ћовознавство > –озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ

–озвиток терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ з еколог≥њ йде р≥вноб≥жно з розбудовою еколог≥њ ¤к науковоњ дисципл≥ни. –озвТ¤занн¤ проблем охорони довк≥лл¤ та рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в передбачаЇ гармон≥зац≥ю взаЇмод≥њ людського сусп≥льства й природи. “ому, на думку сучасних досл≥дник≥в, науку, ¤ка вивчаЇ законом≥рност≥ взаЇмод≥њ людського сусп≥льства ≥з середовищем його ≥снуванн¤ та розробл¤Ї принципи гармон≥зац≥њ ц≥Їњ взаЇмод≥њ, доц≥льно називати терм≥ном соц≥оеколог≥¤. —аме п≥д такою назвою Ц У—оц≥оеколог≥¤Ф Ц у 1998 роц≥ у Ћьвов≥ було опубл≥ковано словник-дов≥дник (укладач ћ.ћ.Ќазарук), в ¤кому в≥дображено близько 800 пон¤ть ≥ терм≥н≥в.

¬узькогалузев≥ словники в≥дображають окрем≥ п≥дсистеми галузевих терм≥нолог≥й. ” межах с≥льськогосподарськоњ тематики можна вид≥лити англо-рос≥йсько-украњнський словник, присв¤чений терм≥нолог≥њ бдж≥льництва на 6500 терм≥н≥в ( ињв, 1997), рос≥йсько-украњнський ≥ украњнсько-рос≥йський словник з пшениц≥ (’арк≥в, 1995).

јсоц≥ац≥¤ фах≥вц≥в з нерухомост≥ зд≥йснила лексикограф≥чне опрацюванн¤ терм≥нолог≥њ одн≥Їњ ≥з систем ф≥нансово-економ≥чноњ сфери та опубл≥кувала виданн¤ У150 терм≥н≥в ≥з словника р≥ЇлтораФ ( ињв, 1996) Ц укладач ќ.ќ.Ѕондаренко та ≥нш≥.

ƒо вузькогалузевих можна в≥днести словники, ¤к≥ в≥дображають терм≥нолог≥њ певноњ навчальноњ спец≥альност≥ чи ще б≥льш обмеженоњ тематики Ц курсу. ÷ей р≥зновид словник≥в, ¤к правило, розвивають вищ≥ навчальн≥ заклади дл¤ забезпеченн¤ навчального процесу. “ак, у  ≥ровоградському ≥нститут≥ с≥льськогосподарського машинобудуванн¤ укладено рос≥йсько-украњнський словник з≥ спец≥альност≥ 12.04 Фћашини та технолог≥¤ обробки метал≥в тискомФ. ¬ ќдеському г≥дрометеоролог≥чному ≥нститут≥ створено сер≥ю рос≥йсько-украњнських словник≥в з курс≥в У¬одогосподарськ≥ розрахункиФ, У√≥дрогеолог≥¤Ф, У√≥дрометр≥¤Ф.

¬иход¤ть словники, ¤к≥ в≥дображають пон¤ттЇво-терм≥нолог≥чний апарат певноњ науковоњ теор≥њ. ƒо уваги в≥тчизн¤них науковц≥в, студент≥в економ≥чних спец≥альностей у 2000 роц≥ представлено нове перекладене виданн¤ Ц У—ловник сучасноњ економ≥ки ћакм≥лланаФ авторства ƒ.“.≈д≥сона та ≥нших.

¬иход¤ть у св≥т словники, ¤к≥ в≥дображають терм≥нолог≥ю окремого виданн¤. “ак, дл¤ полегшенн¤ користуванн¤ х≥м≥чними дов≥дниками УЅейльштейнФ ≥ У√мел≥нФ створено та видано окреме виданн¤ УЌ≥мецько-рос≥йсько-украњнський словникФ ( ињв, 1993).

“радиц≥њ лексикограф≥чного опрацюванн¤ ≥ндив≥дуально-авторськоњ терм≥нолог≥њ, ¤ку використовував чи творив окремий науковець чи письменник, небагат≥ Ц ще 1966 року опубл≥ковано У—ловник л≥тературознавчих терм≥н≥в ≤вана ‘ранкаФ (укладач≥ —.ѕ.ѕ≥нчук, ≈.—.–егушевський). ” 90-х роках результатом вивченн¤ терм≥нолог≥чноњ лексики в мов≥ письменника став словник Ѕ.Ћеськ≥в Ф‘≥гури мови “араса ЎевченкаФ (“ерноп≥ль, 1998), ¤кий охоплюЇ 154 терм≥ни, ¤к≥ використав поет (за У обзаремФ,  ињв,1967). —ловник м≥стить ц≥кав≥ матер≥али дл¤ досл≥дженн¤ процесу детерм≥нолог≥зац≥њ на етап≥ становленн¤ украњнськоњ науковоњ терм≥нолог≥њ в середин≥ XIX стол≥тт¤.

’арактерною особлив≥стю 90-х рок≥в Ї видове р≥зноман≥тт¤ за способом опису лексичного значенн¤ слова. ”кладено близько 270 перекладних словник≥в ≥ 280 праць енциклопедично-дов≥дкового типу (тлумачн≥, тлумачно-перекладн≥, дов≥дники, енциклопед≥њ, енциклопедичн≥ словники).

Ќа початку 90-х рок≥в на книжкових полиц¤х вочевидь дом≥нувала рос≥йськомовна наукова, навчальна, дов≥дкова л≥тература. ¬раховуючи практичну необх≥дн≥сть впровадженн¤ украњнськоњ мови в ус≥ сфери сусп≥льного житт¤, наукова громадськ≥сть зосередила своњ зусилл¤ на створенн≥ перекладних словник≥в.

—еред двомовних перекладних словник≥в переважають рос≥йсько-украњнськ≥. —еред них особливу увагу привертаЇ УЌовий рос≥йсько-украњнський словник-дов≥дник юридичноњ, банк≥вськоњ, ф≥нансовоњ, бухгалтерськоњ та економ≥чноњ сфериФ, укладений авторським колективом ≤нституту украњнськоњ мови ЌјЌ ”крањни Ц —.я.™рмоленко, ¬.≤.™рмоленко,  .¬.Ћенець, Ћ.ќ.ѕустов≥т. —ловник охоплюЇ 85 тис. сл≥в.

ƒвомовн≥ словники (словников≥ р¤ди) з вих≥дною мовою украњнською пор≥вн¤но значно р≥дк≥сн≥ше ¤вище. ќднак, враховуючи потребу глибшого лексикограф≥чного опрацюванн¤ украњнськоњ терм≥нолог≥њ, до ц≥лого р¤ду рос≥йсько-украњнських словник≥в додано абетков≥ покажчики украњнських терм≥н≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х дес¤тир≥ч, у 90-т≥ роки одн≥Їю з мов перекладних словник≥в стала англ≥йська, зр≥дка н≥мецька, французька, латинська.

якщо в попередн≥ роки багатомовн≥ перекладн≥ словники були нечисленними, то за останн≥ дес¤ть рок≥в поданн¤ терм≥н≥в-в≥дпов≥дник≥в трьома й б≥льше мовами стало характерною рисою терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ. —еред багатомовних словник≥в найпоширен≥шу групу становл¤ть тримовн≥, в ¤ких до украњнських ≥ рос≥йських р¤д≥в додано здеб≥льшого англ≥йський, р≥дше н≥мецький, французький, латинський або польський. ” тримовних медичних словниках до украњнського ≥ латинського р¤д≥в наведено англ≥йськ≥ або рос≥йськ≥ в≥дпов≥дники. ќриг≥нальна тематика багатомовного словника авторства ≤.ќ.ќльхового, що вийшов у  ињвському ун≥верситет≥ ≥м. “.Ўевченка, Ц У‘ранцузько-украњнсько-рос≥йський словник терм≥н≥в ≥ скорочень протипов≥тр¤ноњ оборони крањн Ќј“ќФ, в ¤кому в≥дтворено близько 900 терм≥н≥в ≥ 500 скорочень.

÷≥ ж мови в р≥зноман≥тн≥й посл≥довност≥ поданн¤ утворюють словников≥ р¤ди ≥ в чотиримовних словниках ≥з медицини, ринковоњ та аграрноњ економ≥ки, менеджменту, ф≥зики й г≥рничоњ справи. Ќаприклад, У–усско-украинско-англо-немецкий металлургический словарьФ ¬.≤.Ќожина (ƒн≥пропетровськ, 2000), Уќсновн≥ пон¤тт¤ ф≥лософ≥њ. ”крањнсько-англо-н≥мецько-французький пос≥бник-дов≥дникФ („ерн≥вц≥, 1999), У—ловник аграрноњ економ≥ки. Ќ≥мецько-англ≥йсько-рос≥йсько-украњнськийФ ( ињв, 1997), укладач Ћ.ќ.’оменко. ƒо окремих ≥з них додано абетков≥ покажчики терм≥н≥в мовами, ¤к≥ не утворюють вих≥дних р¤д≥в.

ќстанн≥ дес¤тир≥чч¤ подарували науков≥й громадськост≥ ун≥кальн≥ памТ¤тки терм≥нолог≥чноњ лексикограф≥њ. ” 1995 роц≥ було опубл≥ковано 2 пТ¤тимовн≥ словники з еколог≥њ та ≥нформатики. “ак, у „ерн≥вецькому державному ун≥верситет≥ ≥м. ё.‘едьковича вийшов тлумачно-перекладний словник з ≥нформатики –.¬.≤ваницького та “.–. и¤ка на 3 тис. терм≥н≥в украњнською, рос≥йською, англ≥йською, французькою ≥ н≥мецькою мовами.

ƒо кола р≥дк≥сних документ≥в належить тлумачно-перекладний словник ≥з ринковоњ економ≥ки, укладений у ’арк≥вському пол≥техн≥чному ≥нститут≥. —ловник охоплюЇ терм≥ни ш≥стьма мовами: украњнською, рос≥йською, англ≥йською, н≥мецькою, французькою, ≥спанською.

¬ин¤тковоњ уваги заслуговуЇ ун≥кальний за багатьма ознаками Ц тематикою, художн≥м оформленн¤м, к≥льк≥стю мов та терм≥н≥в, обс¤гом Ц У≤люстрований словник з геральдикиФ Ќ.Ќ.—тародумцева, виданий у ƒонецьку 1996 року. ” ньому наведено понад 1 тис. терм≥н≥в семи мовами: рос≥йською, украњнською, англ≥йською, есперанто, французькою, н≥мецькою, латинською.

—еред лексикограф≥чних праць дов≥дково-енциклопедичного типу найвагом≥шу частку становл¤ть тлумачн≥ словники: упродовж 90-х рок≥в опубл≥ковано близько 120 тлумачних ≥ 55 тлумачно-перекладних словник≥в.

–еформуванн¤ економ≥ки крањни, впровадженн¤ ринкових в≥дносин зумовило актуал≥зац≥ю сусп≥льних потреб на ≥нформац≥ю про новий пон¤ттЇво-терм≥нолог≥чний апарат. —аме блок тлумачних словник≥в з економ≥ки, п≥дприЇмництва, менеджменту Ї найчисленн≥шим Ц 38 словник≥в, з ¤ких 11 охоплюють ф≥нансову й банк≥вську терм≥нолог≥ю.

—ер≥ю тлумачних словник≥в економ≥чноњ, ф≥нансовоњ терм≥нолог≥њ укладено в Ќац≥ональному ун≥верситет≥ УЋьв≥вська пол≥техн≥каУ. —творений тут У‘≥нансовий словникФ витримав уже 4 виданн¤ упродовж 1996Ц2002 рок≥в ≥ Ї визнаним авторитетним джерелом ≥нформац≥њ. ѕро наполеглив≥сть ≥ ц≥леспр¤мован≥сть опрацюванн¤ украњнськоњ ф≥нансовоњ терм≥нолог≥њ, пост≥йне розширенн¤ обс¤гу охопленого матер≥алу, поглибленн¤ та уточненн¤ тлумаченн¤ пон¤ть св≥дчать так≥ в≥домост≥: ¤кщо перше виданн¤ охоплювало 1500 терм≥н≥в, то четверте Ц в≥дображаЇ вже понад 5 тис. терм≥н≥в ≥з сфери ф≥нансово-кредитних в≥дносин ≥ грошового об≥гу. ” словнику реал≥зовано завданн¤ осмислити окрем≥ ф≥нансов≥ пон¤тт¤ в њхньому природному загальноеконом≥чному контекст≥, зд≥йснити ц≥л≥сне досл≥дженн¤ ф≥нансовоњ системи нашоњ держави та м≥жнародних ф≥нанс≥в. јвторський колектив Ц доцент кафедри менеджменту та м≥жнародного п≥дприЇмництва Ћьв≥вськоњ пол≥техн≥ки ј.√.«агородн≥й, зав≥дувач кафедри украњнськоњ мови Ћьв≥вськоњ пол≥техн≥ки доцент √.Ћ.¬ознюк, ректор Ћьв≥вського банк≥вського ≥нституту ЌЅ” “.—.—мовженко Ц були удостоЇн≥ ¬сеукрањнськоњ прем≥њ ≥м. ≤вана ќг≥Їнка.

ƒо кола найірунтовн≥ше опрацьованих належать також терм≥нолог≥чн≥ системи таких наук, ¤к ≥нформатика, комп'ютерна техн≥ка, автоматизац≥¤ (18 словник≥в), правознавство (10), пол≥толог≥¤ (7).

√уман≥тарн≥ й соц≥альн≥ науки представлен≥ найб≥льш широким спектром галузей, охоплених словникарським опрацюванн¤м: рел≥г≥Їзнавство, соц≥олог≥¤, риторика, пол≥толог≥¤, ф≥лософ≥¤, лог≥ка, правознавство, ≥стор≥¤, державне управл≥нн¤, археолог≥¤, палеонтолог≥¤, мистецтво, музика, мовознавство, л≥тературознавство, культура, б≥бл≥ографознавство, соц≥альна ≥нформатика, педагог≥ка, психолог≥¤. ¬ийшли у св≥т тлумачн≥ словники з природничих наук: медицини, ветеринар≥њ, б≥олог≥њ, ф≥зики, х≥м≥њ, геодез≥њ, еколог≥њ.

«важаючи на величезну розгалужен≥сть техн≥чних наук, можна в≥дзначити њх скромне представленн¤ в кол≥ тлумачних словник≥в. —творено по одному-два словники з таких галузей, ¤к телекомун≥кац≥¤, легка промислов≥сть, пол≥граф≥¤, метеоролог≥¤, г≥рнича справа, буд≥вництво, арх≥тектура, х≥м≥чна технолог≥¤.

Ѕлизькими до тлумачних словник≥в за способом опису терм≥нолог≥чноњ лексики Ї р≥знопланов≥ дов≥дники, дов≥дники-словники, ¤к≥ м≥ст¤ть терм≥ни та њх визначенн¤, номенклатуру, персонал≥њ, дов≥дковий матер≥ал. ќпубл≥ковано понад 80 видань з гуман≥тарних ≥ соц≥альних наук: економ≥ки, пол≥толог≥њ, рел≥г≥Їзнавства, украњнознавства, етнограф≥њ, психолог≥њ, музики, нум≥зматики, туризму; природничих наук: медицини, географ≥њ.

1	2	3	4	5

Ќазва: –озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5854 прочитано)