њ, в ¤к≥й перемагають найб≥льш сильн≥ ≥ могутн≥ п≥дприЇмства. јле чи означаЇ це, що встановленн¤ пануванн¤ монопол≥й кладе край конкуренц≥њ? «ах≥дн≥ економ≥сти намагаютьс¤ довести, що по¤ва монопол≥й докор≥нно зм≥нюЇ природу кап≥тал≥зму, знищуЇ стих≥йн≥сть, властиву н≥би лише домонопол≥стичному кап≥тал≥зму, даЇ можлив≥сть внести пор¤док у господарство ≥ позбавл¤Ї сусп≥льство тих втрат, ¤к≥ несла з собою в≥льна конкуренц≥¤. ќднак насправд≥ це не так.

«вичайно, з по¤вою монопол≥й конкуренц≥¤ зм≥нила своњ форми, ≥ншими стали њњ учасники. –ан≥ше боротьба точилас¤ м≥ж сотн¤ми тис¤ч власник≥в др≥бних ≥ середн≥х п≥дприЇмств. “епер конкурентна боротьба точитьс¤:

а) м≥ж монопол≥¤ми ≥ п≥дприЇмствами, ¤к≥ не ув≥йшли в обТЇднанн¤;

б) м≥ж самими монопол≥¤ми;

в) всередин≥ монопол≥й.

≈коном≥чна могутн≥сть п≥дприЇмств нечувано зросла, боротьба м≥ж ними стала ще запекл≥шою ≥ б≥льш руйн≥вною.

’оча монопол≥њ ≥ панують в економ≥ц≥ кап≥тал≥стичних крањн, але вони не можуть ц≥лком усунути др≥бне виробництво, домонопол≥стичн≥ форми господарства.

ћонопол≥стичне обТЇднанн¤ майже н≥коли не охоплюЇ всю галузь. якщо цього ≥ вдаЇтьс¤ добитис¤, то лише на де¤кий час, бо саме утворенн¤ монопол≥й породжуЇ конкуренц≥ю: встановлен≥ нею ц≥ни звичайно так≥ висок≥, що дл¤ п≥дприЇмств, не охоплених обТЇднанн¤м, ви¤вл¤Їтьс¤ досить виг≥дним продавати аналог≥чну продукц≥ю ≥ по нижчих ц≥нах. ¬иникають нов≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ не п≥дкор¤ютьс¤ монопол≥њ. ¬ результат≥ знову виникаЇ конкуренц≥¤.

“ак, наприклад, у —Ўј до другоњ св≥товоњ в≥йни все виробництво алюм≥н≥ю зосередила в своњх руках Ујлюм≥н≥Їва компан≥¤Ф. јле в роки в≥йни њй не вдалос¤ втримати своЇ монопольне становище. ƒержава купувала алюм≥н≥й дл¤ воЇнних ц≥лей по неймов≥рно високих ц≥нах. ÷е зробило можливим виникненн¤ нових ф≥рм, ¤к≥ побудували р¤д завод≥в. Ујлюм≥н≥Їва компан≥¤Ф втратила свою монопол≥ю ≥ вже не зум≥ла повернути њњ ≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни. Ќав≥ть в автомоб≥льн≥й промисловост≥, де р≥вень монопол≥зац≥њ дуже високий, збереглис¤ пор≥вн¤но др≥бн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ ведуть запеклу боротьбу за своЇ ≥снуванн¤, посилюючи експлуатац≥ю своњх роб≥тник≥в, виробл¤ючи машини на ≥ндив≥дуальн≥ замовленн¤ ≥ т.д.

“аким чином, пор¤д з найб≥льшими кап≥тал≥стичними монопол≥¤ми збер≥гаютьс¤ ≥ неохоплен≥ монопол≥¤ми п≥дприЇмства. ћ≥ж цими п≥дприЇмствами ≥ монопол≥¤ми точитьс¤ боротьба, в ¤к≥й монопол≥њ вдаютьс¤ до найб≥льш безсоромних способ≥в ≥ метод≥в, щоб розорити конкурент≥в.

 онкурентна боротьба в≥дбуваЇтьс¤ ≥ м≥ж монопол≥¤ми. ÷е вже сутичка велетн≥в м≥ж собою. Ќаприклад, в автомоб≥льн≥й промисловост≥ —Ўј конкурують так≥ компан≥њ, ¤к УGeneral motorsФ ≥ У‘орд моторФ.  ожна з цих компан≥й маЇ величезн≥ засоби. ќбс¤г продажу першоњ з них переб≥льшуЇ другу. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в УGeneral motorsФ т≥снить свого суперника, зб≥льшуючи випуск автомоб≥л≥в швидше, н≥ж У‘орд моторФ.

Ќарешт≥ ≥ всередин≥ монопол≥стичного обТЇднанн¤ боротьба не припин¤Їтьс¤. ¬она точитьс¤, наприклад, навколо розпод≥лу квот у виробництв≥ ≥ збуту продукц≥њ.  ожне п≥дприЇмство хоче зб≥льшити свою квоту ≥, отже, свою частку у прибутку. якщо йдетьс¤ про повне злитт¤ п≥дприЇмств, то кожний власник боретьс¤ за зб≥льшенн¤ своЇњ частки акц≥й триваЇ ≥ п≥сл¤ орган≥зац≥њ монопол≥й.

ќтже, монопол≥њ, виростаючи з в≥льноњ конкуренц≥њ, не знищують конкуренц≥ю, а видозм≥нюють њњ стосовно до нових економ≥чних умов, зм≥нюють њњ монопол≥стичною конкуренц≥Їю, ще гостр≥шою ≥ запекл≥шою.

ѕроцес монопол≥зац≥њ маЇ позитивн≥ ≥ негативн≥ насл≥дки. ѕозитивним Ї те, що у г≥гантських п≥дприЇмств та њх обТЇднань б≥льше можливостей :

а) розвивати сучасне виробництво,

б) ф≥нансувати крупн≥ науково Цдосл≥дн≥ лаборатор≥њ,

в) отримувати нов≥ науков≥ результати,

г) впроваджувати нов≥тню техн≥ку ≥ технолог≥ю,

д) зд≥йснювати переквал≥ф≥кац≥ю прац≥вник≥в, а отже, пристосовуватис¤ до р≥вн¤ розвитку продуктивних сил, до структурних зрушень в економ≥ц≥. “ому не дивно, що нин≥ розвиваютьс¤ так≥ форми сп≥вроб≥тництва г≥гантських корпорац≥й, ¤к орган≥зац≥¤ сп≥льних п≥дприЇмств, ф≥рм, обм≥н патентами, науково-техн≥чною ≥нформац≥Їю тощо. √≥гантськ≥ п≥дприЇмства завд¤ки масовому виробництву мають змогу економити на витратах виробництва, забезпечувати споживач≥в дешевими ¤к≥сними товарами.

ѕозитивними сторонами монопол≥й Ї те, що завд¤ки привласненню монопольно високих прибутк≥в вони стимулюють конкуренц≥ю, ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть ( з кожним зниженн¤м ц≥н п≥сл¤ впровадженн¤ новоњ техн≥ки у крупних компан≥й не було б стимул≥в до нововведень, що виправдовуЇ встановленн¤ монопольно високих ц≥н ), а тривалий пер≥од њх ≥снуванн¤ й складн≥сть проникненн¤ ≥нших ф≥рм у монопол≥зован≥ галуз≥ переконуЇ монопол≥њ у доц≥льност≥ довготерм≥нових ≥нвестиц≥й.

Ќегативною рисою монопол≥зац≥њ економ≥ки Ї передус≥м практика встановленн¤ монопольних ц≥н, створенн¤ штучного деф≥циту. ѕокупц≥ змушен≥ купувати товари за вищими ц≥нами, оск≥льки крупн≥ компан≥њ виробл¤ють переважну масу продукц≥њ.

ћонопол≥¤ гальмуЇ науково-техн≥чний прогрес. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що монопол≥¤ виробництва ≥ збуту даЇ змогу крупним компан≥¤м отримувати певний час висок≥ прибутки, нав≥ть не впроваджуючи нов≥ дос¤гненн¤ науки ≥ техн≥ки у виробничий процес, стримуючи повне використанн¤ ресурс≥в, максимально можливе зниженн¤ витрат виробництва й в≥дпов≥дне зростанн¤ ефективност≥ виробництва. ” гонитв≥ за прибутками крупн≥ компан≥њ вкладають кошти у проекти, ¤к≥ дають в≥ддачу, вилучаючи або ≥стотно зменшуючи при цьому ≥нвестиц≥њ у важлив≥ш≥ населенн¤ виробництва.

ћонопол≥њ придушують конкуренц≥ю Ц важливу руш≥йну силу економ≥чного прогресу. “ому —амуельсон називаЇ монопол≥ю економ≥чним злом. ” поЇднанн≥ позитивних ≥ негативних стор≥н монопол≥њ пол¤гаЇ одна з найважлив≥ших сутн≥сних њњ стор≥н ¤к економ≥чноњ категор≥њ.

3. ƒосконала конкуренц≥¤ Ц цив≥л≥зована форма боротьби за ≥снуванн¤ та п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва.

ќдним ≥з найважлив≥ших елемент≥в ринкового механ≥зму Ї конкуренц≥¤. Ѕез конкуренц≥њ ринков≥ в≥дносини теоретично у¤вити неможливо, а практично вони просто не можуть ≥снувати.  онкуренц≥¤ в сучасн≥й економ≥чн≥й теор≥њ ≥ практичн≥й д≥¤льност≥ господарюючих субТЇкт≥в завжди знаходитьс¤ поруч з монопол≥Їю, породжуЇ монопол≥ю.

ќтже, що ж таке конкуренц≥¤?  онкуренц≥¤ (в≥д лат. Ц Уз≥штовхуюсьФ) - це боротьба м≥ж товаровиробниками за найвиг≥дн≥ш≥ умови виробництва ≥ збуту товар≥в та послуг, за привласненн¤ найб≥льших прибутк≥в; це механ≥зм регулюванн¤ пропорц≥й сусп≥льного виробництва.

—утн≥сть конкуренц≥њ глибше розкриваЇтьс¤ у д≥њ в≥дпов≥дного закону. «акон конкуренц≥њ Ї обТЇктивним економ≥чним законом розвинутого товарного виробництва, д≥¤ ¤кого Ї дл¤ товаровиробник≥в зовн≥шньою примусовою силою до п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ на своњх п≥дприЇмствах, зб≥льшенн¤ масштаб≥в виробництва, форм ≥ систем зароб≥тноњ плати тощо. ƒл¤ ≥нших економ≥чних закон≥в також в≥дбуваЇтьс¤ у форм≥ примусових сил конкурентноњ боротьби, в результат≥ чого конкуренц≥¤ виступаЇ руш≥йною силою розвитку економ≥чноњ системи, складовою частиною њњ господарського механ≥зму. Ќа нижч≥й стад≥њ розвитку кап≥тал≥стичного способу виробництва ( поч. XVI ст. Ц до 60-х рок≥в XX ст.) панувала в≥льна конкуренц≥¤ м≥ж власниками невеликих п≥дприЇмств, ¤к≥ виробл¤ли товари на нев≥домий ринок. “ака конкуренц≥¤ зд≥йснювалась у форм≥ внутр≥галузевоњ та м≥жгалузевоњ конкуренц≥њ. ¬≥льна конкуренц≥¤ зумовлюЇ розвиток концентрац≥њ та централ≥зац≥њ виробництва ≥ кап≥талу, на певному етап≥ ( останн¤ третина XIX ст. ) призвела до виникненн¤ монопол≥й. ¬ сучасних умовах конкуренц≥¤ ≥снуЇ м≥ж г≥гантськими монопол≥стичними обТЇднанн¤ми, в середин≥ них, також м≥ж п≥дприЇмствами немонопол≥зованого сектору економ≥ки та р≥зних форм власност≥. ѓњ особлив≥стю Ї те, що центр боротьби все б≥льше перем≥щуЇтьс¤ ≥з сфери об≥гу у сферу виробництва, з галузевого на м≥жгалузевий, з нац≥онального на ≥нтернац≥ональний р≥вень.

ћетодами конкурентноњ боротьби Ї пол≥пшенн¤ ¤кост≥, дизайну товар≥в ≥ послуг, швидке оновленн¤ асортименту продукц≥њ, наданн¤ гарант≥њ ≥ п≥сл¤продажних послуг, тимчасове зниженн¤ ц≥н, умов оплати тощо. ѕор¤д з цим використовуютьс¤ Умирн≥Ф методи обмеженн¤ конкуренц≥њ : таЇмн≥ угоди про Їдину пол≥тику ц≥н ≥ под≥л ринк≥в збуту, реал≥зац≥ю крупних науково Ц техн≥чних проект≥в, обм≥н ≥нформац≥Їю з р≥зних питань науковоњ, техн≥чноњ, ринковоњ стратег≥њ.

—еред нееконом≥чних метод≥в конкурентноњ боротьби Ц ф≥нансов≥ мах≥нац≥њ та спекул¤ц≥њ ц≥нними паперами, промислове шпигунство, п≥дкуп чиновник≥в державного апарату з метою отриманн¤ ур¤дових контракт≥в, субсид≥й тощо.

” ход≥ еволюц≥њ економ≥чноњ системи зм≥нюЇтьс¤ ≥ конкуренц≥¤. “ак, на нижн≥й стад≥њ кап≥тал≥зму, панувала в≥льна ( або чиста, досконала ) конкуренц≥¤.

¬≥льна ( досконала ) конкуренц≥¤ - це конкуренц≥¤, дл¤ ¤коњ характерн≥ велика к≥льк≥сть конкурент≥вЦвиробник≥в ≥ конкурент≥вЦпокупц≥в, в≥льний доступ товаровиробник≥в до будь-¤кого виду д≥¤льност≥. “обто це економ≥чне суперництво м≥ж великою к≥льк≥стю др≥бних та середн≥х п≥дприЇмств, ¤к≥ виробл¤ють однор≥дну продукц≥ю, мають р≥вний доступ до ≥нформац≥њ, абсолютну моб≥льн≥сть матер≥альних, трудових та ф≥нансових ресурс≥в. Ќ≥ одна ≥з ф≥рм не може впливати на ринкову ц≥ну. Ѕ≥льш повною м≥рою ознакам досконалоњ конкуренц≥њ в≥дпов≥дають де¤к≥ ринки с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ ( пшениц≥, кукурудзи ), а також де¤к≥ ф≥нансов≥ ринки. « точки зору сусп≥льства досконала конкуренц≥¤ Ї стандартом, за ¤ким оц≥нюЇтьс¤ ефективн≥сть реальноњ економ≥ки. ¬она включаЇ вс≥ форми дискрим≥нац≥њ споживач≥в, розпод≥л¤Ї ресурси в≥дпов≥дно до њх смак≥в, найефективн≥ше. ƒана структура дозвол¤Ї побудувати точну модель повед≥нки ф≥рм на шл¤ху до максим≥л≥зац≥њ прибутку. ¬ умовах чистоњ конкуренц≥њ в довгостроковому пер≥од≥ ц≥на встановлюЇтьс¤ на р≥вн≥ м≥н≥муму середн≥х витрат виробництва. “обто ф≥рми використовують найефективн≥ш≥ технолог≥њ ≥ визначають найнижчу з можливих ц≥н.

«а кап≥тал≥зму в≥льна конкуренц≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ у конкурентн≥й боротьб≥ ¤к м≥ж р≥зними формами приватного кап≥талу ( промислового, торговельного, банк≥вського та ≥н.), так ≥ всередин≥ кожного з них. “ака конкуренц≥¤ набуваЇ форми внутр≥галузевоњ та м≥жгалузевоњ.

 онкуренц≥¤ внутр≥галузева - це боротьба м≥ж виробниками одн≥Їњ галуз≥ (сфери) виробництва. ¬она спри¤Ї зниженню витрат виробництва, впровадженн¤ Ќ“ѕ, п≥двищенню ефективност≥ виробництва, стимулюЇ концентрац≥ю кап≥талу та централ≥зац≥ю виробництва. ¬ сучасних умовах переросла в конкуренц≥ю на окремих вузькоспец≥ал≥зованих ринках конкретних вид≥в продукц≥њ ( наприклад, на ринку м≥н≥-компТютер≥в, телев≥зор≥в, легкових автомоб≥л≥в тощо ).

 онкуренц≥¤ м≥жгалузева Ц це боротьба м≥ж виробниками р≥зних галузей економ≥ки. ¬ епоху в≥льноњ конкуренц≥њ м≥жгалузева конкуренц≥¤ в≥д≥гравала значну роль в перелив≥ кап≥талу м≥ж галуз¤ми п≥д впливом галузевоњ норми прибутку. ¬ сучасних умовах переважна частина м≥жгалузевого руху кап≥талу зд≥йснюЇтьс¤ в межах багатогалузевих компан≥й (концерн≥в ≥ конгломерат≥в). –≥зниц¤ в галузевих формах прибутку маЇ значенн¤ лише дл¤ др≥бних новоутворених кап≥тал≥в. ѓх вступ у високоприбуткову галузь при цьому стримуЇтьс¤ вимогами до м≥н≥мального розм≥ру кап≥талу, ¤кий може забезпечити необх≥дний прибуток.

« виникненн¤м монопол≥й в≥льна конкуренц≥¤ перетворюЇтьс¤ на монопол≥стичну, або недосконалу.

Ќедосконала конкуренц≥¤ - це конкуренц≥¤ м≥ж крупними компан≥¤ми ( всередин≥ монопол≥зованого сектора, м≥ж членами групових монопол≥й ) ≥ др≥бними та середн≥ми ф≥рмам. ÷е боротьба за монопол≥зац≥ю ринк≥в збуту, джерел сировини, енерг≥њ, за отриманн¤ державних контракт≥в, кредит≥в, за волод≥нн¤ ≥нтелектуальною власн≥стю ( патентами, л≥ценз≥¤ми тощо ). ѓх найважлив≥ш≥ риси - встановленн¤ монопольно високих ц≥н ≥ привласненн¤ на ц≥й основ≥ монопольно високих прибутк≥в. ’арактеризуЇтьс¤ поЇднанн¤м елемент≥в конкуренц≥њ ≥ ринковоњ влади, ¤ка пол¤гаЇ у здатност≥ продавц≥в чи покупц≥в впливати на ц≥ну товару. ’арактерна дл¤ б≥льшост≥ ринк≥в. «мушуЇ ф≥рми турбуватис¤ не лише про затратний б≥к виробництва, але ≥ про характеристики попиту.

ќсоблив≥стю недосконалоњ конкуренц≥њ Ї й те, що вона все б≥льше перем≥щаЇтьс¤ з≥ сфери об≥гу безпосереднього виробництва, з галузевого на м≥жгалузевий р≥вень. ÷е означаЇ, що недосконала конкуренц≥¤ базуЇтьс¤ на впровадженн≥ нових дос¤гнень науки ≥ техн≥ки у виробництво ≥ спр¤мована на пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ. “ому розр≥зн¤ють ц≥новий та нец≥новий види конкуренц≥њ.

÷≥нова конкуренц≥¤ - це боротьба м≥ж товаровиробниками споживача через зменшенн¤ витрат виробництва, зниженн¤ ц≥н на товари ≥ послуги без ≥стотноњ зм≥ни њх ¤кост≥ й асортименту. ѕ≥дприЇмц≥ при цьому нер≥дко ман≥пулюють ц≥нами (встановлюють занижен≥, поки товар завоюЇ ринок збуту, а в≥дтак значно п≥двищить њх), вдаютьс¤ до ц≥нових поступок, сезонного розпродажу тощо. ¬ажливою рисою ц≥новоњ монопол≥стичноњ конкуренц≥њ Ї ц≥нова дискрим≥нац≥¤ ( наприклад, диктат транспортних компан≥й при перевезенн≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, що швидко псуЇтьс¤ ), за ¤коњ один ≥ той же товар або послугу продають р≥зним групам покупц≥в за неоднаковими ц≥нами.

Ќец≥нова конкуренц≥¤ - це боротьба м≥ж товаровиробниками споживача через впровадженн¤ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу у виробництво, що зумовлюЇ пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, њњ асортименту. ÷е свого роду завоюванн¤ конкретноњ переваги за рахунок покращенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, реклами, подовженн¤ строк≥в гарант≥йного обслуговуванн¤, наданн¤ б≥льшого обс¤гу послуг тощо. ¬ умовах диференц≥ац≥њ продукту, властивоњ дл¤ монопол≥стичноњ конкуренц≥њ, економ≥чне суперництво зосереджуЇтьс¤ не лише на ц≥нових, але й на нец≥нових факторах: ¤кост≥, реклами, умовах продажу. ‘≥рми довод¤ть переваги своЇњ продукц≥њ за допомогою торгових знак≥в та фабричних клейм. ” ц≥лому нец≥нова конкуренц≥¤ зумовлюЇ пол≥пшенн¤ товару ≥ повн≥ше задоволенн¤ потреб споживач≥в. ’оча нер≥дко зм≥ни в продукт≥ Ї у¤вними, що не зб≥льшують його корисност≥, ефективност≥, довгов≥чност≥. «деб≥льшого нец≥нова конкуренц≥¤ маЇ м≥сце в умовах пануванн¤ ол≥гопол≥стичноњ структури монопол≥й.

ќл≥гопол≥¤ (в≥д грец. Ц Унебагато, малоФ) Ц це пануванн¤ дек≥лькох м≥цних ф≥рм у виробництв≥ продукц≥њ в б≥льшост≥ галузей промисловост≥ та њх диктат на ринку. «а своњм характером ол≥гопол≥њ Ї колективною монопол≥Їю, в ¤к≥й своЇр≥дно поЇднуЇтьс¤ монопол≥¤ ≥ конкуренц≥¤. ÷≥ни, що встановлюЇтьс¤ ол≥гопол≥Їю, Ї монопольними, а типовим механ≥змом њх встановленн¤ Ї практика л≥дерства в ц≥нах.

ќл≥гопол≥¤ ускладнюЇ ц≥нову конкуренц≥ю через небезпеку в≥йни ц≥н. ” процес≥ конкурентноњ боротьби ол≥гопол≥њ укладають м≥ж собою ¤к в≥дкрит≥ угоди картельного типу, так ≥ таЇмн≥, негласн≥ угоди. Ќец≥нов≥й конкуренц≥њ властива певна стаб≥льн≥сть ц≥н, вона б≥льше контрольована, забезпечуЇ тривал≥ш≥ переваги перед конкурентами за рахунок зм≥ни продукту, вдосконаленн¤ виробничоњ технолог≥њ, вдалоњ реклами. Ќец≥нова конкуренц≥¤ повн≥ше в≥дображаЇ ≥нтереси споживач≥в. ј ол≥гопол≥¤, в свою чергу, характеризуЇтьс¤ значними ф≥нансовими прибутками, що дозвол¤ють повн≥ше займатись нец≥новою конкуренц≥Їю, н≥ж в умовах монопол≥стичноњ конкуренц≥њ.

–≥зновидом недосконалоњ конкуренц≥њ виступаЇ нечесна конкуренц≥¤, що ведетьс¤ переважно нееконом≥чними методами.

Ќечесна конкуренц≥¤ - це нецив≥л≥зована форма боротьби з конкурентами, ¤ка перешкоджаЇ њхньому вступов≥ в галузь. ќсобливо характерна дл¤ етапу становленн¤ ринкових в≥дносин. ¬ сучасних умовах значною м≥рою ( але не повн≥стю ) долаЇтьс¤ державним регулюванн¤м, вдосконаленн¤м господарського законодавства. ѕро¤ви нечесноњ конкуренц≥њ :

жорсток≥, агресивн≥ д≥њ проти конкурент≥в;

тиск на постачальник≥в ресурс≥в ≥ банки з метою перешкодити в отриманн≥ матер≥ал≥в та кредиту;

переманюванн¤ прац≥вник≥в;

р≥зке зниженн¤ ц≥н з метою розоренн¤ суперник≥в;

шантаж;

шпигунство та ≥нше.

√овор¤чи про монопол≥стичну конкуренц≥ю, сл≥д згадати й про немонопол≥стичну конкуренц≥ю. ќтже, немонопол≥стична конкуренц≥¤ Ц це боротьба м≥ж дек≥лькома ф≥рмами, ¤к≥ випускають неоднор≥дну продукц≥ю. ¬она характеризуЇтьс¤ в≥льним виходом ф≥рм на ринок. ” сферу ц≥Їњ конкуренц≥њ входить велика к≥льк≥сть реально ≥снуючих ринк≥в, зокрема галузей сфери обслуговуванн¤.

ƒосить велика к≥льк≥сть ф≥рм обмежуЇ контроль монопол≥й над ц≥ною. ¬≥дсутн¤ взаЇмна залежн≥сть ф≥рм, тому таЇмний згов≥р м≥ж ними фактично неможливий. ѕродукти характеризуютьс¤ реальними ( функц≥ональн≥ особливост≥, матер≥али, ¤к≥сть роботи, дизайн ) та у¤вними ( реклама, торгов≥ знаки, марки, упаковка) в≥дм≥нност¤ми ≥ р≥зними умовами њх продажу ( послуги, розм≥щенн¤ та ≥нше). ѕрот¤гом незначного часу в умовах немонопол≥стичноњ конкуренц≥њ ф≥рми можуть мати ¤к прибутки , так ≥ збитки. ¬ довгостроковому пер≥од≥ легкий вступ ≥ масовий вих≥д ф≥рм викликаЇ тенденц≥ю до отриманн¤ через пошуки оптимального поЇднанн¤ в≥дпов≥дноњ ц≥ни, продукц≥њ та рекламно Ц пропагандистську д≥¤льн≥сть.

«алежно в≥д форми ≥ вид≥в конкуренц≥њ формуютьс¤ в≥дпов≥дн≥ види ц≥н. ¬ умовах пануванн¤ монопол≥й вони називаютьс¤ монопольними ц≥нами.

ћонопольна ц≥на Ц це р≥зновид ринковоњ ц≥ни товару або послуги, ¤ка встановлюЇтьс¤ монопол≥¤ми вище або нижче вартост≥ товару чи послуги ≥ забезпечуЇ њм прибуток. ћонопольна ц≥на встановлюЇтьс¤ внасл≥док виробництва монопол≥¤ми переважноњ к≥лькост≥ товар≥в чи послуг певного виду, обмеженн¤ ними конкуренц≥њ, дос¤гненн¤ пан≥вного становища на ринку. ћонопольно висок≥ ц≥ни встановлюютьс¤ товаровиробником, ¤кий Ї монопол≥стом у виробництв≥ й на ринку або крупними компан≥¤ми на товари та послуги воЇнного призначенн¤, виконан≥ на замовленн¤ держави. ¬ цьому випадку монопол≥сти обмежують конкуренц≥ю, порушують права споживач≥в ≥ отримують внасл≥док цього висок≥ прибутки. ћонопольно низьк≥ ц≥ни встановлюЇ товаровиробник п≥д тиском монопол≥ст≥в. “акого тиску зазнають др≥бн≥ та середн≥ ф≥рми при укладанн≥ контракт≥в з монопол≥¤ми. ћонопольно низьк≥ ц≥ни встановлюютьс¤ на товари та послуги, ¤к≥ закуповуЇ крупна компан≥¤ на комплектуюч≥ детал≥ др≥бних та середн≥х ф≥рм через контрактну систему; на сировину, ¤ка закуповуЇтьс¤ в крањнах, що розвиваютьс¤; на товари, виготовлен≥ у державному сектор≥ економ≥ки ≥ т.д.

ѕрактика встановленн¤ монопольних ц≥н призводить до зменшенн¤ платоспроможного попиту населенн¤, зменшенн¤ њх реальних доход≥в, ц≥ни Уприт¤гуютьФ конкурент≥в, тим самим вони спри¤ють розвитков≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в тощо. ÷≥ни на товари, ¤к≥ виробл¤ють державн≥ п≥дприЇмства, регулюЇ держава. “акими типовими товарами ≥ послугами Ї електроенерг≥¤, послуги звТ¤зку й пошти тощо.

”р¤д ”крањни в 1993 роц≥ запровадив пр¤ме державне встановленн¤ ц≥н на продукц≥ю природних монопол≥ст≥в. ƒл¤ ≥нших монопол≥й передбачено встановленн¤ жорсткого державного контролю за ц≥нами через систему декларуванн¤.

 онкуренц≥¤ Ц категор≥¤ ¤вно суперечлива. « одного боку ≥снуЇ твердженн¤, що без конкуренц≥њ ринку не буваЇ, а з ≥ншого, - ц≥лком конкурентним Ї той ринок, на ¤кому учасники ( ф≥рми ) не ведуть м≥ж собою конкурентноњ боротьби. ≤ дал≥. якщо конкурентна боротьба ≥снуЇ, такий ринок не вважаЇтьс¤ ц≥лком конкурентним. Ѕ≥льш того, чим сильн≥ша конкуренц≥¤, тим повн≥ше формуютьс¤ умови дл¤ њњ обмеженн¤. јле ринок рухаЇтьс¤ вже не до ц≥лком конкурентного, а до монопольного. ÷¤ суперечлив≥сть конкуренц≥њ виступаЇ передумовою найпротилежн≥ших оц≥нок њњ рол≥ в економ≥ц≥. ќдн≥ економ≥сти стверджують, що конкуренц≥¤ - це велика благо ( м≥ж ≥ншим, ц¤ точка зору Ї характерною дл¤ сучасних украњнських реформатор≥в ), ≥нш≥ напол¤гають на тому, що конкуренц≥¤, протиставл¤ючи субТЇкт≥в ринку ≥ породжуючи монопол≥ю, - велике зло дл¤ економ≥ки.

як ≥ чому виникаЇ конкуренц≥¤ ? ќптимального становища на ринку господарююч≥ субТЇкти дос¤гають у результат≥ отриманн¤ ними економ≥чноњ самост≥йност≥. “обто, коли вони отримують право волод≥нн¤, користуванн¤ й розпор¤дженн¤ виробленою продукц≥Їю. ¬ той же час економ≥чна самост≥йн≥сть породжуЇ прагненн¤ вид≥литис¤ серед р≥вних, довести своњ переваги, утвердити своЇ пануванн¤, забезпечити соб≥ б≥льш виг≥дне становище, б≥льший прибуток ≥ т.д. ÷е породжуЇ м≥ж економ≥чно самост≥йними й в≥докремленими господарськими одиниц¤ми певне суперництво, боротьбу, ¤ка й отримала назву конкуренц≥њ. ¬ конкуренц≥њ важлива не перемога, а участь: цей жорстокий ≥ конфл≥ктний метод взаЇмод≥њ ринкових субТЇкт≥в створюЇ так≥ пон¤тт¤ ¤к Уконкурентн≥сть ринкуФ, Уконкурентна боротьбаФ.  онкурентн≥сть ринку визначаЇтьс¤ тими межами, в рамках ¤ких окрем≥ ф≥рми здатн≥ впливати на ринок, тобто на умови реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ, насамперед на ц≥ни. „им менше окрем≥ ф≥рми впливають на ринок, де вони реал≥зують свою продукц≥ю тим б≥льш конкурентним вважаЇтьс¤ ринок. Ќайвищий ступ≥нь конкурентност≥ ринку дос¤гаЇтьс¤ тод≥, коли окрема ф≥рма на ринку товар≥в не впливаЇ зовс≥м. ÷е можливо лише в раз≥, коли на ринку товар≥в д≥Ї так багато ф≥рм, що кожна з них зокрема н≥¤к не може вплинути на ц≥ну товару, й сприймаЇ њњ ¤к таку, що визначаЇтьс¤ ринковим попитом ≥ пропозиц≥Їю. “аким ринок називаЇтьс¤ ц≥лком конкурентним. ј ф≥рми, що д≥ють в умовах ц≥лком конкурентному ринку, не ведуть м≥ж собою конкурентноњ боротьби. якщо ж окрем≥ ф≥рми мають можлив≥сть впливати на умови реал≥зац≥њ своЇњ продукц≥њ ( в першу чергу на ц≥ни ), то вони ведуть м≥ж собою конкурентну боротьбу, але ринок, де ц¤ можлив≥сть реал≥зуЇтьс¤, ц≥лком конкурентним уже не вважаЇтьс¤

—уть конкуренц≥њ про¤вл¤Їтьс¤ ≥ в тому, що вона, з одного боку, створюЇ так≥ умови, за ¤ких покупець на ринку маЇ безл≥ч можливостей дл¤ придбанн¤ товар≥в, а продавець Ц дл¤ њх реал≥зац≥њ. « ≥ншого боку, в обм≥н≥ беруть участь дв≥ сторони, кожна з ¤ких ставить св≥й ≥нтерес вище ≥нтересу партнера. ¬ результат≥ ≥ продавець, ≥ покупець при укладенн≥ угоди повинн≥ йти на взаЇмний компром≥с при визначенн≥ ц≥ни, ≥накше угода не в≥дбудетьс¤, а кожен з них понесе збитки.  онкуренц≥¤ також Ї важливим ≥нструментом регулюванн¤ пропорц≥й сусп≥льного виробництва в умовах ринку.

¬ силу своЇњ суперечливоњ природи конкуренц≥¤ несе в соб≥ одночасно ¤к позитивн≥ так ≥ негативн≥ насл≥дки ≥ д≥њ. « одного боку, вона виступаЇ ¤к зовн≥шн¤ примусова сила, що спонукаЇ њњ учасник≥в у процес≥ дбанн¤ про своњ власн≥ м≥крогосподарч≥ ≥нтереси спри¤ти сусп≥льному прогресу. ƒив. схему 3.

як будь-¤кий сусп≥льний процес, конкуренц≥¤ маЇ й негативн≥ насл≥дки. “ому переоц≥нювати њњ можливост≥ в реальн≥й п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ не сл≥д. Ѕ≥льш того, враховуючи, що негативн≥ насл≥дки конкуренц≥њ орган≥чно властив≥ ринковому механ≥зму, заснованому на приватн≥й власност≥ (стих≥¤, анарх≥¤), необх≥дно в конкурентн≥й стратег≥њ пост≥йно передбачати локал≥зац≥ю цих насл≥дк≥в. Ќегативн≥ моменти конкуренц≥њ див. на схем≥ 4.

 онкуруюч≥ обТЇкти повод¤ть себе на ринку по-р≥зному, виход¤чи з конкретних умов ≥ тих завдань, ¤к≥ вони перед собою ставл¤ть, ¤к≥ вони перед собою ставл¤ть. ћожна вид≥лити три основних типи конкурентноњ повед≥нки. ƒив. схему 5.

—хема 3.

ѕозитивн≥ насл≥дки конкуренц≥њ.

 реативний тип конкурентноњ повед≥нки передбачаЇ забезпеченн¤ переваг суперникам шл¤хом введенн¤ нових компонент≥в ринкових в≥дносин ( нова продукц≥¤, нов≥ технолог≥њ або нов≥ форми орган≥зац≥њ виробництва ≥ т.д. ). —уттЇвою ознакою креативноњ конкуренц≥њ Ї прагненн¤ ринкових контрагент≥в до зм≥ни ≥снуючоњ структури попиту ≥ пропозиц≥њ.

ѕристосувальна конкурентна повед≥нка - це упередженн¤ д≥й конкурент≥в у галуз≥ модерн≥зац≥њ виробництва. ¬она застосовуЇтьс¤ тод≥, коли п≥дприЇмець не впевнений у своњх ≥нновац≥йних можливост¤х. ” цьому випадку намагаЇтьс¤ скоп≥ювати насамперед у стисл≥ терм≥ни дос¤гненн¤ своњх суперник≥в.

√арантуюча конкурентна пол≥тика покликана забезпечити стаб≥л≥зац≥ю на тривалу перспективу дос¤гнутих позиц≥й на ринку за рахунок п≥двищенн¤ дос¤гнутих позиц≥й на ринку за рахунок п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, зм≥ни њњ асортименту, наданн¤ додаткових послуг, повТ¤заних з гарант≥йним обслуговуванн¤м. ÷ей тип конкурентноњ повед≥нки застосовуЇтьс¤, ¤к правило, тод≥, коли п≥дприЇмець не маЇ можливост≥ суттЇво зм≥нювати виробничу й комерц≥йну програми ≥ маЇ слабку ≥нновац≥йну базу.

—хема 4.

Ќегативн≥ насл≥дки конкуренц≥њ.

—хема 5.

“ипи конкурентноњ повед≥нки

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћонопол≥¤ ≥ досконала конкуренц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (10066 прочитано)