“рудове право ”крањни > “рудов≥ спори
ќрган≥зац≥¤ страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому Ї порушенн¤м трудовоњ дисципл≥ни. „ас страйку прац≥вникам, ¤к≥ беруть у ньому участь, не оплачуЇтьс¤ ≥ не зараховуЇтьс¤ до загального ≥ безперервно≠го трудового стажу. ќсоби, винн≥ в порушенн≥ законодавства про колективн≥ трудов≥ спори (конфл≥кти), а також прац≥вники, ¤к≥ беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть дисцип≠л≥нарну, адм≥н≥стративну, цив≥льно-правову або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законодавством. “аку ж в≥дпов≥≠дальн≥сть несуть особи, винн≥ у виникненн≥ колективних тру≠дових спор≥в (конфл≥кт≥в) або ¤к≥ затримують виконанн¤ р≥шень примирних орган≥в, а також р≥шень орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ чи њх посадових ос≥б. ќсоби, ¤к≥ Ї орган≥заторами страйку, визнаного судом незаконним, або ¤к≥ не виконують р≥шенн¤ про визнанн¤ страйку незаконним, а так само особи, ¤к≥ перешкоджають припиненню незаконного страйку, прит¤гаютьс¤ до дисципл≥≠нарноњ або адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно ≥з зако≠нодавством. ƒо них не застосовуютьс¤ пор¤док ≥ гарант≥њ, передбачен≥ статт¤ми 43 ≥ 252 «пѕ. ќсоби, ¤к≥ примушують прац≥вник≥в до участ≥ у страйку або перешкоджають участ≥ у страйку шл¤хом насильства чи погрозою застосуванн¤ насильства, або шл¤хом ≥нших неза≠конних д≥й, покаранн¤ за ¤к≥ передбачено законодавством, прит¤гаютьс¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. «аконом також передбачено в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, за≠под≥¤них страйком. ћи звикли до того, що страйк Ч це масова в≥дмова в≥д роботи. ” д≥ючому законодавств≥ пон¤тт¤ страйку Ї т≥льки стосовно колективних трудових спор≥в (ст.17 «акону ”крањ≠ни "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в)"). еруючись конституц≥йною нормою про те, що т≥, хто працюЇ, мають право на страйк дл¤ захисту своњх економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в (ч. 1 ст. 44 онституц≥њ ”крањни), це тлумаченн¤ можна визнати таким, що не в≥дпо≠в≥даЇ д≥йсност≥. ” л≥тератур≥ зазначалось, що у законодавств≥ п≥д страйком сл≥д розум≥ти не т≥льки тимчасову добров≥льну в≥дмову прац≥вник≥в в≥д виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в (пов≠н≥стю або частково) з метою вир≥шенн¤ колективного трудо≠вого спору, а й в≥дмову прац≥вника чи прац≥вник≥в в≥д вико≠нанн¤ своњх трудових обов'¤зк≥в дл¤ вир≥шенн¤ ≥ндив≥ду≠ального трудового спору (√ерасимова ≈. «абастовка как сред≠ство защиты трудовых прав граждан // ѕраво и экономи≠ка. Ч 1999. Ч є3. Ч —. 53). ¬ останн≥ роки широке поши≠ренн¤ набула практика в≥дмови прац≥вник≥в в≥д виконанн¤ своњх посадових обов'¤зк≥в у раз≥ невиплати зароб≥тноњ пла≠ти. ѕрац≥вники в ≥ндив≥дуальному пор¤дку чи колективно або в≥дмовл¤ютьс¤ виходити на роботу ≥ залишаютьс¤ вдо≠ма, або, перебуваючи на робот≥, не виконують своњ обов'¤зки. ≤ хоча формулюванн¤ "т≥, хто працюЇ, маЇ право на страйк...", що м≥ститьс¤ у ст. 44 онституц≥њ ”крањни, застосовуЇтьс¤ до колективних трудових спор≥в, видаЇтьс¤ правильною точка зору про можлив≥сть його реал≥зац≥њ не т≥льки колективно, а й ≥ндив≥дуально. ” р¤д≥ крањн «аходу також п≥ддаЇтьс¤ кри≠тиц≥ традиц≥йне трактуванн¤ права на страйк ¤к суто колек≠тивного права, що реал≥зуЇтьс¤ профсп≥лками, трудовими колективами. ¬исуваЇтьс¤ нове розум≥нн¤ права на страйк ¤к ≥ндив≥дуального права кожного прац≥вника самому вир≥≠шувати питанн¤ про в≥дмову в≥д наданн¤ трудових послуг. Ќа «аход≥ визнанн¤ права на страйк ≥ допущенн¤ страйк≥в у певних юридичне ф≥ксованих рамках Ї необх≥дними умо≠вами нормального функц≥онуванн¤ сусп≥льства. ” цей час право на страйк закр≥плено майже в ус≥х промислове розви≠нених крањнах з ринковою економ≥кою. ¬оно або закр≥плено в онституц≥њ (наприклад, ‘ранц≥¤, ≤спан≥¤, Ўвец≥¤), або виводитьс¤ з конституц≥йного права на асоц≥ац≥ю (наприклад, ‘–Ќ, анада, Ўвейцар≥¤), або спец≥ально закр≥плено у законодавств≥ (—Ўј, Ќова «еланд≥¤), або спираЇтьс¤ на за≠гальн≥ принципи права, зокрема на принцип "дозволено те, що не заборонено" (‘≥нл¤нд≥¤, Ќорвег≥¤), або засновано на м≥жнародному акт≥ (Ќ≥дерланди) ( иселев ».я. ÷ит. раб. Ч —. 156). ѕор¤д ≥з закр≥пленн¤м права на страйк передбача≠ютьс¤ також умови, що обмежують ≥ заборон¤ють страйки та спр¤мован≥ проти незаконних страйк≥в. р≥м страйк≥в, законодавством також регулюютьс¤ лок≠аути, що њх не знаЇ в≥тчизн¤не законодавство. ” переклад≥ з англ≥йськоњ терм≥н "локаут" означаЇ буквально "бути поза або без м≥сц¤". як соц≥альне ¤вище локаут ¤вл¤Ї собою тим≠часове закритт¤ ¤кого-небудь п≥дприЇмства чи установи його власником п≥д приводом економ≥чних труднощ≥в, але част≥ше усього у в≥дпов≥дь на страйковий рух персоналу (—имин ј. ј. Ћокаут в системе трудовых отношений // “руд за рубежом. Ч 1995. Ч є1). Ћокаут супроводжуЇтьс¤ зв≥льненн¤м ус≥х найманих прац≥вник≥в на невизначений строк. Ќа в≥дм≥ну в≥д страйку, локаут у б≥льшост≥ крањн не зупин¤Ї, а перериваЇ д≥ю трудового договору (конфл≥кту) прац≥вник≥в, ¤к≥ зв≥льн¤≠ютьс¤. ѕри цьому зароб≥тноњ плати, п≥льг позбавл¤ютьс¤ ус≥ прац≥вники п≥дприЇмства, установи, включаючи й тих, хто не брав особистоњ участ≥ у страйку (особи, ¤к≥ перебувають у в≥дпустц≥, хвор≥ та ≥н.). ¬ останн≥ роки окреслилась тенден≠ц≥¤ вир≥внюванн¤ правових ≥ соц≥альних насл≥дк≥в, що вини≠кають внасл≥док локаут≥в ≥ страйк≥в. «аконн≥сть чи незаконн≥сть страйк≥в та локаут≥в визна≠чаЇ в кожному конкретному випадку суд. ѕри цьому Ї знач≠на специф≥ка, залежно в≥д крањни, в≥дносно розпод≥лу страйк≥в на законн≥ та незаконн≥. ™ ще одна особлив≥сть: залежно в≥д умов конкретноњ крањни суди можуть розширити чи звузи≠ти меж≥ законност≥ страйку. “аким чином, регламентац≥¤ страйк≥в не зводитьс¤ до пр¤мих заборон та придушенн¤, а Ї досить гнучкою.
Ќазва: “рудов≥ спори
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (5324 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
