ѕсихолог≥¤ > ѕредмет ≥ методолог≥чн≥ основи психолог≥њ управл≥нн¤

Ѕазов≥ категор≥њ психолог≥њ управл≥нн¤ мають ≥сторичний характер. ¬они розробл¤лис¤ прот¤гом ус≥Їњ ≥стор≥њ д≥¤льност≥ й розвитку людини в орган≥зован≥й сп≥льнот≥.  ожна нова стор≥нка в

≥стор≥њ розвитку орган≥зованих сп≥льнот збагачуЇтьс¤ новими надбанн¤ми цив≥л≥зац≥њ. ќсобливо збагатили ≥ упор¤дкували систему категор≥й теор≥¤ наукового управл≥нн¤, соц≥альна психолог≥¤ управл≥нн¤ та психолог≥¤ управл≥нськоњ кар' Їри, Ђконцепц≥¤ людських в≥дносинї, сучасн≥ теор≥њ менеджменту.

—учасне управл≥нн¤ неможливе без таких пон¤ть, ¤к управл≥нн¤, менеджмент, кер≥вництво, орган≥зац≥¤, л≥дерство. ¬они знаход¤ть своЇ м≥сце в психолог≥њ управл≥нн¤.

¬ дов≥дков≥й л≥тератур≥ соц≥альне управл≥нн¤ характеризуЇтьс¤ ¤к вплив на сусп≥льство з метою його вдосконаленн¤, збереженн¤ ¤к≥сноњ специф≥ки ≥ розвитку. ўодо д≥¤льност≥ окремоњ орган≥зац≥њ, установи чи п≥дприЇмства, то управл≥нн¤ означаЇ сукупн≥сть скоординованих заход≥в, спр¤мованих на дос¤гненн¤ накреслених в рамках орган≥зац≥њ певних ц≥лей. ѕроцес управл≥нн¤ маЇ м≥сце там, де зд≥йснюЇтьс¤ орган≥зована д≥¤льн≥сть людей з метою дос¤гненн¤ певних результат≥в. ¬ центр≥ уваги психолог≥њ управл≥нн¤ знаход¤тьс¤ саме психолог≥чн≥ аспекти управл≥нськоњ д≥¤льност≥. ¬ часи становленн¤ системи управл≥нн¤ ¤к науки останн¤ мала дек≥лька терм≥нолог≥чних вар≥ант≥в. јмериканський ≥нженер ‘.”. “ейлор, ¤кий вважаЇтьс¤ зачинателем ц≥Їњ галуз≥ знанн¤, дав њй назву "науковий менеджмент", що в переклад≥ означаЇ наукове управл≥нн¤. Ќа французьку мову у св≥й час ц¤ назва була перекладена ¤к "наукова орган≥зац≥¤ прац≥", в Ќ≥меччин≥ нова галузь знанн¤ поширилас¤ п≥д назвою "рац≥онал≥зац≥¤". ¬ наш≥й крањн≥ вс≥ ц≥ терм≥нолог≥чн≥ вар≥анти часто-густо використовувалис¤ ¤к синон≥ми, а розвиток наукового управл≥нн¤ довгий час йшов п≥д гаслом "наукова орган≥зац≥¤ прац≥". –озмежуванн¤ наукового управл≥нн¤ ≥ власне науковоњ орган≥зац≥њ прац≥ в≥дбулос¤ багато п≥зн≥ше.

ўо стосуЇтьс¤ сучасного тлумаченн¤ пон¤ть "управл≥нн¤" ≥ "менеджмент", то вони в окремих пос≥бниках трактуютьс¤ по-р≥зному. ѕо-перше, назван≥ пон¤тт¤ ототожнюютьс¤, що по¤снюЇтьс¤ тим, що в словнику англ≥йськоњ сучасноњ мови пон¤тт¤ "менеджмент" перекладаЇтьс¤ ¤к "управл≥нн¤", "зав≥дуванн¤", "вм≥нн¤ волод≥ти", "кер≥вництво", "дирекц≥¤", "адм≥н≥страц≥¤" тощо. ѕо-друге, р¤д досл≥дник≥в вважаЇ, що пон¤тт¤ "менеджмент " вужче за пон¤тт¤

"управл≥нн¤ ; воно Ї одним ≤з вид≥в управл≥нн¤, менеджмент в основному стосуЇтьс¤ р≥зних аспект≥в д≥¤льност≥ кер≥вника, в той час ¤к пон¤тт¤ управл≥нн¤ охоплюЇ всю галузь людських взаЇмов≥дносин в систем≥ "кер≥вники - виконавц≥", включаючи колективних суб'Їкт≥в управл≥нн¤. ѕо-третЇ, пон¤тт¤ "менеджмент" трактуЇтьс¤ ¤к "зовс≥м ≥нше управл≥нн¤, ¤кому треба ретельно ≥ довго вчитис¤", це "антон≥м нашого традиц≥йного у¤вленн¤ про управл≥нн¤". “аке тлумаченн¤ менеджменту передбачаЇ кер≥вництво не складною машиною-орган≥зац≥Їю, а колективом людей; це ефективн≥ взаЇмов≥дносини м≥ж особистост¤ми, ¤к≥ об≥ймають певн≥ посади. «агалом, зг≥дно з цим п≥дходом, менеджмент ¤вл¤Ї собою ц≥леспр¤мований вплив на д≥¤льн≥сть ус≥х прац≥вник≥в орган≥зац≥њ дл¤ усп≥шного дос¤гненн¤ встановлених ними ринкових ц≥лей у зм≥нному середовищ≥ шл¤хом продуктивного використанн¤ на¤вних ресурс≥в.

ƒоц≥льно п≥дтримати тих досл≥дник≥в, ¤к≥ звертають увагу на докор≥нн≥ зм≥ни системи управл≥нн¤ в сучасних умовах державотворенн¤, ринковоњ економ≥ки. ”правл≥нн¤ (а саме ц¤ деф≥н≥ц≥¤ використовуЇтьс¤ у пос≥бнику) варто розгл¤дати в широкому розум≥нн≥ цього пон¤тт¤, ¤ке охоплюЇ всю специф≥ку людських д≥лових взаЇмов≥дносин на р≥зних р≥вн¤х, враховуючи економ≥чн≥, соц≥альн≥, психолог≥чн≥, моральн≥, правов≥ та ≥нш≥ чинники ефективност≥ цих зв'¤зк≥в, ≥ визначаЇ роль кожноњ особистост≥ (чи то суб'Їкт, чи об'Їкт управл≥нн¤) в систем≥ управл≥нн¤, в зд≥йсненн≥ запланованих завдань. ѕри цьому зм≥ни в управл≥нн≥ в≥дбудутьс¤ за умови опануванн¤ позитивним св≥товим досв≥дом управл≥нськоњ д≥¤льност≥ та збереженн¤ водночас нац≥ональноњ специф≥ки культури управл≥нн¤, своњх традиц≥й, своЇњ ментальност≥. ќтже, управл≥нн¤ передбачаЇ кер≥вництво людьми ≥ взаЇмостосунками м≥ж ними в систем≥ д≥лового сп≥лкуванн¤ та взаЇмод≥њ, координац≥ю ≥ орган≥зац≥ю њх д≥¤льност≥, ефективне використанн¤ вс≥х на¤вних засоб≥в, спр¤мованих на виконанн¤ накреслених ц≥лей ≥ запланованих завдань рац≥ональним, гуманним, економ≥чним ≥ правовим шл¤хом.

¬ л≥тератур≥ з психолог≥њ управл≥нн¤ паралельно

використовуютьс¤ пон¤тт¤ "кер≥вник" ≥ "менеджер". ¬ переклад≥ з англ≥йськоњ мови "менеджер" означаЇ "керуючий", "директор", "уповноважений вести переговори" тощо. ћенеджер - це суб'Їкт, що зд≥йснюЇ управл≥нськ≥ функц≥њ; спец≥ал≥ст, ¤кий зд≥йснюЇ управл≥нську д≥¤льн≥сть в економ≥чних ≥ виробничих структурах; людина, котра орган≥зуЇ конкретну роботу певного числа прац≥вник≥в, керуючись сучасними методами.  ер≥вник - це особа, на ¤ку оф≥ц≥йно покладен≥ функц≥њ управл≥нн¤ установою (п≥дприЇмством) та орган≥зац≥њ њњ д≥¤льност≥.  ер≥вник (менеджер) несе юридичну в≥дпов≥дальн≥сть за функц≥юванн¤ групи, роботу персоналу перед ≥нстанц≥Їю, що його призначила, ≥ над≥лений певними санкц≥¤ми (заохоченн¤, покаранн¤ тощо) з метою впливу на взаЇмостосунки в груп≥ та на активн≥сть п≥длеглих.

¬ажливим пон¤тт¤м в психолог≥њ управл≥нн¤ Ї деф≥н≥ц≥¤ "орган≥зац≥¤ ". ÷ей терм≥н може вживатис¤ в р≥зних значенн¤х. —еред найпоширен≥ших сл≥д в≥дзначити таке: орган≥зац≥¤ - це певна структура, в межах ¤коњ ≥ може бути дос¤гнута сп≥льна дл¤ вс≥х мета. ƒруге значенн¤ характеризуЇ назване пон¤тт¤ ¤к процес, ¤к функц≥ю управл≥нн¤. ¬с¤ орган≥заторська д≥¤льн≥сть кер≥вника в≥дбуваЇтьс¤ всередин≥ конкретних п≥дрозд≥л≥в орган≥зац≥њ.

¬ психолог≥њ управл≥нн¤ часто вживаЇтьс¤ пон¤тт¤ "людський чинник". Ћюдський чинник - це все те, що залежить в≥д людини, њњ можливостей, бажань, зд≥бностей тощо. ¬ажлив≥сть його визначаЇтьс¤ тим, що зростаЇ роль людини та њњ можливостей в процес≥ управл≥нн¤ р≥зними об'Їктами, починаючи в≥д малого п≥дприЇмства, ¤ке часто складаЇтьс¤ з невеликоњ к≥лькост≥ людей, ≥ зак≥нчуючи концерном або корпорац≥Їю. „им складн≥ше управл≥нн¤, тим б≥льше зростають вимоги до ≥нтелектуальних функц≥й людини та ≥нших псих≥чних процес≥в, починаючи в≥д сприйманн¤ та уваги ≥ зак≥нчуючи в≥дпов≥дальн≥стю за людське житт¤. Ћюдський чинник Ї важливим ≥ там, де в практику вт≥люютьс¤ методи з урахуванн¤м психолог≥чних та психоф≥з≥олог≥чних властивостей людини.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕредмет ≥ методолог≥чн≥ основи психолог≥њ управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (16267 прочитано)