ћовознавство > –озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ

ѕрот¤гом 90-х рок≥в вийшло у св≥т 6 галузевих енциклопед≥й, зокрема У≈коном≥чна енциклопед≥¤Ф ( ињв, 2000-2002) в 3-х томах. ≈нциклопед≥¤ У”крањнська моваФ ( ињв, 2000), створена в ≤нститут≥ мовознавства ≥м. ќ.ќ.ѕотебн≥ та ≤нститут≥ украњнськоњ мови ЌјЌ ”крањни, стала першим виданн¤м енциклопедичного характеру, в ¤кому на основ≥ дос¤гнень сучасного мовознавства в нов≥й, систематизован≥й форм≥ подано в≥домост≥ про украњнську мову та украњнське мовознавство. Ўирокий резонанс у наукових колах отримав передрук в ”крањн≥ з д≥аспорного виданн¤ 1955Ц1984 рр. У≈нциклопед≥њ украњнознавстваФ (Ћьв≥в, 1993-2000) в 10-ти томах за редакц≥Їю доктора ¬. уб≥йовича, зд≥йснений Ќ“Ў у Ћьвов≥ та ‘ондом духовного в≥дродженн¤ ≥м. митрополита ј.Ўептицького. –озпочато випуск Уёридичноњ енциклопед≥њФ ( ињв, 1998) в 6-ти томах.

” 1997-1998 роках опубл≥ковано енциклопедичн≥ словники гуман≥тарного зм≥сту: з пол≥толог≥њ, ф≥лософ≥њ, соц≥олог≥њ, л≥нгв≥стики.

ƒосл≥дники украњнськоњ терм≥нолог≥њ намагаютьс¤ ос¤гнути тенденц≥њ розвитку сучасноњ спец≥альноњ мови, виход¤чи з≥ стол≥тн≥х нац≥ональних традиц≥й терм≥нотворенн¤. ƒосл≥дити походженн¤ терм≥н≥в, њх сп≥вв≥дношенн¤ з пон¤тт¤ми в р≥зн≥ епохи розвитку науки, р≥зноман≥тних сфер сусп≥льного житт¤ дають змогу словники ≥сторичних та народних терм≥н≥в. “ак, у Ќауково-досл≥дному центр≥ гуман≥тарних проблем «бройних сил ”крањни видано У—ловник ≥сторичних зброЇзнавчих терм≥н≥вФ ( ињв, 2000) ¬.√.Ѕережинського, укладений за матер≥алами озброЇнн¤  ињвськоњ –ус≥. ” 1993 роц≥ вийшов словник в≥йськових терм≥н≥в У≤стор≥¤ украњнськоњ зброњФ авторства ј.¬.ѕан≥будьласка ≥ Ѕ.≤. анцел¤рук, а в 1995 роц≥ Ц ј.Ѕур¤чок, ћ.ƒемський, Ѕ.якимович опубл≥кували У–ос≥йсько-украњнський словник дл¤ в≥йськовик≥вФ, ¤кий охоплюЇ майже 32 тис. ≥сторичних та сучасних терм≥н≥в.

Ќародн≥ джерела украњнськоњ терм≥нолог≥њ заф≥ксовано у словниках ™.≤.Ўевченка УЌародна деревообробка в ”крањн≥Ф ( ињв, 1997),  .≤.ћатейко У”крањнський народний од¤гФ ( ињв, 1996), ќ. .ƒанилюк У—ловник народних географ≥чних терм≥н≥в ¬олин≥Ф (Ћуцьк, 1997).

90-≥ роки збагатили лексикограф≥чну практику розкритт¤ терм≥нолог≥њ шл¤хом створенн¤ ≥люстративних словник≥в, коли використанн¤ мистецтва художньоњ ≥люстрац≥њ Ї засобом в≥зуального в≥дтворенн¤ й п≥знанн¤ пон¤тт¤. ÷ей принцип реал≥зовано в словниках з виноградарства, геральдики, гончарства, наприклад, в У≤люстрованому словнику народноњ гончарськоњ терм≥нолог≥њ Ћ≥вобережноњ ”крањни (√етьманщина)Ф ќ.ћ.ѕошивайло, п≥дготовленому в 1993 роц≥ в ≤нститут≥ мистецтвознавства, фольклористики й етнолог≥њ ≥м. ћ.–ильського та Ќародному музењ-запов≥днику украњнського гончарства в ќп≥шному.

—еред терм≥нолог≥чних лексикограф≥чних праць 90-х рок≥в можна виокремити так≥ види за структурою видань: сер≥йн≥, однотомн≥, багатотомн≥.

“ерм≥нолог≥чн≥ словники вход¤ть до складу сер≥й, ¤к≥ охоплюють р≥зножанрову л≥тературу, Ц У¬≥д ј до яФ, УЅ≥бл≥отека фах≥вц¤Ф, УNota bene!Ф, У“рансформац≥¤ гуман≥тарноњ осв≥ти в ”крањн≥Ф, а також до спец≥ал≥зованих сер≥й, що обТЇднують суто лексикограф≥чн≥ прац≥: б≥бл≥отека словник≥в У≤н ёреФ, УЌов≥ словникиФ, сер≥¤ навчальних словник≥в ≥ дов≥дник≥в УMedicina polyglottaФ. “ак, у терм≥нограф≥чн≥й сер≥њ У—лово—в≥тФ, заснован≥й 2000 року у “ехн≥чному ком≥тет≥ стандартизац≥њ науково-техн≥чноњ терм≥нолог≥њ, першим виданн¤м був Ујнгл≥йсько-украњнський словник ≥нженер≥њ довк≥лл¤Ф “.Ѕалабана, ¤кий охопив близько 15 тис. ≥нженерних, медичних, б≥олог≥чних, правничих та сум≥жних з ними терм≥н≥в, переважну б≥льш≥сть ¤ких подано з тлумаченн¤ми чи з дов≥дковими в≥домост¤ми. ќкремо винесено словник назв ≥ документ≥в ур¤дових установ англомовних крањн та украњнсько-англ≥йський покажчик базових сл≥в словника-дов≥дника. —ьогодн≥ у терм≥нограф≥чн≥й сер≥њ У—лово—в≥тФ вже видано чотири словники, зокрема з теплоенергетики, проф≥лактичноњ та еколог≥чноњ токсиколог≥њ, г≥дравлики та сан≥тар≥њ.

ƒл¤ словник≥в, що вход¤ть до складу сер≥й, притаманне однотипне оформленн¤, сп≥льн≥сть задуму, тематики та читацького призначенн¤.

ќднотомн≥ виданн¤ становл¤ть переважну б≥льш≥сть терм≥нолог≥чних словник≥в.

Ѕагатотомн≥ виданн¤ нечисленн≥. —еред них переважають двотомн≥ прац≥. «ареЇстровано 6 двотомних словник≥в: перекладних, тлумачно-перекладних, словник≥в-дов≥дник≥в, ¤к≥ в≥дображають розгалужен≥ терм≥нолог≥чн≥ системи Ц медицину, х≥м≥ю, правознавство, наприклад рос≥йсько-украњнсько-латинський словник медичних терм≥н≥в ( ињв, 1993), англо-украњнський словник з х≥м≥њ ( ињв, 1994), англо-украњнський словник медичних терм≥н≥в (ќдеса, 1996), словник-дов≥дник У≤нтелектуальна власн≥стьФ ( ињв, 2000). —еред них особливу увагу привертаЇ У”крањнсько-латинсько-англ≥йський медичний тлумачний словникФ (Ћьв≥в, 1995) на 33 тис. терм≥н≥в. ” Ћьв≥вськ≥й академ≥њ мистецтв створено двотомний словник Уƒекоративно-ужиткове мистецтвоФ (2000) за редакц≥Їю в≥домого мистецтвознавц¤ я. «апаска.

ѕрот¤гом останнього дес¤тир≥чч¤ опубл≥ковано низку словник≥в у 3-х томах: У≈коном≥чна енциклопед≥¤Ф ( ињв, 2000); У–ос≥йсько-украњнсько-латинський словник медичних терм≥н≥вФ ( ињв, 1993); У—ловник з матер≥алознавстваФ ( ињв, 1995), кожен том ¤кого маЇ ≥ншу вих≥дну мову Ц украњнську, рос≥йську, англ≥йську.

“ерм≥нолог≥чн≥ словники, особливо тлумачн≥ та тлумачно-перекладн≥, використовують у навчальному процес≥ ¤к дов≥дкову базу. ¬иход¤ть терм≥нолог≥чн≥ прац≥, ¤к≥ пол≥граф≥чно оформлен≥ ¤к окрем≥ виданн¤, але становл¤ть один ≥з том≥в багатотомних наукових, навчальних видань. Ќаприклад, у тритомному навчальному пос≥бнику Уќснови п≥дприЇмництваФ ( ињв, 2000) ¬.≤.ѕавлова 3-й том становить тлумачний словник б≥знесових терм≥н≥в. ” двотомнику Ућ≥жнародне гуман≥тарне правоФ ( ињв, 1999) у другому том≥ вм≥щено словник основних терм≥н≥в ≥ пон¤ть ф≥лософсько-правовоњ доктрини регулюванн¤ збройних конфл≥кт≥в.

“ерм≥нолог≥чн≥ словники, в≥дображаючи лексику спец≥альноњ сфери, мають ч≥тко окреслене функц≥йне призначенн¤ Ц в≥дображати пон¤ттЇво-терм≥нолог≥чний апарат р≥зних галузей науки й техн≥ки та забезпечувати наукову, навчальну, виробничу д≥¤льн≥сть. ÷е зумовлюЇ критер≥й в≥дбору терм≥нолог≥чного матер≥алу за читацькою адресою.

“ерм≥нолог≥чн≥ лексикограф≥чн≥ прац≥ призначено широким колам науковц≥в, викладач≥в, студент≥в ус≥х спец≥альностей або певноњ спец≥альност≥, асп≥рант≥в, слухач≥в п≥дготовчих в≥дд≥лень, слухач≥в системи п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, учн≥в, науково-техн≥чних прац≥вник≥в. ќднак ≥снують словники, ¤к≥ виникли ¤к насл≥док спостереженн¤ за профес≥йною лексикою окремих категор≥й фах≥вц≥в чи угруповань мовц≥в, наприклад, У—ловник русизм≥в у мов≥ медик≥вФ (Ћьв≥в, 1995; укладач я.√ан≥ткевич). ” русл≥ наданн¤ допомоги представникам орган≥в влади в опануванн≥ украњнськоњ д≥ловоњ лексики, кр≥м ірунтовних лексикограф≥чних праць, видано порадник У”никаймо русизм≥в в украњнськ≥й мов≥!:  ороткий словник-антисуржик дл¤ депутат≥в ¬ерховноњ –ади та вс≥х, хто не хоче, щоб його мова була схожа на мову ¬Їрки —ердючкиФ ( ињв, 2000; укладач ё.¬.√наткевич), Ујбетка депутатаФ ( ињв, 2000; укладач ј.‘.“качук).

«а ознакою первинност≥ виходу в св≥т лексикограф≥чн≥ прац≥ можна класиф≥кувати на ориг≥нальн≥, передруки й перекладен≥. “ерм≥нолог≥чн≥ словники 90-х рок≥в Ц це переважно сучасн≥ ориг≥нальн≥ лексикограф≥чн≥ прац≥.

ќднак ≥нтенсивна терм≥нотворча, словникарська прац¤ украњнських науковц≥в зумовлювала поглиблений ≥нтерес до терм≥нолог≥чних здобутк≥в Ќ“Ў, ≤нституту украњнськоњ науковоњ мови в 20-х роках, заруб≥жних джерел. ¬агомою п≥дмогою дл¤ досл≥дник≥в украњнськоњ терм≥нолог≥њ було перевиданн¤ словник≥в, укладених у попередн≥ дес¤тил≥тт¤. “ак, у  иЇв≥ 1993 року було перевидано У–ос≥йсько-украњнський фразеолог≥чний словник. ‘разеолог≥¤ д≥ловоњ мовиФ ¬.ѕ≥дмогильного ≥ ™.ѕлужника, у 1994 роц≥ Ц Ућузичний словникФ «.Ћисько, вперше опубл≥кований у 1933 роц≥. ” 1996 роц≥ музей ≤вана √ончара зд≥йснив репринтне виданн¤ У—ловника чужомовних сл≥вФ, що його уклали ≤.Ѕойк≥в, ќ.≤зюмов та ≥нш≥ в Ќью-…орку 1955 року. —ловник охоплюЇ понад 25 тис. чужомовних сл≥в ≥ вираз≥в, уживаних у пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, медичн≥й, л≥тературн≥й сферах.

ѕереклад сучасних заруб≥жних лексикограф≥чних праць ¤к засобу обм≥ну науковою ≥нформац≥Їю Ц ¤вище непоширене. ”вагу науковоњ громадськост≥ можуть привернути лише поодинок≥ виданн¤: У”крањнсько-англ≥йських словник б≥знесових терм≥н≥вФ („ерн≥вц≥, 1992), У омпТютерний словникФ ( ињв, 1997), У—ловник б≥бл≥йного богословТ¤Ф (Ћьв≥в, 1996).

ƒл¤ вс≥х сучасних терм≥носистем властиве функц≥юванн¤ терм≥н≥в трьох тип≥в структурно-словотв≥рноњ будови: терм≥ни-однослови, терм≥ни-композити, терм≥ни-словосполученн¤. «а типом структурно-словотв≥рноњ будови вм≥щених у словнику терм≥н≥в можна вид≥лити так≥ види словник≥в: загальн≥ ≥ частков≥.

ƒо загальних словник≥в, в ¤ких в≥дображено терм≥ни вс≥х словотв≥рних тип≥в, належить переважна б≥льш≥сть лексикограф≥чних праць.

„астков≥ словники нечисленн≥. ¬они в≥дображають терм≥ни, що належать до окремого структурно-словотв≥рного типу чи утворен≥ за певною словотв≥рною моделлю. “ак, устален≥ у профес≥йному вживанн≥ вислови в≥дображаЇ ≥ репринтне виданн¤ фразеолог≥чного словника д≥ловоњ мови ¬.ѕ≥дмогильного ≥ ™.ѕлужника, ≥ сучасна прац¤ Ц У“лумачний англо-украњнський словник ≥д≥ом дл¤ б≥знесмен≥вФ ј.√.Ћатиг≥ноњ ( ињв, 2000).

ƒо словник≥в терм≥н≥в, ¤к≥ в≥д≥бран≥ за специф≥кою њх словотв≥рноњ будови, можна в≥днести У—ловник ≥нтернац≥ональних терм≥ноелемент≥в грецького та латинського походженн¤ в сучасн≥й терм≥нолог≥њФ ( ињв, 1996) ≤.ћ.√натишеноњ ≥ “.–. и¤ка, У”крањнсько-англ≥йський словник природничих терм≥н≥в з преф≥ксом не-У ќ. очерги ≥ ™.ћейнаровича.

1	2	3	4	5

Ќазва: –озвиток украњнськоњ терм≥нограф≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5854 прочитано)