—трахуванн¤ > ≈лектронна ≥нформац≥йна ера, ≥нформац≥йне сусп≥льство, ≥нформац≥йне право, ≥нформац≥йне законодавство, к≥берзлочинн≥сть
ƒокладн≥ше види завдань повинн≥ знайти розвиток у нормах ≥нформац≥йного законодавства ”крањни. ” в≥дпов≥дност≥ з р≥шенн¤м ”р¤довоњ ком≥с≥њ з питань ≥нформац≥йно-анал≥тичного забезпеченн¤ д≥¤льност≥ орган≥в виконавчоњ влади в≥д 6 жовтн¤ 2000 року проект онцепц≥њ реформуванн¤ законодавства ”крањни у сфер≥ сусп≥льних ≥нформац≥йних в≥дносин (дал≥ онцепц≥¤) передано на обговоренн¤ до державних орган≥в центральноњ виконавчоњ влади та науковоњ громадськост≥ за участю прац≥вник≥в јкадем≥њ правових наук ”крањни. ќсновн≥ положенн¤ онцепц≥њ знайшли в≥дображенн¤ в наукових прац¤х.
______________________________
≤нформац≥йне законодавство як констатац≥ю факту, сл≥д зазначити, що сучасне ≥нформац≥йне законодавство ”крањни щодо доктрини його формуванн¤, маЇ характер зм≥шаноњ системи права: збер≥гши галузевий п≥дх≥д традиц≥йноњ континентальноњ системи права, воно стало на шл¤х публ≥чно-правового нормотворенн¤ за доктриною загального права (англо-американськоњ системи права) Ц коли окрем≥ проблеми на законодавчому р≥вн≥, вир≥шуютьс¤ у площин≥ чинних закон≥в за ситуац≥йним принципом. —итуац≥йний п≥дх≥д до формуванн¤ ≥нформац≥йного законодавства ”крањни, з точки зору когн≥тивного (п≥знавального) аспекту, спричинив коло проблем щодо правового регулюванн¤ ≥нформац≥йних в≥дносин. Ќаприклад:
1. ¬≥дсутн≥сть легальноњ ч≥ткоњ ≥Їрарх≥чноњ Їдност≥ закон≥в, що викликаЇ суперечливе тлумаченн¤ при застосуванн≥ правових норм у практиц≥.
2. ” звТ¤зку з тим, що р≥зн≥ закони та п≥дзаконн≥ акти, що регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини, обТЇктом ¤ких Ї ≥нформац≥¤, приймались у р≥зн≥ часи розвитку, становленн¤, ≥ удосконаленн¤ державност≥ без узгодженн¤ пон¤т≥йного апарату, тому вони мають р¤д терм≥н≥в, ¤к≥ недостатньо коректн≥, не викликають в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥йноњ рефлекс≥њ, або взагал≥ позбавлен≥ ч≥ткого визначенн¤ свого конкретного зм≥сту. “ак, тому щодо ≥нформац≥йних в≥дносин, то тут доц≥льно зазначити так≥ пон¤тт¤ ≥ терм≥ни, ¤к Ђ≥нформац≥¤ї, ЂтаЇмна ≥нформац≥¤ї ≥ ЂтаЇмниц¤ї, Ђдокументї ≥ Ђдокументована ≥нформац≥¤ї, Ђмайної, Ђвласн≥стьї, Ђволод≥нн¤ї, Ђ≥нтелектуальна власн≥стьї, Ђавтоматизована системаї, ЂсубТЇкт сусп≥льних в≥дносинї та Ђучасники сусп≥льних в≥дносинї, Ђсистема ≥нформац≥йних в≥дносинї тощо. ¬с≥ ц≥ терм≥ни законодавець використовуЇ дл¤ регулюванн¤ в≥дносин у р≥зних сферах ≥ галуз¤х права.
3. “ерм≥нолог≥чн≥ неточност≥, р≥зне тлумаченн¤ однакових за назвою та формою пон¤ть ≥ категор≥й призводить до њх неоднозначного розум≥нн¤ ≥ застосуванн¤ на практиц≥.
4. ¬елика к≥льк≥сть закон≥в та п≥дзаконних нормативних акт≥в у сфер≥ ≥нформац≥йних в≥дносин ускладнюЇ њх пошук, анал≥з та узгодженн¤ дл¤ практичного застосуванн¤.
5. ™ розб≥жн≥сть щодо розум≥нн¤ структури ≥ складу системи законодавства в сфер≥ ≥нформац≥йних в≥дносин та п≥дходи до њх формуванн¤. Ќер≥дко в окремих законах у систему законодавства включають норми, що виражен≥ в п≥дзаконних нормативних актах. ÷е створюЇ в практиц≥ правозастосуванн¤ де¤кими учасниками сусп≥льних в≥дносин кол≥з≥ю норм, ≥гноруванн¤ конституц≥йних положень, норм закону на користь норм п≥дзаконного акта окремих м≥н≥стерств, ком≥тет≥в, в≥домств ≥ орган≥зац≥й.
6. ѕотребуЇ удосконаленн¤ чинне законодавство ”крањни в сфер≥ ≥нформац≥йних в≥дносин. ѕроведен≥ досл≥дженн¤ ≥ узагальненн¤ досв≥ду експертноњ, сл≥дчоњ ≥ судовоњ практики дають можлив≥сть внести так≥ рекомендац≥њ:
а) пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ ≥нформац≥йного цив≥льного законодавства.
“реба зазначити, що компТютерн≥ програми доц≥льно в≥днести до обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥. јле на сьогодн≥шн≥й день зг≥дно «акону ”крањни Ђѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥ї не мають правовоњ охорони Епрограми дл¤ обчислювальних машин. ’оча це не в≥рно ≥ ¤к по сут≥, так ≥ по зм≥сту тому що:
- програма дл¤ обчислювальноњ машини Ц це результат розумовоњ, творчоњ д≥¤льност≥ людини. јдже написанн¤ програми це не т≥льки викладенн¤ в певн≥й посл≥довност≥ своњх знань, ум≥нь ≥ навик≥в у форм≥ алгоритму, а й створенн¤ такоњ програми, ¤ка б забезпечила швидке, правильне, обТЇктивне вир≥шенн¤ завданн¤, питанн¤, функц≥онуванн¤ певного механ≥зму, наданн¤ ≥нформац≥њ тощо; автор програми моделюЇ посл≥довн≥сть виконанн¤ поставлених завдань, п≥дбираЇ кол≥р, зовн≥шн≥й вигл¤д, атрибутику програми та ≥н. ” процес≥ написанн¤ програми людина творить новий ≥нтелектуальний продукт;
- програми Ц це також винаходи; вони в≥дпов≥дають вс≥м вимогам винаходу, тобто це техн≥чне р≥шенн¤ (≥ не т≥льки; також можливе математичне) в будь-¤к≥й галуз≥ сусп≥льнокорисноњ д≥¤льност≥, в≥дпов≥даЇ умовам патентоспроможност≥ (Ї ориг≥нальним ≥ новим), маЇ винах≥дницький р≥вень ≥ придатне дл¤ використанн¤ в р≥зних сферах людського житт¤ (осв≥т≥, науц≥, практиц≥). омпТютерна ≥нформац≥¤ може бути обТЇктом такого правового ≥нституту, ¤к нерозкрита (конф≥денц≥йна) ≥нформац≥¤. ’оча в нашому чинному законодавств≥ ще не маЇ такого правового ≥нституту. Ќа даний пер≥од розвитку ”крањни це вже вимога часу. як в≥домо, Ђхто волод≥Ї ≥нформац≥Їю, той волод≥Ї св≥томї). ∆итт¤, сл≥дча ≥ судова практики вимагають передбачити в цив≥льному законодавств≥ в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ пор¤дку ознайомленн¤ з ≥нформац≥Їю, правилами користуванн¤ нею, правом власност≥ тощо.
б) пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ адм≥н≥стративного законодавства (законодавства в галуз≥ адм≥н≥стративних правопорушень):
” чинному законодавств≥ необх≥дно встановити адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за правопорушенн¤ у сфер≥ компТютерноњ обробки ≥нформац≥њ:
Ц др≥бне компТютерне хул≥ганство Ц вчиненн¤ д≥й, що заважають нормальному функц≥онуванню ј—, без порушенн¤ ц≥л≥сност≥ ≥нформац≥њ, њњ пошкодженн¤, спотворенн¤, тобто запис на нос≥й ≥нформац≥њ зав≥домо зайвоњ ≥нформац≥њ, зм≥на назви файл≥в та ≥н.;
Ц несанкц≥оноване ознайомленн¤ з особистою, не державною ≥нформац≥Їю Ц шл¤хом втручанн¤ в ≥нформац≥йну базу даних, ¤ка не визнаЇтьс¤ комерц≥йною або державною таЇмницею;
Ц використанн¤ запатентованоњ програми без реЇстрац≥њ, дозволу або оплати за користуванн¤ даною програмою;
Ц користуванн¤ компТютерною мережею через субТЇкта, ¤кий надаЇ так≥ послуги (сервер), без дозволу або оплати за дану послугу;
Ц порушенн¤ правил користуванн¤ компТютерною мережею, що призвело до малозначного пошкодженн¤ ф≥зичного нос≥¤ ≥нформац≥њ (приведенн¤ до непридатност≥ байт≥в (кластер≥в) диску;
Ц незаконне виготовленн¤ з готових (запатентованих) програм нових програм;
Ц доповнити статтю 1643 ”пјѕ ЂЌедобросов≥сна конкуренц≥¤ї ч. 4 Ђ«м≥на, перекрученн¤, пошкодженн¤ ≥нформац≥њ (бухгалтерськоњ зв≥тност≥, бухгалтер≥њ та ≥н.) ≥ншого п≥дприЇмц¤ з метою зниженн¤ р≥вн¤ його авторитету д≥ловоњ репутац≥њ, конкурентоспроможност≥, та п≥двищенн¤ своЇњ особистоњ монопол≥њ на ринку товар≥в;
Ц тиражуванн¤ ф≥зичних нос≥њ компТютерноњ ≥нформац≥њ (cd-rom; dvd-rom).
в) пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ крим≥нального законодавства:
Ц ввести в≥дпов≥дальн≥сть за:
Ц крад≥жку ≥нформац≥њ (ф≥зичного нос≥¤);
Ц ≥нформац≥йне шахрайство;
Ц втручанн¤ в роботу ј— з метою ознайомленн¤ з ≥нформац≥Їю або њњ коп≥юванн¤м;
Ц компТютерний граб≥ж (перехват ≥нформац≥њ при њњ обм≥н≥);
Ц ≥нформац≥йне вимаганн¤;
Ц компТютерне хул≥ганство;
Ц несанкц≥оноване протиправне ознайомленн¤ або коп≥юванн¤ ≥нформац≥њ без втручанн¤ в роботу ј— (зн¤тт¤ зображенн¤ з екрану).
7. Ќов≥ правов≥ акти, ¤к≥ приймають сьогодн≥ в сфер≥ сусп≥льно ≥нформац≥йних в≥дносин, нер≥дко неузгоджен≥ концептуально з ран≥ше вже чинними, що призводить до р≥зного тлумаченн¤, а також використанн¤ њх на практиц≥.
јнал≥з чинного законодавства ”крањни в сфер≥ сусп≥льних в≥дносин щодо ≥нформац≥њ (у методолог≥чному аспект≥), св≥дчить, що воно сьогодн≥ н≥би будинок, ¤кий будуЇтьс¤ громадою без заздалег≥дь визначеного Їдиного плану. ѕри цьому кожний арх≥тектор, буд≥вельник чи майстер (≥н≥ц≥атор ≥ автор законопроекту чи п≥дзаконного нормативного акта) проводить цю роботу на св≥й розсуд, не узгоджуючи њњ з ≥ншими. Ѕез ч≥ткого визначенн¤ технолог≥њ ≥ методики п≥дготовки законопроекту взагал≥, ≥, в галуз≥ ≥нформац≥йних в≥дносин зокрема, створюЇтьс¤ хаос. «азначен≥ та ≥нш≥ проблеми сформували практичну потребу визначенн¤ методолог≥њ систематизац≥њ ≥ кодиф≥кац≥њ права, розробки њњ концепц≥њ, доктрини, техн≥ки ≥ методики п≥дготовки законопроект≥в, що в≥дпов≥дали вимогам теор≥њ ≥ потребам практики. ¬≥дпов≥дно, до основи систематизац≥њ норм ≥нформац≥йного права повинн≥ покладатис¤ теоретичн≥ положенн¤, напрацьован≥ юридичною наукою ≥ перев≥рен≥ практикою основоположн≥ принципи: поЇднанн¤ традиц≥й ≥ новац≥й правотворенн¤; ≥нкорпоруванн¤ норми чинного ≥нформац≥йного законодавства ”крањни в нову систему через агрегац≥ю ≥нститут≥в права; формуванн¤ м≥жгалузевих ≥нститут≥в права на основ≥ звТ¤зк≥в з галузевими ≥нститутами тощо. ” звТ¤зку з цим в украњнському правознавств≥, теор≥њ права виникла потреба узагальнити емп≥ричний матер≥ал ≥ на ц≥й основ≥ розробити методолог≥чн≥ засади нового напр¤мку досл≥джень, предметом ¤ких Ї процеси виникненн¤, зм≥ни ≥ припиненн¤ сусп≥льних в≥дносин щодо ≥нформац≥њ (в≥домостей, даних, знань тощо). ћожна констатувати, що ≥снуюча сьогодн≥ сукупн≥сть правових норм у сфер≥ ≥нформац≥њ ≥ компТютеризац≥њ дос¤гли за к≥льк≥стю такоњ критичноњ маси, що зумовлюЇ можлив≥сть ≥ реальну необх≥дн≥сть вид≥ленн¤, систематизац≥њ ≥ кодиф≥кац≥њ њх в окрему правову ≥нституц≥ю. ÷е викликало потребу наукового њњ досл≥дженн¤, узагальненн¤ на¤вного ≥сторичного досв≥ду, визначенн¤ тенденц≥й, проблем та шл¤х≥в њх практичного вир≥шенн¤.
______________________________
≥берзлочинн≥сть
Ќазва: ≈лектронна ≥нформац≥йна ера, ≥нформац≥йне сусп≥льство, ≥нформац≥йне право, ≥нформац≥йне законодавство, к≥берзлочинн≥сть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5354 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
