ћовознавство > –озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ

–озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ

“ерм≥нолог≥чне словникарство к≥нц¤ 40Ц50-х рок≥в ’’ стол≥тт¤ успадкувало в≥д попередн≥х дес¤тил≥ть ≥ багат≥ нац≥ональн≥ традиц≥њ терм≥нограф≥њ Ќаукового товариства ≥мен≥ Ўевченка, ≤нституту украњнськоњ науковоњ мови, ≥ насл≥дки њњ тотального винищенн¤ у 30-х роках. ” цей час терм≥нолог≥чн≥ словники друкувалис¤ поодинокими виданн¤ми. ѕершою лексикограф≥чною працею, ¤ка вийшла в повоЇнн≥ роки, був латинсько-украњнсько-рос≥йський словник медичноњ терм≥нолог≥њ (укладач ћ.‘. нипович).

” к≥нц≥ 50-х рок≥в розвиток науки, техн≥ки, осв≥ти, виданн¤ украњнською мовою значноњ к≥лькост≥ науковоњ та навчальноњ л≥тератури з р≥зних галузей знань зумовили потребу створити словники, ¤к≥, кр≥м свого пр¤мого призначенн¤ Ц подати украњнський в≥дпов≥дник пон¤ттю, Ц були покликан≥ спри¤ти упор¤дкуванню ≥ нормал≥зац≥њ украњнськоњ науково-техн≥чноњ терм≥нолог≥њ. ¬раховуючи гостру потребу в рос≥йсько-украњнських й украњнсько-рос≥йських терм≥нолог≥чних словниках ≥з найважлив≥ших галузей знань, ѕрезид≥¤ јЌ ”–—– у 1957 роц≥ створила спец≥альну —ловникову ком≥с≥ю, до складу ¤коњ входили пров≥дн≥ вчен≥ п≥д головуванн¤м академ≥ка ….«.Ўтокала. «авданн¤ ком≥с≥њ пол¤гало у визначенн≥ основних принцип≥в складанн¤ словник≥в, орган≥зац≥њ авторських колектив≥в, добор≥ спец≥ал≥ст≥в-редактор≥в, а також у пильному контрол≥ за њх працею й затвердженн≥ словник≥в до друку.  ом≥с≥¤ залучила до складанн¤ словник≥в фах≥вц≥в р≥зних галузей знань, максимально використовуючи при цьому допомогу л≥нгв≥ст≥в-лексикограф≥в. ѕередбачали п≥дготувати спочатку 18 рос≥йсько-украњнських, а згодом украњнсько-рос≥йських словник≥в.

¬агомий внесок у розвиток терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ вн≥с академ≥к ѕ.—.ѕогребн¤к. « його ≥н≥ц≥ативи в листопад≥ 1970 року було проведено першу науково-методичну нараду з проблем упор¤дкуванн¤ ≥ нормал≥зац≥њ науковоњ терм≥нолог≥њ. «авданн¤, поставлен≥ нарадою, передбачали п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в багатор≥чноњ прац≥, накресленн¤ шл¤х≥в подальшоњ розбудови терм≥нолог≥њ, досл≥дженн¤ њњ розвитку, укладанн¤ словник≥в. ќсобливо наголошувано на рол≥ —ловниковоњ ком≥с≥њ ¤к координац≥йного, науково-методичного центру в терм≥нолог≥чн≥й та терм≥нограф≥чн≥й робот≥ наукових заклад≥в ”крањни.

ѕрот¤гом 60-70-х рок≥в терм≥нограф≥чна прац¤ переживаЇ певне п≥днесенн¤. ” складанн≥ словник≥в ком≥с≥¤ керувалас¤ положенн¤ми, що терм≥нолог≥чн≥ словники мають: в≥дбивати сучасний р≥вень розвитку науки ≥ техн≥ки; закр≥пити реальну практику вживанн¤ терм≥н≥в у науков≥й ≥ навчальн≥й л≥тератур≥, ¤ку видавали рос≥йською та украњнською мовами; упор¤дкувати використанн¤ терм≥н≥в певних галузей знань. ƒо терм≥нолог≥чних словник≥в рекомендовано вводити ≥ де¤к≥ загальновживан≥ слова (номенклатурну лексику), що обслуговують певну галузь знанн¤, а також поширен≥ синон≥ми до них, кр≥м архањзм≥в, д≥алектизм≥в, профес≥онал≥зм≥в вузького вживанн¤.

” 1959Ц1979 роках було опубл≥ковано 75 терм≥нолог≥чних лексикограф≥чних видань, ≥з них 22 тлумачн≥ ≥ тлумачно-перекладн≥ словники, 14 дов≥дник≥в, 4 енциклопед≥њ, 32 перекладн≥ словники.

“лумачн≥ словники цього пер≥оду в≥дтворюють пон¤ттЇво- терм≥нолог≥чний апарат вин¤тково гуман≥тарноњ ≥ природничоњ сфери: пол≥тики, ф≥лософ≥њ, юриспруденц≥њ, психолог≥њ, атењзму, математики, ф≥зики, б≥олог≥њ, с≥льського господарства, музики, нум≥зматики.

јналог≥чна ситуац≥¤ була ≥ серед галузевих енциклопед≥й. Ѕуло створено енциклопед≥њ бдж≥льництва, сад≥вництва, с≥льського господарства. “ехн≥ку було ц≥лком усунено з≥ сфери видань тлумачно-енциклопедичного типу. ѕершим в св≥т≥ украњномовним виданн¤м, ¤ке розкривало сучасн≥ технолог≥њ високого р≥вн¤, була У≈нциклопед≥¤ к≥бернетикиФ (у 2-х томах), п≥дготовлена в 1973 роц≥ в ≤нститут≥ к≥бернетики јЌ ”крањни.

ѕерекладн≥ двомовн≥ словники в≥дображають терм≥нолог≥ю техн≥чноњ тематики: з г≥рничоњ справи, машинознавства ≥ машинобудуванн¤, г≥дротехн≥ки, електрорад≥отехн≥ки, теплотехн≥ки ≥ газотехн≥ки, зварюванн¤, пол≥граф≥њ ≥ видавничоњ справи, металург≥њ, швейного виробництва; науково-природничоњ тематики: з геолог≥њ, географ≥њ, ф≥зики, механ≥ки, х≥м≥њ, математики, ботан≥ки, ф≥з≥олог≥њ, ветеринар≥њ, анатом≥њ; ≥нших галузей: соц≥ально-економ≥чноњ лексики, с≥льського господарства, журнал≥стики, л≥нгв≥стики, спорту. ” словниках ц≥Їњ сер≥њ вказувано, що њх друкували за постановою вченоњ ради ≤нституту мовознавства јЌ ”–—–.

«аслуговують на особливу увагу п≥дготовлен≥ в ≤нститут≥ мовознавства ≥мен≥ ќ.ќ.ѕотебн≥ јЌ ”–—– за участю фах≥вц≥в р≥зних галузей знань велик≥ рос≥йсько-украњнськ≥ словники Ц техн≥чний, ¤кий об≥ймаЇ 80 тис. терм≥н≥в, та с≥льськогосподарський Ц на 40 тис. терм≥н≥в, а також електрорад≥отехн≥чний словник (30 тис. терм≥н≥в) за редакц≥Їю професора Ћьв≥вськоњ пол≥техн≥ки ё.“.¬еличка.

Ќа жаль, словники виходили у св≥т м≥зерними накладами. Ќав≥ть фундаментальна прац¤ Ц техн≥чний словник Ц опубл≥кована накладом 15 тис. прим≥рник≥в, а словник з електрорад≥отехн≥ки Ц галуз≥, ¤ка стр≥мко розвивалас¤, видано накладом у 2 тис. прим≥рник≥в, хоч укладанн¤ такого терм≥нолог≥чного з≥бранн¤ —ловникова ком≥с≥¤ визнавала ¤к першочергове завданн¤ ≥ його друкували за њњ ухвалою.

–≥дк≥сним ¤вищем у цей час були тримовн≥ словники. «аф≥ксовано лише 3 виданн¤ такого виду, зокрема з медицини, взуттЇвого виробництва. ќдн≥Їю з кращих лексикограф≥чних праць цього пер≥оду можна вважати "ћ≥нералог≥чний словник. ”крањнсько-рос≥йсько-англ≥йськийФ ( ињв, 1975), що його уклав академ≥к ™. .Ћазаренко у сп≥вавторств≥ з ќ.ћ.¬инаром.

” 60-70 роки осередком словникового книговиданн¤ був  ињв. Ћише поодинок≥ словники виходили у Ћьвов≥ чи ’арков≥ передус≥м внасл≥док на¤вност≥ в цих м≥стах потужних наукових шк≥л. “ак, в ”крањнському пол≥граф≥чному ≥нститут≥ укладено Ујнгло-украњнський словник-м≥н≥мум газетноњ терм≥нолог≥њФ (Ћьв≥в, 1974), УЌ≥мецько-украњнський техн≥чний словник-м≥н≥мумФ (Ћьв≥в, 1974). –озташуванн¤ у ’арков≥  нижковоњ палати ”крањни, ≤нституту культури зумовлювало зосередженн¤ тут значного творчого наукового потенц≥алу в царин≥ документно-≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥. ¬ аспект≥ розвитку терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ це знайшло св≥й ви¤в у виданн≥ Уƒов≥дника з б≥бл≥отекознавства ≥ б≥бл≥ограф≥њФ (укладач≥ ≈.¬. уделько ≥ —.….ћ≥нц; ’арк≥в, 1969).

ƒ≥¤льн≥сть, розпочату —ловниковою ком≥с≥Їю, продовжуЇ  ом≥тет науковоњ терм≥нолог≥њ, створений при ѕрезид≥њ јЌ ”крањни у 1978 роц≥. ѕ≥д ег≥дою  ом≥тету було видано: У–ос≥йсько-украњнський юридичний словникФ (1985, понад 20 тис. терм≥н≥в), У–ос≥йсько-украњнсько-латинський зоолог≥чний словник. “ерм≥нолог≥¤ ≥ номенклатураФ ќ.ћаркевича ≥  .“атарка (1983, 19 тис. терм≥н≥в). ≤ в наш≥ дн≥ не втратив своЇњ науковоњ, п≥знавальноњ ц≥нност≥ У–ос≥йсько-украњнський словник терм≥н≥в л≥с≥вництваФ (1980, 8 тис. терм≥н≥в), фундатором ≥ натхненником укладанн¤ ¤кого був академ≥к ѕ.—.ѕогребн¤к.

Ќа жаль, 80-т≥ роки позначен≥ спадом спец≥альноњ лексикограф≥њ. Ќазагал за дес¤тир≥чч¤ вийшло у св≥т лише близько 20 видань здеб≥льшого енциклопедично-дов≥дкового типу. ѕро стан словникарськоњ прац≥ цього пер≥оду красномовно св≥дчить те, що в ”крањн≥ в окрем≥ роки не було видано жодного словника спец≥альноњ лексики.

Ќебувале п≥днесенн¤ терм≥нограф≥чноњ прац≥ спостер≥гаЇмо з початку 90-х рок≥в, що викликано впровадженн¤м «акону Уѕро мови в ”крањн≥Ф, д≥¤льностю “овариства украњнськоњ мови Уѕросв≥таФ, проголошенн¤м незалежност≥ ”крањни. ƒо словникарськоњ роботи залучилис¤ численн≥ ≥ндив≥дуальн≥ досл≥дники, творч≥ колективи, спец≥ал≥зован≥ орган≥зац≥њ, зокрема “ерм≥нолог≥чна ком≥с≥¤ з природничих наук при Ќац≥ональному ун≥верситет≥ ≥м. “.Ўевченка, ‘≥зико-математично-астроном≥чна терм≥нолог≥чна ком≥с≥¤ при ≤нститут≥ фундаментальних досл≥джень ”крањнськоњ науковоњ асоц≥ац≥њ, ¬идавничо-терм≥нолог≥чна ком≥с≥¤ при Ћьв≥вськ≥й пол≥техн≥ц≥, “ерм≥нолог≥чна група при „ерн≥вецькому державному ун≥верситет≥.

ѕ≥д ег≥дою  ом≥тету науковоњ терм≥нолог≥њ, ≤нституту мовознавства ≥м. ќ.ќ.ѕотебн≥, ≤нституту украњнськоњ мови було п≥дготовлено й видано фундаментальну академ≥чну працю Ц У–ос≥йсько-украњнський словник науковоњ терм≥нолог≥њФ в 3-х томах ( ињв, 1994-1998).

¬идавнича сп≥лка У—ловникФ, фундатором ¤коњ Ї Ћьв≥вський державний медичний ун≥верситет, зд≥йснила низку лексикограф≥чних проект≥в. —еред них Ц Уќрфограф≥чний словник украњнських медичних терм≥н≥вФ на 29 тис. сл≥в, ¤кий уклали Ћ.≤.ѕетрух, ≤.ћ.√оловко, ќ.я.“омашевська. Ўироке визнанн¤ фах≥вц≥в-медик≥в ≥ л≥нгв≥ст≥в отримав виданий сп≥лкою двотомний У”крањнсько-латинсько-англ≥йський медичний тлумачний словникФ (Ћьв≥в, 1995), ¤кий охоплюЇ 33 тис. терм≥н≥в. •рунтовне л≥нгв≥стичне редагуванн¤ цих словник≥в виконав лауреат ¬сеукрањнськоњ прем≥њ ≥м. ≤вана ќг≥Їнка професор Ћ.ћ.ѕолюга.

¬агому науково-методичну, консультац≥йну допомогу з питань лексикограф≥чного опрацюванн¤ спец≥альноњ терм≥нолексики, редагуванн¤, рецензуванн¤ словник≥в зд≥йснюЇ в≥дд≥л науковоњ терм≥нолог≥њ ≤нституту украњнськоњ мови ЌјЌ ”крањни, ¤кий очолюЇ Ћ.ќ.—имоненко, “ехн≥чний ком≥тет стандартизац≥њ науково-техн≥чноњ терм≥нолог≥њ ƒержстандарту та ћ≥носв≥ти ”крањни на чол≥ з Ѕ.™.–ицарем.

ѕотужний поштовх до розгортанн¤ терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ дають регул¤рн≥ м≥жнародн≥ конференц≥њ: Уѕроблеми украњнськоњ терм≥нолог≥њ. —лово—в≥тФ (в≥дбуваютьс¤ п≥д ег≥дою “ехн≥чного ком≥тету стандартизац≥њ науково-техн≥чноњ терм≥нолог≥њ на баз≥ Ќац≥онального ун≥верситету УЋьв≥вська пол≥техн≥каФ), У”крањнська терм≥нолог≥¤ ≥ сучасн≥стьФ (орган≥зовуЇ ≤нститут украњнськоњ мови ЌјЌ ”крањни).

¬перше вийшла в св≥т низка навчальних видань з украњнського терм≥нознавства. ѕ≥дручник У”крањнське терм≥нознавствоУ (Ћьв≥в, 1994) “.ѕанько, ≤. очан, √.ћацюк розгл¤даЇ украњнське словникарство в русл≥ розвитку украњнськоњ терм≥нолог≥њ ≥ становленн¤ науки про нењ. –аритетне виданн¤ - У”крањнська науково-техн≥чна терм≥нолог≥¤. ≤стор≥¤ ≥ сучасн≥стьФ (Ћьв≥в, 1999) √.Ќаконечноњ Ц визнане науковими прац≥вниками, активно використовуЇтьс¤ в навчальному процес≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: –озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5854 прочитано)