ћовознавство > –озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ

–озгл¤д проблем методолог≥њ ≥ практики терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ на наукових конференц≥¤х, в науков≥й та навчальн≥й л≥тератур≥ спри¤Ї виробленню та поширенню ун≥ф≥кованих наукових засад, оптимальних концепц≥й укладанн¤ терм≥нолог≥чних словник≥в р≥зних вид≥в.

”продовж 1990-2001 рок≥в вийшло в св≥т понад 550 терм≥нолог≥чних словник≥в ≥з найр≥зноман≥тн≥ших галузей знань. ѕрактично прот¤гом усього дес¤тил≥тт¤ простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ до зростанн¤ та високий р≥вень динам≥чност≥ терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ:

“ерм≥нолог≥чним словникам останнього дес¤тир≥чч¤ притаманна видова розгалужен≥сть за широтою охопленн¤ терм≥нолог≥чноњ лексики.

”н≥версальн≥ словники, ¤к≥ охоплють вс≥ пров≥дн≥ напр¤мки знань, поповнилис¤ п≥дготовленим в ≤нститут≥ мовознавства ≥м. ќ.ќ.ѕотебн≥ та ≤нститут≥ украњнськоњ мови ЌјЌ ”крањни У–ос≥йсько-украњнським словником науковоњ терм≥нолог≥њФ (близько 320 тис. терм≥н≥в) в 3-х томах, перший з ¤ких У—усп≥льн≥ наукиФ (до 100 тис. терм≥н≥в) вийшов у 1994 роц≥, другий Ц УЅ≥олог≥¤. ’≥м≥¤. ћедицинаФ (близько 100 тис. терм≥н≥в) Ц у 1996, трет≥й Ц Ућатематика. ‘≥зика. “ехн≥ка. Ќауки про «емлю ≥  осмосФ (близько 120 тис. терм≥н≥в) Ц у 1998 роц≥.

Ѕагатогалузев≥ словники охоплюють терм≥нолог≥ю к≥лькох сум≥жних галузей науки й техн≥ки, ¤к≥ оперують переважно сп≥льним пон¤ттЇво-терм≥нолог≥чним апаратом. ƒо цього виду словник≥в можна в≥днести У—ловник рос≥йсько-украњнський пол≥техн≥чнийФ ( ињв, 2000) на 40 тис. терм≥н≥в, що його уклав ¬.—.ѕ≥длипенський. ¬ ≤нститут≥ украњнськоњ мови ЌјЌ ”крањни було створено академ≥чну працю, ¤ка витримала вже 2 виданн¤ Ц УЌовий рос≥йсько-украњнський словник-дов≥дникФ ( ињв, 1998, 1999), ¤кий вм≥щуЇ 100 тис. терм≥н≥в юридичноњ, банк≥вськоњ, ф≥нансовоњ, бухгалтерськоњ та економ≥чноњ сфери.

√алузев≥ словники становл¤ть найвагом≥шу частину терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ ≥ охоплюють найр≥зноман≥тн≥ш≥ напр¤мки сусп≥льноњ д≥¤льност≥, науки й техн≥ки: предметний покажчик охоплюЇ до 400 рубрик.

Ќайб≥льш ірунтовно опрацьовано спец≥альну лексику економ≥ки й менеджменту (73 словники), медицини (57), юриспруденц≥њ (30). ¬она широко в≥дображена в перекладних, тлумачних, тлумачно-перекладних словниках.

Ћексикограф≥чн≥ прац≥ економ≥чноњ тематики в≥дображають ¤к галузеву терм≥нолог≥ю загалом, так ≥ за напр¤мками економ≥чноњ сфери: банки, ф≥нанси, м≥кроеконом≥ка, ринкова економ≥ка, зовн≥шн¤ економ≥ка, фондовий ринок, б≥ржова торг≥вл¤, бухгалтер≥¤ та ≥нш≥. ћедична терм≥нолог≥¤ в≥дображена у словниках, ¤к≥ охоплюють до 50 р≥зноман≥тних терм≥нолог≥чних п≥дсистем медицини: стоматолог≥ю, х≥рург≥ю, травматолог≥ю, кард≥олог≥ю, онколог≥ю, ортопед≥ю, фармаколог≥ю, ≥мунолог≥ю, судову медицину, в≥йськову медицину, дерматолог≥ю, невролог≥ю та багато ≥нших. ѕривертаЇ увагу численн≥сть авторських колектив≥в, ¤к≥ паралельно опрацьовують терм≥нолог≥ю цих галузей, передус≥м медицини. “ому особливо актуал≥зуЇтьс¤ проблема виробленн¤ Їдиних методолог≥чних засад укладанн¤ терм≥нолог≥чних словник≥в, ун≥ф≥кац≥њ та стандартизац≥њ пон¤ттЇво-терм≥нолог≥чного апарату, прийн¤тт¤ узгоджених р≥шень щодо терм≥нотворенн¤ ≥ терм≥новживанн¤.

¬исокий р≥вень репрезентативност≥ притаманний словникам з таких галузей, ¤к х≥м≥¤ (21), ≥нформатика, компТютерна техн≥ка (27), д≥лове сп≥лкуванн¤ (17), програмуванн¤, математика (13), еколог≥¤ (11), техн≥ка (12), буд≥вництво (12), б≥олог≥¤ (8), с≥льське господарство (9), пол≥толог≥¤ (9), педагог≥ка (8), мовознавство (7), в≥йськова справа (6), електрон≥ка (6), ав≥ац≥¤, ракетно-косм≥чна техн≥ка (6).

÷≥кавий пласт спец≥альноњ лексики охоплюють словники, ¤к≥ к≥лькома виданн¤ми представл¤ють галуз≥ ≥нтелектуальноњ, виробничоњ, мистецькоњ д≥¤льност≥: музика (4), богословТ¤ (3), морська справа (2), нум≥зматика (2), скульптура, образотворче мистецтво, виноробство, митна служба, геральдика, риторика, реклама, гончарство (по 1).

ѕро ≥нтенсивн≥сть галузевоњ терм≥нограф≥њ у 90-х роках красномовно св≥дчать лексикограф≥чн≥ прац≥ з еколог≥њ. “ерм≥н еколог≥¤ (гр. оikos д≥м, помешканн¤, м≥сце перебуванн¤ ≥ logos наука) вперше запропонував н≥мецький учений ≈.√еккель у 1866 роц≥ на позначенн¤ б≥олог≥чноњ науки, що визначаЇ взаЇмини орган≥зм≥в з довк≥лл¤м. ќднак лише в 60-т≥ роки ’’ стол≥тт¤, коли розвинулас¤ криза взаЇмин людини ≥з середовищем ≥снуванн¤, виник еколог≥чний рух ≥ сформувалас¤ еколог≥¤ ¤к наукова дисципл≥на. Ќа жаль, ц≥ сусп≥льн≥ та науков≥ процеси не зумовили тод≥ по¤ви украњномовних словник≥в.

“≥льки з розширенн¤м сфер функц≥юванн¤ украњнськоњ мови в к≥нц≥ 80-х рок≥в вийшло у св≥т перше з≥бранн¤ еколог≥чноњ терм≥нолог≥њ Ц У—ловник-дов≥дник з еколог≥њФ ( ињв, 1987), ¤кий уклали ™.ћ. ондратюк ≥ √.≤.’архота.

” 90-т≥ роки лексикограф≥чн≥ розв≥дки в галуз≥ охорони довк≥лл¤ й рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в були реал≥зован≥ в 11 терм≥нолог≥чних словниках, серед ¤ких переважають тлумачн≥. ќпрацюванн¤ та систематизац≥¤ пон¤ттЇвого апарату створюЇ передумови дл¤ попул¤ризац≥њ знань про еколог≥чну проблематику ¤к серед фах≥вц≥в, так ≥ широких читацьких к≥л, наприклад, у словниках: Уќснови еколог≥чних знань (–≥вне, 1993), У≈колог≥чний словник-дов≥дникФ ( ињв, 1998).

«Т¤вл¤Їтьс¤ новий р≥зновид лексикограф≥чних праць Ц терм≥нолог≥чн≥ словники ¤к навчальн≥ пос≥бники. “ак, дл¤ забезпеченн¤ навчального процесу пол≥техн≥чного проф≥лю в ’арк≥вському пол≥техн≥чному ≥нститут≥ укладено У“лумачний словник еколог≥чних терм≥н≥вФ ( ињв, 1993).

ќпрацьовуютьс¤ окрем≥ п≥дсистеми еколог≥чних терм≥н≥в ≥ пон¤ть в≥дпов≥дно до прийн¤тоњ класиф≥кац≥њ напр¤мк≥в еколог≥њ за належн≥стю до природного компоненту б≥осфери (атмосфери, г≥дросфери, ірунт≥в, рослинного св≥ту, тваринного св≥ту). “ак, одн≥й ≥з них Ц г≥дросфер≥ Ц присв¤чено У–ос≥йсько-украњнський г≥дролого-еколог≥чний словникФ ( ињв, 1992), укладений авторським колективом на чол≥ з ј.¬.яцик. «годом ц≥ ж автори уклали тлумачний г≥дролого-еколог≥чний словник ( ињв, 1995).

—аме в русл≥ лексикограф≥чного опрацюванн¤ еколог≥чноњ терм≥нолог≥њ нац≥ональне словникарство збагатилос¤ ун≥кальним виданн¤м Ц У—ловником з еколог≥њФ (автори ќ.ћ.ћикитюк, ќ.«.«лот≥н), в ¤кому подано терм≥ни-в≥дпов≥дники пТ¤тьма мовами: украњнською, рос≥йською, англ≥йською, н≥мецькою, французькою. —ловник видано 1995 року в ’арк≥вському державному педагог≥чному ≥нститут≥ ≥м. √.—.—ковороди.

1	2	3	4	5

Ќазва: –озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5854 прочитано)