“рудове право ”крањни > “рудов≥ спори

“рудов≥ спори

≤нтереси роботодавц¤ ≥ найманого прац≥вника не завж≠ди зб≥гаютьс¤, ≥, природно, можливе з≥ткненн¤ цих ≥нтерес≥в на будь-¤к≥й стад≥њ трудових правов≥дносин, що в свою чергу призводить до виникненн¤ розб≥жностей. «а останн≥ роки зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть трудових спор≥в, в тому числ≥ тих, що розгл¤даютьс¤ судами. “ак, т≥льки в 1997 p. к≥льк≥сть справ, що виникають з трудових правов≥дносин, зб≥льшилась, по≠р≥вн¤но з 1996 р., на 96%. Ќайчаст≥ше прац≥вники зверталис¤ до суду з позовами про погашенн¤ заборгованост≥ з випла≠ти зароб≥тноњ плати. ” 1997 p. судами р≥зних р≥вн≥в 84,3% таких позов≥в було задоволене; у 1998 p. ≥з 247 519 позов≥в позитивно дл¤ найманих прац≥вник≥в було вир≥шено 89,2% позов≥в; така сама тенденц≥¤ спостер≥галас¤ ≥ в 1999 p. (ѕра≠ц¤ ≥ зарплата. Ч 2000. Ч є11. Ч Ѕерезень).

як уже зазначалось, останн≥м часом зросла к≥льк≥сть по≠рушень трудових прав громад¤н. Ќайб≥льш чисельними Ї порушенн¤ законодавства про оплату прац≥. Ќа 10 с≥чн¤ 2000р. заборгован≥сть ≥з виплати зароб≥тноњ плати станови≠ла 6 395 млн грн. Ћише третина (35,8%) загальноњ суми бор≠гу припадаЇ на п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ дер≠жавноњ форми власност≥. –ешта боргу утворилас¤ на недержавних п≥дприЇмствах, зокрема 27,7% Ч в акц≥онерних то≠вариствах та 29,8% Ч в колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах (—оц≥ально-економ≥чне становище ”крањни за 1999 р≥к // ”р¤довий кур'Їр. - 2000. - 29 березн¤). «а останн≥ два роки загальна сума заборгованост≥ зб≥льшилась удвоЇ. «аборгован≥сть на одного працюючого становила май≠же 700 грн. —воЇчасно не одержують зароб≥тну плату 2/ працюючих. ¬≥дсутн≥сть кошт≥в на оплату прац≥ призводить до виплати зароб≥тноњ плати не у грошов≥й форм≥. ѕримусо≠ве запровадженн¤ неповноњ зайн¤тост≥; наданн¤ в≥дпусток без збереженн¤ зароб≥тноњ плати або з частковим њњ збере≠женн¤м, невиплати допомоги в раз≥ тимчасовоњ непраце≠здатност≥, порушенн¤ строк≥в розрахунку в раз≥ зв≥льненн¤;

недотриманн¤ державного гарантуванн¤ м≥н≥мального роз≠м≥ру зароб≥тноњ плати; порушенн¤ пор¤дку виплати, нараху≠ванн¤ та перерахунку розм≥р≥в в≥дшкодуванн¤ втраченого зароб≥тку, сум одноразовоњ допомоги, компенсац≥њ витрат на медичну й соц≥ально-побутову допомогу потерп≥лим на ви≠робництв≥. ЌесвоЇчасна виплата зароб≥тноњ плати прац≥вникам бюджетноњ сфери, а також вилученн¤ з ƒержавного фонду зайн¤тост≥ населенн¤ кошт≥в стали одн≥Їю з причин колек≠тивного трудового спору м≥ж ‘едерац≥Їю профсп≥лок ≥  а≠б≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни у 1998 p.

„имало спор≥в виникаЇ у зв'¤зку з порушенн¤ми веден≠н¤ трудових книжок. Ћише на кожному 5Ч6 ≥з перев≥рених у 1998 p. ƒержавною ≥нспекц≥Їю прац≥ п≥дприЇмств у повно≠му обс¤з≥ виконуютьс¤ вимоги ≤нструкц≥њ про пор¤док ве≠денн¤ трудових книжок. ѕорушуютьс¤ норми трудового за≠конодавства щодо укладенн¤, зм≥ни та припиненн¤ трудово≠го договору. Ќер≥дко, особливо на п≥дприЇмствах недержав≠ноњ форми власност≥, застосовуЇтьс¤ контрактна форма тру≠дового договору, укладаютьс¤ строков≥ договори у випад≠ках, не передбачених чинним законодавством.

ѕорушенн¤ мають м≥сце при укладенн≥ та виконанн≥ ко≠лективних договор≥в ≥ угод. “ак, нер≥дко в колективних дого≠ворах не забезпечуЇтьс¤ державна гарант≥¤ м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати, не передбачаЇтьс¤ њњ виплата нату≠рою, в≥дсутн≥ норми про пор¤док наданн¤ в≥дпусток без збе≠реженн¤ зароб≥тноњ плати або з частковим њњ збереженн¤м за згодою стор≥н з ≥н≥ц≥ативи власника.

√острою залишаЇтьс¤ проблема порушенн¤ законодавства про працю неповнол≥тн≥х, а також молод≥, ≥нвал≥д≥в.

÷≥ та ≥нш≥ порушенн¤ законодавства про працю Ї сьогодн≥ основною причиною виникненн¤ ¤к ≥ндив≥дуальних, так ≥ колек≠тивних трудових спор≥в. —л≥д розр≥зн¤ти причини трудових спор≥в (конфл≥кт≥в) та умови њх виникненн¤. ќстанн≥ спри¤ють б≥льш≥й к≥лькост≥ трудових спор≥в. як вже зазначалос¤, при≠чинами трудових спор≥в Ї численн≥ порушенн¤ законодав≠ства про працю, що мають м≥сце на практиц≥, а також в≥дсутн≥сть знань або низький р≥вень знань трудового законодавства.

”мови виникненн¤ трудових спор≥в под≥л¤ютьс¤ на два види: орган≥зац≥йно-виробничого характеру та правового. ƒо першого виду належать: недол≥ки в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, зокрема, простоњ; залученн¤ до надурочних роб≥т, ро≠боти у вих≥дн≥ дн≥ тощо; недол≥ки в нормуванн≥ прац≥, орган≥≠зац≥њ оплати прац≥ на п≥дприЇмств≥; поган≥ умови прац≥;

недол≥ки в орган≥зац≥њ охорони прац≥ та ≥н.

—еред умов правового характеру сл≥д вид≥лити недоско≠нал≥сть чинного законодавства про працю (на¤вн≥сть прогалин у прав≥, неч≥тких формулювань, що дають п≥дстави дл¤ р≥зного њх тлумаченн¤), а також нев≥дпов≥дн≥сть чинних норм трудово≠го законодавства новим сусп≥льним ≥ економ≥чним в≥дносинам.

“рудов≥ спори Ч це неврегульован≥ шл¤хом безпосередн≥х переговор≥в розб≥жност≥ м≥ж прац≥вником (колективом пра≠ц≥вник≥в) ≥ власником п≥дприЇмства (уповноваженим ним органом) з приводу застосуванн¤ норм трудового законо≠давства, а також встановленн¤ нових або зм≥ни ≥снуючих умов прац≥. ћоментом виникненн¤ ≥ндив≥дуального трудового спору Ї зверненн¤ ≥з за¤вою до в≥дпов≥дного органу, що роз≠гл¤даЇ трудов≥ спори.  олективний трудовий сп≥р (конфл≥кт) виникаЇ з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих прац≥вник≥в, категор≥њ найманих прац≥вник≥в, колективу прац≥вник≥в або профсп≥лки одержав в≥д власни≠ка або уповноваженого ним органу пов≥домленн¤ про повну або часткову в≥дмову в задоволенн≥ колективних вимог ≥ прийн¤в р≥шенн¤ про незгоду з р≥шенн¤м власника або упов≠новаженого ним органу (представника), або коли строки розгл¤ду вимог, передбачених «аконом зак≥нчилис¤, а в≥дпов≥д≥ в≥д власника не над≥йшло (ст. 6 «акону ”крањни "ѕро вир≥≠шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в)").

 ласиф≥кувати трудов≥ спори по видах можна за наступ≠ними п≥дставами: за суб'Їктами; зм≥стом; характером ≥ пор¤д≠ком розгл¤ду (п≥дв≥домчост≥). «а суб'Їктами розр≥зн¤ють ≥ндив≥дуальн≥ та колективн≥ трудов≥ спори. якщо суб'Їктами ≥ндив≥дуальних трудових спор≥в Ї прац≥вник ≥ власник п≥д≠приЇмства (уповноважений ним орган), то суб'Їктами колек≠тивних трудових спор≥в Ї:

Ч на виробничому р≥вн≥ Ч найман≥ прац≥вники (окрем≥ категор≥њ найманих прац≥вник≥в) п≥дприЇмства, установи, орга≠н≥зац≥њ чи њх структурних п≥дрозд≥л≥в або профсп≥лкова чи ≥нша уповноважена найманими прац≥вниками орган≥зац≥¤ та власник п≥дприЇмства або уповноважений ним орган чи пред≠ставник;

Ч на галузевому, територ≥альних р≥вн¤х Ч найман≥ пра≠ц≥вники п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й одн≥Їњ або дек≥ль≠кох галузей (профес≥й), або адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць чи профсп≥лки, њх об'Їднанн¤ або ≥нш≥ уповнова≠жен≥ цими найманими прац≥вниками органи та власники, об'Їднанн¤ власник≥в або уповноважен≥ ними органи чи представники;

Ч на нац≥ональному р≥вн≥ Ч найман≥ прац≥вники одн≥Їњ або дек≥лькох галузей (профес≥й) чи профсп≥лки або њх об'Їд≠нанн¤ чи ≥нш≥ уповноважен≥ найманими прац≥вниками орга≠ни та власники, об'Їднанн¤ власник≥в або уповноважен≥ ними органи (представники) на територ≥њ б≥льшост≥ адм≥н≥стра≠тивно-територ≥альних одиниць ”крањни.

«а характером ≥ндив≥дуальн≥ трудов≥ спори под≥л¤ютьс¤ на спори про застосуванн¤ норм трудового законодавства, а також спори про встановленн¤ нових або зм≥ну ≥снуючих умов прац≥. Ќаприклад, спори про поновленн¤ на робот≥, про зн¤тт¤ накладеного дисципл≥нарного ст¤гненн¤, про ст¤гнен≠н¤ зароб≥тноњ плати належать до спор≥в про застосуванн¤ чинного законодавства про працю. —пори про встановленн¤ нових або про зм≥ну ≥снуючих умов прац≥, ¤к правило, нос¤ть колективний характер ≥ тому Ї колективними трудовими спорами. –азом з тим мають м≥сце й ≥ндив≥дуальн≥ спори про встановленн¤ нових або зм≥ну ≥снуючих умов прац≥, наприклад про присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥йного розр¤ду роб≥тников≥.

«алежно в≥д виду трудового спору та його характеру визначаЇтьс¤ пор¤док його вир≥шенн¤. ƒл¤ ≥ндив≥дуальних трудових спор≥в про застосуванн¤ законодавства про працю передбачено два способи вир≥шенн¤: 1) загальний пор¤док, коли сп≥р спочатку розгл¤даЇтьс¤ в ком≥с≥њ з трудових спор≥в, а у раз≥ незгоди прац≥вника або власника з р≥шенн¤м  “— Ч у судовому пор¤дку; 2) безпосередньо в районному (м≥ському) суд≥. Ќа «аход≥ загальноприйн¤тим Ї розпод≥л трудових спор≥в за суб'Їктним складом та предметом спору на чотири голов≠них види: колективн≥ та ≥ндив≥дуальн≥, конфл≥кти ≥нтерес≥в (економ≥чн≥) та конфл≥кти права (юридичн≥).  онфл≥кти ≥нтерес≥в виникають у зв'¤зку з вимогами встановленн¤ нових або зм≥ни ≥снуючих умов прац≥; конфл≥кти права сто≠суютьс¤ тлумаченн¤ чи застосуванн¤ норм, що встановлен≥ законами, колективними договорами або ≥ншими правови≠ми актами ( иселев ».я. ÷ит. раб. Ч —. 165). —пособ≥в ви≠р≥шенн¤ трудових конфл≥кт≥в т≥льки два: розгл¤д спору в судових чи адм≥н≥стративних органах та примирно-третей≠ський розгл¤д. ѕричому в кожн≥й крањн≥ Ї своњ особливост≥. –азом з тим ≥снуЇ Їдине загальне правило: колективн≥ еко≠ном≥чн≥ спори звичайно розгл¤даютьс¤ в рамках примирно-третейськоњ процедури, оск≥льки так≥ спори пов'¤зан≥, ¤к правило, з≥ створенн¤м нових правових норм. Ќаприклад, у —Ўј дл¤ вир≥шенн¤ колективних економ≥чних конфл≥кт≥в та ≥ндив≥дуально-юридичних конфл≥кт≥в застосовуЇтьс¤ при≠мирно-третейський метод, а дл¤ колективних юридичних конфл≥кт≥в Ч судово-адм≥н≥стративний розгл¤д; у ¬елико≠британ≥њ примирно-третейський метод та судовий розгл¤д за≠стосовуЇтьс¤ дл¤ вс≥х вид≥в трудових конфл≥кт≥в; у ‘ранц≥њ колективн≥ економ≥чн≥ та юридичн≥ конфл≥кти вир≥шуютьс¤ за допомогою примирно-третейського методу, а дл¤ вир≥шен≠н¤ ≥ндив≥дуальних юридичних конфл≥кт≥в передбачено су≠дове розбиранн¤.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: “рудов≥ спори
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (5324 прочитано)