“рудове право ”крањни > ѕрипиненн¤ трудового договору

«окрема ст. «ќ «акону ”крањни "ѕро державну службу" передбачен≥ с≥м додаткових, в пор≥вн¤нн≥ з  «пѕ, п≥дстав. —еред них:

1) порушенн¤ умов реал≥зац≥њ права на державну служ≠бу (ст. 4 «акону);

2) недотриманн¤ пов'¤заних з проходженн¤м державноњ служби вимог, передбачених ст. 16 «акону;

3) дос¤гненн¤ державним службовцем граничного в≥ку проходженн¤ державноњ служби (ст. 23 «акону);

4) в≥дставка державних службовц≥в, ¤к≥ займають поса≠ди першоњ або другоњ категор≥њ (ст. 31 «акону);

5) ви¤вленн¤ або виникненн¤ обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовц¤ на державн≥й служб≥ (ст.12 «акону);

6) в≥дмова державного службовц¤ в≥д прийн¤тт¤ або по≠рушенн¤ прис¤ги, передбаченоњ ст. 17 даного «акону;

7) неподанн¤ або поданн¤ державним службовцем не≠правдивих в≥домостей щодо його доход≥в, передбачених ст. 13 «акону.

«акон ”крањни "ѕро статус судд≥в" передбачаЇ так≥ п≥дстави дл¤ припиненн¤ повноважень судд≥: зак≥нченн¤ строку повноважень, в≥дставка або зв≥льненн¤ за власним бажанн¤м, втрата суддею громад¤нства та ≥н.

–оз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи трет≥х ос≥б

“рудовий догов≥р може бути припинений на вимогу трет≥х ос≥б, ¤к≥ не Ї стороною трудового договору (суди, в≥йськкома≠ти, профсп≥лков≥ органи).

÷е в≥дбуваЇтьс¤ у випадках:

Ч набранн¤ законноњ сили вироком суду, ¤ким прац≥в≠ник засуджений (кр≥м випадк≥в умовного засудженн¤ ≥ в≥дстрочки виконанн¤ вироку) до позбавленн¤ вол≥, ви≠правних роб≥т не за м≥сцем роботи або ≥ншого покаранн¤, що виключаЇ можлив≥сть продовженн¤ даноњ роботи (п. 7 cm. 36  «пѕ).

¬ирок, ¤кий набрав законноњ чинност≥, Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ трудового договору в двох випадках: коли пра≠ц≥вник позбавлений права об≥ймати певн≥ посади або займа≠тис¤ певною д≥¤льн≥стю ≥ коли встановлена м≥ра покаранн¤ фактично виключаЇ можлив≥сть продовженн¤ даноњ роботи. Ќе допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ прац≥вника, ¤кий перебуваЇ п≥д вартою, до вир≥шенн¤ судом питанн¤ про його винн≥сть в зд≥йсненн≥ злочину. ™ незаконним також зв≥льненн¤ з ≥н≥ц≥а≠тиви адм≥н≥страц≥њ прац≥вник≥в, ¤к≥ засуджен≥, але м≥ра пока≠ранн¤ не перешкоджаЇ продовженню роботи на даному п≥дприЇмств≥. ƒнем зв≥льненн¤ вважаЇтьс¤ останн≥й день фактичного виконанн¤ прац≥вником трудових обов'¤зк≥в, тоб≠то останн≥й день роботи;

Ч направленн¤ прац≥вника за постановою суду до л≥кувально трудового проф≥лактор≥ю (ст. 37  «пѕ).

ѕ≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ в цьому випадку Ї постанова суду про направленн¤ алкогол≥к≥в, а також наркоман≥в до л≥кувально-трудового проф≥лактор≥ю;

Ч призов або вступ прац≥вника на в≥йськову службу або альтернативну (нев≥йськову) службу (п. «ет. 36  «пѕ).

“ретьою особою виступаЇ тут в≥йськкомат, на вимогу ¤ко≠го власник зобов'¤заний негайно зв≥льнити прац≥вника, ¤кий призиваЇтьс¤ на в≥йськову службу з виплатою вих≥дноњ до≠помоги в розм≥р≥ 2-м≥с¤чного зароб≥тку;

Ч роз≥рванн¤ трудового договору на вимогу профсп≥лко≠вого або ≥ншого уповноваженого на представництво трудо≠вим колективом органу (ст. 45  «пѕ).

ѕри застосуванн≥ ц≥Їњ п≥дстави потр≥бно мати на уваз≥, що за чинним законодавством ”крањни профсп≥лка може вза≠гал≥ не входити до складу ¤ких-небудь галузевих або рег≥о≠нальних об'Їднань, а ≥снувати абсолютно самост≥йно. ћож≠ливе сп≥в≥снуванн¤ дек≥лькох незалежних профсп≥лок на одному п≥дприЇмств≥. Ќа вимогу профсп≥лкового органу, ¤кий за дорученн¤м трудового колективу п≥дписав колективний догов≥р, власник або уповноважений ним орган зобов'¤заний роз≥рвати трудовий догов≥р (контракт) з кер≥вником або зм≥стити його з посади, ¤кщо в≥н порушуЇ законодавство про труд ≥ не виконуЇ зобов'¤зань за колективним договором. ” випадку, коли колективний догов≥р п≥дписав ≥нший уповно≠важений на представництво орган, трудовий догов≥р з кер≥в≠ником повинен бути роз≥рваний на вимогу цього органу. ѕрац≥вник, стосовно ¤кого пред'¤влена вимога про роз≥рван≠н¤ договору, а також власник маЇ право оскаржити вимогу про роз≥рванн¤ договору до суду в 2-тижневий терм≥н. ” цьому випадку виконанн¤ вимоги припин¤Їтьс¤ до вине≠сенн¤ р≥шенн¤ судом.

ѕрипиненн¤ трудового договору в зв'¤зку з порушен≠н¤м правил прийому (ст. 7  «пѕ)

«в≥льненн¤ на ц≥й п≥дстав≥ може мати м≥сце, коли при укладенн≥ трудового договору були не дотриман≥ передба≠чен≥ законодавством ”крањни обмеженн¤ щодо прийому на роботу ос≥б, позбавлених вироком суду права займатис¤ пев≠ною д≥¤льн≥стю або займати певну посаду прот¤гом визначе≠ного судом терм≥ну; у випадку прийн¤тт¤ на роботу, пов'¤за≠ну з матер≥альною в≥дпов≥дальн≥стю, ос≥б, ран≥ше засуджених за розкраданн¤, хабарництво, ≥нш≥ корислив≥ злочини, коли судим≥сть не зн¤та ≥ не погашена.

«аконами ≥ п≥дзаконними нормативно-правовими акта≠ми встановлен≥ певн≥ обмеженн¤ дл¤ сум≥сництва окремих категор≥й прац≥вник≥в. “ак, народний депутат ”крањни зд≥й≠снюЇ своњ повноваженн¤ на пост≥йн≥й основ≥. —татус депутата не сум≥сний ≥з зан¤тт¤м будь-¤коњ ≥ншоњ виробничоњ або службовоњ посади, за вин¤тком викладацькоњ, науковоњ та ≥ншоњ творчоњ д≥¤льност≥ (ст. 4 «акону ”крањни "ѕро статус на≠родного депутата ”крањни" // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1993. - є3. - —т. 18).

«г≥дно з ст. 5 «акону ”крањни "ѕро статус депутат≥в м≥сце≠вих рад народних депутат≥в" депутат не може бути главою м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, його заступником, кер≥вни≠ком њњ структурного п≥дрозд≥лу, а також прокурором, суддею, арб≥тром (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1994. Ч є24. Ч —т. 180). ѕроте  онституц≥йний —уд ”крањни ви≠знав положенн¤ ч. 1 ст. 5 названого закону таким, що не в≥дпо≠в≥даЇ  онституц≥њ ”крањни. «г≥дно з р≥шенн¤м  онституц≥й≠ного —уду депутат м≥сцевоњ ради може працювати на будь-¤к≥й посад≥ в державн≥й адм≥н≥страц≥њ в тому числ≥ бути го≠ловою державноњ адм≥н≥страц≥њ, працювати прокурором, але за умови, що в≥н не поЇднуЇ свою службову д≥¤льн≥сть з кер≥в≠ною посадою у в≥дпов≥дн≥й рад≥, њњ виконавчих органах та апара≠т≥. ќбмеженн¤ щодо сум≥сництва залишаютьс¤ чинними лише дл¤ судд≥ та арб≥тра (√олос ”крањни. Ч 1998. Ч є91. Ч 16 травн¤).

Ќе мають права працювати за сум≥сництвом кер≥вники державних п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, њх заступники, кер≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в, за виключенн¤м науковоњ, педагог≥чноњ, медичноњ та творчоњ д≥¤льност≥ (п. 4 постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро роботу за сум≥сництвом прац≥вник≥в державних п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й" // «ѕ ”крањни. - 1993. - є9. - —т. 184).

—удд¤ не може займатись п≥дприЇмницькою та ≥ншою д≥¤льн≥стю, кр≥м викладацькоњ, науковоњ та ≥ншоњ оплачуваноњ творчоњ д≥¤льност≥ у в≥льний в≥д роботи час (ст. 5 «акону ”крањни "ѕро статус судд≥в" // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1993. - є8. - —т. 56). јналог≥чн≥ обмеженн¤ встановлен≥ дл¤ прокурорських прац≥вник≥в (ч. 5 ст. 46 «ако≠ну ”крањни "ѕро прокуратуру" // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни - 1991. - є53. - —т. 793).

ѕотр≥бно мати на уваз≥, що на державних п≥дприЇмствах, установах, орган≥зац≥¤х не мають права займати посади, пов'¤зан≥ з безпосередньою п≥длегл≥стю ≥ п≥дконтрольн≥стю, близьк≥ родич≥ й близьк≥ сво¤ки: батьки, подружж¤, брати, сестри та ≥н.

¬ипускник вищого навчального закладу зг≥дно з догово≠ром зобов'¤заний в≥дпрацювати у замовника не менше 3 рок≥в.

ѕроте у д≥ючому законодавств≥ не маЇ заборони щодо прий≠н¤тт¤ на роботу молодого спец≥ал≥ста без в≥дпов≥дного в≥дкр≥пленн¤.

«в≥льненн¤ в зв'¤зку з порушенн¤м правил прийому не Ї зв≥льненн¤м з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу, а тому не вимагаЇ згоди профсп≥лкового ком≥тету.

” наказ≥ про зв≥льненн¤ в зв'¤зку з порушенн¤м правил прийому на роботу потр≥бно послатис¤ на ст. 7  «пѕ, а та≠кож на в≥дпов≥дний нормативний акт, вимоги ¤кого в≥дносно прийому на роботу були порушен≥. Ќаприклад, "зв≥льнений в зв'¤зку з порушенн¤м правил прийому, ст. 7  «пѕ ”крањ≠ни, ст. 23 «акону ”крањни "ѕро державну службу".

ѕор¤док зв≥льненн¤ прац≥вник≥в з ≥н≥ц≥ативи власника ≥ трет≥х ос≥б

” законодавств≥ встановлений певний пор¤док роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу. ÷ей пор¤док включаЇ загальн≥ гарант≥њ дл¤ вс≥х прац≥вник≥в ≥ спец≥альн≥ гарант≥њ дл¤ де¤ких њх категор≥й.

«агальною гарант≥Їю Ї необх≥дн≥сть одержанн¤ поперед≠ньоњ згоди профсп≥лкового органу на зв≥льненн¤ прац≥вника. ” ст. 43  «пѕ передбачено, що роз≥рванн¤ трудового догово≠ру за п≥дставами, передбаченими пунктами 1 (кр≥м л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ), 2, 3, 4, 5, 7 ст. 40 ≥ пункта≠ми 2 ≥ 3 ст. 41  «пѕ, може бути зроблено лише з поперед≠ньоњ згоди профсп≥лкового органу. ѕрофсп≥лковий орган пов≥домл¤Ї власника або уповноважений ним орган в пись≠мов≥й форм≥ про прийн¤те р≥шенн¤ в 10-денний терм≥н. ¬лас≠ник маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р не п≥зн≥ше н≥ж через м≥с¤ць в≥д дн¤ отриманн¤ згоди профсп≥лкового органу.

 онституц≥йний —уд ”крањни своњм р≥шенн¤м в≥д 28 жовт≠н¤ 1998 p. встановив, що до профес≥йноњ сп≥лки, д≥ючоњ на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ (за терм≥нолог≥Їю, вжи≠тою в абзац≥ шостому ч. 1 ст. 43-1  «пѕ) належить будь-¤ка профес≥йна сп≥лка (профсп≥лкова орган≥зац≥¤), ¤ка в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни ≥ закон≥в ”крањни утворена на п≥д≠приЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ за в≥льним вибором њњ член≥в з метою захисту њх трудових ≥ соц≥ально-економ≥чних прав та ≥нтерес≥в, незалежно в≥д того, чи виступаЇ така профсп≥лка стороною колективного договору, угоди. ѕитанн¤ про надан≠н¤ згоди на роз≥рванн¤ трудового договору вир≥шуЇ проф≠сп≥лка, членом ¤коњ Ї прац≥вник (ѕраво ”крањни. Ч 1998. Ч є12. - —. 127).

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕрипиненн¤ трудового договору
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (8141 прочитано)