—трахуванн¤ > ≈лектронна ≥нформац≥йна ера, ≥нформац≥йне сусп≥льство, ≥нформац≥йне право, ≥нформац≥йне законодавство, к≥берзлочинн≥сть

ѕершочергове питанн¤, ¤ке постало сьогодн≥ перед украњнським сусп≥льством та його складовою Ц правознавством, Ц це визначенн¤ статусу сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин та шл¤х≥в њх публ≥чно-правового регулюванн¤ з метою уникненн¤, зменшенн¤, запоб≥ганн¤ та подоланн¤ юридичними методами негативних про¤в≥в ≥нформац≥йного сусп≥льства та стимулюванн¤ бажаних дл¤ людини, держави та сусп≥льства правил повед≥нки його субТЇкт≥в Ц учасник≥в ≥нформац≥йних в≥дносин. Ѕудь-¤ка правова ≥нституц≥¤, щоб претендувати на автономн≥сть ≥снуванн¤, вимагаЇ формулюванн¤ њњ пон¤тт¤, визначенн¤ зм≥сту, розробки теоретичних ≥ методолог≥чних основ. ¬ обТЇктивному зм≥ст≥ ≥нформац≥йне право Ц це регулюванн¤ сукупност≥ сусп≥льних в≥дносин щодо ≥нформац≥њ, ¤к≥ знаход¤ть вираз у нормах врегульованих на публ≥чно-правовому та приватно-правовому р≥вн≥. ¬ субТЇктивному зм≥ст≥ ≥нформац≥йне право Ц це законодавчо врегульована множина прав ≥ обовТ¤зк≥в конкретних учасник≥в сусп≥льних в≥дносин щодо ≥нформац≥њ, ¤к обТЇкта сусп≥льних в≥дносин.
ќсновною юридичною формою виразу норм ≥нформац≥йних в≥дносин Ї законодавство, ¤ке регулюЇ ц≥ в≥дносини в ≥нформац≥йн≥й сфер≥. ѕ≥д категор≥Їю Ђ≥нформац≥йне законодавство ”крањниї, було б доц≥льно розум≥ти множинну сукупн≥сть нормативно-правових акт≥в, прийн¤тих ¬ерховною –адою ”крањни у форм≥ закон≥в та постанов нормативного зм≥сту, ¤к≥ регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини щодо ≥нформац≥њ. ¬ходженн¤ ”крањни в ≥нформац≥йне сусп≥льство потребуЇ розробки науково-теоретичних засад концепц≥њ формуванн¤ ≥ розвитку ≥нформац≥йного законодавства. ¬икористанн¤ положень теор≥њ г≥персистем з метою досл≥дженн¤ ≥ систематизац≥њ украњнського права, дозвол¤Ї зробити висновок, що сучасне украњнське ≥нформац≥йне законодавство ≥снуЇ сьогодн≥ ¤к м≥жгалузевий, м≥ждисципл≥нарний комплексний ≥нститут в загальн≥й систем≥ нац≥онального законодавства. ” теоретик≥в права, ¤к≥ дотримуютьс¤ традиц≥йноњ доктрини под≥лу права на галуз≥ (за принципом: норми права Ц ≥нститути права Ц галузь права чи норми права Ц ≥нститути права Ц п≥дгалуз≥ права Ц галузь права) виникаЇ запитанн¤: що ¤вл¤Ї собою категор≥¤ Ђг≥персистемаї, ¤ке њй м≥сце може бути надано в систем≥ теор≥њ ≥ методолог≥њ права зг≥дно з загальною теор≥Їю права? ƒоц≥льно тут зазначити, що категор≥¤ Ђг≥персистема праваї в≥дносно нове пон¤тт¤ в юридичн≥й науц≥. “радиц≥йна дл¤ нашоњ крањни теор≥¤ права њњ ран≥ше не знала. ¬она зародилас¤ на основ≥ здобутк≥в ≥ досл≥джень у галуз≥ к≥бернетики та ≥нформатики ≥ використанн¤ њх результат≥в дл¤ вивченн¤ права, ¤к соц≥альноњ системи. ” в≥дпов≥дност≥ з теор≥Їю г≥персистем, ≥снуванн¤ сучасного права анал≥зуЇтьс¤ ≥ розгл¤даЇтьс¤ з позиц≥њ великих, складних, ≥Їрарх≥чних багатопор¤дкових системи п≥дсистем, що формуютьс¤ з галузевих ≥нститут≥в права. ÷¤ категор≥¤ нами вводитьс¤ в теор≥ю права ”крањни юридичноњ концепц≥њ ≥снуванн¤ ≥ формуванн¤ правових суб≥нституц≥й Ц автономних м≥жгалузевих комплексних ≥нститут≥в права, щодо ¤ких галузев≥ ≥нститути виступають у рол≥ агрегуючих п≥дсистем.
“реба думати, за ц≥Їю концепц≥Їю повинна сьогодн≥ формуватис¤ система всього законодавства ”крањни, в ¤кому доц≥льно в≥дображати нов≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають нин≥ у наш≥й держав≥. «аконодавча практика ¬ерховноњ –ади ”крањни св≥дчить, що сьогодн≥ приймаютьс¤ закони, ¤к≥ Ї системоутворюючими публ≥чно-правового регулюванн¤ комплексного зм≥сту в окремих сусп≥льних в≥дносинах на основ≥ доктрини под≥лу права на пров≥дну галузь Ц конституц≥йне право ≥ окрем≥ галуз≥ Ц адм≥н≥стративне, цив≥льне, трудове, крим≥нальне. ¬перше ц¤ концепц≥¤ нами була апробована при розробц≥ ≥ формуванн≥ теор≥њ ≥нформац≥йного права ”крањни. ѕроведений нами анал≥з правового регулюванн¤ ≥нформац≥йних в≥дносин в ”крањн≥ та узагальнений досв≥д м≥жнародноњ практики дозвол¤Ї визначити низку доктринальних, основоположних, методолог≥чних, принципових положень у площин≥ ≥нформац≥йного права:
- основний обТЇкт правового регулюванн¤ Ц сусп≥льн≥ ≥нформац≥йн≥ в≥дносини;
- основний предмет сусп≥льних в≥дносин ≥нформац≥¤ (в≥домост≥, дан≥, знанн¤, таЇмниц¤ тощо);
- метод правового регулюванн¤ Ц це системне комплексне застосуванн¤ метод≥в конституц≥йного, цив≥льного, адм≥н≥стративного, трудового та крим≥нального права (що визначаЇ м≥жгалузевий характер публ≥чно-правового регулюванн¤) та застосуванн¤ метод≥в приватно-правового регулюванн¤ (на р≥вн≥ правочин≥в, угод, звичањв, традиц≥й, норм сусп≥льноњ морал≥, профес≥йноњ, д≥ловоњ етики тощо).

ќтже, за правовою природою походженн¤ ≥нформац≥йне право сл≥д розгл¤дати, ¤к м≥жгалузевий комплексний ≥нститут нац≥онального права ”крањни, ¤ке маЇ приватно-правову ≥ публ≥чно-правову природу, тобто норми права розробл¤ютьс¤ ≥ формуютьс¤ ¤к на публ≥чному (державному), так ≥ приватному р≥вн¤х сусп≥льних в≥дносин. „ерез предмет регульованих сусп≥льних в≥дносин (≥нформац≥ю) ≥нформац≥йне право маЇ зв`¤зок з ≥ншими м≥жгалузевими ≥нститутами права: банк≥вським, страховим, конкурентним, еколог≥чним, м≥сцевого самовр¤дуванн¤, авторським, ≥нтелектуальноњ власност≥, винах≥дницьким, рекламним правом тощо. ≤нформац≥йне право утворюЇ у поЇднанн≥ з ними велику, складну, агреговану г≥персистему права третього пор¤дку. “обто у в≥дпов≥дност≥ з положенн¤ми теор≥њ г≥персистем права ≥нформац≥йне право базуЇтьс¤ на засадах правових систем другого пор¤дку, ¤кими Ї пТ¤ть галузей права: пров≥дна галузь Ц конституц≥йне, окрем≥ галуз≥ Ц адм≥н≥стративне, цив≥льне, трудове, крим≥нальне. ” своњй Їдност≥ вони утворюють Їдину систему першого пор¤дку Ц право ”крањни (украњнське право). Ќа наш погл¤д, дом≥нуючою методолог≥Їю розробки ≥ формуванн¤ ≥нформац≥йного права ”крањни повинн≥ стати доктринальн≥ положенн¤ сучасного в≥тчизн¤ного конституц≥йного права (основа Ц  онституц≥¤ ”крањни) та узагальнен≥ дан≥ найкращих здобутк≥в м≥жнародного права щодо визнанн¤ пр≥оритету верховенства прав людини у сфер≥ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин. ѕри такому п≥дход≥ доктринальною визнаЇтьс¤ також багатообТЇктн≥сть юридичних норм щодо застосуванн¤ законодавства з метою правовоњ квал≥ф≥кац≥њ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин, природноњ Їдност≥ вс≥х умовно визначених галузей права.

¬изначенн¤ пон¤тт¤ ≥ статусу ≥нформац≥йного права, ¤к м≥жгалузевого комплексного ≥нституту права, породжуЇ питанн¤ щодо визначенн¤ статусу ≥ сп≥вв≥дношенн¤ його з ≥ншими ≥нститутами права, предметом ¤ких Ї сусп≥льн≥ в≥дносини щодо ≥нформац≥њ (тв≥р, винах≥д, корисна модель, масова ≥нформац≥¤, арх≥ви, б≥бл≥отеки тощо).  онцептуально пропонуЇтьс¤ також визначитис¤, ¤к≥ ≥нш≥ ≥нститути права агрегуютьс¤ з ≥нформац≥йним правом. ќкрем≥ з них на певних умовах мають статус м≥жгалузевих суб≥нститут≥в. ƒо таких можна в≥днести: банк≥вське, бюджетне, страхове, податкове, ≥нвестиц≥йне право складають систему ф≥нансового права; авторське, винах≥дницьке, рац≥онал≥заторське право та ≥нш≥, що складають систему права ≥нтелектуальноњ власност≥; право щодо засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ: преса, рад≥о, телебаченн¤, ≤нтернет тощо. ¬ажливим аспектом розробки теор≥њ ≥нформац≥йного права Ї проблематика його п≥дсистем Ц суб≥нститут≥в на наш погл¤д. —еред основних суб≥нститут≥в сфер правового регулюванн¤ ≥нформац≥йних правов≥дносин можна зазначити так≥:
- визначенн¤ та правове закр≥пленн¤ пров≥дних напр¤м≥в ≥ метод≥в державноњ пол≥тики у сфер≥ вибору мов сп≥лкуванн¤, формуванн¤ пров≥дноњ технолог≥њ, комун≥кац≥њ в держав≥ тощо;
- правове регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин у сфер≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, визначенн¤ њх под≥бностей та в≥дм≥нностей, систематизац≥¤ њх через агрегац≥ю (преса, видавнича справа, рад≥о, телебаченн¤, компТютерн≥ мас-мед≥а ≥нтернет-технолог≥њ тощо);
- забезпеченн¤ умов дл¤ розвитку механ≥зму правового захисту вс≥х форм власност≥ на ≥нформац≥ю та ≥нформац≥йн≥ ресурси (право власност≥ на ≥нформац≥ю);
- орган≥зац≥¤ та управл≥нн¤ створенн¤м ≥ розвитком державних ≥нформац≥йних систем ≥ мереж, забезпеченн¤ њх сум≥сност≥ та взаЇмод≥њ њх з ≥ншими в Їдиному ≥нформац≥йному простор≥ ”крањни;
- правове регулюванн¤ щодо створенн¤ реальних умов дл¤ ¤к≥сного та ефективного забезпеченн¤ необх≥дною ≥нформац≥Їю громад¤н, орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, державних ≥ приватних орган≥зац≥й, громадських обТЇднань на основ≥ використанн¤ державних ≥нформац≥йних ресурс≥в, сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й;
- забезпеченн¤ сп≥вв≥дношенн¤ ≥нтерес≥в субТЇкт≥в сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки, складовою ¤коњ Ї ≥нформац≥йна безпека, визначенн¤ загроз безпец≥ сусп≥льним ≥нформац≥йним в≥дносинам, правове ≥ техн≥чне забезпеченн¤ регулюванн¤ захисту ≥нформац≥њ, в тому числ≥ в автоматизованих системах;
- забезпеченн¤ реал≥зац≥њ конституц≥йних прав ос≥б (приватних немайнових) на режим доступу до персональних даних ≥нформац≥њ про громад¤н та њх сп≥льност≥ (орган≥зац≥њ) за умов ≥нформатизац≥њ державних орган≥в управл≥нн¤;
- державно-правове спри¤нн¤ формуванню ринку ≥нформац≥йних ресурс≥в, послуг, ≥нформац≥йних систем, технолог≥й, з пр≥оритетами дл¤ в≥тчизн¤них виробник≥в ≥нформац≥йноњ продукц≥њ, засоб≥в, технолог≥й;
- державне стимулюванн¤ вдосконаленн¤ механ≥зму залученн¤ ≥нвестиц≥й, розробки ≥ реал≥зац≥њ проект≥в нац≥ональноњ програми ≥нформатизац≥њ та локальних програм ≥нформатизац≥њ (установ, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, вс≥х форм власност≥, м≥н≥стерств та в≥домств, рег≥он≥в тощо);
- забезпеченн¤ правового режиму формуванн¤ ≥ використанн¤ нац≥ональних ≥нформац≥йних ресурс≥в, збору, обробки, накопиченн¤, збер≥ганн¤, пошуку, поширенн¤ та наданн¤ споживачам ≥нформац≥њ;
- правове регулюванн¤ щодо стимулюванн¤ створенн¤ ≥ використанн¤ в ”крањн≥ нов≥тн≥х ≥нформац≥йних технолог≥й.

¬ажливим аспектом розвитку ≥нформац≥йного права ”крањни Ї створенн¤ реальних правових барТЇр≥в дл¤ проф≥лактики зловживань у сфер≥ документооб≥гу, зокрема, недопущенн¤ свав≥лл¤ державними та недержавними структурами, посадовими особами щодо примушуванн¤ надавати њм громад¤нами ≥нформац≥ю, ¤ка ≥снуЇ в ≥нших структурах. —аме тому, в ≥нформац≥йному законодавств≥ ”крањни повинен утвердитис¤ принцип презумпц≥њ невинност≥ громад¤нина, а не ≥снуючий, на жаль сьогодн≥ порочний принцип недов≥ри тих чи ≥нших документ≥в, ¤к≥ були видан≥ ≥ншою ≥нстанц≥Їю, на вз≥рець (Ђпринеси дов≥дку, тод≥ тоб≥ дамо дов≥дкуї). ¬ результат≥ цього громад¤ни змушен≥ витрачати багато часу на подоланн¤ службових барТЇр≥в по р≥зних ≥нстанц≥¤х, з метою п≥дтвердженн¤ правом≥рност≥ виданих њм ран≥ше документ≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≈лектронна ≥нформац≥йна ера, ≥нформац≥йне сусп≥льство, ≥нформац≥йне право, ≥нформац≥йне законодавство, к≥берзлочинн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5354 прочитано)