ќбразотворче мистецтво > ≤конопис, розпис скла, малюванн¤ на тканинах та р≥дк≥сн≥ техн≥ки

”н≥версальний характер мистецькоњ п≥дготовки в середн≥ в≥ки дозвол¤в художникам працювати в р≥зних техн≥ках, матер≥алах ≥ галуз¤х мал¤рства. “огочасн≥ майстри здеб≥льшого волод≥ли техн≥ками фрескового живопису, темперного письма, вм≥ли оздоблювати рукописи ≥н≥ц≥алами, заставками та м≥н≥атюрами. ясна р≥ч, певна ун≥версальн≥сть забезпечувала сталий зароб≥ток, а спец≥ал≥зац≥¤ в улюблен≥й техн≥ц≥ в≥дкривала широку дорогу дл¤ творчого вдосконаленн¤. ќсь чому в пам'¤тках фрескового мал¤рства часом можна ви¤вити прийоми ≥конопису, а в творах останнього Ч почерк вродженого фреск≥ста-монументал≥ста.

¬елику роль у колористичному лад≥ ≥кони 15 ст. в≥д≥граЇ тло Ч звичайно кольорове, переважно вохристе, р≥зного тонального насиченн¤. «окрема, довол≥ поширеним було в перемишльському середовищ≥ темне син¤во-зелене тло глибокого холодного в≥дт≥нку («вижень; –ихвалд, тепер ќвчари; –адруж та ≥н.). “рапл¤Їтьс¤ й тепле ¤сно-зелене (ƒрогобич) або вогнисто-к≥новарне тло (ћилик, √орлиц≥) чи приглушено теракотово-цегл¤нистого в≥дт≥нку Ч червоноњ вохри («вижень, яблуниц¤-–уська та ≥н.). ќднак кол≥р "<гла в ≥кон≥ Ч це не просто чисто декоративний фактор, що ; надаЇ барвам особливоњ сили звучанн¤ й спри¤Ї кращому прочитанню твору в ц≥лому ≥ в детал¤х. „асто-густо кол≥р несе смислове навантаженн¤, допомагаЇ розкривати внутр≥шн≥й зм≥ст твору, акцентуЇ його емоц≥йно-експресивний лад.  р≥м того, у середньов≥чному мал¤рств≥ великого значенн¤ надавалос¤ й символ≥ц≥ кольору.

’оч пам'¤ток украњнського мал¤рства 15 ст. збереглос¤ значно б≥льше, н≥ж ≥з попереднього пер≥оду, однак повну картину його розвитку не так легко й просто в≥дтворити. ¬насл≥док складних ≥сторичних умов пам'¤тки украњнського станкового мал¤рства 15Ч16ст. збереглис¤ дуже нер≥вном≥рно. ¬они поход¤ть переважно з √аличини, а найдавн≥ш≥ передус≥м ≥з район≥в зах≥дних  арпат, розташованих дещо осторонь в≥д татаро-монгольських шл¤х≥в, ≥ частково з Ѕойк≥вщини. “им часом ≥з центральноњ та —х≥дноњ ”крањни, ¤ка була ареною навальних напад≥в татарських орд ≥ запеклоњ боротьби, що пост≥йно точилас¤ в степах ”крањни впродовж стор≥ч, майже н≥чого не збереглос¤. “акож нев≥дом≥ нам пам'¤тки ≥ з≥ Ћьвова Ч видатного центру культурного й мистецького житт¤, ¤кий також не раз спустошували пожеж≥, в≥йни ≥ облоги. “ому-то про тогочасне льв≥вське мал¤рство можемо судити лише на п≥дстав≥ пам'¤ток, знайдених у найближчих до м≥ста околиц¤х. ј ¬олинь та ѕол≥сс¤ представлен≥ лише к≥лькома пам'¤тками.

 оли пор≥вн¤ти на¤вн≥ твори украњнського мал¤рства 15ст. ≥з поблизьких до ѕеремишл¤ та Ћьвова район≥в, то умовно можна вид≥лити дв≥ школи Ч перемишльську та льв≥вську, а в њхн≥х, межах Ч два напр¤ми: один ≥з ¤вною перевагою площинно-граф≥чних прийом≥в та ≥Їратично-ста-гичним трактуванн¤м образу (ƒальова) ≥ другий ≥з тенденц≥Їю власне до мал¤рського трактуванн¤ образу ≥ разом з тим до пор≥вн¤но в≥льного й динам≥чного р≥шенн¤ композиц≥њ.  р≥м того, в одному й другому напр¤мах ≥снуЇ категор≥¤ твор≥в ≥з б≥льш або менш ¤скраво вираженими рисами народноњ творчост≥, з рисами художнього, ба нав≥ть високохудожнього прим≥тива, незвичайно ц≥кавого своЇю трохи спрощеною, лакон≥чною, дуже експресивною та емоц≥йно виразною мовою.

” 15ст. пров≥дним на ”крањн≥ стаЇ станкове мал¤рство, пов'¤зане головним чином з ≥коностасом Ч чи не Їдиною окрасою простих дерев'¤них церков Ч справжн≥х шедевр≥в народного буд≥вництва

ƒо нашого часу на ”крањн≥ не збер≥гс¤ в ц≥лост≥ жоден ≥коностасний комплекс 15 ст., але на п≥дстав≥ на¤вних пам'¤ток можна приблизно реконструювати його композиц≥йну схему!. Ќайб≥льшим у ньому був ¤рус нам≥сних ≥кон, у ¤кий входили ≥кони ДЅогородиц¤" й Д—пас", храмова ≥кона та, напевне, ≥кона Дћикола". ÷арськ≥ врата були ≥конописн≥ й пор≥вн¤но невелик≥, з под≥лом на ш≥сть п≥ль ≥з зображенн¤м ДЅлагов≥щенн¤" та чотирьох Ївангел≥ст≥в, ¤к про це можна судити по царських вратах ≥з Ѕалут¤нки (ћузей народноњ арх≥тектури в —аноку, ѕЌ–, дал≥ Ч ћЌј, —анок, ѕЌ–) та по творах 16 ст. Ќад царськими вратами, либонь, розм≥щувавс¤ ДЌерукотворний образ" Ч горизонтальна композиц≥¤ невеликих розм≥р≥в ≥з зображенн¤м голови —паса (без тернового в≥нка) на рушнику, ¤кого тримають два ангели Ч по¤сн≥ або на весь зр≥ст. ўо ж до ди¤конських дверей, то н≥ з 15, н≥ з 16ст. не маЇмо жодноњ пам'¤тки ≥ не виключено, що тод≥ прор≥зи одних, а в б≥льших церквах ≥ двох дверей або ж правили за просв≥ти, або ж закривалис¤ запонами. яруси св¤ткових ≥кон на ”крањн≥ в т≥ часи т≥льки набували поширенн¤. …мов≥рно, тод≥ вони т¤ж≥ли до значних розм≥р≥в, що можуть п≥дтвердити ¤коюсь м≥рою окрем≥ ≥кони ≥з ѕ≥дгородц≥в ≥ –адружа та сер≥¤ св¤ткових ≥кон початку 16 ст. з ƒальови, об'Їднаних по к≥лька на одн≥йдошц≥.

”крањнським художникам було властиве нав≥ть суто ≥ндив≥дуальне трактуванн¤ художнього образу. ≈лементи античност≥, що надають класичним творам в≥зант≥йського мал¤рства, зокрема константинопольськоњ, ¤к ≥ сербськоњ, школи 13Ч14ст., ¤когось особливого чару й разом з тим св≥тського, ба нав≥ть ¤зичеського характеру, так глибоко в≥дчутн≥ в творах јндр≥¤ –убльова, в на¤вних украњнських пам'¤тках виступають досить приглушено.

«начно сильн≥ше проникають тут народн≥ в≥¤нн¤ з притаманним дл¤ украњнських народних майстр≥в ≥нтуњтивним в≥дчутт¤м класичноњ м≥ри у сп≥вв≥дношенн≥ окремих частин композиц≥њ до ц≥лого нав≥ть тод≥, коли порушен≥ норми пропорц≥й. јктивне вторгненн¤ народних смак≥в в украњнське мал¤рство по¤снюЇтьс¤, очевидно, тим, що в цей час на ”крањн≥, зокрема в √аличин≥, виникаЇ велика к≥льк≥сть пров≥нц≥йних майстерень, ¤к≥ задовольн¤ли смаки сел¤нсько-рем≥сничого середовища.

ўо ж до украњнського ≥конопису 15 ст., то на нього може пролити трохи св≥тла вин¤тковоњ майстерност≥ пам'¤тка першоњ третини 15 ст. Ч велика ≥кона Д”сп≥нн¤ богоро-диц≥" з ћ≥нська-ћазовецького, що нин≥ збер≥гаЇтьс¤ в ƒержавн≥й “реть¤ковськ≥й галерењ (дал≥ Ч ƒ“√). ќдн≥ досл≥дники пов'¤зують њњ з украњнським мал¤рством, ≥нш≥ Ч з тверською школою. ≤конограф≥¤ даного сюжету належить до типу апокриф≥чних. ≤нший вар≥ант апокриф≥чного Д”сп≥нн¤" в≥домий ≥з фресок  ирил≥вськоњ церкви в  иЇв≥ (1146).

¬ ≥конопису 15 ст. особливе м≥сце пос≥дають велик≥ ≥кони Дстрашних суд≥в". —трашний суд Ч це багатолюдна й багато¤русна композиц≥¤ повчально-есхатолог≥чного типу, дуже попул¤рна в середньов≥чному мистецтв≥. ¬ н≥й в≥дбито кв≥нтесенц≥ю христи¤нського в≥руванн¤ в пбтойб≥чне житт¤ з другим пришест¤м ’риста Ч справедливого судд≥, а в≥дпов≥дно й в≥руванн¤ в воскрес≥нн¤ мертвих ≥ розмежуванн¤ людей на праведник≥в ≥ гр≥шник≥в та в≥дправленн¤ њх у рай або пекло, зг≥дно з њхн≥ми вчинками за земного житт¤. –¤д ≥кон Дстрашних суд≥в", спор≥днен≥ з ван≥вськими творами. ѓх ЇднаЇ колорит ≥ сп≥льна ≥конограф≥чна схема, за ¤кою в центр≥ композиц≥њ зображено зм≥¤ та нанизан≥ на нього митарства у вигл¤д≥ персн≥в, що в свою чергу маЇ аналог≥њ в новгородському ≥конопису. јле ¤кщо ц¤ новгородська редакц≥¤ в рос≥йському ≥конопису збереглась аж до 19 ст. ≥ нав≥ть знайшла в≥дбитт¤ в лубкових граф≥чних картинах, то в украњнському, починаючи з 16ст., спостер≥гаЇмо композиц≥ю з Догненною р≥кою", що бере початок в≥д в≥зант≥йсько-афонськоњ традиц≥њ.

 омпозиц≥¤ Д—трашного суду" ≥з ћшани розв'¤зана в багат≥й ≥ ¤скрав≥й кол≥рн≥й гам≥, насичена детал¤ми, що св≥дчать про вм≥нн¤ художника твору наповнити канон≥чну схему безпосередн≥ми спостереженн¤ми, почерпнутими з житт¤. ѕро це промовл¤Ї передус≥м середн¤ частина композиц≥њ, де б≥л¤ кожного митарства зображено в найр≥зноман≥тн≥ших позах чорн≥ силуети чортик≥в, що нагадують зухвалих д≥тлах≥в п≥д час забав. ƒинам≥чн≥стю поз ≥ темпераментн≥стю рух≥в вони внос¤ть пожвавленн¤ в сцени й р≥зко контрастують ≥з досить схематично й статично трактованими постат¤ми праведник≥в. ћабуть, уперше в пекл≥ серед гр≥шник≥в у цьому Д—трашному суд≥" з'¤вл¤Їтьс¤ корчмарка Ч мотив, ¤кий п≥зн≥ше в украњнських ≥конах 16ст. набуде характеру розгорнутоњ сцени з музиками та парами, ¤к≥ кружл¤ють у танку, й стане нев≥д'Їмним складником кожноњ композиц≥њ на цю тему. ¬арто в≥дзначити, що в персонах Д—трашного суду" украњнськ≥ художники в майбутньому прид≥л¤тимуть чимало уваги нац≥ональним костюмам. ѕор¤д ≥з тим майстри розпочнуть ви¤вл¤ти загострений ≥нтерес ≥ до соц≥альних акцент≥в.

ѕоки що не завжди вдаЇтьс¤ ч≥тко розмежувати твори мал¤рства к≥нц¤ 15 Ч початку 16 ст., ¤к, м≥ж ≥ншим, ≥ твори перемишльського та льв≥вського к≥л. ¬заЇмне проникненн¤ певних (давн≥х ≥ нових, ¤к ≥ в≥дм≥нних) прийом≥в та засад побудови художнього образу дещо н≥велюЇ специф≥чн≥ особливост≥ й стильов≥ ознаки мал¤рства локальних шк≥л, притаманн≥ даному в≥дтинков≥ часу. якщо ≥кони Д«≥шест¤ в пекло" ≥з ѕол¤ни , Д—траст≥" з “рушевич≥в, Д—пас у силах" ≥з ћальнова (ƒћ”ќћ ”–—–), Д≤лл¤" з  росно т¤ж≥ють, на нашу думку, до перемишльського кола, то ≥кони Дћол≥льного чину" з церкви „есного хреста в ƒрогобич≥ можна в≥днести до льв≥вського.

ѕевний вплив на ≥конопис зробила також композиц≥¤ ≥коностаса, що на цей час розвинулас¤ в складну декоративно-мистецьку та ≥дейно-образну ц≥л≥сть. ≤кона, тематично й стил≥стично вливаючис¤ в Їдиний ансамбль, так чи ≥накше набувала рис, суголосних ≥з арх≥тектурними та декоративними елементами, ¤к≥ полегшували б поЇднанн¤ р≥зних за розм≥рами ≥ значим≥стю сюжет≥в складових частин. ÷ьому допомогла сувора ≥Їрарх≥¤ окремих ¤рус≥в Ч нам≥сного, св¤ткового, молитовного та пророчого.

ѕоглиблена зац≥кавлен≥сть людиною, њњ долею, роллю в сусп≥льному житт≥ в≥дбилас¤ ¤к у поез≥њ, апокрифах, народних п≥сн¤х ≥ думах, так ≥ в живопису45.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ≤конопис, розпис скла, малюванн¤ на тканинах та р≥дк≥сн≥ техн≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4388 прочитано)