“рудове право ”крањни > ѕрипиненн¤ трудового договору

Ќез'¤вленн¤ на роботу б≥льше 4 м≥с¤ц≥в п≥др¤д внасл≥≠док тимчасовоњ непрацездатност≥ також даЇ право власнику зв≥льнити прац≥вника. “аке зв≥льненн¤ можливе лише в пе≠р≥од хвороби, ¤кщо ж прац≥вник приступив до роботи, то зв≥льненн¤ за ц≥Їю п≥дставою заборонене. ” пер≥од хвороби не зараховуЇтьс¤ в≥дпустка по ваг≥тност≥ ≥ пологах ≥ в≥дпуст≠ка дл¤ догл¤ду за дитиною. «г≥дно з ст. 179  «пѕ ж≥нкам надаютьс¤ частково оплачуван≥ в≥дпуски дл¤ догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею 3-р≥чного в≥ку з виплатою за цей пер≥од допомоги за державним соц≥альним страхуванн¤м. ” випадку, коли дитина потребуЇ домашнього догл¤ду, ж≥нц≥ в обов'¤зковому пор¤дку надаЇтьс¤ в≥дпустка без збереженн¤ зароб≥тноњ плати тривал≥стю, визначеною у медичному ви≠сновку, але не б≥льш н≥ж до дос¤гненн¤ дитиною 6-р≥чного в≥ку. “ак≥ в≥дпустки можуть бути використан≥ повн≥стю або частинами також батьком дитини, бабою, д≥дом чи ≥ншими родичами, ¤к≥ фактично догл¤дають за дитиною. ўоправда, у такому випадку мати повинна припинити в≥дпуску ≥ стати до роботи, а в≥дпов≥дний член с≥м'њ повинен у свою чергу оформити в≥дпустку. «а таких умов соц≥альна допомога буде виплачуватись. ” пер≥од перебуванн¤ у в≥дпустц≥ мати ≥ за≠значен≥ особи можуть працювати на умовах неповного ро≠бочого часу або вдома, при цьому збер≥гаЇтьс¤ право на одер≠жанн¤ соц≥альноњ допомоги. ѕ≥дприЇмства й орган≥зац≥њ за рахунок власних кошт≥в можуть зб≥льшувати тривал≥сть вказаних в≥дпусток.

ћ≥сце роботи збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом 12 м≥с¤ц≥в за прац≥в≠никами, ¤к≥ хвор≥ють на туберкульоз. «а прац≥вниками, ¤ким запод≥¤но трудове кал≥цтво або профес≥йне захворюванн¤, м≥сце роботи збер≥гаЇтьс¤ на весь час в≥дновленн¤ праце≠здатност≥ або встановленн¤ ≥нвал≥дност≥ незалежно в≥д того, з чиЇњ вини сталос¤ трудове кал≥цтво.

«в≥льненн¤ прац≥вника за п. 5 ст. 40, ¤к ≥ зв≥льненн¤ за вс≥ма ≥ншими пунктами вказаноњ статт≥, Ї правом власника, а не його обов'¤зком. “аке зв≥льненн¤ застосовуЇтьс¤, ¤кщо цього вимагають умови виробництва.

6. ѕоновленн¤ на робот≥ прац≥вника, ¤кий ран≥ше вико≠нував цю роботу (т≥. 6 cm. 40  «пѕ).

¬ипадком, коли власник може роз≥рвати трудовий до≠гов≥р з прац≥вником, Ї поновленн¤ на робот≥ попереднього прац≥вника, ¤кий ран≥ше виконував цю роботу. «в≥льненн¤ за ц≥Їю п≥дставою допускаЇтьс¤, коли органами, що розгл¤да≠ють трудов≥ спори, поновлюЇтьс¤ на робот≥ прац≥вник, ¤кий був незаконно зв≥льнений або переведений на ≥ншу роботу.

«г≥дно ст. 6 «акону ”крањни в≥д 1 грудн¤ 1994 р. "ѕро пор¤док в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ громад¤нинов≥ незаконними д≥¤ми орган≥в д≥знанн¤, попереднього сл≥дства, прокуратури ≥ суду" (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1995. Ч є1. Ч —т. 1) громад¤нин, зв≥льнений з роботи (посади) в зв'¤зку з незаконним засудженн¤м або усунен≠н¤м з посади в зв'¤зку з незаконним прит¤гненн¤м до кри≠м≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, повинен бути поновлений на по≠передн≥й робот≥ (посад≥), а у раз≥ неможливост≥ цього (л≥кв≥да≠ц≥¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, скороченн¤ посади, а також на¤вн≥сть ≥нших передбачених законом п≥дстав, що перешкоджають поновленню на робот≥ (посад≥)) йому по≠винна бути надана державною службою зайн¤тост≥ ≥нша в≥дпо≠в≥дна робота. –обота (посада) надаЇтьс¤ громад¤нинов≥ не п≥зн≥ше м≥с¤чного терм≥ну в≥д дн¤ зверненн¤, ¤кщо воно на≠д≥йшло прот¤гом 3 м≥с¤ц≥в з моменту вступу в законну силу виправдувального вироку або винесенн¤ постанови (ухвали) про закритт¤ крим≥нальноњ справи за в≥дсутн≥стю под≥њ злочину, в≥дсутн≥стю в д≥¤нн≥ складу злочину або недоведен≥с≠тю участ≥ обвинуваченого в зд≥йсненн≥ злочину.

«в≥льненн¤ застосовуЇтьс¤ у випадках, коли неможливо перевести прац≥вника з його згоди на ≥ншу роботу, або коли прац≥вник в≥дмовивс¤ в≥д такого переведенн¤.

7. ѕо¤ва на робот≥ в нетверезому стан≥, в стан≥ наркотичного або токсичного сп'¤н≥нн¤ (п. 7 cm. 40  «пѕ).

ѕо¤ва на робот≥ прац≥вника в нетверезому стан≥, в стан≥ наркотичного або токсичного сп'¤н≥нн¤ даЇ власнику право на його зв≥льненн¤, ¤кщо такий стан п≥дтверджений певними доказами: медичним висновком, актом, складеним представ≠никами власника ≥ громадських орган≥зац≥й, св≥дченн¤ми св≥дк≥в та ≥н. «а загальним правилом вважаЇтьс¤ незаконною по¤ва прац≥вника в такому стан≥ в робочий час на своЇму робочому м≥сц≥. јле дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ несуть дисципл≥≠нарну в≥дпов≥дальн≥сть за статутами про дисципл≥ну (п≥дпри≠Їмства зв'¤зку, зал≥зничного транспорту та ≥н.), порушенн¤м трудовоњ дисципл≥ни вважаЇтьс¤ також по¤ва в нетверезо≠му стан≥, стан≥ наркотичного ≥ токсичного сп'¤н≥нн¤ не т≥льки безпосередньо на своЇму робочому м≥сц≥, а ≥ на територ≥њ п≥дприЇмства ≥ в неробочий час. ƒл¤ прац≥вник≥в з ненормованим робочим днем час знаходженн¤ на робот≥ понад вста≠новлену тривал≥сть Ї робочим.

«а ц≥Їю п≥дставою можуть бути зв≥льнен≥ з роботи пра≠ц≥вники за по¤ву на робот≥ в нетверезому стан≥, в стан≥ нарко≠тичного або токсичного сп'¤н≥нн¤ в будь-¤кий час робочого дн¤, незалежно в≥д того, чи були вони в≥дсторонен≥ в≥д ро≠боти або продовжували виконувати трудов≥ обов'¤зки.

8. ¬чиненн¤ за м≥сцем роботи розкраданн¤ (в тому числ≥ др≥бного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законноњ сили, чи постановою органу, до компетенц≥њ ¤кого входить накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ або заход≥в громадського впливу (п. 8 cm. 40  «пѕ).

‘акт розкраданн¤ ¤к п≥дстава дл¤ зв≥льненн¤ повинен характеризуватис¤ такими умовами:

а) бути вчиненим за м≥сцем роботи прац≥вника, тобто в орган≥зац≥њ, з ¤кою прац≥вник перебуваЇ у трудових в≥дноси≠нах, а також в орган≥зац≥њ, в ¤к≥й в≥н виконуЇ роботу на ос≠нов≥ цих трудових в≥дносин;

б) бути встановленим вироком суду, що набрав законноњ чинност≥, або постановою органу, в компетенц≥ю ¤кого входить накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ або застосу≠ванн¤ заход≥в громадського впливу.

«в≥льненн¤ в зв'¤зку з розкраданн¤м за м≥сцем роботи проводитьс¤ не п≥зн≥ше ¤к за 1 м≥с¤ць в≥д дн¤ вступу в силу вироку, постанови або р≥шенн¤ компетентного органу, не враховуючи часу перебуванн¤ у в≥дпустц≥ та зв≥льненн¤ в≥д роботи в зв'¤зку з тимчасовою непрацездатн≥стю.

 р≥м перерахованих вище загальних п≥дстав, законодав≠ство передбачаЇ ≥ додатков≥ п≥дстави, за ¤кими трудовий догов≥р може бути роз≥рваний з ≥н≥ц≥ативи власника з де≠¤кими категор≥¤ми прац≥вник≥в, а саме:

Ч одноразове грубе порушенн¤ трудових обов'¤зк≥в ке≠р≥вним прац≥вником (п. 1 cm. 41  «пѕ): кер≥вником п≥дпри≠Їмства, установи, орган≥зац≥њ (ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥ншого в≥докремленого п≥дрозд≥лу), його за≠ступниками, головним бухгалтером п≥дприЇмства, уста≠нови, орган≥зац≥њ, його заступниками, а також службови≠ми особами митних орган≥в, державних податкових ≥нспекц≥й, ¤ким присвоЇно персональн≥ званн¤, ≥ службови≠ми особами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби ≥ орган≥в державного контролю за ц≥нами.

¬изначенн¤ ступен¤ важкост≥ проступку в кожному кон≠кретному випадку належить до компетенц≥њ посадових ос≥б, ¤к≥ волод≥ють правом призначенн¤ ≥ зв≥льненн¤ в≥д посади кер≥вних прац≥вник≥в. ¬ир≥шуючи питанн¤ про те, чи Ї порушенн¤ трудових обов'¤зк≥в грубим, суд маЇ виходити з характеру проступку, обставин, за ¤ких його вивчено, ¤ку зав≠дано ним (могло бути завдано) шкоду (п. 27 постанови ѕле≠нуму ¬ерховного —уду ”крањни в≥д 6 листопада 1992 p. є9);

Ч винн≥ д≥њ прац≥вника, ¤кий безпосередньо обслуговуЇ грошов≥ або товарн≥ ц≥нност≥, ¤кщо ц≥ д≥њ дають п≥дстави дл¤ втрати дов≥р'¤ до нього з боку власника або уповнова≠женого ним органу (п. 2 cm. 41  «пѕ).

ѕленум ¬ерховного —уду ”крањни роз'¤снив, що за да≠ною п≥дставою можуть бути зв≥льнен≥ прац≥вники, ¤к≥ безпо≠середньо обслуговують грошов≥ або товарн≥ ц≥нност≥, тобто зайн¤т≥ прийомом, збер≥ганн¤м, транспортуванн¤м ≥ розпод≥≠лом цих ц≥нностей (касири, ≥нкасатори, зав≥дуюч≥ базами, ко≠м≥рники та ≥н.). ѕ≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ Ї винн≥ д≥њ прац≥в≠ника, наприклад, на¤вн≥сть надлишк≥в на склад≥, обман по≠купц≥в, зловживанн¤ алкогольними напо¤ми, неправильне веденн¤ зв≥тноњ документац≥њ. ÷≥ д≥њ повинн≥ бути п≥дтверджен≥ певними доказами. ѕленум роз'¤снив також, що при встановленн≥ в передбаченому законодавством пор¤дку факту зд≥йсненн¤ прац≥вником розкраданн¤, хабарництва та ≥нших корисливих правопорушень, ц≥ прац≥вники можуть бути зв≥льнен≥ на п≥дстав≥ втрати дов≥р'¤ до них ≥ в тому випадку, коли вказан≥ д≥њ не пов'¤зан≥ з њх роботою;

Ч зд≥йсненн¤ прац≥вником, що виконуЇ виховн≥ функц≥њ, аморального проступку, не сум≥сного з продовженн¤м даноњ роботи (п. « cm. 41  «пѕ). «аконодавством не встановле≠ний спец≥альний перел≥к прац≥вник≥в, ¤к≥ можуть бути зв≥льнен≥ з ц≥Їњ п≥дстави. ” п. 28 постанови ѕленуму в≥д 6 листопада 1992 p. роз'¤снюЇтьс¤, що на п≥дстав≥ зд≥йсненн¤ аморального проступку, несум≥сного з продовженн¤м даноњ роботи, можуть бути зв≥льнен≥ лише т≥ прац≥вники, ¤к≥ зай≠маютьс¤ виховною д≥¤льн≥стю, наприклад, виховател≥, вчител≥, викладач≥, практичн≥ психологи, соц≥альн≥ педагоги, майстри виробничого навчанн¤, методисти, педагог≥чн≥ прац≥вники позашк≥льних заклад≥в. ѕ≥д аморальним проступком потр≥бно розум≥ти винну д≥ю або безд≥¤льн≥сть прац≥вника, ¤ка пору≠шуЇ моральн≥ принципи сусп≥льства та Ї несум≥сною з ви≠конанн¤м виховних функц≥й. “акий проступок може мати м≥сце ≥ поза роботою Ч в громадських м≥сц¤х, побут≥.

≤стотним Ї те, що зв≥льненн¤ за втрату дов≥р'¤, а також за зд≥йсненн¤ аморального проступку не Ї дисципл≥нарним зв≥льненн¤м ≥ законодавство не встановлюЇ певного терм≥ну, прот¤гом ¤кого прац≥вник може бути зв≥льнений.

 р≥м вказаних п≥дстав, передбачених  «пѕ, окремими законодавчими актами встановлен≥ ≥нш≥ додатков≥ п≥дстави припиненн¤ трудових правов≥дносин з окремими категор≥¤≠ми прац≥вник≥в.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕрипиненн¤ трудового договору
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (8141 прочитано)