—трахуванн¤ > ≈лектронна ≥нформац≥йна ера, ≥нформац≥йне сусп≥льство, ≥нформац≥йне право, ≥нформац≥йне законодавство, к≥берзлочинн≥сть
≤нформатизац≥¤ ≥ компТютеризац≥¤ викликали необх≥дн≥сть перегл¤ду сутност≥ категор≥њ Ђдокументї. ” практиц≥ вже давно ≥снуЇ пон¤тт¤ Ђелектронний документї, Ђелектронн≥ дов≥дкиї, Ђелектронн≥ зв≥тиї, Ђелектронн≥ грош≥ї тощо. ” звТ¤зку з цим перев≥рка достов≥рност≥ документа, встановленн¤ юридичного факту та його документального ф≥ксуванн¤, повинно покладатис¤ (бути функц≥Їю) на окрем≥ органи, ¤к≥ уповноважен≥ видавати в≥дпов≥дн≥ документи чи перев≥р¤ти њх достов≥рн≥сть. ¬ажливою складовою проблематики ≥нформац≥йного права Ї формуванн¤ в ньому юридичноњ дел≥ктолог≥њ (вченн¤ про правопорушенн¤) у сфер≥ ≥нформац≥йних в≥дносин на принцип≥ гармон≥зац≥њ норм з галузевими дел≥ктолог≥¤ми: конституц≥йного, адм≥н≥стративного, цив≥льного, трудового та крим≥нального права. ≈нтроп≥¤ (невизначен≥сть) законодавц¤ в цьому напр¤мку знайшла в≥дображенн¤ у «аконах ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї, Ђѕро захист ≥нформац≥њ в автоматизованих системахї новому чинному рим≥нальному одекс≥ ”крањни (2001 р.) Ц ст. 361Ц363 та де¤ких ≥нших, де визначено диспозиц≥њ правопорушень, але ч≥тко не визначено, а в де¤ких зовс≥м в≥дсутн¤ в≥дпов≥дальн≥сть за них в адм≥н≥стративно-правовому, цив≥льно-правовому та крим≥нально-правовому аспектах. ” проблематиц≥ ≥нформац≥йного права особлива увага повинна звертатис¤ на ви¤вленн¤ та досл≥дженн¤ недол≥к≥в, ¤к в≥тчизн¤них, так ≥ заруб≥жних правов≥дносин, њх регулюванн¤ дл¤ уникненн¤ помилок у правотворч≥й та правозастосовн≥й д≥¤льност≥ в ”крањн≥. ћета досл≥джень Ц запоб≥ганн¤ негативним дл¤ сусп≥льства насл≥дк≥в ≥нформатизац≥њ ≥ компТютеризац≥њ, попередженн¤ поширенню правопорушень, проступк≥в, правопорушенн¤, злочин≥, що вчин¤ютьс¤ з використанн¤м сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й. ќсобливе м≥сце в ≥нформац≥йн≥й дел≥ктолог≥њ повинно в≥дводитис¤ досл≥дженню крим≥нолог≥чних, адм≥н≥стративно-правових, цив≥льно-правових, трудових, крим≥нально-правових та крим≥нал≥стичних аспект≥в такого негативного дл¤ сусп≥льства ¤вища, ¤к компТютерна злочинн≥сть. ѕроблемою також Ї визначенн¤ економ≥чних та моральних збитк≥в в≥д порушенн¤ ≥нформац≥йних правов≥дносин. ќдин з важливих аспект≥в ≥нформац≥йного права Ї проблематика державного правотворенн¤. ѕравотворча д≥¤льн≥сть найкраще повинна зд≥йснюватис¤ на таких основоположних принципах наукового забезпеченн¤: - формуванн¤ концепц≥њ ≥нформац≥йного законодавства ”крањни; - системний та комплексний п≥дходи у вир≥шенн≥ проблем правотворчост≥; - ірунтовне фундаментальне та прикладне теоретичне обірунтуванн¤ новац≥й (пон¤ть, категор≥й тощо); - узагальненн¤ ≥ використанн¤ досв≥ду заруб≥жних крањн; - залученн¤ широкого кола в≥тчизн¤них фах≥вц≥в до розробки проект≥в законодавчих та п≥дзаконних акт≥в в галуз≥ ≥нформац≥йного права ”крањни. ‘ормуванн¤ системи ≥нформац≥йного законодавства висунуло проблему гармон≥зац≥њ його на м≥ждержавному р≥вн≥, з урахуванн¤м засад м≥жнародного права (його пров≥дних складових: публ≥чного ≥ приватного). —ьогодн≥ можна констатувати, що у м≥жнародному прав≥ активно формуЇтьс¤ його ≥нституц≥¤ Ц м≥жнародне ≥нформац≥йне право св≥товоњ ≥нформац≥йноњ цив≥л≥зац≥њ. «а оц≥нками експерт≥в на м≥жнародному р≥вн≥ ≥снуЇ близько 50 м≥ждержавних угод (глобальних, ун≥версальних, рег≥ональних та субрег≥ональних), у ¤ких визначен≥ правов≥ основи регулюванн¤ м≥жнародних ≥нформац≥йних в≥дносин. √лобальна компТютеризац≥¤ через ≤нтернет породила необх≥дн≥сть пошуку засоб≥в ≥ метод≥в гармон≥зац≥њ нац≥ональних правових систем у сфер≥ м≥жнародних ≥нформац≥йних в≥дносин, сп≥вв≥дношенн¤ цих систем на р≥вн≥ кол≥з≥йного та матер≥ального м≥жнародного права. ” багатьох рег≥онах св≥ту (™вроп≥, јмериц≥, јз≥њ) формуютьс¤ м≥жнародн≥ стандарти правових норм на р≥вн≥ типових закон≥в, багатосторонн≥х конвенц≥й, угод тощо. –¤д теоретик≥в та практик≥в у сфер≥ правового регулюванн¤ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин пропонують механ≥чно ≥мплементувати (ввести) ц≥ норми в нац≥ональне ≥нформац≥йне законодавство ”крањни без глибокого вивченн¤ ≥ пор≥вн¤льного анал≥зу чинного законодавства. «в≥сно, що при розробц≥ ≥ формуванн≥ нац≥онального законодавства недопустиме необірунтоване коп≥юванн¤ заруб≥жного досв≥ду. √армон≥зац≥ю можна проводити також шл¤хом внесенн¤ нового зм≥сту в ≥снуюч≥ форми правових норм. ƒо реч≥, саме така практика ≥снуЇ у цив≥л≥зованих крањнах, ¤к≥ ран≥ше в≥д нас стали на шл¤х формуванн¤ правового ≥нформац≥йного сусп≥льства, у склад≥ глобальноњ ≥нформац≥йноњ цив≥л≥зац≥њ. ћ≥жнародний досв≥д св≥дчить, що у сфер≥ сусп≥льно ≥нформац≥йних в≥дносин, при њх законодавч≥й легал≥зац≥њ в першу чергу враховуютьс¤ так≥ загальнолюдськ≥ принципи, ¤к повага та гуманне ставленн¤ до людини, њњ чест≥, г≥дност≥, репутац≥њ; презумпц≥¤ невинност≥ громад¤нина, приватноњ особи на засадах сп≥вв≥дношенн¤ потреб та ≥нтерес≥в окремих людей, њх корпорац≥й (обТЇднань), нац≥й, держав та св≥тового сп≥втовариства. як≥сно новий п≥дх≥д щодо правового регулюванн¤ в сфер≥ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин, у тому числ≥ на м≥жнародному р≥вн≥ запропонований в≥тчизн¤ною наукою. ¬ њњ склад≥ сьогодн≥ набирають сили нов≥ науков≥ дисципл≥ни Ц правова к≥бернетика та правова ≥нформатика, правова нейроб≥он≥ка ≥ правова нейрок≥бернетика, адм≥н≥стративна ≥нформатика та цив≥льна ≥нформатика, трудова ≥нформатика ≥ крим≥нал≥стична ≥нформатика застосуванн¤ принцип≥в, п≥дход≥в ≥ метод≥в к≥бернетики та ≥нформатики до вир≥шенн¤ проблем права, зокрема ≥ правотворенн¤, правозастосуванн¤. ¬иход¤чи з положень правовоњ ≥нформатики сл≥д зазначити, що правотворенн¤ повинно базуватис¤ на основ≥ методолог≥њ системного ≥ комплексного п≥дход≥в, зокрема теор≥њ формуванн¤ комплексних г≥персистем права, агрегац≥њ ≥ ≥нтеграц≥њ галузевих ≥нститут≥в права. «вичайно, що нац≥ональне ≥нформац≥йне законодавство повинно стати на шл¤х систематизац≥њ через кодиф≥кац≥ю Ц створенн¤ системоутворюючого його одексу. ÷ей одекс повинен буде розвивати визначен≥ в онституц≥њ ”крањни положенн¤ ≥нформац≥йних в≥дносин, в тому числ≥ щодо ≥нформац≥йноњ безпеки людини, сусп≥льства, нац≥њ, держави. ¬≥н повинен обТЇднати, гармон≥зувати ≥ розвивати норми ≥ принципи сусп≥льних в≥дносин, що визначен≥ в законодавств≥ ”крањни; враховувати ратиф≥кован≥ ”крањною нормативн≥ акти (угоди, конвенц≥њ) м≥жнародного права; легал≥зувати позитивн≥ звичањ в сфер≥ ≥нформац≥йних в≥дносин та норми сусп≥льноњ морал≥, загальнолюдськ≥ ц≥нност≥, визначен≥ ќрган≥зац≥Їю ќбТЇднаних Ќац≥й в њњ —татут≥, ƒекларац≥њ прав людини та ≥нших загальноприйн¤тих м≥ждержавних нормативних актах, ¤к≥ сьогодн≥ виступають в рол≥ стандарт≥в, за ¤кими визначаЇтьс¤ цив≥л≥зован≥сть не т≥льки окремоњ крањни, але й св≥тового сп≥втовариства в ц≥лому. ћайбутн≥й одекс ”крањни про ≥нформац≥ю маЇ на мет≥ обТЇднати в одному законодавчому акт≥ регулюванн¤ пров≥дних сусп≥льних в≥дносин, обТЇктом ¤ких Ї ≥нформац≥¤, незалежно в≥д форми, способу, засобу чи технолог≥њ њњ про¤ву у сусп≥льних в≥дносинах. ÷е дозвол¤Ї, у раз≥ виникненн¤ необх≥дност≥ публ≥чно правового урегулюванн¤ нових сусп≥льних в≥дносин щодо ≥нформац≥њ агрегувати юридичн≥ формулюванн¤ њх у одекс через внесенн¤ в нього на р≥вн≥ закон≥в зм≥н ≥ доповнень без породженн¤ нових системоутворюючих законодавчих акт≥в. ћетодолог≥чною базою правотворенн¤ такого одексу повинна стати юридична доктрина щодо умовного под≥лу права ”крањни на галуз≥ за наступною принциповою моделлю: основа конституц≥йне право; його положенн¤ знаход¤ть паралельний розвиток (у в≥дпов≥дност≥ з методами правового регулюванн¤ ≥ захисту прав) в адм≥н≥стративному, цив≥льному, трудовому, крим≥нальному прав≥ та ≥нших п≥дсистемах нац≥онального права ”крањни, в ¤ких ≥нформац≥¤ виступаЇ ¤к опосередкований, (додатковий, факультативний) предмет регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин. –озробка проекту одексу повинна проводитис¤ методом агрегац≥њ: удосконаленн¤ окремих правових норм, чи створенн¤ нових м≥жгалузевих правових ≥нститут≥в не повинно порушувати ц≥л≥сн≥сть та призначенн¤ нац≥онального законодавства, а покращувати, удосконалювати його д≥Їв≥сть в ц≥лому, створювати нову системну ¤к≥сть, ¤ка не притаманна окремим його складовим. ћета одексу визначаЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з теор≥Їю системи ц≥лей, правове регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин м≥ж њх субТЇктами щодо ≥нформац≥њ у р≥зних формах њњ обТЇктивного вираженн¤ (творах, результатах ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥) незалежно в≥д сфери (чи галуз≥) сусп≥льних в≥дносин, матер≥альних нос≥њв ≥нформац≥њ (паперових, електронних тощо) та технолог≥њ ф≥ксац≥њ (л≥тери, знаки, образи, цифри тощо). ≤нше Ц визнаЇтьс¤ п≥дц≥л¤ми, функц≥¤ми, напр¤мками, нормами, окремими завданн¤ми. ѕров≥дними функц≥¤ми одексу повинн≥ бути: - регул¤тивна Ц визначенн¤ прав, обовТ¤зк≥в та зобовТ¤зань субТЇкт≥в; - нормативна Ц визначенн¤ норм, правил повед≥нки субТЇкт≥в ≥нформац≥йних в≥дносин; - охоронна Ц визначенн¤ гарант≥й та меж правом≥рноњ повед≥нки, за ¤кими д≥¤нн¤ утворюють правопорушенн¤ (дел≥кти) та в≥дпов≥дальн≥сть за них у в≥дпов≥дност≥ з нормами цив≥льного, адм≥н≥стративного, трудового, крим≥нального права; - ≥нтегративна Ц системне поЇднанн¤ комплексу визначених юридичних норм, ¤к≥ регулюють ≥нформац≥йн≥ в≥дносини в ”крањн≥, тобто одекс повинен стати поЇднуючою ланкою м≥ж пров≥дними традиц≥йними галуз¤ми права щодо застосуванн¤ њх метод≥в в сфер≥ ≥нформац≥йних в≥дносин; - комун≥кативна Ц зазначенн¤ в окремих статт¤х посилань на законодавч≥ акти, ¤к≥ Ї, або необх≥дн≥сть в ¤ких може виникнути, системоутворюючими р≥зних м≥жгалузевих ≥нститут≥в права. —еред пров≥дних завдань одексу можна визначити: - визначенн¤ консенсусу (згоди) в сусп≥льних стосунках, узгодженост≥ розум≥нн¤ та застосуванн¤ юридичних норм, правом≥рноњ повед≥нки учасник≥в ≥нформац≥йних в≥дносин, в≥дносин в ≥нформац≥йн≥й сфер≥; - забезпеченн¤ ≥нформац≥йного суверен≥тету, незалежност≥ ”крањни у м≥жнародних стосунках; - забезпеченн¤ ≥нформац≥йноњ безпеки громад¤н, њх окремих сп≥льнот, сусп≥льства та держави, ¤к складових нац≥ональноњ безпеки ”крањни; - визначенн¤ правом≥рноњ повед≥нки учасник≥в ≥нформац≥йних в≥дносин в ”крањн≥; - захист ≥нформац≥њ в≥д несанкц≥онованого доступу, правопорушень (знищенн¤, модиф≥кац≥њ, перекрученн¤ тощо).
Ќазва: ≈лектронна ≥нформац≥йна ера, ≥нформац≥йне сусп≥льство, ≥нформац≥йне право, ≥нформац≥йне законодавство, к≥берзлочинн≥сть ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5354 прочитано) |