—трахуванн¤ > ≈лектронна ≥нформац≥йна ера, ≥нформац≥йне сусп≥льство, ≥нформац≥йне право, ≥нформац≥йне законодавство, к≥берзлочинн≥сть
јнал≥з розвитку компТютерноњ злочинност≥ дозвол¤Ї зробити дек≥лька узагальнень. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що проблематика компТютерноњ злочинност≥, особливо њњ складовоњ Ц орган≥зованоњ компТютерноњ злочинност≥ сьогодн≥ вже маЇ ч≥тко визначений, ¤к нац≥ональний, так ≥ м≥жнародний, транснац≥ональний характер. ‘акт економ≥чноњ в≥дм≥нност≥ серед держав, ¤кий стаЇ очевидний, повинен спонукати крањни, ¤к≥ мають нижчий р≥вень економ≥чного становища, докласти вс≥х зусиль, щоб наздогнати розвинен≥ крањни не т≥льки щодо техн≥чного розвитку ≥нфраструктури, засоб≥в телекомун≥кац≥њ, але й у формах, методах, способах боротьби з компТютерною злочинн≥стю. ÷е на сьогодн≥ Ї актуальною парадигмою ≥ дл¤ ”крањни. ¬веденн¤ мереж≥ електронних розрахунк≥в веде до трансформац≥њ техн≥ки виконанн¤ корисливих злочин≥в у сфер≥ банк≥вськоњ та повТ¤заноњ з нею кредитною, ф≥нансово-економ≥чною д≥¤льн≥стю, хоча в њњ основ≥ Ї т≥ ж механ≥зми документооб≥гу, що базуютьс¤ на систем≥ звичайного бухгалтерського обл≥ку. “ому д≥юча технолог≥¤ вчиненн¤ злочин≥в автоматично переноситьс¤ в умови електронних розрахунк≥в. ” той же час технолог≥њ вчиненн¤ компТютерних злочин≥в у сфер≥ економ≥ки мають своњ особливост≥.
ѕроблемою щодо нашоњ крањни Ї в≥дсутн≥сть крим≥нально-процесуальних та крим≥нал≥стичних напрацювань методолог≥њ, методики та тактики боротьби з компТютерною злочинн≥стю, зокрема, у сфер≥ економ≥ки. омпТютерна злочинн≥сть все б≥льше й б≥льше, загрожуЇ ¤к економ≥чним основам держави, так ≥ св≥тов≥й економ≥чн≥й систем≥, вс≥й безпец≥ людства.
Ќа погл¤д заруб≥жних спец≥ал≥ст≥в, незаконне використанн¤ компТютер≥в даЇ б≥льш≥ прибутки дл¤ злочинц≥в з меншими ризиками, н≥ж скоЇнн¤ традиц≥йних злочин≥в шл¤хом викраденн¤ грошей в банках, тому число таких злочин≥в з кожним роком буде зростати. ƒе¤к≥ кер≥вники господарських структур повТ¤зують над≥йн≥сть електронних (компТютерних) систем переважно ≥з засобами њх техн≥чного захисту, у тому числ≥ введенн¤м (системи парол≥в) дл¤ входженн¤ не т≥льки в саму компТютерну мережу, а й до р≥зних р≥вн≥в ≥нформац≥њ у автоматизован≥й систем≥, в залежност≥ в≥д допуску њњ користувач≥в. оло прац≥вник≥в, ¤к≥ за технолог≥Їю виконанн¤ господарських операц≥й мають доступ до широкого д≥апазону ц≥Їњ ≥нформац≥њ, досить значне. “ому система захисту електронних мереж, що базуЇтьс¤ т≥льки на кодуванн≥ входженн¤ до р≥зних вид≥в ≥нформац≥њ, Ї малоефективною. ѕрактика потребуЇ пошуку принципово нових п≥дход≥в дл¤ розробки в≥дносно над≥йноњ системи захисту компТютерних мереж. ” звТ¤зку з цим зусилл¤ в багатьох крањнах концентруютьс¤ на подоланн≥ зм≥н Ц невизначеност≥ широкого кола громадськост≥ щодо здобутк≥в ≥ загроз ≥нформац≥йноњ безпеки. Ќе принижуючи рол≥ орган≥зац≥њ ≥нженерно-техн≥чних засоб≥в захисту ≥нформац≥њ в автоматизованих (компТютерних) системах, треба зазначити, що зусилл¤ р¤ду крањн спр¤мовуютьс¤ саме на розвиток орган≥зац≥йно-управл≥нських та орган≥зац≥йно-правових засоб≥в забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки в умовах ≥нформатизац≥њ. ¬ ”крањн≥, на зразок ≥нших крањн, ≥снуЇ потреба формуванн¤ ≥ розвитку спец≥альних п≥дрозд≥л≥в по боротьб≥ з компТютерною злочинн≥стю: у ћ¬— Ц у структур≥ п≥дрозд≥л≥в по боротьб≥ з орган≥зованою злочинн≥стю, та у п≥дрозд≥л≥в державноњ служби по боротьб≥ з економ≥чною злочинн≥стю; у ƒержавн≥й податков≥й адм≥н≥страц≥њ, в склад≥ податковоњ м≥л≥ц≥њ; у —лужб≥ безпеки ”крањни, в п≥дрозд≥лах контррозв≥дки. ўодо стратег≥њ боротьби з компТютерною злочинн≥стю, все б≥льше фах≥вц≥в у галуз≥ боротьби з нею в наш≥й крањн≥, ¤к ≥ досл≥дники в ≥нших сферах боротьби з≥ злочинн≥стю, стають прихильниками ≥дењ, виражен≥й у афоризм≥: Ђјпелювати в позбавленн≥ в≥д злочинност≥ до пол≥цейських засоб≥в ≥ пен≥тенц≥йноњ (крим≥нально-правовоњ) пол≥тики Ц це все одно, що за допомогою парасольки намагатис¤ зупинити дощї. ¬ажлива роль у м≥жнародн≥й практиц≥ боротьби з компТютерною злочинн≥стю в≥дводитьс¤ удосконаленню законодавчого регулюванн¤ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин, ¤к на нац≥ональному, так ≥ на м≥жнародному р≥вн≥. Ќе залишилос¤ поза цим процесом ≥ ”крањна.
« часу проголошенн¤ 24 серпн¤ 1991 року державноњ незалежност≥ ”крањни створюЇтьс¤ нац≥ональна система закон≥в та п≥дзаконних нормативних акт≥в щодо правового регулюванн¤ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин в умовах формуванн¤ ≥нформац≥йного сусп≥льства, процесу ≥нформатизац≥њ та компТютеризац≥њ. Ќац≥ональне (державне, публ≥чне) право ”крањни маЇ значний масив нормативних (закон≥в та п≥дзаконних) акт≥в, ¤к≥ пр¤мо чи опосередковано регулюють ≥нформац≥йн≥ в≥дносини в сусп≥льств≥. ÷е «акони ”крањни, ѕостанови ¬ерховноњ –ади ”крањни (нормативного зм≥сту), ”кази ѕрезидента ”крањни, –озпор¤дженн¤ ѕрезидента ”крањни, ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, –озпор¤дженн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, нормативн≥ акти м≥н≥стерств ≥ в≥домств. ” той же час, дл¤ упор¤дкуванн¤ та врегулюванн¤ цих в≥дносин на державному р≥вн≥ виникла потреба юридично визначитис¤ в найважлив≥ших правових нормах повед≥нки њх учасник≥в, у тому числ≥ запоб≥ганн¤ та боротьб≥ з правопорушенн¤ми в сфер≥ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин.
Ќазва: ≈лектронна ≥нформац≥йна ера, ≥нформац≥йне сусп≥льство, ≥нформац≥йне право, ≥нформац≥йне законодавство, к≥берзлочинн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5354 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
